Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2026 року Справа№200/3319/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 057150008468 від 24.04.2026 року;
- зобов'язання здійснити переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 01.09.2025 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебувала на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, де до 31.08.2025 року отримувала пенсію по інвалідності, а 19.04.2026 року звернулася до ПФУ з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057150008468 від 24.04.2026 року позивачу було відмовлено в переведенні її на пенсію за віком, оскільки на момент звернення з заявою від 19.04.2026 року правовідносини щодо чинного пенсійного забезпечення позивача були припинені, а отже вона не мала статусу пенсіонера.
В спірному рішенні відповідача зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Вперше ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності на період з 05.03.2021 року по 31.03.2022 року. Надалі, на виконання вимог законодавства щодо дії карантину (COVID-19) та введення воєнного стану в Україні, виплату зазначеної пенсії було автоматично продовжено на період з 01.04.2022 року по 31.08.2025 року.
З 01.09.2025 року виплату вказаного виду пенсії припинено, у зв'язку з чим статус позивача як пенсіонера втрачено.
Позивач вважає протиправним рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 057150008468 від 24.04.2026 року про відмову у переведенні з одного виду пенсії на інший, а тому змушена звернутися до адміністративного суду з метою захисту своїх прав на пенсійне забезпечення в судовому порядку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року вказаний позов залишено без руху у зв'язку із невідповідністю вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем надано письмовий відзив від 20.05.2026 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що позивач звернулася з заявою від 19.04.2026 року № 22796 про переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 19.04.2026 року про перерахунок пенсії провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області.
Предметом заяви позивача від 19.04.2026 року було визначено: перерахунок пенсії - переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів електронної пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по інвалідності на період з 05.03.2021 року по 31.03.2022 року.
Надалі, на виконання вимог законодавства щодо дії карантину (COVID-19) та введення воєнного стану в Україні, виплату зазначеної пенсії було автоматично продовжено на період з 01.04.2022 року по 31.08.2025 року.
З 01.09.2025 року виплату вказаного виду пенсії припинено, у зв'язку з чим статус позивача як пенсіонера втрачено.
З огляду на повне припинення попередніх пенсійних виплат, Головне управління об'єктивно не має правових підстав для «переведення» особи з одного виду пенсії на інший, а тому позивачу було роз'яснено законний порядок реалізації її прав шляхом подання заяви про первинне призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви та аналізу матеріалів пенсійної справи позивача, Головним управлінням було прийнято рішення від 24.04.2026 року про відмову у здійсненні такого переведення (перерахунку), оскільки на момент звернення з заявою від 19.04.2026 року правовідносини щодо чинного пенсійного забезпечення позивача були припинені.
Отже, позиція Головного управління ґрунтується на суворому дотриманні норм матеріального права, що регулюють процедурні питання зміни виду пенсійного забезпечення, зокрема на ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 відповідно до якої, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З зазначених причин відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, де отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 31.08.2025 року, про що зазначили і позивач, і відповідач.
Як зазначив відповідач, що ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по інвалідності на період з 05.03.2021 року по 31.03.2022 року.
У подальшому, на виконання вимог законодавства щодо дії карантину (COVID-19) та введення воєнного стану в Україні, виплату зазначеної пенсії було автоматично продовжено на період з 01.04.2022 року по 31.08.2025 року.
З 01.09.2025 року виплату вказаного виду пенсії припинено, у зв'язку з чим статус позивача як пенсіонера було втрачено, а правовідносини з ПФУ припинено.
Судом встановлено, що 19.04.2026 року позивач звернулася через вебпортал ПФУ із заявою № 22796 про переведення її з пенсії по інвалідності на інший вид пенсії, зокрема на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 057150008468 від 24.04.2026 року, яке розглянуло заяву за принципом екстериторіальності, позивачу було відмовлено в переведенні її на пенсію за віком, оскільки на момент звернення з заявою від 19.04.2026 року правовідносини щодо чинного пенсійного забезпечення позивача були припинені, а отже вона не мала статусу пенсіонера.
Зокрема, в спірному рішенні відповідача зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач мала подати заяву про призначення пенсії, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Перевіряючи правомірність рішення відповідача № 057150008468 від 24.04.2026 року про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, суд виходить з такого.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2006 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) встановлює порядок нарахування та виплати пенсії.
Відповідно до п. 1 та п. 4 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надані Верховною Радою України.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Як зазначено вище, позивач отримувала пенсію по інвалідності з 05.03.2021 року по 31.03.2022 року.
У подальшому, на виконання вимог законодавства щодо дії карантину (COVID-19) та введення воєнного стану в Україні, виплату зазначеної пенсії було автоматично продовжено на період з 01.04.2022 року по 31.08.2025 року.
З 01.09.2025 року виплату вказаного виду пенсії припинено, а отже статус позивача як пенсіонера з вказаної дати було втрачено.
Водночас, 19.04.2026 року, тобто після втрати статусу пенсіонера позивач звернулася до ПФУ саме з заявою про переведення її на інший вид пенсії, а не з заявою про призначення пенсії.
Зміст поняття «переведення» за своєю правовою природою передбачає зміну одного діючого (активного) виду виплати на інший.
Відтак, обов'язковою умовою для процедури переведення є наявність статусу пенсіонера та чинне нарахування/виплата пенсії на момент подання відповідної заяви за встановленим зразком.
Оскільки з 01.09.2025 року правовідносини між сторонами щодо виплати пенсії по інвалідності були припинені, то у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії - переведення позивача на пенсію за віком.
Право особи на призначення пенсії реалізується шляхом подання заяви (за затвердженою формою) та необхідних документів, що передбачено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22- 1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Так, відповідно до пункту 1-1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Згідно з пунктом 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Таким чином, Порядок № 22-1 розмежовує затверджені форми заяв: заява про призначення пенсії та заява про перерахунок/ переведення.
Оскільки виплату пенсії припинено з 01.09.2025 року, то захист конституційного права позивача на пенсійне забезпечення за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV має відбуватися виключно шляхом первинного призначення пенсії, а не її перерахунку.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком.
З урахуванням зазначеного, оскільки позивач просила відповідача саме здійснити переведення її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, не маючи при цьому, статусу пенсіонера по інвалідності, відповідач не має дискреційних повноважень самовільно змінювати предмет та форму поданої особою заяви, зокрема розглядати заяву про перерахунок пенсії, як заяву про призначення пенсії.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Потенційний обов'язок суб'єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.
Презумпція винуватості суб'єкта владних повноважень відповідача також означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.
Враховуючи, що відповідач надав суду достатні докази, які спростували позицію та доводи позивача, суд доходить висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Питання судових витратне вирішується у зв'язку з відмовою у позові.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 20 травня 2026 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова