справа №991/6894/25
провадження №1-кп/991/86/25
Іменем України
«07» травня 2026 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження №62024000000000188 від 29 лютого 2024 року
за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_7 ,
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
представника потерпілих: ОСОБА_11 ,
Історія кримінального провадження.
01 липня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №62024000000000188 від 29 лютого 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 липня 2025 року, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче засідання.
Під час підготовчого судового засідання 10 липня 2026 року, враховуючи спільну позицію сторони захисту і сторони обвинувачення, судом, ухвалою без виходу до нарадчої кімнати, було задоволено клопотання сторони захисту про здійснення розгляду цього кримінального провадження судом колегіально, в зв'язку з чим, в цей же день, відділом забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду було збільшено кількісний склад суду у кримінальному провадженні шляхом автоматизованого визначення складу колегії.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 10 липня 2025 року, для розгляду кримінального провадження визначено склад колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1 , суддів - членів колегії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор, захисники, з думками яких погодилися і обвинувачені, зазначили про відсутність угод між прокурором і обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні. Крім цього, прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, тому на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд.
Водночас, в ході підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_9 були заявлені клопотання про закриття кримінального провадження. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 жовтня 2025 року в задоволенні таких клопотань було відмовлено.
Крім цього, обвинувачений ОСОБА_5 , його адвокат ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_12 , який діяв в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 (15 січня 2026 року до суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_12 про припинення повноважень захисника у зв'язку з закінченням строку дії договору про надання правової допомоги), заявляли клопотання про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам чинного кримінального процесуального кодексу. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 грудня 2025 року в задоволенні цих клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акта було відмовлено.
06 травня 2026 року на електрону адресу суду також надійшло клопотання про повернення обвинувального акта і від адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , за призначенням Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомого на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 05 лютого 2026 року. Своє клопотання адвокат обґрунтував тим, що обвинувальний акт містить недостовірні відомості щодо складу учасників кримінального провадження, а тому не може вважатися таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Зокрема, адвокат зазначає, що ОСОБА_13 та ОСОБА_14 визнані потерпілими без належних правових підстав, а внесені стосовно них відомості до обвинувального акту не відповідають фактичним обставинам провадження та вимогам закону. Стверджує, що у постановах про визнання зазначених осіб потерпілими у кримінальному провадженні не конкретизовано, які саме права чи законні інтереси кожного із цих осіб було порушено, обмежені або поставлені під загрозу, у чому полягає характер заподіяної шкоди, а також який причинно-наслідковий зв'язок існує між інкримінованими діями та наслідками для кожної з цих осіб. Крім того, із тексту постанов неможливо однозначно встановити, що саме орган досудового розслідування визнав підставою для надання статусу потерпілих. Тобто, на переконання адвоката, якщо уповноваженні особи органу досудового розслідування чи прокурор, всупереч вимогам закону, без належної перевірки фактичних обставин та за відсутності передбачених законом підстав, незаконно визнають осіб потерпілими, а в подальшому включають відповідні відомості до обвинувального акта, то наслідком цього є складання процесуального документа, зміст якого сформовано на неправомірній правовій підставі. Враховуючи зазначене, адвокат просить повернути обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
В судовому засіданні сторона захисту подане адвокатом ОСОБА_10 клопотання про повернення обвинувального акту підтримали та просили його задовольнити.
Прокурор проти клопотань адвоката заперечував, посилаючись на те, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам КПК України, підстав для повернення обвинувального акта немає, а зазначені адвокатом обставини підлягають перевірці на стадії судового розгляду. Просив відмовити у задоволенні такого клопотання.
Представник потерпілих ОСОБА_11 підтримав думку прокурора, зазначив, що клопотання не обґрунтоване, а тому просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого адвокатом ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , клопотання, проаналізувавши викладені в ньому недоліки обвинувального акта, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України (ч. 4 ст. 110 КПК України).
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору виключно з підстав його невідповідності вимогам ст. 291 КПК України (п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України). Оскільки така норма закону визначає можливість повернення обвинувального акта як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки обвинувального акта вимогам КПК України.
Оскільки посилання захисника ОСОБА_10 на відсутність будь-яких правових і фактичних підстав визнання ОСОБА_14 та ОСОБА_13 потерпілими у цьому кримінальному провадження, як на підставу повернення обвинувального акта, не можливо перевірити без оцінки зібраних у справі доказів та прийнятих відповідних процесуальних рішень у їх сукупності, то такі доводи захисника, на думку колегії суддів, є передчасними.
Враховуючи специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, а також те, що в межах цієї стадії процесу суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні, то дотримання належної правової процедури у цьому кримінальному провадженні, зокрема, і в частині наявності статусу потерпілої особи у спосіб та за наявності підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, можуть бути предметом перевірки й оцінки під час розгляду кримінального провадження по суті з прийняттям судом відповідно процесуального рішення за результатами такого розгляду.
На підставі викладеного, на даній стадії кримінального провадження суд приходить до висновку, що прокурором дотримано вимог КПК України, а обставини, на які посилається сторона захисту, суд зможе дослідити у ході судового розгляду та дати їм оцінку при винесенні остаточного рішення у справі. В зв'язку з цим, підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не вбачає.
Неодноразово під час підготовчого судового засідання стороною захисту ставилося питання про не підсудність цього кримінального провадження Вищому антикорупційному суду. Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 серпня 2025 року залишено без задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_12 про направлення матеріалів кримінального провадження №62024000000000188 від 29 лютого 2024 року з Вищого антикорупційного суду до Соснівського районного суду м. Черкаси.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд, в ході підготовчого судового засідання, не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України, як і підстав для необхідності складання досудової доповіді, з огляду на таке.
До суду не надходила угода про визнання винуватості на момент проведення підготовчого судового засідання; судом не встановлено підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження; обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України; кримінальне провадження підлягає розгляду у Вищому антикорупційному суді відповідно до ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а складання досудової доповіді у даному кримінальному провадженні, за правилами ч. 2 ст. 314-1 КПК України, не передбачене.
Оскільки підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4, 6 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено, суд провів підготовку до судового розгляду.
Вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 315 КПК України.
Учасники кримінального провадження вважають за можливе судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинувачених та їх захисника, потерпілих та їх представників.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту. Учасники повідомили, що перелік осіб, яких планується допитати як свідків, будуть подані під час судового розгляду після визначення обсягу та порядку дослідження доказів.
Під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_5 були подані до суду заперечення на ухвали слідчих суддів, а саме: Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року про надання дозволу на обшук службового кабінету; Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року про надання дозволу на обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_15 ; Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року про надання дозволу на обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_16 ; Вищого антикорупційного суду від 21 травня 2024 року про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; Печерського районного суду від 07 листопада 2024 року про продовження строку досудового розслідування до 8 місяців; Печерського районного суду від 07 жовтня 2024 року про продовження строку досудового розслідування до 7 місяців.
Також, під час підготовчого судового засідання адвокатом ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , були подані заперечення на ухвали слідчих суддів про проведення обшуків, а саме: Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року у справі №757/16875/24-к; Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року у справі №757/16871/24-к; Печерського районного суду м. Києва від 15 квітня 2024 року у справі №757/16856/24-к.
Крім того, під час підготовчого судового засідання обвинуваченим ОСОБА_5 були подані скарги в порядку ч.2 ст. 303 КПК України, а саме: скарга на рішення слідчого від 12 квітня 2024 року про проникнення до житлового приміщення за місцем проживання батьків ОСОБА_16 , до постановлення ухвали слідчого судді; скарга на рішення слідчого від 12 квітня 2024 року про проникнення до житлового приміщення за місцем проживання ОСОБА_5 , до постановлення ухвали слідчого судді; скарга на рішення слідчого від 12 квітня 2024 року про проникнення до приміщення Черкаської обласної прокуратури (службового кабінету ОСОБА_5 ), до постановлення ухвали слідчого судді; скарга на рішення слідчого від 12 квітня 2024 року про затримання ОСОБА_5 ; скарга на рішення детектива НАБУ від 23 січня 2025 року про уточнення питань поставлених експертам; скарга на рішення слідчого від 05 березня 2024 року про визнання ОСОБА_14 потерпілим у кримінальному провадженні; скарга на рішення слідчого від 31 жовтня 2024 року про призначення криміналістичної експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні; скарга на рішення слідчого від 05 березня 2024 року про визнання ОСОБА_13 потерпілою у кримінальному провадженні.
Також, під час підготовчого судового засідання адвокатом ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , були подані скарги на: рішення слідчого про затримання 12 квітня 2024 року ОСОБА_17 ; рішення слідчого від 05 березня 2024 року про визнання ОСОБА_14 і ОСОБА_13 потерпілими у кримінальному провадженні.
Такі заперечення та скарги підлягають долученню до матеріалів кримінального провадження, а викладені у них доводи - перевірці в ході судового розгляду, адже, на думку суду, викладені у них положення потребують аналізу законності низки взаємопов'язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження сторони захисту щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення підлягають дослідженню судом під час судового розгляду шляхом оцінки законності прийняття процесуальних рішень та дій під час досудового розслідування, дослідження процесуальних документів та відповідних доказів, що має бути здійснено під час судового розгляду.
Крім цього, під час підготовчого судового засідання, в порядку передбаченому ч.3 ст. 315 КПК України, до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Своє клопотання обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 квітня 2024 року до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, розмір якої в подальшому зменшувався, востаннє суддею ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні 10 липня 2025 року до 1 300 348 грн. Як зазначає обвинувачений, наразі, з моменту його затримання минуло 25 місяців, а тому, на думку сторони захисту, враховуючи сталу судову практику, в тому числі Апеляційної палати ВАКС, суворість запобіжного заходу має зменшуватись. Обвинувачений вважає, що, оскільки стороною обвинувачення не ініціювалося питання продовження обов'язків, покладених на нього згаданою ухвалою суду від 10 липня 2025 року, то державне обвинувачення пересвідчилось у відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що підтверджує його сумлінну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні упродовж всього часу досудового розслідування та судового розгляду. Крім того, обвинувачений звернув увагу суду на невмотивованість застосування до нього Печерським районним судом м. Києва застави поза межами, встановленими ч.5 ст. 182 КПК України, а також на невідповідність висунутого йому обвинувачення встановленим обставинам подій, які інкримінуються. При вирішенні питання зміни запобіжного заходу обвинувачений просив також врахувати, що гроші, використані як застава, необхідні заставодавцям для підтримання здоров'я.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , посилаючись на обставини, викладені в клопотанні про зміну запобіжного заходу, змінив його прохальну частину, зазначивши, що просить повністю скасувати попередньо обраний йому запобіжний захід у вигляді застави. В обґрунтування підстав для можливості скасування запобіжного заходу, ОСОБА_5 послався на положення ч. 3 ст. 315 КПК України, відповідно до змісту якої, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримали заявлене клопотання свого підзахисного, з урахуванням зміни його прохальної частини. Захисники зазначили, що, як під час проведення досудового розслідування, так і після направлення даного кримінального провадження до суду,
ОСОБА_5 демонстрував належну процесуальну поведінку, сумлінно виконував всі покладені на нього обов'язки, не допускав порушень та не отримував жодних зауважень з боку органу досудового розслідування чи суду. Наведені обставини свідчать про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б обумовлювали подальшу необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу. Крім того, захисники звернули увагу суду на те, що грошові кошти, внесені як застава, були надані не лише самим обвинуваченим, а й іншими заставодавцями, зокрема, частково - його матір'ю, частково - тестем та тещею, а також знайомими родини. При цьому, заставодавці перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку зі станом здоров'я та потребують лікування, що, на думку сторони захисту, також є підставою для врахування судом питання щодо доцільності подальшого застосування застави, як запобіжного заходу. З огляду на вищевикладене, захисники просили задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та скасувати запобіжний захід, покладений на нього.
Адвокат ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , підтримав заявлене обвинуваченим ОСОБА_5 клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_7 проти заявленого клопотання заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Зокрема, прокурор зазначив, що, за клопотанням сторони захисту не може бути скасованим запобіжний захід. В обґрунтування своєї позиції прокурор вказав, що сторона захисту посилається на необхідність повернення сум застави у зв'язку з потребою заставодавців у коштах для підтримання стану здоров'я та лікування. Водночас, на думку прокурора, майновий стан обвинуваченого свідчить про наявність у нього можливості надавати таким особам необхідну фінансову допомогу без скасування застави, як запобіжного заходу. З огляду на вищезазначене, прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу.
Вивчивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 , заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 квітня 2024 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3 000 748 грн. В подальшому розмір застави переглядався судом та поступово зменшувався, востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду під час підготовчого судового засідання 10 липня 2025 року до 1 300 348 грн за результатами розгляду та часткового задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну йому запобіжного заходу із застави на особисте зобов'язання. Тоді обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовував своє клопотання невмотивованим застосуванням стосовно нього застави поза встановленими межами, невідповідністю висунутого йому обвинувачення встановленим обставинам подій, які інкримінуються, недоведенням існування ризиків та необхідністю майнових витрат для підтримання здоров'я заставодавців.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення клопотання обвинуваченого
ОСОБА_5 шляхом зменшення йому розміру застави, судом була встановлена відсутність виключних обставин для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, оскільки в судовому засіданні стороною захисту не було доведено достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу. Водночас, суд врахував те, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу здійснюється підготовче засідання за наслідками направлення обвинувального акту до суду, яким висунуто обвинувачення ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні і, хоч застава виступає гарантією належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а встановлений судом ризик переховування від суду продовжує існувати, зі спливом часу цей ризик суттєво зменшився.
Наразі обвинувачений знову звернувся до суду з клопотанням про зміну йому запобіжного заходу із застави у визначеному востаннє розмірі (1 300 348 грн) на особисте зобов'язання, із поверненням внесеної за нього застави заставодавцям. При цьому, у судовому засіданні, обвинуваченим було усно змінено прохальну частину клопотання, у зв'язку з чим він наполягав на повному скасуванні застосованого щодо нього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, суд вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень. Оскільки у судовому засіданні обвинувачений змінив прохальну частину клопотання та наполягав саме на скасуванні запобіжного заходу, суд розглядає клопотання та надає оцінку його обґрунтуванню в межах заявлених обвинуваченим вимог.
Так, за змістом ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Суд враховує, що зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Як вбачається з тексту клопотання та, що підтвердила сторона захисту в судовому засіданні, підставою для скасування запобіжного заходу є сукупність наступних обставин: сплив часу; відсутність ризиків; сумлінна процесуальна поведінка обвинуваченого; невмотивованість застосування застави поза межами встановленого розміру; невідповідність висунутого обвинувачення встановленим обставинам подій; потреба заставодавців в грошових коштах для підтримання здоров'я.
Тобто, викладені обставини свідчать про те, що, звертаючись з даним клопотанням, обвинувачений послався на аналогічні обставини, які зазначались ним у попередніх клопотаннях, поданих у підготовчому судовому засіданні, і не навів жодних нових (додаткових) відомостей, що не досліджувались та не були враховані судом.
Розглядаючи дане клопотання, не вдаючись до оцінки підстав можливості/неможливості його подання обвинуваченим відповідно до норм чинного законодавства, суд не вбачає ознак того, що ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу, повністю нівельовані та втратили свою актуальність, а також не розглядає обставину плину часу, на існування якої послалася сторона захисту в судовому засіданні, та сумлінного дотримання ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки, як беззаперечні фактори, що самі по собі могли би вплинути на вирішення питання про скасування запобіжного заходу. Той факт, що обвинувачений сумлінно виконував покладені на нього раніше додаткові обов'язки та продовжує виконувати обов'язки, визначені ст. 42 КПК України, свідчить лише про те, що існуючий запобіжний захід у вигляді застави, в тому числі в частині її розміру, є достатнім та дієвим, оскільки забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні.
Посилання сторони захисту на потребу заставодавців в поверненні їм коштів для підтримання здоров'я судом також до уваги не приймаються, оскільки вони не є тими виключними обставинами (які, до того ж, не підтверджені жодними доказами), що могли б зумовити необхідність зміни запобіжного заходу, враховуючи те, що внесення застави за ухвалою слідчого судді було правом заставодавців, яке не обумовлювалося ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу.
За таких обставин, наведені в клопотанні про скасування запобіжного заходу твердження та висловлені в судовому засіданні доводи не містять обґрунтованих підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді застави, що, крім іншого, не передбачено кримінальним процесуальним законом, а тому у задоволенні поданого клопотання необхідно відмовити.
Будь-яких інших заяв, клопотань, та процесуальних документів, пов'язаних з підготовкою справи до судового розгляду, сторони кримінального провадження суду не подавали. Інші питання, які б потребували вирішення у зв'язку з призначенням справи до судового розгляду, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні на підставі даного обвинувального акта.
Повний текст ухвали був внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень не у визначений під час проголошення її вступної та резолютивної частин час у зв'язку з перебуванням суддів-учасників колегії у відпустках/відрядженні.
Керуючись ст. ст. 182, 201, 314-316, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , про повернення обвинувального акта - відмовити.
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні №62024000000000188 від 29 лютого 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 27, ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 369, ч.5 ст. 190 КК України, у приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Берестейський, 41) на 08 травня 2026 року на 09 годину 50 хвилин.
Розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні колегіально у складі трьох суддів.
У судове засідання викликати учасників кримінального провадження - прокурора, обвинувачених, їх захисників, потерпілих, їх представників.
Подані в порядку ч.2 ст. 303 КПК України обвинуваченим ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , скарги долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам на відповідній стадії кримінального провадження.
Подані в порядку ч.3 ст. 309 КПК України обвинуваченим ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_10 , який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_6 , заперечення на ухвали слідчих суддів долучити до матеріалів кримінального провадження.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про скасування запобіжного заходу -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3