05 травня 2026 рокуСправа №160/37591/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук-Борисенко Н. В.
за участі секретаря судового засіданняПаркоменко К.В.
за участі:
Прокурор Представник відповідача Представник третьої особи Представник позивача Волкогон Т.В. Кареніна Г.М. Скиба В.В. Остапенко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Головне архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування містобудівних умов та обмежень, -
31.12.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , в якій Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра просить:
- скасувати містобудівні умови та обмеження з реєстраційним номером в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва MU01:1722-4379-8091-5574 від 30.04.2021 «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Одоєвського, 37, 39, 41, 43, 45 у м. Дніпрі», надані Головним архітектурно-планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради на підставі наказу №194 від 30.04.2021.
Ухвалою від 05.01.2026 року позовну заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування містобудівних умов та обмежень- залишено без руху.
Ухвалою від 19.01.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/37591/25 за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про скасування містобудівних умов та обмежень. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою від 12.03.2026 року заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про зміну предмету позову та заміну неналежного відповідача у справі № 160/37591/25 - задоволено.
Замінено у справі №160/37591/25 первісного відповідача Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37454258, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська еmail: archplan@dmr.dp.ua Набережна, 29А, тел. 056-745-25-29, ) на належного відповідача в особі Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 37454258, юридична адреса: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького 75А, телефон: 744-31-58, е-mail: aktivy@dniprorada.gov.ua);
Прийнято до розгляду заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра від 03.03.2026 року про зміну предмету позовної заяви по справі №160/37591/25.
26.03.2026 представником третьої особи подано додаткові письмові пояснення, в якій останній просить застосувати до позовних вимог позивача позовну давність та позовну заяву залишити без розгляду.
Вирішуючи подане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Частиною 1 ст. 5 КАС визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень (п. 1).
Строки звернення до адміністративного суду визначені ст. 122 КАС України.
За ч. 1 ст. вказаної статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими на це суб'єктами правотворчості у визначеній формі та за встановленою процедурою, спрямований на встановлення, зміну або скасування норми права.
Іншими словами, нормативно-правовий акт- це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним органом публічної влади, у якому містяться норми права.
Особливості оскарження нормативно-правових актів, зокрема органів місцевого самоврядування наведені у ст. 264 КАС України.
Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 по справі №712/8985/17 дійшла до переконання, що перевіряючи обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском особою (позивачем) строку звернення до адміністративного суду, необхідно враховувати сутність і ознаки нормативно-правового акту.
Для нормативно-правових актів притаманні такі характерні властивості, ознаки:
- приймається як у спосіб безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це органом за встановленою процедурою;
- містить загальнообов'язкові правила поведінки, легітимізовані людьми;
- розрахований на невизначене коло осіб та багаторазове застосування.
Звертаючись до суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, особа (позивач) має обґрунтувати не лише зміст позовних вимог, а і факт порушення цим актом його суб'єктивних прав, свобод, інтересу.
Дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.
Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постанові від 13.03.2020 у справі № 826/27282/15, постанові від 19.08.2020 у справі №461/7577/16-а, постанові від 31.03.2021 у справі №160/12303/19.
Враховуючі наведені норми, позивачем не порушено строк звернення до суду з даним позовом, отже підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 264, ст.ст. 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви третьої особи про застосування строку позовної давності та залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про скасування містобудівних умов та обмежень - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко