ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"21" травня 2026 р. Справа № 20/5007/703-Б/12
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Романюк Ю.Г.
судді Тимошенко О.М.
судді Василишин А.Р.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023
у справі № 20/5007/703-Б/12
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фарфор України"
до Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 задоволено клопотання ліквідатора Кучака Ю.Ф. №02-01/73-117 від 22.03.2023 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор"; Затверджено звіт арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та ліквідаційний баланс ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор"; Ліквідовано юридичну особу - ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор"; Припинено повноваження ліквідатора Кучака Ю.Ф. після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута; Ухвалено вважати вимоги кредиторів у справі, які не задоволені за недостатністю майна, вважати погашеними; Ухвалено провадження у справі закрити.
Не погоджуючись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 04.05.2026 звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: Поновити процесуальний строк для подачі апеляційної скарги; Відкрити апеляційне провадження; Скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ліквідатора ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. від 22.03.2023 №02-01/73-117 про затвердження звіту ліквідатора ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор", ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі № 20/5007/703-Б/12 відмовити; Справу №20/5007/703-Б/12 направити до господарського суду Житомирської області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2026 справу витребувано у Господарського суду Житомирської області.
18.05.2026 матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції.
Розглянувши клопотання скаржниці про поновлення строку на подання апеляційної скарги судовою колегією прийнято до уваги наступне.
Відповідно до статті 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12, повний текст якої складено 17.05.2023, а тому відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України останнім днем подання апеляційної скарги є 29.05.2023 (з урахуванням вихідних днів).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційну скаргу подано скаржницею засобами ЄСІТС із пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження строком понад майже три роки.
Разом з тим, апелянткою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого зазначено, що з боку ліквідатора Кучака Ю.Ф. на адресу скаржниці не надходило будь-яких документів чи звітів. ОСОБА_1 не була повідомлена про час та дату судового засідання на якому розглядалось клопотання ліквідатора Кучака Ю.Ф. №02-01/73-117 від 22.03.2023 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор" та не була присутня в судовому засіданні 04.05.2023.
Також, звернено увагу колегії суддів на те, що апелянтка не отримувала ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023, а про її існування як і про її зміст останній стало відомо після отримання відповіді від ліквідатора Кучака Ю.Ф. від 24.04.2026 за вих. № 01-02/24-04 в якій він повідомив, що оскаржуваною ухвалою ліквідовано ЗАТ "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор", і що в нього лише наявна інформація про погашення вимог на суму 1 350 грн.
З огляду на зазначене скаржниця просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає наведені в ньому обставини недостатніми для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.
У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходилася справа № 20/5007/703-Б/12 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Акціонерне товариство закритого типу "Коростенський фарфор".
З матеріалів справи вбачається, що 04.05.2023 в судовому засіданні Господарський суд Житомирської області проголосив вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали без участі представника ОСОБА_1 . Повний текст ухвали складено 17.05.2023 та надіслано ОСОБА_1 на поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) - 19.05.2023, що підтверджується штемпелем канцелярії суду (т. 60, а.с. 71 на звороті).
Крім того, у матеріалах справи наявне поштове відправлення судової повістки, направлене ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке повернуто 06.05.2023 із довідкою відділення АТ "Укрпошта" про повернення поштового відправлення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (т. 60, а.с. 72 - 77).
Водночас колегія суддів звертає увагу, що саме за вказаною адресою апелянтка отримувала процесуальні документи у цій справі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема останнім повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.07.2025 № 0610269159300 з проставленням відміток вручено та особисто, а також прізвищем отримувача ОСОБА_2 , підписом особи та датою 24/07, які проставлено власноруч (т.63, а.с.108). Наведене свідчить про використання цієї адреси скаржницею для здійснення процесуальної комунікації із судом та про належне надсилання судом кореспонденції.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Під час звернення до суду апеляційної інстанції в реквізитах апеляційної скарги було зазначено іншу адресу: АДРЕСА_2 . Однак із матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 чи її представник повідомляли місцевий господарський суд про зміну адреси у встановленому законом порядку, чим не виконали покладений на них процесуальний обов'язок, передбачений ч. 7 ст.120 ГПК України.
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно здійснював направлення процесуальної кореспонденції за останньою відомою суду адресою апелянтки, а негативні наслідки невиконання учасником справи обов'язку щодо повідомлення суду про зміну місця проживання не можуть покладатися на суд чи інших учасників процесу.
Таким чином, колегія суддів виснує, що зазначені обставини свідчить про обізнаність скаржниці, як про наявність провадження про банкрутство, так і про подальший рух справи, а доводи останньої, які вказані нею в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, підлягають критичній оцінці та не можуть бути покладені судом апеляційної інстанції в основу прийнятого рішення про поновлення заявниці строку на апеляційне оскарження за наведених обставин.
Згідно з положеннями частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Річний строк, зазначений у частині другій статті 261 ГПК України, є преклюзивним, за виключенням двох випадків, визначених цією ж нормою процесуального закону.
З огляду на усе вищевикладене судом констатується, що скаржниця у клопотанні не довела наявності обставин, передбачених п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК.
Так, за змістом частини другої статті 261 ГПК України, застосування частини третьої статті 260 ГПК України та оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов'язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску, а саме: пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
За відсутності (не встановлення судом) цих виняткових випадків у разі апеляційного оскарження судового рішення після спливу одного року з дня складення його повного тексту, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, не оцінюючи при цьому поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, оскільки положення частини другої статті 261 ГПК України не пов'язують можливість відкриття апеляційного провадження за скаргою на судове рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення його повного тексту з поважністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення, що виключає необхідність застосування судом як частини 3 статті 260, так і частини четвертої статті 261 ГПК України, тобто відповідне клопотання, у разі його подання, апеляційним судом не розглядається та щодо нього суд не ухвалює відповідного рішення.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга подана ОСОБА_1 із значним (понад два роки) пропуском строку на апеляційне оскарження, без належного обґрунтування поважності причин вчасного подання апеляційної скарги та без підтвердження обставин, передбачених ч. 2 ст. 261 ГПК України, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12.
Керуючись статтями 234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати неповажними підстави, наведені ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 04.05.2023 у справі № 20/5007/703-Б/12.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернути скаржниці.
4. Матеріали справи № 20/5007/703-Б/12 повернути Господарському суду Житомирської області.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуюча суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Василишин А.Р.