ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 травня 2026 року Справа № 918/1277/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - Гуз О.С.
прокурор - Мельничук Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 (повний текст складено 25 березня 2026 року, суддя Романюк Р.В.)
за позовом Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрайонного управління водного господарства
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення коштів
Перший заступник керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрайонного управління водного господарства звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в якій просить визнати недійсною додаткову угоду №4 від 14 серпня 2023 року до Договору на постачання електричної енергії №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, укладеного між Північним міжрайонним управлінням водного господарства та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Північного міжрайонного управління водного господарства кошти у розмірі 154281,17 грн.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 задоволено позов Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного міжрайонного управління водного господарства до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення коштів.
Визнано недійсною додаткову угоду №4 від 14 серпня 2023 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, укладеного між Північним міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Північного міжрайонного управління водного господарства (34000, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Зарічне, вул. Партизанська, 1, код ЄДРПОУ 03331022) кошти у розмірі 154281,17 грн (сто п'ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят одну гривню 17 копійок).
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, буд. 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 52, код ЄДРПОУ 02910077, одержувач: р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) витрат по сплаті судового збору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що додаткова угода №4 від 14 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року укладена з порушенням вимог пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України №1178 та статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки внаслідок її укладення ціну за 1 кВт*год електричної енергії збільшено з 4,75 грн до 5,53211 грн без ПДВ, тобто на 16,47 % від ціни, визначеної договором та комерційною пропозицією, що перевищує встановлену законодавством межу у 10%. При цьому відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності пропорційного коливання ціни товару на ринку у відповідному розмірі. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про недійсність додаткової угоди №4 та наявність підстав для застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" безпідставно отриманих коштів у сумі 154281,17 грн відповідно до статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Апелянт зазначає, що додаткова угода №4 від 14 серпня 2023 року укладена відповідно до положень пункту 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яка, на думку скаржника, не містила обмеження щодо сукупного 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.
За твердженням скаржника, збільшення ціни електричної енергії було обумовлено коливанням ціни на ринку електричної енергії та підтверджувалося висновками Рівненської торгово-промислової палати, даними ДП "Оператор ринку" та іншими документами, які, на думку апелянта, підтверджують наявність правових підстав для внесення змін до договору про закупівлю.
Апелянт також вказує, що суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, сформовані щодо інших редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" та правовідносин, які виникли до прийняття постанови Кабінету Міністрів України №1178, не врахувавши спеціальне правове регулювання, запроваджене на період дії воєнного стану.
Крім того, скаржник зазначає, що укладення спірної додаткової угоди відповідало принципу легітимних очікувань, оскільки сторони договору діяли добросовісно, керуючись чинним на той час нормативним регулюванням, офіційними роз'ясненнями уповноважених органів та наявною судовою практикою.
Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім наявним у матеріалах справи доказам, порушив принцип змагальності сторін та фактично надав перевагу доводам прокурора, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання додаткової угоди недійсною та стягнення з ТОВ "РОЕК" 154 281,17 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20 квітня 2026 року у справі №918/1277/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "20" травня 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
11 травня 2026 року від Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури Лиса О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 - без змін.
Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначає, що судом першої інстанції правильно застосовано положення Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12 жовтня 2022 року, оскільки останні не змінюють положень Закону, а лише встановлюють особливості здійснення закупівель під час дії воєнного стану.
Прокурор наголошує, що для внесення змін до договору про закупівлю та збільшення ціни за одиницю товару необхідним є належне підтвердження реального коливання ціни товару на ринку саме за період від укладення основного договору до моменту укладення відповідної додаткової угоди. При цьому наданий відповідачем експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати, на думку прокурора, не відображає динаміки зміни ціни електричної енергії з моменту укладення договору до моменту внесення змін, а тому не може бути належною підставою для перегляду ціни.
Крім того, у відзиві зазначено, що укладення додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року призвело до збільшення ціни за одиницю товару на 16,5%, що, за твердженням прокурора, перевищує встановлену законом граничну межу у 10%. Прокурор посилається на правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до яких загальне збільшення ціни за одиницю товару протягом дії договору не може перевищувати 10% від ціни, визначеної за результатами закупівлі, незалежно від кількості укладених додаткових угод.
14 травня 2026 року від представника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - Безсмертного С.О. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/1277/25 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо конституційності пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що 07 травня 2026 року ТОВ "РОЕК" стало відомо про відкриття Другим сенатом Конституційного Суду України конституційного провадження у справі №3-78/2026 (178/26) за скаргою ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС", предметом якої є перевірка на відповідність Конституції України положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". На підтвердження зазначених обставин до клопотання додано роздруківку з офіційного сайту Конституційного Суду України.
У клопотанні зазначено, що суб'єкт права на конституційну скаргу вважає, що положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" порушують право власності, право на здійснення підприємницької діяльності, а також суперечать принципу верховенства права, гарантіям рівності суб'єктів права власності та господарювання перед законом.
Заявник вказує, що справа №918/1277/25 є подібною до справи, яка перебуває на розгляді Конституційного Суду України, оскільки у ній також підлягає вирішенню питання щодо законності зміни ціни за одиницю товару при коливанні ціни на ринку та застосування 10-відсоткового обмеження, встановленого пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Посилаючись на положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, заявник зазначає про наявність об'єктивної неможливості розгляду справи до завершення розгляду Конституційним Судом України відповідного конституційного провадження та вважає, що існують підстави для зупинення провадження у справі.
18 травня 2026 року від Першого заступника керівника Вараської окружної прокуратури Лиса О.А. надійшли заперечення на клопотання ТОВ "РОЕК" про зупинення провадження.
Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.
При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Поряд із цим колегія суддів враховує, що саме по собі відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності окремої норми закону не свідчить про об'єктивну неможливість розгляду цієї господарської справи.
У межах справи №918/1277/25 суд апеляційної інстанції має самостійно встановити обставини укладення додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року, зміст умов договору про закупівлю, наявність або відсутність документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, розмір збільшення ціни за одиницю товару, а також правові наслідки такого збільшення. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розгляд Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) не передбачає встановлення фактичних обставин, які мають преюдиційне значення для справи №918/1277/25, зокрема не стосується факту укладення між сторонами додаткової угоди №4, її змісту, розміру зміни ціни, належності поданих відповідачем доказів чи правильності здійсненого прокурором розрахунку заявленої до стягнення суми.
Отже, наведені заявником обставини свідчать не про об'єктивну неможливість розгляду цієї справи, а фактично про очікування можливого формування Конституційним Судом України правової позиції щодо конституційності положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Таке очікування саме по собі не є підставою для зупинення провадження у справі у розумінні пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, на час розгляду апеляційної скарги положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинними, не визнані неконституційними та підлягають застосуванню судом при вирішенні спору. Суд не вправі відмовитися від застосування чинної норми закону лише з підстав відкриття конституційного провадження щодо її перевірки.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що заявником не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі №918/1277/25, у зв'язку з чим клопотання представника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" - Безсмертного С.О. про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 травня 2026 року у справі №924/560/24.
19 травня 2026 року від Північного міжрайонного управління водного господарства надійшло клопотання про розгляд справи без участі учасника судового процесу.
Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача та прокурор повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-12-27-014514-а, дата формування звіту - 26 січня 2023 року; замовник - Північне міжрайонне управління водного господарства; дата укладення договору про закупівлю - 26 січня 2023 року; сума, визначена в договорі про закупівлю - 11 400 000,00 UAH з ПДВ; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"; ідентифікатор договору - 6030-ВЦ.
26 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) та Північним міжрайонним управлінням водного господарства (далі - Споживач) укладено Договір №6030-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір), за умовами якого, цей договір про постачання електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу (далі - Договір) є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії споживачу постачальником за вільними цінами (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до пункту 2.1 та пункту 2.2 Договору, постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі - електрична енергія / товар / електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору. Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 2 000 000 кВт* год та визначені в Додатку 4 до Договору.
Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 2 до цього договору. Споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього договору. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь - якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (пункти 3.1 - п. 3.3. Договору).
Згідно з пунктами 5.1 - 5.3 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору. Ціна 1 кВт* год електричної енергії, станом на дату укладання цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з розподілу, становить 5,70 грн з урахуванням ПДВ, а також 4,75 грн без ПДВ , у тому числі: ціна електричної енергії - 3,23806 грн; ціна за послугу з розподілу- 1,13166 грн; ціна за послугу з передачі - 0,38028 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,95 грн. Сума оплати за послуги з розподілу електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію. Ціна, зазначена в комерційній пропозиції до договору, може змінюватись протягом дії договору. Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюєтьсься пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливанняня та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 11 400 000,00 грн, урахуванням ПДВ 1 900 000,00 грн. Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційційній пропозиції постачальника (додаток № 3 до договору).
Умови цього договору про закупівлю не повинні відрідрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одидиницю товару) переможця процедури закупівлі (пункт 5.5. Договору).
Пунктом 5.8 Договору сторони погодили, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачачальник має право письмово звернутись до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована і документатально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із частиною 6 статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14 серпня 2019 року № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахунковоового періоду (календарного місяця) і залишається незмінною до його завершення.
Згідно з пунктом 5.10 та пунктом 5.11 Договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії, на підставі рахунків та актів приймання-передачі електричної енергії. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання електричної енергії споживачу.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 26 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір, шляхом направлення на адресу споживача та на електронну пошту споживача листа. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови, не раніше ніж за 5 днів до внесення змін до договору, або його розірвання (пункти 13.1, 13.2 Договору).
Відповідно до підпунктів 13.6.1 - 13.6.8 пункту 13.6. Договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей:
- Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів;
- Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиниицю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
- Покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
- Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
- Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
- Зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Сторонами підписано Договірну ціну, механізм визначення вартості електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу (додаток 1 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року).
Відповідно до Заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу (додаток 2 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року), підписаною споживачем - Північним міжрайонним управлінням водного господарства 26 січня 2022 року, початок постачання - з 26 січня 2023 року.
У додатку 1 до Заяви - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, передбачено типи об'єктів, адреси об'єктів споживача та ЕІС-коди точок комерційного обліку (площадки вимірювання).
Між сторонами підписано "Комерційну пропозицію" "По Факту - Тендер" (додаток № 3 до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року) (далі - Комерційна пропозиція), відповідно до якої, ціна за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) становить 4,75 грн/кВт*год без ПДВ, та визначається відповідно до формули: Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача + Трозподіл (грн/кВт*год), де: Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/кВт*год; Цп - ціна на послуги пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год; Трозподіл - тариф на послуги з розподілу електричної енергії відповідного оператора системи розподілу електричної енергії, до мереж якого приєднаний споживач (затверджується Регулятором та розміщується на сайті відповідного оператора системи розподілу або постачальника), грн/кВт*год без ПДВ. Ціна на електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок; внески на регулювання; вартість послуг Оператора Ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Всі складові ціни, крім Цп, є такими що не залежать від постачальника, та можуть бути змінені в рамках даної комерційної пропозиції з повідомленням споживача про зміни.
Згідно розділу Термін (строк) надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати, вищевказаної "Комерційної пропозиції", по закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок - фактуру та/або акт приймання - передачі на оплату за фактично спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акту приймання - передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим. У випадку припинення (або розірвання) договору, у т. ч. дострокового, споживач зобов'язаний оплатити постачальнику остаточний рахунок та/або Акт приймання - передачі за спожиту електричну енергію, з урахуванням пункту 1 комерційної пропозиції. Споживач здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання даного рахунку та/або Акту приймання - передачі.
Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 до договору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору), і укладається на строк до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання фінансових зобов'язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного його виконання. Даний договір, відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", може бути продовжений на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 % суми визначеної у цьому договорі (абзац 1 та абзац 2 розділу Термін дії договору та умови пролонгації "Комерційної пропозиції").
Відповідно до пунктів 2 - 4 Додатку 4 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії з врахуванням послуги з розподілу № 6030-ВЦ від 26 січня 2023 року "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії на 2023 рік - 2000 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 11 400 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 900 000,00 грн. Ціна (сума) цього договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків замовника на дану потребу. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункту 1 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених пунктом 19 Особливостей.
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №1 від 31 січня 2023 року до договору №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, сторони домовились внести зміни до Розділу 16 "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" Договору №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року і викласти в редакції, зазначеній у вказаній додатковій угоді.
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди №2 від 16 березня 2023 року до договору №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, сторони домовились внести зміни в абзаці (Термін (строк) надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати: По закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок-фактуру та/або Акт приймання-передачі на оплату за фактичну спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акт приймання-передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим) до додатку 3 до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 26 січня 2023 року №6030-ВЦ і викласти в такій редакції: "Термін (строк) надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати: По закінченню розрахункового періоду, постачальник здійснює остаточний розрахунок (перерахунок) за фактичним обсягом споживання електричної енергії споживачем та надає споживачу рахунок-фактуру та/або Акт приймання-передачі на оплату за фактичну спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Споживач здійснює оплату протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку та/або Акт приймання-передачі грошовими коштами на поточний рахунок ТОВ "РОЕК" із спеціальним режимом використання, але не пізніше ніж до 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим".
19 квітня 2023 року ТОВ "РОЕК" звернулося до Північного міжрайонного управління водного господарства з листом №1084/83, в якому зазначило, що з 01 квітня 2023 року відбулась планова зміна ціни на електричну енергію, викликана внаслідок зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (підставою для підвищення ціни на електричну енергію є постанова НКРЕКП від 21 грудня 2022 року № 1788 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго""), яка є складовою ціни на електричну енергію, та не залежить від волевиявлення постачальника електричної енергії (ТОВ "РОЕК"). Відповідно, направлено для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано копію постанови НКРЕКП від 21 грудня 2022 року №1788.
Відповідно до пунктів 1 - 3 Додаткової угоди №3 від 01 травня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, керуючись підпунктом 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 4,79997 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з квітня 2023 року. Сторони домовилися, з огляду на збільшення ціни за одиницю товару, орієнтовна кількість закупівлі (обсяги закупівлі) електричної енергії коригується даною додатковою угодою, враховуючи збільшену ціну на електричну енергію і наводиться новій редакції Додатку 3 до Договору (Додаток 1 до даної додаткової угоди). Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01 квітня 2023 року".
Відповідно до пунктів 2 - 4 додатку №1 до додаткової угоди №3 від 01 травня 2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії - 1989,50 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 11 400 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 900 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року № 1178.
31 липня 2023 року ТОВ "РОЕК" звернулося до Північного міжрайонного управління водного господарства з листом №2018/259, в якому зазначило, що відповідно до інформаційно-аналітичних даних офіційного з вебсайту сайту ДП "Оператор ринку", відбулось значне зростання цін на електричну енергію на "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДНВДР) у липні місяці 2023 року. Відповідно, направлено для підписання два примірника, належно оформлених з боку ТОВ "РОЕК", додаткової угоди. Крім того, в додатках до вказаного листа, ТОВ "РОЕК" додано Експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати.
Відповідно до пунктів 1 - 3 Додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року, керуючись підпунктом 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення постачальника, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дата складання 31 липня 2023 року), сторони домовилися внести зміни до договору в частині зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення, зокрема: "Ціна за (одиницю товару) кВт*год спожиту електричну енергію становить 5,53211 грн/кВт*год без ПДВ та починає застосовуватись до договірних величин споживання електричної енергії з липня 2023 року. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01 липня 2023 року."
Відповідно до пунктів 2 - 4 додатку №1 до додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року (додаток 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року) "Договірні величини споживання електричної енергії", обсяги постачання електроенергії - 1964,105 тис. кВт*год. Ціна цього договору становить 11 400 000,00 грн, в тому числі ПДВ 1 900 000,00 грн. Ціну договору вказано з врахуванням кошторисних призначень. Сторони усвідомлюють, що зазначена в пункті 2 даного додатку вартість заявлених споживачем договірних величин споживання електричної енергії на 2023 рік, визначена виходячи з вартості тарифів (ціни за одиницю товару) на момент укладання даного договору, а тому не є остаточною, при цьому, у разі зміни ціни за одиницю товару, істотні умови даного договору можуть змінюватися у випадках передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 19 постанови КМУ від 12 жовтня 2022 року №1178.
ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на виконання договору №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року поставило Північному міжрайонному управлінню водного господарства електричну енергію на загальну суму 11 400 000 грн з ПДВ, а саме: згідно з актом приймання-передавання за січень №480031130/1/1 - 13 400 кВт/год на суму 76 380 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за січень №480031212/1/1 - 35 006 кВт/год на суму 199 534,20 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за січень №480031211/1/1 - 21 681 кВт/год на суму 102 987,04 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за січень №480031128/1/1 - 177 626 кВт/год на суму 1 012 468,20 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за січень №480031213/1/1 - 916 кВт/год на суму 5 221,20 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за лютий №480031130/1/1 - 21 434 кВт/год на суму 122 175,74 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за лютий №480031211/2/1 - 11 853 кВт/год на суму 67 562,10 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за лютий №480031128/2/1 - 407 940 кВт/год на суму 2 325 258 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за лютий №480031243/2/1 - 1 832 кВт/год на суму 10 442,40 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за березень №480031130/3/1 - 30 769 кВт/год на суму 175 383,30 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за березень №480031211/3/1 - 15 094 кВт/год на суму 86 035,80 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за березень №480031213/3/1 - 1 046 кВт/год на суму 5 963,29 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за березень №480031212/3/1 - 31 220 кВт/год на суму 177 954,28 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за березень №480031128/3/1 - 229 825 кВтгод на суму 1 310 002,50 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031211/3/1 - 26 316 кВт/год на суму 150 000 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031212/3/1 - 26 316 кВт/год на суму 150 000 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031130/2/1 - 26 316 кВт/год на суму 150 000 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031213/3/1 - 3 684 кВт/год на суму 21 000 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031128/4/2 - 14 844 кВтгод на суму 85 500,90 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за квітень №480031128/4/1 - 421 052 кВт/год на суму 2 400 000 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031128/5/2 - 57 292 кВт/год на суму 329 999,86 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031130/5/1 - 34 722 кВт/год на суму 199 997,47 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031211/5/1 - 29 513 кВтгод на суму 169 993,82 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031128/5/3 - 34 722 кВт/год на суму 199 997,47 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031212/5/1 - 3 596 кВт/год на суму 20 712,82 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031212/5/2 - 52 083 кВт/год на суму 299 996,21 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031228/5/4/1 - 4 550 кВт/год на суму 26 207,83 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031128/5/4 - 14 985 кВт/год на суму 86 313,06 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031130/5/2 - 6 076 кВт/год на суму 34 997,54 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за травень №480031128/5/4 - 57 960 кВт/год на суму 333 847,51 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за червень №480031128/6/2 - 22 731 кВт/год на суму 130 929,73 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031128/7/1 - 26 542 кВт/год на суму 176 199,91 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031212/7/1 - 8 393 кВт/год на суму 55 717,18 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031213/7/1 - 75 кВт/год на суму 497,88 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031211/7/1 - 4 145 кВт/год на суму 27 516,70 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031130/7/1 - 2 685 кВт/год на суму 17 824,41 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за липень №480031128/7/1 - 30 187 кВт/год на суму 200 397,36 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за серпень №480031128/8/1 - 12 402 кВт/год на суму 89 294,40 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за серпень №480031211/8/1 - 1 829 кВт/год на суму 13 168,80 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за серпень №480031213/8/1 - 902 кВт/год на суму 6 494,40 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за серпень №480031212/8/1 - 5 691 кВт/год на суму 40 975,20 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за вересень №480031128/9/1 - 18 764 кВт/год на суму 135 100,80 грн з ПДВ; згідно з актом приймання-передавання за жовтень №480031128/8/1 - 23 604 кВт/год на суму 169 950,69 грн з ПДВ.
У свою чергу, позивач оплатив вартість спожитої електричної енергії, що підтверджується платіжними дорученнями /а.с.60-82/.
Як стверджує прокурор, внаслідок укладення додаткової угоди №4 від 14.08.2023 року ціну за 1 кВт/год електричної енергії без ПДВ збільшено з 4,75 грн до 5,53211 грн, тобто на 16,47% від ціни, визначеної Договором №6030-ВЦ від 26.01.2023 року та комерційною пропозицією, що, на думку прокурора, свідчить про порушення вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та є підставою для визнання вказаної додаткової угоди недійсною відповідно до статей 203, 215 ЦК України. При цьому прокурор зазначає, що у разі недійсності додаткової угоди №4 розрахунок за поставлену з липня 2023 року електричну енергію в обсязі 135 219 кВт/год повинен здійснюватися за ціною, визначеною умовами Договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 01 травня 2023 року, а саме 4,79997 грн за 1 кВт/год без ПДВ, у зв'язку з чим вартість фактично поставленої у липні - жовтні 2023 року електричної енергії мала становити 778 856,57 грн з ПДВ, тоді як фактично Північним міжрайонним управлінням водного господарства сплачено 933 137,74 грн, внаслідок чого, за твердженням прокурора, виникла переплата у розмірі 154 281,17 грн, які є безпідставно набутими ТОВ "РОЕК" коштами та підлягають поверненню на підставі статей 216, 1212 ЦК України.
Вараська окружна прокуратура листом №52-1835ВИХ-25 від 22 жовтня 2025 року звернулася до Північного міжрайонного управління водного господарства, повідомивши про виявлені порушення та наявність підстав для захисту інтересів держави в особі Північного міжрайонного управління водного господарства як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також просила надати інформацію щодо вжитих заходів реагування, у тому числі проведення претензійно-позовної роботи.
У відповідь на вказаний лист прокуратури Північне міжрайонне управління водного господарства листом №1-15-9/139-25 від 23 жовтня 2025 року повідомило, що у кошторисі Управління не передбачено видатків на сплату судового збору, а наявні фінансові ресурси спрямовуються виключно на забезпечення першочергових потреб його діяльності. У зв'язку з відсутністю відповідного бюджетного фінансування сплата судового збору є неможливою, а тому заходи представницького характеру Управлінням вживатися не будуть.
Надалі Вараська окружна прокуратура листом №52/1-2106ВИХ-25 від 26 грудня 2025 року повідомила Північне міжрайонне управління водного господарства про підготовку та подання на виконання вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" позовної заяви в інтересах держави в особі Північного міжрайонного управління водного господарства до ТОВ "РОЕК" про визнання недійсною додаткової угоди №4 та стягнення грошових коштів у розмірі 154 281,17 грн.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відтак, враховуючи приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України, питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді колегією суддів не переглядається, оскільки не є предметом доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ "РОЕК".
Щодо суті спору.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.
За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
При цьому якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, у абзаці 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини п'ятої наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 16 серпня 2022 року Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 3-7 такого змісту:
3-7. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року №1178 затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для засновників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування".
Постанова №1178 набрала чинності 19 жовтня 2022 року та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про постачання електричної енергії №6030-ВЦ укладено 26 січня 2023 року, тобто в період дії правового режиму воєнного стану та після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у зв'язку з чим спірні правовідносини підлягають регулюванню положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, визначених зазначеною постановою.
Разом з тим, з досліджених колегією суддів матеріалів справи вбачається, що укладення спірної додаткової угоди обґрунтовувалося стороною відповідача зміною складових ціни електричної енергії, зокрема коливанням її вартості на ринку, однак такі обставини самі по собі не звільняють сторони від обов'язку дотримання вимог законодавства щодо граничного розміру зміни ціни за одиницю товару та належного документального підтвердження відповідного коливання.
Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, умовами договору передбачено можливість зміни ціни за одиницю товару виключно за наявності належного документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, зокрема на підставі даних ДП "Оператор ринку" або інших уповноважених джерел.
Водночас надані відповідачем докази не містять належного аналізу динаміки зміни ціни електричної енергії у період з моменту укладення договору №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року до моменту укладення додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року, що унеможливлює встановлення факту пропорційного коливання ціни товару на ринку у розумінні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Зокрема, наданий апелянтом експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-148 від 31 липня 2023 року містить загальний опис функціонування ринку електричної енергії та окремі статистичні показники середньозважених цін за червень 2023 року та липень 2023 року, однак не забезпечує належного порівняння ціни станом на дату укладення договору з ціною на момент внесення змін до нього.
Такий висновок не відображає безперервної динаміки зміни ціни у релевантний період, не містить аналізу коливання ціни саме у бік збільшення станом на дату укладення відповідної додаткової угоди, а також не встановлює причинно-наслідкового зв'язку між наведеними показниками та необхідністю зміни істотних умов договору.
За таких обставин поданий експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати №В-148 від 31 липня 2023 року не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та не може вважатися належним і достатнім доказом коливання ціни електричної енергії, що виключає можливість його використання як правової підстави для внесення змін до істотних умов договору.
Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Матеріали справи свідчать, що додатковою угодою №4 від 14 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року ціну за одиницю товару збільшено з 4,79997 грн до 5,53211 грн без ПДВ, що становить підвищення приблизно на 15,25 %, тобто перевищує встановлений законодавством граничний рівень у 10 відсотків.
При цьому колегія суддів враховує, що збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткової угоди №3 від 01 травня 2023 року було зумовлене зміною регульованих тарифів, не є предметом оскарження у даній справі та станом на момент її розгляду вказана додаткова угода є чинною і правомірною. Відтак оцінка правомірності укладення додаткової угоди №4 від 14 серпня 2023 року здійснюється виходячи із ціни електричної енергії, визначеної сторонами у додатковій угоді №3, а саме 4,79997 грн за 1 кВт*год без ПДВ.
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22 та від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24, відповідно до яких визначене законодавцем відсоткове значення обмеження зміни ціни за договором про закупівлю, встановлене пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є граничним (пороговим) та підлягає застосуванню у сукупності при всіх послідовних змінах до договору, а не окремо до кожного випадку внесення змін.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що сукупне значення збільшення ціни за одиницю товару при внесенні послідовних змін до договору про закупівлю не може перевищувати 10 % ціни, визначеної сторонами в договорі, а відповідні зміни не повинні бути спрямовані на обхід установлених законом обмежень.
При цьому інше тлумачення зазначеної норми, яке передбачає можливість кожного разу збільшувати ціну до 10 %, фактично допускаючи її необмежене зростання, нівелює мету законодавчого регулювання публічних закупівель, створює умови для маніпулювання результатами торгів, усунення конкуренції та подальшого підвищення ціни після укладення договору.
Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що такий підхід призводить до спотворення результатів процедури закупівлі, втрати економії бюджетних коштів, отриманої за результатами торгів, та суперечить принципам здійснення публічних закупівель, визначеним преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору фактично означало б зміну змісту законодавчої норми, що є неприпустимим та порушує принцип правової визначеності.
Водночас доводи апелянта зводяться до того, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 законодавець затвердив "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування". Згідно вищезазначених особливостей, на переконання, апелянта, сторони були вправі підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Спростовуючи доводи апелянта суд керується правовим висновком, який викладений у постановах Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі №918/694/23 та від 01 жовтня 2024 року у справі №918/779/23 підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей не свідчать про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та вони не встановлюють іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.
Тобто, постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.
Отже, в будь якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що сторони діяли в межах принципу свободи договору та мали право змінювати істотні умови договору без обмежень, а також про відсутність у пункті 19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178, обмеження щодо максимального 10-відсоткового збільшення ціни за одиницю товару. У сфері публічних закупівель зміна істотних умов договору допускається виключно у випадках та порядку, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" та Особливостями, затвердженими постановою КМУ №1178, які мають імперативний характер. При цьому підпункт 2 пункту 19 зазначених Особливостей прямо передбачає, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, а відсоток її збільшення не може перевищувати відсоток відповідного коливання ціни товару на ринку.
Посилання апелянта на принцип легітимних очікувань та добросовісність сторін не спростовують факту порушення імперативних вимог спеціального законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки свобода договору у таких правовідносинах є обмеженою вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ №1178. Посилання апелянта на принцип легітимних очікувань та добросовісність сторін не спростовують факту порушення імперативних вимог спеціального законодавства у сфері публічних закупівель, оскільки свобода договору у таких правовідносинах є обмеженою вимогами Закону України "Про публічні закупівлі" та постанови КМУ №1178.
Таким чином, недотримання сторонами вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та збільшення ціни електричної енергії додатковою угодою №4 від 14 серпня 2023 року до договору про постачання електричної енергії №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року понад встановлений законом граничний рівень є порушенням імперативних вимог спеціального законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а відтак позовні вимоги про визнання зазначеної додаткової угоди недійсною є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Колегія суддів також враховує, що виконання сторонами спірної додаткової угоди та закінчення строку дії договору не позбавляє заінтересовану особу права на звернення до суду з позовом про визнання такого правочину недійсним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/1227/17.
Щодо вимог про стягнення 154281,17 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки додаткова угода №4 від 14 серпня 2023 року є недійсною та не породжує правових наслідків, правовідносини сторін щодо визначення ціни електричної енергії підлягають регулюванню умовами договору про постачання електричної енергії №6030-ВЦ від 26 січня 2023 року з урахуванням додаткової угоди №3 від 01 травня 2023 року, відповідно до яких ціна за одиницю товару становила 4,79997 грн без ПДВ, у зв'язку з чим вартість фактично поставленої у липні - жовтні 2023 року електричної енергії в обсязі 135219 кВт*год становить 778856,57 грн з ПДВ, тоді як фактично Північним міжрайонним управлінням водного господарства сплачено 933 137,74 грн, а відтак різниця у сумі 154281,17 грн є грошовими коштами, безпідставно набутими ТОВ "РОЕК", оскільки правова підстава їх отримання відпала у зв'язку з визнанням недійсною додаткової угоди №4, а тому вказані кошти підлягають поверненню на підставі статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
У відповідності до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно зі статтею 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 16 березня 2026 року у справі №918/1277/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/1277/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "21" травня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.