Романівський районний суд Житомирської області
278/1067/26
Іменем України
21 травня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 10 травня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачем було укладено договір №4635725 про надання коштів на умовах споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
За умовами укладеного договору ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу грошові кошти у сумі 4800,00 грн, строком на 350 днів, тобто з 10 травня 2024 року по 25 квітня 2025 року, погодили періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів та стандартну процентну ставку в розмірі 1,5% в день,
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, а також на те, що ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право вимоги по вказаному договору, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 25761,59 грн; з яких 4799,96 грн - заборгованість по кредиту, 16761,63 грн - заборгованість по нарахованих процентах, 1800,00 грн - заборгованість по нарахованих процентах позивачем, 2400,00 грн - штрафні санкції.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористалася.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 10 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 укладено договір №4635725 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до пункту 1.2 якого відповідач отримала грошові кошти в сумі 4800,00 грн, строком на 350 днів (пункт 1.3 договору), з фіксованою стандартною процентною ставкою за користування кредитом 1,50 % в день, з фіксованою зниженою процентною ставкою за користування кредитом 0,60% в день.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Згідно пункту 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 25% від суми невиконаного та/або неналежного виконання зобов'язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання зобов'язань Клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (графіком платежів/новим графіком платежів).
За змістом пункту 1.1 договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/інформаційно-телекомунікаційних систем товариства.
Договір та паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом.
Відповідно до інформації акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» від 13 квітня 2026 року та повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек Україна» від 1 квітня 2025 року № 20250401-236 10 травня 2024 року о 09 год 43 хв на картку № НОМЕР_2 , яка зазначена в пункті 2.1 договору, було перераховано відповідачу 4800,00 грн.
31 березня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу права грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №4635725.
Відповідно до розрахунків заборгованості, який зазначений в позовній заяві, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість в сумі 25761,59 грн; з яких 4799,96 грн - заборгованість по кредиту, 16761,63 грн - заборгованість по нарахованих процентах, 1800,00 грн - заборгованість по нарахованих процентах позивачем, 2400,00 грн - штрафні санкції.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надано.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодила, таким чином, умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів належного виконання зобов'язань за договором не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 4799,96 грн, заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 16761,63 грн, заборгованості по нарахованих процентах позивачем в розмірі 1800,00 грн, а разом 23361,59 грн підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо з відповідача заборгованості з штрафів, нарахованих за період з 7 вересня 2024 року по 27 жовтня 2024 року у розмірі 2400,00 грн суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.
Згідно пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи вищевказані положення закону, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами у сумі 2400 грн задоволенню не підлягає.
Таким чином позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 4799,96 грн, заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 16761,63 грн, заборгованості по нарахованих процентах позивачем в розмірі 1800,00 грн, а разом 23361,59 грн.
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, представником позивача до суду надано договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, заявка №15363 на виконання доручення від 28 січня 2026 року, копія рахунку на оплату №15363-26/02-2026 від 26 лютого 2026 року, копію акту №15363 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26 лютого 2026 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України). Згідно розрахунку на оплату №15363-26/02-2026 від 26 лютого 2026 року вартість послуг становить 10000,00 грн. Водночас, у вартість виконаних робіт адвокатом включено підготовку декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом вартістю 840,00 грн, письмову юридичну консультацію, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів вартістю 840,00 грн, складання письмового консультаційного висновку з представництво інтересів під час здійснення судового провадження, в тому числі участь в судових засіданнях, вартістю 1640,00 грн, враховуючи, що розгляд справи було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами справи, документів, які підтверджують складання декількох позицій по захисту інтересів позивача та письмових юридичних консультацій матеріали справи не містять, витрати адвоката по цих пунктах розрахунку не знайшли підтвердження.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За таких обставин, враховуючи, що витрати адвоката на участь в судових засіданнях, на складання декількох позицій по захисту інтересів позивача та на письмові юридичні консультації не знайшли свого підтвердження, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд стягує з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 6057,67 грн, оскільки вони підтвердженні документально та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2414,36 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 546, 549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 44559822) 23361 (двадцять три тисячі триста шістдесят одна) грн 59 коп заборгованості за кредитним договором, 2414 (дві тисячі чотириста чотирнадцять) грн 36 коп судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 6057 (шість тисяч п'ятдесят сім) грн 67 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук