21 травня 2026 р.Справа №160/4162/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши заяву Приватного підприємства «Восток-2» про забезпечення адміністративного позову по справі № 160/4162/19 за позовною заявою Приватного підприємства «Восток-2» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
07.05.2019 року Приватне підприємство "Восток-2" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2019 року № 0001531404.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/4162/19 від 02.10.2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Восток-2" (вул. Курсантська, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 20258290) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року апеляційну скаргу Приватного підприємства Восток-2 - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року - скасовано та прийнято нову постанову.
Позовні вимоги Приватного підприємства Восток-2 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.01.2019 року №0001531404 винесене Головним управління ДФС у Дніпропетровській області.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2025 року замінено відповідача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області як відокремленим підрозділом ДПС України. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як відокремленого підрозділу ДПС України задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Супровідним листом від 07.04.2025 року справу повернуто Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 року адміністративну справу №160/4162/19 розподілено судді Захарчук-Борисенко Н.В.
Ухвалою від 09.04.2025 року прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Восток-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 10.06.2025 року позов Приватного підприємства "Восток-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 року у справі № 160/4162/19 апеляційну скаргу приватного підприємства «Восток-2» - задоволено.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2025 року в адміністративній справі - скасовано та матеріали адміністративної справи направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11.05.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву Приватного підприємства "Восток-2" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрити провадження в адміністративній справі. Ухвалено слухати справу за правилами загального позовного провадження.
21.05.2026 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:
- заборонити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровської області вчиняти будь-які дії щодо погашення податкового боргу Приватного підприємства «Восток-2» (стягнення коштів, опис та продаж майна, що перебуває у податковій заставі тощо), визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 23.01.2019 року № 0001531404, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представником позивача зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши додані до неї матеріали, суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб. Водночас, заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов'язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов'язковості судових рішень, регламентованого в стати б Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої етапі 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 5 1,52). "Горнсбі проти Греції" (§ 40).
Зупинення дії, зокрема, індивідуального акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Поряд із цим, стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).
При цьому вищезазначені підстави для вжиття заходів забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 461/3212/17.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 640/5463/19.
Посилання на негативний вплив рішення суб'єкта владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року по справі № 640/110/20, від 09 вересня 2020 року по справі № 813/944/18 та від 28 вересня 2020 року по справі № 620/2206/20.
Доводи позивача на те, що контролюючий орган може звернутися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд не приймає до уваги, оскільки такі не підтвердження належними доказами. Крім того, суд, зауважує, що після відкриття провадження у справі сума грошового зобов'язання, визначена податковими повідомленнями-рішеннями, вважається неузгодженою, а тому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є відкликаними в силу закону.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року по справі № 640/31301/21.
Таким чином, позивачем не доведено та судом також не встановлено, що невжиття зазначених у заяві відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача та забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись статями 150, 151, 152, 153, 154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви Приватного підприємства «Восток-2» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко