20 травня 2026 рокусправа № 380/6733/26
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Львівської обласної державної (військової) адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -
Львівська обласна державна (військова) адміністрація (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18, код ЄДРПОУ 00022562) звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622), в якому просить визнати протиправною та скасувати Постанову від 02 квітня 2026 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Величко Р.С. у виконавчому провадженні № 80577936 про накладення штрафу в розмірі 5 100,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на безпідставність прийняття державним виконавцем постанови від 02.04.2026 ВП № 80577936 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Позивач стверджує, що така постанова винесена державним виконавцем за невиконання позивачем виконавчого листа № 380/7481/25, виданого 26.02.2026 Львівським окружним адміністративним судом у адміністративній справі № 380/7481/25. Водночас позивач зазначає, що листом від 27.03.2026 № 5/5-3819/0/2-26/7-2.1 Львівської обласної державної (військової) адміністрації повідомлено державного виконавця про неможливість виконання вказаного виконавчого листа, з огляду на та що у виконавчому листі №380/7481/25 від 26.02.2026, виданому Львівським окружним адміністративним судом у адміністративній справі № 380/7481/25 вказано, що боржником є Львівська обласна державна адміністрація. У позовній заяві позивачем визначено відповідача (боржника у виконавчому провадженні) Львівська обласна державна (військова) адміністрація. Таким чином, має місце юридичний факт невідповідності найменування відповідача у справі (боржника у виконавчому провадженні), вказаний виконавчому листі №380/7481/25 від 26.02.2026. Заміна сторони виконавчого провадження не здійснювалась.
Враховуючи те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у адміністративній справі № 380/7481/25 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації, а не Львівської обласної військової адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », то існує очевидна неможливість виконання виконавчого листа №380/7481/25 від 26.02.2025, виданого Львівським окружним адміністративним судом, оскільки порядок виконання рішення суду про поновлення на роботі вимагає скасування розпорядження про звільнення, а таке судом не скасовано. Вважаючи у зв'язку із протиправним накладенням штрафу свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 10.04.2026 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подати до початку судового засідання належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження ВП № 80577936.
Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач 17.04.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що 24.03.2026 державним виконавцем Відділу відкрито виконавче провадження № 80577936 з примусового виконання виконавчого листа № 380/7481/25, виданого 26.02.2026 Львівським окружним адміністративним судом щодо поновлення ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації. Листом від 27.03.2026 № 5/5-3819/0/2-26/7-2.1 боржник повідомив Відділ про те, що предметом спору в адміністративній справі №380/7481/25 за позовом ОСОБА_1 було, зокрема розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », а не розпорядження Львівської обласної військової адміністрації.
Щодо доводів позивача представник відповідача зазначає, що боржником не надано доказів фактичного і повного виконання рішення суду, а також не наведено жодних належних і допустимих доказів існування поважних причин його невиконання. Натомість зміст наданих пояснень свідчить про фактичну незгоду боржника з прийнятим судовим рішенням та його власне тлумачення обставин справи і правових наслідків такого рішення. Як вбачається з рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, на підставі якого виданий виконавчий документ №380/7481/25, судом допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025. Вказує, що поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами (вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 560/594/20, від 31.03.2020 у справі № 360/3573/20, 19.08.2020 у справі № 140/784/19, від 13.05.2020 у справі № 736/1107/18). Доводи позивача не спростовують правомірності постанови державного виконавця, оскільки зводяться фактично до власного тлумачення судового рішення та спроби обґрунтувати його невиконання, що прямо суперечить вимогам закону. Насамперед рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню та є обов'язковим незалежно від подальшого оскарження чи незгоди боржника з його змістом. Закон не надає боржнику права оцінювати правильність або повноту судового рішення чи ставити його виконання в залежність від власного розуміння правових наслідків. Посилання позивача на те, що не скасовано розпорядження начальника військової адміністрації, не свідчить про об'єктивну неможливість виконання рішення, оскільки це є наслідком внутрішньої організаційної діяльності самого боржника і не є обставиною, що не залежить від його волі. Звертає увагу суду, що сам факт подання до суду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні сталої практики Верховного Суду, не я поважною причиною невиконання рішення суду, не зупиняє його виконання і не звільняє боржника від обов'язку діяти відповідно до виконавчого документа, якщо інше прямо не встановлено судом. Станом на момент винесення постанови про накладення штрафу жодного рішення про зупинення виконання не існувало.
Таким чином відповідач вважає, що постанова державного виконавця від 02.04.2026 ВП № 80577936 про накладення штрафу є законною, обґрунтованою та прийнятою в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Позивач 04.05.2026 участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні 04.05.2026 не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 380/7481/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025.
Стягнуто з Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79008; код ЄДРПОУ: 00022562) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.03.2025 по 16.02.2026 включно, в сумі 309885 (триста дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн 10 коп, з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025 та в частині стягнення з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 14 505,26 коп.
Львівським окружним адміністративним судом 26.02.2026 видано виконавчі листи №380/7481/25 про поновлення ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025 та про стягнення з Львівської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 14505 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ять) 26 коп.
Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 24.03.2026 відкрито виконавче провадження № 80577936 з примусового виконання виконавчого листа № 380/7481/25 від 26.02.2026 про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025. Зазначеною постановою повідомлено боржника про необхідність виконати рішення суду невідкладно в порядку статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" та зобов'язано останнього повідомити державного виконавця протягом трьох робочих днів.
Листом від 27.03.2026 № 5/5-3819/0/2-26/7-2.1 боржник повідомив відповідача про те, що предметом спору в адміністративній справі №380/7481/25 за позовом ОСОБА_1 , було розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». Отже, правовий акт яким було припинено державну службу ОСОБА_1 , а саме: розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації від 24.03.2025 №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » не був предметом позовних вимог. У рішенні від 16.02.2026 Львівським окружним адміністративним судом у адміністративній справі № 380/7481/25 вказано: визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 ». Таким чином, резолютивна частина судового рішення містить реквізити розпорядження, які вказано у позовній заяві, що не може кваліфікуватись як описка в рішенні, допущена судом. Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення дій. Процедура поновлення державного службовця на державній службі обов'язково передбачає визнання протиправним та скасування розпорядження, яким було його звільнено. Станом на даний момент розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації від 24.03.2025 №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » ніким не скасовано. Чинність такого розпорядження та відсутність документа про його скасування (розпорядження), яким було звільнено ОСОБА_1 унеможливлює вчинення дій щодо її поновлення на роботі. Враховуючи, що рішенням від 16 лютого 2026 Львівського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 380/7481/25 визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », а не розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації від 24.03.2025 №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », то існує очевидна неможливість виконання виконавчого листа №380/7481/25 від 26.02.2025, виданого Львівським окружним адміністративним судом, оскільки порядок виконання рішення суду про поновлення на роботі вимагає скасування розпорядження про звільнення, а таке судом не скасовано.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ВП № 80577936 від 02.04.2026 при примусовому виконанні виконавчого листа № 380/7481/25 від 26.02.2026 за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії на позивача накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. 00 коп.
Не погодившись з такою постановою Львівська обласна державна (військова) адміністрація оскаржила її до суду.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на думку позивача постанова про накладення штрафу від 02.04.2026 ВП № 80577936 винесена протиправно, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 380/7481/25 позивачем неможливо виконати у зв'язку з невірним визначенням боржника у виконавчому провадженні, а тому відсутні підстави для накладення штрафу. В той же час відповідач вважає, що позивач не надав доказів виконання рішення суду в повному обсязі. Отже, при вирішенні даної справи суд надає оцінку доводам сторін щодо фактичного виконання вказаного судового рішення та наявності підстав для накладення штрафу.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII)
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№ 80577936 з примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду №380/7481/25 виданого 26.02.2026 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025.
Позивач повідомив виконавця про неможливість виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі № 380/7481/25, оскільки рішенням поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025, а не Львівської обласної військової адміністрації. Тому правовий акт яким було припинено державну службу ОСОБА_1 , а саме розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації від 24.03.2025 №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » не був предметом позовних вимог.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд зазначає, що наявність незначної помилки чи описки у виконавчому документі не може бути підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. ст. 248 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однак, з моменту прийняття судом рішення у справі №380/7481/25 та до моменту винесення оскаржуваної постанови позивачем жодних дій щодо виправлення описки у виконавчому листі не вчинялося.
Як вже зазначалося вище, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №380/7481/25, допущеного до негайного виконання в частині щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу персоналу та нагород апарату Львівської обласної державної адміністрації з 25.03.2025, судом було видано виконавчий лист № 380/7481/25 від 26.02.2025.
Боржником у вказаному виконавчому листі зазначено: Львівська обласна державна адміністрація (вул. Винниченка, 18, м. Львів, 79008; ЄДРПОУ 00022562).
Суд зауважує, що при зміні правового статусу і розширенні повноважень Львівської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 00022562), не відбулося ліквідації даного органу.
Суд звертає увагу, що з кодом ЄДРПОУ 00022562 за даним кодом ЄДРПОУ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована саме Львівська обласна державна адміністрація.
На підтвердження своїх повноважень представник позивача надавав власне витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00022562.
Враховуючи вищенаведене, суд критично оцінює аргументи позивача щодо неможливості виконання судового рішення, оскільки у ньому неправильно зазначено найменування боржника: «Львівська обласна державна адміністрація», замість: «Львівська обласна військова адміністрація», адже формальні недоліки такого не дають підстав не виконувати судове рішення, яке в частині поновлення особи на посаді допущене до негайного виконання. Ба більше, у виконавчому листі зазначено код ЄДРПОУ боржника 00022562, який дає змогу його чітко ідентифікувати.
З аналогічних підстав суд також відхиляє аргументи позивача про те, що судом не скасовано правовий акт, яким було припинено державну службу ОСОБА_1 , зокрема розпорядження від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », адже описка, допущена в судовому рішенні в частині назви посади особи, яка приймала зазначений акт, не перешкоджає виконанню самого судового рішення.
Суд зауважує, що правова оцінка розпорядженню начальника Львівської обласної військової адміністрації від 24 березня 2025 року №74/0/8-25ВА «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » надавалася під час розгляду справи №380/7481/25.
Таким чином доводи позивача про те, що судом не скасовано розпорядження про звільнення з роботи ОСОБА_1 суд вважає необґрунтованими та такими, що не свідчать про об'єктивну неможливість виконання судового рішення.
Суд також враховує, що ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №380/7481/25 відмовлено у задоволенні заяви Львівської обласної державної (військової) адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної державної (військової) адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд враховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 07.11.2019 у справі №420/70/19, згідно з якою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами (вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 560/594/20, від 31.03.2020 у справі № 360/3573/20, 19.08.2020 у справі № 140/784/19, від 13.05.2020 у справі № 736/1107/18).
Доводи позивача не спростовують правомірності постанови державного виконавця, оскільки зводяться фактично до власного тлумачення судового рішення та спроби обґрунтувати його невиконання, що прямо суперечить вимогам закону.
Насамперед, рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню та є обов'язковим незалежно від подальшого оскарження чи незгоди боржника з його змістом. Закон не надає боржнику права оцінювати правильність або повноту судового рішення чи ставити його виконання в залежність від власного розуміння правових наслідків.
Посилання позивача на те, що не скасовано розпорядження начальника військової адміністрації, не свідчить про об'єктивну неможливість виконання рішення, оскільки це є наслідком внутрішньої організаційної діяльності самого боржника і не є обставиною, що не залежить від його волі.
На підставі викладеного слідує, що рішення суду залишається невиконаним та Львівською обласною державною (військовою) адміністрацією жодних дії щодо виконання вказаного рішення суду не вчинялося.
Отже, у строк визначений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження боржник не надав інформацію про повне виконання рішення суду, а також належні докази такого виконання.
Наведене свідчить про невиконання позивачем вказаного рішення суду без поважних причин та про правомірність прийнятої державним виконавцем постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 02.04.2026 ВП № 80577936.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним), основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними.
У Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов'язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018); невід'ємною складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України правомірно, з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 02.04.2026 ВП № 80577936 про накладення штрафу на Львівську обласну державну (військову) адміністрацію в розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в задоволенні позову Львівської обласної державної (військової) адміністрації до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан