Романівський районний суд Житомирської області
290/241/26
Іменем України
21 травня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У березні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 16 жовтня 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №3758926, за умовами якого останній надано позику в розмірі 12000,00 грн строком на 30 днів, погодили базову процентну ставку в розмірі 1,6% в день та акційні проценти в розмірі 0,64 % в день, проценти за користування позикою понад строки в розмірі 2,7% в день.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови договору не виконує, а також на те, що ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло право вимоги за вказаним договором, позивач просить стягнути з неї заборгованість в сумі 31094,80 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 12000,00 грн, заборгованість за процентами - 19094,80 грн.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом подати відзив не скористався.
Суд, дослідивши письмові докази, що надані позивачем, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2020 року між ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір позики №3758926, відповідно до якого відповідач отримав позику в розмірі 12000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 15 листопада 2020 року, погодили денну процентну ставку фіксовану в розмірі 1,6% в день, знижену процентну ставку в розмірі 0,04% в день, проценти за понадстрокове користування кредитом 2,7%, орієнтовну загальну вартість кредиту 14304,00 грн.
Договір підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З довідки товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» вбачається, що ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_1 16 жовтня 2020 року було перераховано 12000,00 грн.
10 липня 2020 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №10072020, відповідно до якого кредитор (ТОВ «1безпечне агентство необхідних кредитів») передав у повному обсязі, а новий кредитор (ТОВ «ФК «Профіт Капітал») прийняв у повному обсязі право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у реєстрі боржників, в тому числі і за договором №3758926, що підтверджується Реєстром прав вимог №119.
В долучених до матеріалів справи розрахунках зазначено, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором№3758926 в неї виникла заборгованість у розмірі 31094,80 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом - 12000,00 грн, заборгованість за процентами - 19094,80 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 7 та 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування коштами, підписавши електронним підписом одноразовим ідентифікатором документи, погодила, таким чином, умови сплати процентів за користування позикою.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику в строк та в порядку, встановлені договором.
При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що:
«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
Відповідно до пункту 2 договору №3758926 строк кредиту 30 днів.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Доказів того, що позичальник та первісний позичкодавець продовжили строк дії договору позики матеріали справи не містять.
Згідно розрахунку заборгованості за договором позики ОСОБА_1 здійснила погашення заборгованості на суму 2716,40 грн.
Отже відповідачем повністю сплачена заборгованість за процентами в розмірі 2304,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування станом на 15 листопада 2020 року, тобто протягом 30 днів, та частково погашена основна сума боргу в розмірі 412,40 грн.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості з основної суми боргу в розмірі 11587,60 грн (12000,00 грн- 412,40 грн).
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, представником позивача до суду надано договір про надання правової допомоги №02-24 від 1 липня 2024 року, додаткову угоду №1/1 від 1 липня 2024 року, акт №97 прийому - передачі наданої правничої допомоги від 24 грудня 2025 року, платіжну інструкцію від 25 грудня 2025 року.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи вищевикладене та часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2608,57 грн, оскільки вони підтвердженні документально та від відповідача не надходило клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,15 грн.
Керуючись статтями 525, 526, 546, 549, 610, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 10-13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (адреса місця знаходження: вул. Набережно-Лугова, 8 м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 39992082) 11587 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн 60 коп заборгованості, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 15 коп судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та 2608 (дві тисячі шістсот вісім) грн 57 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук