Справа № 11-сс/824/3325/2026 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 757/14242/26-к Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 193 ч. 6 КПК
22 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2026 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старший слідчий першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Клінці Брянської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 279, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2026 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Вважає, що стороною обвинувачення порушено порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, 05.10.2023 ОСОБА_9 повідомив сторону обвинувачення про фактичне проживання на території Великої Британії.
Тому у сторони обвинувачення були відсутні підстави для вжиття дій у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 135 КПК України, так як із 05.10.2023 ДБР та Офісу Генерального прокурора проінформовані про проживання ОСОБА_9 за кордоном у зв'язку з чим стороною обвинувачення мали бути вжиті заходи міжнародної правової допомоги, а саме вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 , як особі, що проживає закордоном.
Таким чином, ОСОБА_9 , на думку захисника, не набуто у встановленому законом порядку статусу підозрюваного в розумінні вимог ст. 42 КПК України.
Крім цього, повідомлена ОСОБА_9 підозра є необґрунтованою. Так, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 279, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, тобто останньому висунуто підозру у прийнятті безпідставного рішення у формі Окремого доручення від 18.02.2014 № 060-47/14 про зупинення роботи всіх станцій Київського метрополітену з 15:55 до відміни доручення, у зв'язку із чим з 15 год. 55 хв. 18.02.2014 до 17 год. 05 хв. 20.02.2014 повністю зупинено роботу Київського метрополітену шляхом закриття на вхід та вихід станцій та припинення руху поїздів та ця дія потягла за собою наслідки за ст.ст. 279, 340, 365 КК України.
Разом з цим, як стверджує захисник, ОСОБА_9 , як не видавав, так і не підписував Окремого доручення від 18.02.2014 № 060-47/14, хто саме підписував таке доручення йому невідомо.
Наявність існування заявлених в клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведено.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62025000000000923 від 09.09.2025 (виділене із кримінального провадження № 42013110000001029 від 25.11.2013) за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 279, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.
08.09.2025 старшим слідчим першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням із старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42013110000001029 - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 279, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.
12.03.2026 старший слідчий першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2026 року задоволено дане клопотання органу досудового розслідування.
Відповідно ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі - Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином не дотримані, а висновок слідчого судді про набуття ОСОБА_9 , в розумінні вимог ст. 42 КПК України, статусу підозрюваного є помилковим.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно ч. 7 цієї статті, повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Як убачається із матеріалів судового провадження, повідомлення про підозру було вручено шляхом його оприлюднення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора та в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр».
Але такий порядок є дійсним лише у разі наявності у кримінальному провадженні обставин, передбачених ч. 8 ст. 135 КПК України (існують достатні підстави вважати, що особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором).
При цьому, відповідно до інформації, наданої Державною прикордонною службою України, ОСОБА_9 виїхав з території України 10.08.2023 о 17:04 в пп «М-Подільський» на транспортному засобі АА9567, дані про в'їзд ОСОБА_9 на територію України відсутні.
Також, зі змісту роздруківки запиту про міжнародну правову допомогу від 12.09.2024 щодо ОСОБА_9 вбачається, що 05.10.2023 він поінформував Державне бюро розслідувань про свою адресу у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, у органу досудового розслідування були відсутні передумови для вжиття дій у порядку визначеному ч. 1 ст. 135 КПК України, а орган досудового розслідування мав вжити заходів міжнародної правової допомоги - вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 , як особі, що проживає закордоном.
Відтак заслуговують на увагу твердження захисника про порушення порядку вручення повідомлення про підозру, недотримання органом досудового розслідування вимог ст.ст. 135, 278 КПК України та - як наслідком не набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного, а отже і відсутності підстав для задоволення клопотання і обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак, слідчим суддею даним обставинам не надано належної оцінки у зв'язку з чим постановлено неправомірне рішення, і такі обставини підлягають додатковій перевірці слідчим суддею місцевого суду.
Згідно ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.
Згідно ст. 411 КПК України, судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: 1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; 2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;
4) висновки суду, викладені в судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Частиною першою статті 412 КПК України, визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Таким чином, на підставі викладених вище обставин, як вважає колегія суддів, апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2026 року - скасуванню, з постановленням апеляційним судом ухвали про призначення нового розгляду клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2026 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити ухвалу, якою матеріали судового провадження №757/14242/26-к за клопотанням старшого слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим слідчим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4