21 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9297/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Баранця О. М., Вронської Г. О.,
розглянув касаційну скаргу VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ)
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025
(суддя Смирнова Ю. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026
(головуюча - Пономаренко Є. Ю., судді: Барсук М. А., Сітайло Л. Г.)
у справі за позовом Заступника прокурора Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Міністерства охорони здоров'я України;
2) Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ)
про стягнення 4 973 590,55 євро, що еквівалентно 239 186 932,58 грн.
1. Заступник прокурора міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивач-1), Державного підприємства для постачання медичних установ "Укрмедпостач" Міністерства охорони здоров'я України (далі - позивач-2) з позовом до VAMED Engineering GmbH & CO KG (далі - відповідач, скаржник) про стягнення 4 973 590,55 євро.
2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором від 14.09.2009, який укладений між відповідачем та позивачем-2 щодо поставки товару (інкубаторів транспортних), якість якого не відповідає умовам договору та неусунення виявлених недоліків товару.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського від 21.12.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
5. Після нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2025, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026, позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь Державного підприємства "Медичні закупівлі України" 4 973 590 євро 55 центів, що еквівалентно 239 186 932 грн 58 коп.
6. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності прокурором факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині поставки якісного товару.
7. 15.05.2026 відповідач подав до Верховного Суду із використанням підсистеми "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
9. Обґрунтовуючи наявність випадку відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму пункту 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2019 у справі № 164/882/15-ц, від 17.12.2020 у справі № 904/1598/18, від 10.05.2020 у справі № 910/22541/16, від 09.11.2021 у справі № 923/990/20, про те, що: повернення сплаченої за товар грошової суми можливо лише за умови, якщо покупець відмовився від договору; відмова від договору має вчинятися у такій самій формі, у якій був вчинений правочин; за відсутності відмови від договору позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню. Скаржник зазначає, що у цій справі позивач-2 не відмовлявся від договору, що ним визнається, а отже суди попередніх інстанцій, застосовуючи пункт 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України, мали відмовити у задоволенні позову.
Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій застосували норму частини першої статті 261 Цивільного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду щодо критеріїв визначення початку перебігу позовної давності, викладеного у постанові від 09.11.2021 у справі № 923/990/203, що початок перебігу позовної давності визначається не лише моментом, коли особа фактично дізналася про порушення свого права, а моментом, коли вона об'єктивно могла та повинна була дізнатися про таке порушення, з урахуванням презумпції обізнаності особи про стан своїх майнових прав.
10. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питання застосування статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року № 1789-XII та статей 2, 29 ГПК України у редакції, чинній станом на дату пред'явлення позову. Скаржник зазначає, що питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави підлягає оцінці за законодавством, чинним на момент подання позову - 14.04.2015 року. Станом на цю дату діяли, зокрема, саме зазначені норми права у відповідній редакції, а відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах зумовлює необхідність оцінити, чи є спірні правовідносини дійсно подібними до тих, у яких така практика вже сформована. На переконання скаржника наявна судова практика Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави в суді стосується спорів із безпосереднім публічно-правовим елементом: земля державної або комунальної власності, бюджетні кошти, державне майно, акти органів влади, тому правовий висновок Верховного Суду існує не абстрактно, а в межах конкретних фактичних обставин, предмета спору та редакції законодавства, застосованої судом.
Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій, визнавши застосовність Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 року (далі - Віденська конвенція), помилково не застосували норми частини другої статті 81 Віденської конвенції при вирішенні спору, натомість, застосували пункт 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України, як правову підставу для задоволення позову, незважаючи на відсутність як відмови покупця від договору, так і його розірвання. Відповідач вважає, що обраний прокурором та позивачами спосіб захисту у даній справі у вигляді повернення сплаченої за товар грошової суми за договором на підставі частини другої статті 678 Цивільного кодексу України є неналежним. На переконання скаржника суди попередніх інстанцій допустились неправильного застосування норм матеріального права, грубо порушивши засади верховенства права, і на сьогодні відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування статті 81 Віденської конвенції у подібних правовідносинах, зокрема, у контексті можливості стягнення сплачених коштів без попереднього розірвання договору. Відповідач вважає, що існує об'єктивна необхідність у формуванні Верховним Судом правового висновку щодо належного застосування статті 81 Віденської конвенції у подібних правовідносинах, зокрема з наданням відповіді на такі питання:
1) чи підлягає застосуванню до спірних правовідносин стаття 81 Віденської конвенції, як спеціальна норма міжнародного договору, чи пункт 1 частини другої статті 678 Цивільного кодексу України;
2) яким чином має вирішуватися колізія між положеннями Віденської конвенції та нормами Цивільного кодексу України з урахуванням пріоритету міжнародного договору;
3) чи є допустимим одночасне застосування положень Віденської конвенції та національного законодавства у спосіб, що призводить до фактичного ігнорування змісту цієї Конвенції;
4) у разі застосування статті 81 Віденської конвенції, які саме умови (зокрема щодо розірвання договору) є необхідними для виникнення у покупця права на повернення сплачених за договором коштів;
5) чи допускається стягнення сплачених за договором коштів без попереднього розірвання договору у розумінні цієї Конвенції;
6) чи допускається стягнення сплачених за договором коштів без виконання умов щодо двосторонньої реституції (а саме без повернення товару у тому ж стані, кількості і якості, в якому його було поставлено) у розумінні цієї Конвенції.
Відповідач зазначає, що суд, керуючись принципом jura novit curia ("суд знає закони"), зобов'язаний самостійно встановити норми матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та надати належну правову оцінку доводам сторін щодо їх застосування.
11. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при оцінці доказів допустили системні та взаємопов'язані порушення норм процесуального права, зокрема, частин другої, третьої статті 86, частин першої, другої, п'ятої статті 236, частини четвертої статті 238 ГПК України, оскільки не здійснили всебічної, повної та об'єктивної оцінки доказів у їх сукупності, проігнорували значну частину доказів відповідача та не навели мотивів їх відхилення; водночас, надали перевагу доказам прокурора та позивачів, які стосуються якості лише декількох (а не всіх) інкубаторів, попри що на користь позивача 2 було стягнуто повну вартість усіх інкубаторів, які при цьому залишаються у його розпорядженні; не застосували стандарт доказування "вірогідності доказів", не усунули суперечності між наявними у справі доказами та не здійснили їх належного співставлення. Додатково скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що позивач-2 визнав частину обставин, що мають значення для справи, та в такому випадку не підлягають доказуванню, водночас, не навів жодних мотивів їх неврахування, а також прийшов до протилежних висновків, чим порушив частину першу статті 75 та частину четверту статті 238 ГПК України.
12. Відповідач вважає, що зазначені порушення призвели до неправильного вирішення справи та ухвалення незаконних рішення та постанови, тому відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 та частини першої статті 311 ГПК України у Верховного Суду є достатні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення постанови про відмову у задоволенні позову, не передаючи справу на новий розгляд.
13. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційних скарг без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/9297/15 за касаційною скаргою VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2026.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу VAMED Engineering GmbH (ФАМЕД Інжиніринг ГмбХ) у справі № 910/9297/15 на 14 липня 2026 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 19 червня 2026 року.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/9297/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді О. Баранець
Г. Вронська
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд