Справа № 456/5063/24
Провадження № 2-п/456/33/2026
про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення
21 травня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області, у складі головуючого судді Янів Н.М., дослідивши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Волоховського О.І., про перегляд заочного рішення, -
Відповідач ОСОБА_1 через представника - адвоката Волоховського О.І., 06.05.2026 року звернувся у Стрийський міськрайонний суд Львівської області із заявою, в якій просить постановити ухвалу про скасування заочного рішення, ухваленого у справі № 456/5063/24, за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Зазначена заява згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду надійшла на розгляд судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. 06.05.2026 року.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 08.05.2026 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано заявку строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
19.05.2026 року представник відповідача - адвокат Волоховський О.І. на виконання ухвали про залишення заяву без руху, подав заяву, у якій просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки копію рішення він отримав тільки 31.03.2026 року.
При вирішенні заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс», скориставшись системою «Електронний суд», звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором №1205-0189 від 13.05.2023 року у загальному розмірі 90 000 грн.. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідача судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору, у розмірі 2 422, 40 грн.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 23.10.2024 року позовну заяву ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження.
При цьому, в силу положень ст. 280 ЦПК України суд визнав неявку відповідача в судове засідання неповажною та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Так, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.12.2024 року позовні вимоги задоволено та з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» стягнуто заборгованість за кредитним договором №1205-0189 від 13.05.2023 року у загальному розмірі 90 000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 18 000 грн, сума простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 72 000 грн.
Вказане судове рішення, відповідно до супровідного листа від 23.12.2024 року було скеровано сторонам, у тому числі відповідачу ОСОБА_1 , за адресою його проживання АДРЕСА_1 .
Надалі, як встановлено судом, у порядку виконання судового рішення 23.04.2025 року, за заявою позивача видано виконавчий лист у справі №456/5063/24, який було пред'явлено до виконання.
Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження №78544403 від 16.02.2026 рокуприватного нотаріуса виконавчого округу Львівської області Баірової Н.М., сума боргу згідно вищезазначеного виконавчого документа стягнута з боржника у повному обсязі. Основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження стягнуті з боржника у повному обсязі, чим фактично виконано рішення. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Частиною 1 ст.127ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Представник заявника стверджує, що про існування рішення суду від 19.12.2024 року стороні відповідача стало відомо тільки 31.03.2026 року після отримання копії такого, оскільки про день і час слухання даної цивільної справи відповідачу не було відомо, а також про ухвалення вищезазначеного рішення останнього не було повідомлено та на його адресу не була скерована його копія, оскільки з 2013 року відповідач проживає по АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, судові повістки про виклик до суду скеровувалися саме за адресою фактичного проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , як і копія рішення у справі від 19.12.2024 року.
При цьому суд звертає увагу, що заочне рішення у справі було ухвалене ще у 2024 році, тоді як із заявою про його перегляд відповідач звернувся лише у 2026 році, тобто зі значним пропуском процесуального строку.
Так в квітні 2026 року позивачем через представника подавалась заява про перегляд вищевказаного заочного рішення, однак така була повернута заявнику, оскільки така не відповідала вимогам ст. 285 ЦПК України.
Більше того, як встановлено судом рішення суду від 19.12.2024 року у фактично виконане, через що суд критично оцінює доводи відповідача щодо нібито необізнаності про ухвалення заочного рішення суду від 19.12.2024 року та вважає їх такими, що викликають обґрунтовані сумніви.
Так, примусове виконання судового рішення є тривалою процедурою, яка супроводжується вчиненням виконавцем ряду виконавчих дій, направленням боржнику відповідних постанов, вимог, повідомлень та інших процесуальних документів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Зокрема, боржнику повинні були надсилатися постанови про відкриття виконавчого провадження, документи щодо стягнення виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, повідомлення щодо звернення стягнення на кошти чи майно, а також інші документи, пов'язані із вчиненням виконавчих дій.
Крім того, фактичне стягнення коштів у межах виконавчого провадження об'єктивно передбачає обізнаність особи про списання коштів з її рахунків, накладення арештів, здійснення банківських операцій щодо примусового списання грошових коштів або інші заходи примусового виконання рішення. Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про високу ймовірність того, що відповідачу було достеменно відомо як про існування судового рішення, так і про перебування його на примусовому виконанні.
Водночас із заявою про перегляд заочного рішення відповідач звернувся лише у 2026 році, тобто більше ніж через рік після ухвалення рішення суду, при тому що рішення на цей момент вже було фактично виконане у повному обсязі.
Суд також враховує, що у поданій заяві відповідач не навів жодних належних, об'єктивних та підтверджених доказами поважних причин пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Саме по собі посилання на необізнаність про наявність судового рішення за таких обставин не може вважатися достатнім та переконливим обґрунтуванням поважності причин пропуску строку.
Саме на заявника покладається обов'язок доведення поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та надання належних доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для поновлення такого строку.
Оцінивши доводи заявника суд вважає, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено без поважних причин, заявником не доведено наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, та такими, що пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду із відповідною заявою у визначений законом строк.
Відповідно до ч.2 ст.126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові по справі №756/11081/20 від 12 червня 2024 року констатує, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16 наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
На підставі наведеного, у задоволенні заяви представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити, а заяву про перегляд заочного рішення, залишити без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.
Керуючись статтями 126, 260, 284, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Волоховського О.І., про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Волоховського О.І., про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.12.2024 року у справі №456/5063/24, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Назар ЯНІВ