вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
12.05.2026м. ДніпроСправа № 904/4476/25 (904/3613/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Дяченко А.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Дєлов Віталій Вікторович, посвідчення адвоката №1628 від 08.10.2018.
від відповідача: повноважний представник не з'явився.
від третьої особи: повноважний представник не з'явився.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу
за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21 А, код ЄДРПОУ 03341305)
до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (49000, місто Дніпро, вулиця Андрія Фабра, будинок 4, код ЄДРПОУ 13416334)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача арбітражна керуюча Кононенко Ольга Володимирівна (адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 118, корпус 2, офіс 94)
про стягнення заборгованості у сумі 58 547, 72 грн
в межах справи № 904/4476/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
до боржника Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (49000, місто Дніпро, вулиця Андрія Фабра, будинок 4, код ЄДРПОУ 13416334)
про визнання банкрутом
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 32974,28 грн, інфляційних втрат у розмірі 21495,61грн, 3% річних у розмірі 4077,83грн та судового збору у розмірі 3 028,00грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 справу № 904/3613/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі №904/3613/25 (суддя Перова О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
До канцелярії господарського суду 29.07.2025 від відповідача надійшов відзив (вх. суду №33095/25 від 29.07.2025) на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2025 (суддя Перова О.В.) постановлено матеріали справи №904/3613/25 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення передати до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа №904/4476/25 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", для розгляду в межах цієї справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.09.2025, справу №904/4476/25 (904/3613/25) передано на розгляд судді Первушину Ю.Ю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2025 (суддя Первушину Ю.Ю) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2025 призначено розгляд справи №904/4476/25 (904/3613/25) по суті у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 08.12.2025.
До канцелярії господарського суду 04.12.2025 надійшло клопотання Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради вих. №6345/1114 (вх. суду №41694/25 від 23.09.2025) про долучення документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 08.12.2025 представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2025 судове засідання у справі відкладено на 19.01.2026.
Судове засідання суду 19.01.2026 знято з розгляду, задля збереження життя та здоров'я учасників судового процесу, оскільки у місті Дніпрі була оголошена повітряна тривога.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 судове засідання у справі відкладено на 18.02.2026 о 12:00 год.
До господарського суду 18.02.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника боржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду заяви про визнання кредиторських вимог (вх. суду №7686/26 від 18.02.2026).
В судовому засіданні 18.02.2026 представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю додаткового часу для ознайомлення із документом про зупинення провадження та підготовки заперечень.
Заслухавши представника позивача, ухвалою суду від 18.02.2026 задоволено усне клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 30.03.2026 о 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 судове засідання у справі відкладено на 30.03.2026 о 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 залучено до участі у справі №904/4476/25 (904/3613/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - арбітражну керуючу Кононенко Ольги Володимирівни, яка є розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель". Відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" - арбітражної керуючої Кононенко Ольги Володимирівни про зупинення провадження у справі (вх. суду №7686/26). Зобов'язано позивача та відповідача надіслати заяви по суті на адресу розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" Кононенко Ольги Володимирівни. Докази направлення подати до суду. Запропоновано розпоряднику майном Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" арбітражній керуючій Кононенко Ольги Володимирівни надати суду письмові пояснення щодо позову та відзиву відповідача. Відкладено судове засідання у справі на 12.05.2026 об 11:00 год.
У призначене на 12.05.2026 судове засідання з'явився повноважний представник позивача. Представники відповідача та третьої особи у дане судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, а також обізнаність відповідача про судовий розгляд справи, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 12.05.2026 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2003 між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства міста Дніпропетровська (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради), як водоканалом, та Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель", як водокористувачем, укладений договір, у вигляді абонентської картки - особистий рахунок №9951/0212 (арк.с. 67-68), відповідно до умов пункту 1 якої абонент зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунком, оплачувати послуги водопостачання та водовідведення по затвердженим відповідним органом тарифам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська.
Абонент не має права перевищувати витрати води понад встановлені норми і затверджені ліміти. За спожиту воду та скид стоків понад: а) встановлені та затверджені ліміти; б) норми передбачені технічними умовами; в) норми, встановленої в паспорті водоспоживача оплата здійснюється абонентом у п'ятикратному розмірі до діючих тарифів на питну воду (пункт 3 абонентської картки).
На виконання умов договору, Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, зокрема, у лютому та квітні 2021 року надано Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" послуги з водопостачання і водовідведення на загальну суму у загальному розмірі 55502,32 грн, що підтверджується наступними актами-рахунками, а саме: №16344 від 28.02.2021 на суму 33 859,22 грн (арк.с. 9); №34505 від 30.04.2021 на суму 21 643,10 грн (а.с. 10).
Відповідно до складеного Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради Акту №3326 від 13.02.2025 звірки за послуги водопостачання та водовідведення (а.с.14), вбачається що відповідачем здійснено часткову оплату боргу, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала суму у розмірі 32974,28 грн.
Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" зобов'язань за договором, у вигляді абонентської картки - особистий рахунок №9951/0212 від 04.02.2003 в повної та своєчасної оплати наданих послуг у лютому та квітні 2021 року, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 32974,28 грн заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору у вигляді абонентської картки - особистий рахунок №9951/0212 від 04.02.2003, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вказано, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у вигляді абонентської картки - особистий рахунок №9951/0212 від 04.02.2003 за отримані послуги у лютому та квітні 2021 року у розмірі 32 974,28 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем у лютому та квітні 2021 року були надані послуги з водопостачання і водовідведення на суму у загальному розмірі 55502,32 грн, що підтверджується наступними актами-рахунками, а саме: №16344 від 28.02.2021 на суму 33859,22 грн (арк.с. 9); №34505 від 30.04.2021 на суму 21643,10 грн (арк.с. 10).
Відповідно до складеного Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради Акту №3326 від 13.02.2025 звірки за послуги водопостачання та водовідведення (арк.с. 14), вбачається що відповідачем здійснено часткову оплату боргу, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала суму у розмірі 32974,28 грн. Сума боргу також підтверджується наданим позивачем розрахунком (арк.с. 11).
Згідно із положеннями статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 1 договору у вигляді абонентської картки - особистий рахунок №9951/0212 від 04.02.2003 якої абонент зобов'язаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунком, оплачувати послуги водопостачання та водовідведення по затвердженим відповідним органом тарифам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ДКВУ ВКГ м. Дніпропетровська (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради)
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 32974,28 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 32974,28 грн заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення.
Крім того, у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував (а.с. 19-20) та просить стягнути з відповідача на свою користь 21495,61 грн - інфляційних втрат та 4 077,83 грн - 3 % річних.
Суд, здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff), дійшов висновку про те, що сума інфляційних втрат становить 22 033,53 грн, сума 3% річних становить 4137,91 грн. Однак, оскільки, суд згідно із частиною 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню наступним чином: 21495,61 грн - інфляційних втрат та 4077,83 грн - 3 % річних.
Щодо доводів (заперечень) відповідача стосовно позовних вимог, господарський суд зазначає таке.
Посилання відповідача на те, що позивачем до позовної заяви долучено абонентську картку із зазначенням 2003 року замість 2023 року, саме по собі не спростовує факту існування між сторонами правовідносин з надання послуг водопостачання та водовідведення та не свідчить про відсутність у відповідача обов'язку з оплати фактично спожитих послуг.
Суд враховує, що із змісту позовної заяви, розрахунку заборгованості, актів-рахунків, а також інших матеріалів справи вбачається, що позивач послідовно посилається саме на абонентську картку №9951/0212 як на підставу виникнення правовідносин між сторонами. При цьому зазначення у копії абонентської картки 2003 року замість 2023 року за встановлених обставин має очевидний характер технічної описки, оскільки відповідач не заперечує самого факту відкриття особового рахунку, надання послуг та існування господарських взаємовідносин між сторонами.
Крім того, господарський суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із наданням послуг за декількома об'єктами (адресами) водоспоживання, облік яких здійснювався позивачем у межах відповідного абонентського рахунку, а тому сам по собі продаж одного з об'єктів нерухомості не свідчить про припинення усіх господарських правовідносин між сторонами та не спростовує наявності заборгованості за іншими об'єктами водоспоживання.
При цьому відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що: усі об'єкти, за якими здійснювались нарахування у спірний період, були відчужені; особовий рахунок було закрито або переоформлено на нового власника; позивача було належним чином повідомлено про припинення користування усіма об'єктами водоспоживання; нарахування здійснювались виключно щодо відчуженого у 2020 році приміщення.
Сам лише факт відчуження одного об'єкта нерухомого майна не є безумовною підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити фактично спожиті комунальні послуги за іншими об'єктами, які залишались підключеними до мереж водопостачання та водовідведення позивача.
Крім того, суд зазначає, що часткова оплата наданих у спірний період послуг (а.с. 65-66) є конклюдентними діями відповідача, які свідчать про визнання ним заборгованості.
Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність правових підстав для виникнення зобов'язань у разі фактичного надання послуг.
Відповідно до статей 11, 509, 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання можуть виникати не лише безпосередньо з письмового договору, а й з фактичних дій сторін, які свідчать про існування господарських правовідносин, зокрема у разі фактичного споживання комунальних послуг.
Факт надання позивачем послуг водопостачання та водовідведення у спірний період підтверджується наявними у матеріалах справи актами-рахунками, розрахунком заборгованості та даними абонентського обліку, тоді як відповідачем не надано доказів оплати спірної заборгованості або доказів ненадання відповідних послуг.
Щодо доводів відповідача стосовно неналежності поданих позивачем документів у зв'язку із їх викладенням російською мовою, суд зазначає, що такі доводи не є підставою для відмови у позові, оскільки зміст поданих документів є зрозумілим, стосується предмета спору та не перешкоджає встановленню фактичних обставин справи.
При цьому відповідач не довів, яким саме чином використання окремих документів російською мовою призвело до порушення його процесуальних прав або унеможливило реалізацію права на захист у даній справі.
Також суд критично оцінює доводи відповідача щодо неналежності доказів направлення актів звірки та листа про заборгованість, оскільки відсутність доказів отримання відповідачем відповідних документів не спростовує самого факту надання послуг, виникнення заборгованості та обов'язку відповідача здійснити оплату за фактично спожиті послуги.
Натомість предметом доказування у даній справі є насамперед факт надання послуг, їх обсяг, наявність та розмір заборгованості, а не факт отримання відповідачем актів звірки.
Крім того, господарський суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття судового рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені сторонами обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд доходить висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 58 547,72 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 КУзПБ господарський суд,
Позов Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21 А, код ЄДРПОУ 03341305) до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (49000, місто Дніпро, вулиця Андрія Фабра, будинок 4, код ЄДРПОУ 13416334), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача арбітражна керуюча Кононенко Ольга Володимирівна (адреса: 49000, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 118, корпус 2, офіс 94) стягнення заборгованості у сумі 58 547,72 грн - задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "Созидатель" (49000, місто Дніпро, вулиця Андрія Фабра, будинок 4, код ЄДРПОУ 13416334) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (49001, місто Дніпро, вулиця Троїцька, 21 А, код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість в сумі 58547,72 грн та судові витрати в сумі 3028,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Повний текст рішення складено та підписано - 22.05.2026.
Суддя Ю.Ю. Первушин