Справа 688/5652/25
№ 2/688/175/26
Ухвала
21 травня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючої - судді Цідик А.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Романової Г.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі,
встановив:
У провадженні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Шепетівської міської ради про припинення права спільної часткової власності та поділ майна в натурі.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні заявили клопотання про залучення до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті прийняв спадщину її син ОСОБА_6 . ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 є дружиною померлого, а ОСОБА_4 - неповнолітньою донькою, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 , а саме 605/1000 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 .
Представник відповідача у судове засідання не засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення покладається на думку суду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен з позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (частина перша статті 50 ЦПК України).
Частиною 1 статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункти 40, 41).
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред'явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.
У постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 201/2760/20 (провадження № 61-2790св23) вказано, що процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 766/8113/17 та від 29 червня 2022 року у справі № 753/7478/18.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов'язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов'язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов'язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22).
Отже, встановлення належності відповідачів є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. Тому пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною та безумовною підставою для відмови в позові незалежно від доводів учасників справи, стадії її розгляду або залучення такої особи (осіб) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі № 932/163/21 (провадження № 61-6730св23).
Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Диспозитивність - це один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).
Враховуючи предмет спору, а також наслідки незалучення у справі належного відповідача, суд дійшов висновку, що клопотання сторони позивача належить задовольнити та залучити до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , оскільки останні є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 51, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Залучити до участі в справі як співвідповідачів ОСОБА_3 та неповнолітню ОСОБА_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 .
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи, співвідповідачам надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Судове засідання відкласти на 10 годину 00 хвилин 10 червня 2026 року, викликати учасників справи.
Надати співвідповідачам 15 днів з дня вручення цієї ухвали з позовом для подання відзиву на позов (заперечення проти позову згідно зі ст. 178 ЦПК України) та всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Відповідач має право пред'явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву, яка має відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://sh.km.court.gov.ua/sud2220/60/csz/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Алла ЦІДИК