21 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7526/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (суддя Садовий І.В.) за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №280/7526/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання бездіяльності протиправною дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, яка полягає в ненаданні Довідки про обставини травми (Додаток 5 до Положення, затвердженого Наказом МОУ № 402) для позивача;
- зобов'язати відповідача-1 оформити та надати позивачу Довідку про обставини травми (Додаток 5) на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення;
- зобов'язати відповідача-1 оформити та надіслати до відповідача-2 Довідку про обставини травми (Додаток 5) на підставі отриманого позивачем 01.03.2025 поранення, для здійснення переогляду постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0;
- визнати протиправною постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби";
- зобов'язати відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 було часткового задоволено позов ОСОБА_1 та:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не складанні та не видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 скласти та видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), відповідно до Положення №402, на підставі отриманого ним 01.03.2025 поранення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 по справі №280/7526/25 набрало законної сили 09.12.2025.
12.03.2026 позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, в якій просив:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про повне виконання рішення, що має полягати у видачі Позивачу нової довідки про обставини травми, яка відповідатиме фактичним обставинам справи та вимогам пп. “а» п. 21.5 Положення №402, а саме: міститиме у графі 6 причинний зв'язок - “ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
- у разі неподання звіту у встановлений судом строк - накласти на керівника Військової частини НОМЕР_1 штраф відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України.
Обгрунтовуючи вказану заяву, позивач посилався на те, що Військовою частиною НОМЕР_1 , на виконання рішення суду видано довідку №2674 від 05.03.2026 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в якій визначено причинний зв'язок поранення з таким формулюванням: пов'язане з виконанням обов'язків військової служби. В той же час, за позицією позивача, враховуючи обставини встановлені у цій справі, у довідці причинний зв'язок повинен бути визначений з таким формулюванням: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в задоволенні заяви про встановлення судового контроля за виконанням рішення відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив, зокрема, виходив з того, що при розгляді справи судом не встановлювався причинний зв'язок отриманої позивачем травми, а навпаки було зазначено, що відповідно до висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 09.10.2019 у справі № 802/468/17-а, встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв з військовою службою є компетенцією військово-лікарської комісії, втручання у ці повноваження судом недопустимо. При цьому, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби" та зобов'язати відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким заяву про встановлення судового контролю задовольнити. Позиція позивача фактично полягає в тому, що за встановлених обставин у цій справі у відповідача, яким видано довідку №2674 від 05.03.2026 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), не було іншого варіанту поведінки, як зазначення у цій довідці причинного зв'язку поранення з таким формулюванням: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
В силу приписів ст..129-1 Конституції України, ст..13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст.14, 370 КАС України рішення суду є обов'язковим для виконання.
При цьому, для цілей застосування ст..6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стадія виконання рішення суду є складовою доступу до правосуддя.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на доступ до суду було б ілюзорним, якби остаточне, зобов'язальне судове рішення залишалося без дієвим на шкоду одній зі сторін (справа «Ромашов проти України, рішення від 27.07.2004р.).
Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
У свою чергу, судовий контроль є важливою конституційною гарантією забезпечення обов'язковості судового рішення. Це означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (відповідно до приписів резолютивної та мотивувальної частини рішення).
Одним із видів судового контролю за виконанням рішення суду, який передбачений КАС України, є встановлення судом обов'язку суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ст..382 КАС України).
Так, згідно з частиною 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, суд наділений повноваженнями встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
При цьому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що на виконання рішення суду у цій справі Військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку №2674 від 05.03.2026 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), в якій визначено причинний зв'язок травми (поранення) з таким формулюванням: пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.
Фактично єдиною підставою для звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду стала незгода позивача із визначеним формулюванням причинного зв'язку отриманої травми (поранення).
Отже, судом встановлено, що відповідачем виконано рішення суду, але не у такому вигляді, як на те очікував позивач.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що незгода позивача з виконанням відповідачем рішення суду не може бути підставою для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у спірному випадку, оскільки судом у цій справі не встановлювався причинний зв'язок отриманої позивачем травми. При цьому, судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною постанови Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку поранення та захворювань як "пов'язані з проходженням військової служби" та зобов'язати відповідача-2 переоглянути постанову Військово-лікарської комісії від 19.07.2025 № 2025-0718-1109-3334-0 в частині встановлення причинного зв'язку між отриманим пораненням, захворюваннями та обставинами їх отримання, з урахуванням Довідки про обставини травми (Додаток 5) та обставин, встановлених судом.
Таким чином, за умови того, що у цій справі судом не ухвалювалось рішення щодо правильності встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва), то виходячи з підстав, які слугували для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для її задоволення.
З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року у справі 280/7526/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках та строки, які визначено ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров