27 квітня 2026 року Справа 160/6320/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
16.03.2026 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 260 176,11 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.04.2026 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява у справі № 160/6320/26, в якій ОСОБА_1 просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2024 року № 069269240, № 0692722408 та № 0692742408.
Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. ст. 160,161,172 КАС України.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд сформулював такий правовий висновок.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 відступив від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У згаданому правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, було також визначено, що ПК України не містить норм, які б визначали процесуальний строк звернення до суду з позовом у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження). Тому, під час оскарження податкових повідомлень-рішень без попередньої процедури адміністративного оскарження мають застосовуватися шестимісячний строк, визначений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено представником позивача за зустрічною позовною заявою, позивач спірні податкові повідомлення-рішення не отримувала, з 2022 року перебуває закордоном.
Суд звертає увагу представника позивача за зустрічною позовною заявою на правову позицію Третього апеляційного адміністративного суду, викладену в постанові від 15.02.2024 у справі №160/6439/23, в якій суд апеляційної інстанції зауважив на необхідності доведення позивачем відповідними доказами його перебування закордоном, у разі обґрунтування пропуску строку звернення до суду з відповідною позовною заявою наявністю такої підстави.
Тож, позивачу слід подати окремо належним чином сформовану заяву про поновлення строків звернення до суду із зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із такими вимогами, та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Крім того, суд зазначає, що згідно п. п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, у зустрічній позовній заяві відсутнє обґрунтування заявлених позовних вимог відповідними фактами та обставинами, а також відсутні докази на підтвердження позиції позивача за зустрічною позовною заявою щодо протиправності спірних податкових-повідомлень-рішень.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 гривень.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачем подано позов стосовно трьох ППР від 18.11.2024 року : № 0692692408 на суму 340 грн., № 0692722408 на суму 19 086,44 та № 0692742408 на суму 229 037,30 грн.
При цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Проте, суд зазначає, що кожне з оскаржуваних рішень є актом індивідуальної дії та кожним з них застосовано штрафні санкції до позивача. Таким чином, кожне з оскаржуваних рішень є окремою позовною вимогою майнового характеру та передбачає сплату відповідної суми судового збору у визначеному розмірі.
Оскаржувані позивачем рішення мають конкретно визначений розмір грошового зобов'язання, а тому при їх оскарженні у судовому порядку судовий збір розраховується із встановленої діючим законодавством ставки окремо за кожне рішення.
Тобто, позивач, мав сплатити за кожну вимогу майнового характеру окремо.
Так, судовий збір, який має бути сплачений позивачем складає 4952,77 грн.
Також, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у межах даного позову складає у розмірі 3962,21 грн, так як поданий через систему «Елекронний суд».
При цьому, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а тому позивач має надати докази доплати судового збору у розмірі 2631,01 грн.
Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п-ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 80, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 177, 178, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Зустрічну позовну ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у справі №160/6320/26 за первинною позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - залишити без руху.
Позивачу за зустрічною позовною заявою надати строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зустрічною позовною заявою з наданням належних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду;
- уточненої зустрічної позовної заяви із обґрунтуванням позовних вимог та викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 2631,01 грн, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37988155, рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, МФО - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко