вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" травня 2026 р. Справа№ 910/16416/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Руденко М.А.
при секретарі судового засідання Овчиннікова Я.Д.,
за участю представників:
від прокуратури - Куцоконь О.О.,
від позивача - Горжій А.В.,
від відповідача - Мусієнко О.І.,
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №910/16416/25 (суддя Пукас А.Ю., повна ухвала складена - 24.03.2026) за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибалко-Компані» про стягнення 6 265 466, 45 грн.
встановив наступне.
До Господарського суду міста Києва звернувся заступник керівника Київської міської прокуратури (далі за текстом - Прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (далі за текстом - Департамент, Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибалко-Компані» (далі за текстом - ТОВ “Рибалко-Компані», Відповідач) про стягнення коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту - 5 467 112, 16 грн, нарахованих інфляційних втрат - 617 783, 67 грн та 3 % річних - 180 570, 62 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 призначено у справі № 910/16416/25 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлено наступні питання:
- Чи відносяться збудовані в межах об'єкта будівництва: “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва приміщення (місця) загального користування (в тому числі допоміжні) загальною площею 1 447,9 м.кв. до об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень?
- Чи відносяться збудовані в межах об'єкта будівництва: “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва вбудовані, вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення загальною площею 1103.5 м.кв. до об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень?
- Чи збудовано при будівництві об'єкта будівництва: “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва об'єкти соціальної інфраструктури, об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічні приміщення?
- Яка вартість збудованих при будівництві об'єкта будівництва: “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва об'єктів соціальної інфраструктури, об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства, технічних приміщень?
На час проведення експертизи зупинено провадження у справі №910/16416/25.
Суд першої інстанції постановляючи вказану ухвалу, виходив з того, що існує необхідність встановлення приналежності спірного майна (об'єктів будівництва) до тих чи інших видів об'єктів задля встановлення існування чи то відсутності у Відповідача обов'язку сплачувати кошти пайової участі, стягнення яких є предметом даного спору, а тому існує потреба у спеціальних знаннях у галузі будівництва, що свідчить про наявність підстав для призначення судової експертизи.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
За доводами скаржника, висновок експерта у цій справі можуть замінити інші засоби доказування, а саме технічні паспорта та сертифікат про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, які наявні в матеріалах справи.
Таким чином, за висновком апелянта, призначаючи експертизу у справі та зупиняючи провадження у ній, суд першої інстанції не навів обґрунтування необхідності залучення спеціальних знань для вирішення даної справи за тим предметом і підставою позову, що були визначені прокурором, не зазначив, у чому полягала потреба у спеціальних знаннях та яких саме спеціальних знань не вистачає суду для вирішення спору по суті.
Вимоги апеляційної скарги були підтримані представниками прокуратури та позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Згідно зі ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Таким чином, необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані яких потребують спеціальних знань.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №908/2261/17.
Визначення, чи потребує вирішення спірного питання застосування спеціальних знань експерта, чи ні, віднесено до компетенції суду. У разі, коли суд потребує висновків фахівця з питань, що відносяться до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, він вправі призначити експертизу.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог вказує, що з технічного паспорту об'єкта “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва, вбачається, що в об'єкті реконструкції, серед іншого, побудовано технічні приміщення: приміщення (місця) загального користування (в тому числі допоміжні) загальною площею 1 447,9 м.кв.; вбудовані, вбудовано-прибудовані та прибудовані приміщення загальною площею 1 103, 5 м.кв.
Факт віднесення вказаних приміщень загальною площею 2 551, 40 кв.м. до технічних приміщень підтверджується довідкою ТОВ “Бюро технічної інвентаризації» №ЖБ-4817 від 12.12.2024.
Окремо Відповідач звертає увагу, що ним здійснено влаштування зовнішніх мереж об'єкта будівництва “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» за адресою: вул. Маршала Рибалка, 5-а у Шевченківському районі м. Києва на загальну суму 12 850 000 грн. (підтверджується довідкою ТОВ “ЕЛІЗІУМ БУД» № 06/02-2026 від 06.02.2026), а саме:
1) об'єктів енергозабезпечення, зокрема: змонтовано та введено в експлуатацію РП; змонтовано та введено в експлуатацію систему АСЗД (Автоматизованої системи дистанційного збору даних диспетчерського пункту Державного підприємства “Київські Енергетичні Мережі» вузлів обліку ТП;
2) об'єктів водопостачання та водовідведення, зокрема: змонтовано та введено в експлуатацію водопровідний трубопровід по вул. Ростиславська; змонтовано та введено в експлуатацію мережі каналізації К1 (дощова каналізація) та К2 (господарчо-побутова каналізація) по вул. Ростиславська;
3) об'єктів телекомунікацій, зокрема змонтовано вводи телефонної каналізації по вул. Ростиславська; змонтовано лінії зв'язку телефонізації та радіофікації.
Таким чином, Відповідач стверджує, що в межах та за межами об'єкта будівництва здійснено спорудження будівель паркінгу, об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень в силу чого Замовник не повинен залучатись до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва на підставі пункту 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за № 411/1415 та підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».
За змістом положень п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033) до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема: об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень; паркінгів.
При цьому те, що з 01.01.2020 ч. 5 ст. 30 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності», якою було встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність, було виключено на підставі і наразі механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, які розташовані поза межами земельної ділянки відсутній, не нівелює вищенаведених положень п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033.
В свою чергу, як встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об'єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.
Також необхідно встановити чи побудовано в межах об'єкта будівництва “Реконструкція житлового будинку під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями, підземним та наземним паркінгом» об'єкти соціальної інфраструктури, об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства про що зазначає у своїх запереченнях відповідач.
При цьому жодною зі сторін спору не надано висновок експерта з зазначених вище питань.
Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033), необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з метою забезпечення об'єктивності і повноти дослідження всіх обставин справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а встановити відповідні обставини справи є неможливим без застосування знань спеціалістів у цих питаннях.
Таким чином, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, та підстав для її зміни чи скасування апеляційний господарський суд не вбачає.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №910/16416/25 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Повна постанова складена: 21.05.2026 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
М.А. Руденко