20 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19158/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026р. у справі № 160/19158/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
01.07.2025р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за яким судом першої інстанції 03.07.2025р. відкрито провадження у справі №160/19158/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що він перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 01.03.2025р. відповідачем нарахована позивачу пенсія виплачується з обмеженням максимальним розміром шляхом застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом та просив суд: - визнати протиправними дії відповідача, які викладені у листі від 20.04.2025р. №18628-12565/Б-01/8-0400/25 та полягають у застосуванні понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» при нарахуванні та позивачу пенсії, перерахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024р. у справі №160/34023/23, від 11.11.2024р. у справі №160/22148/24 та обмеженні пенсії максимальним розміром при виплаті індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; - зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії позивачу, перерахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024р. у справі №160/34023/23, від 11.11.2024р. у справі №160/22148/24, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» та без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, з індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з дати вчинення відповідачем протиправних дій.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026р. у справі №160/19158/25 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які викладені у листі від 20.04.2025р. №18628-12565/Б-01/8-0400/25 та полягають у застосуванні понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії та обмеженні пенсії максимальним розміром при виплаті індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р.№209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; - зобов'язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025р. №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» та без обмеження пенсійних виплат максимальним розміром, з індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з дати вчинення відповідачем протиправних дій, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 07.04.2026р. відкрито апеляційне провадження і справу №160/19158/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 19.05.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.
Відповідач - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 24.02.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Також судом встановлено, що 31.03.2025р. позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо розміру його пенсії та порядку її обрахунку, і відповідач листом від 20.04.2025 за № 18C28-12565/Б-01/8-0400/25 повідомив позивача про те, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі № 160/22148/24 проведено перерахунок його пенсії з 01.07.2021р. без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» і розмір пенсійної виплати з 01.07.2021р. склав 24899,27 грн., також проведено перерахунок пенсії з 01.03.2024р. без обмеження пенсії максимальним розміром і після перерахунку пенсії розмір пенсійної виплати з 01.03.2024р. склав 31105,17 грн., з січня 2025р. пенсію обчислено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2024р. у справі №160/22148/24, з урахуванням вимог Закону України від 19.11.2024р. № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови № 1, та розмір пенсійної виплати становить 26802,95 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо встановлення понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом порушеного права позивача.
Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові та організаційні засади пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, визначено Законом №2262 (Далі - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Закону № 2262- ХІІ) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів».
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься в п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1).
Також в п. 1 Постанови № 1 зазначено розміри коефіцієнтів, які застосовуються до відповідних сум, у разі їх перевищення більш ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, а саме:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,0,1.
Отже, вищевказані положення Закону України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та Постанови № 1 встановили обмеження до пенсійних виплат шляхом застосування визначених коефіцієнтів.
Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 та від 30.11.2010р. № 22-рп/2010 дійшов висновку, що Законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В рішенні від 28.08.2020р. № 10-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що скасування чи зміна Законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить ст. 6, ч.2 ст. 19, ст. 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення ч. 3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак, у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Оскільки Законом №2262-ХІІ не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанова №1.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.
Згідно ч. 4 ст. 63 перерахунок раніше призначених пенсій передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб, а тому Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та до його повноважень не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України в рішенні від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016 зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.
Щодо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, Верховний Суд у своїй ухвалі від 06.02.2025р. у справі №520/909/25 вкотре підтвердив раніше сформовану правову позицію, відповідно до якої будь-яке обмеження пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, максимальним розміром є неправомірним.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач, обмежуючи розмір пенсійних виплат позивачу, діяв з порушенням вказаних частиною другою статті 2 КАС України критеріїв та під час розгляду справи не довів правомірність своїх дій.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та обмеження пенсії максимальним розміром при виплаті індексації, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», та з метою здійснення повного захисту та відновлення порушеного права позивача зобов'язав відповідача вчинити дії щодо поновлення порушеного права позивача та правильно визначив прядок та спосіб відновлення порушеного права, і задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у цій частині.
Щодо позовних вимог позивача стосовно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії, з урахуванням рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024р. у справі №160/34023/23, від 11.11.2024р. у справі №160/22148/24, то колегія суддів з огляду на те, що під час розгляду цієї справи не було встановлено фактів неврахування відповідачем цих рішень суду під час перерахунку пенсій позивача, а перерахунок пенсії позивача на підставі рішення суду першої інстанції у цій справі ще не відбувся і відсутні підстави вважати, що таке право позивача буде порушено відповідачем у майбутньому, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 24.02.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026р. у справі №160/19158/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 20.05.2026р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова