Ухвала від 19.05.2026 по справі 120/7025/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

19 травня 2026 р. Справа № 120/7025/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

За змістом позовних вимог позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду скарги від 21.01.2025 року;

- зобов'язати відповідача надати своє рішення про результати розгляду заяви позивача від 27.01.2020 щодо перерахунку пенсії у відповідності до пункту 2 Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення на оскарження такого рішення.

Таким чином, зміст пункту 1 позовної заяви ( в частині визнання протиправною бездіяльності ) не узгоджується зі змістом пункту 2 прохальної частини позовної заяви (щодо вимог зобов"язального характеру ).

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн.

Як свідчить зміст поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. При цьому позовна вимога зобов'язального характеру є похідною від основної позовної вимоги, у зв'язку із чим позивач мав б оплатити судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Натомість позивачем до позовної заяви не надано доказу сплати судового збору у встановленому розмірі.

Проте, позивачем до матеріалів позову долучено заяву про звільнення від сплати судового збору у зв'язку із майновим станом. До заяви долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу від 03 травня 2025 року.

Розглянувши подану позивачем заяву, зважаю на таке.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).

Отже, в силу приписів Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору за умови наявності підстав, що визначені частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI.

В підтвердження неможливості сплати ОСОБА_1 судового збору до суду подано відомості з Державного реєстру фізичних-осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за січень 2023 року - березень 2025 року, згідно з якими у позивача відсутній дохід за вказаний період.

Водночас варто врахувати те, що суд вправі звільнити особу від сплати судового збору у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Тобто при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI слід оцінювати доходи такої особи за попередній календарний рік (у даному випадку - за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року).

Разом із тим інформації про отримані позивачем суми доходів у період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року включно суду не надано, що унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

За наведених обставин заява про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою - другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що 28.05.2025 отримав відповідь на свою скаргу, однак позовна заява до суду подана через відділ прийому нарочно лише 13.05.2026 року, що підтверджується штампом на першій сторінці позовної заяви.

Отже, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом. При цьому клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин пропуску такого строку позивачем не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Водночас відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви шляхом:

уточнення змісту позовних вимог;

надання документу, який підтверджує сплату судового збору в сумі 1331,20 грн за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також наданням відповідних доказів, які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку звернення.

Крім того, Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна

Попередній документ
136704412
Наступний документ
136704414
Інформація про рішення:
№ рішення: 136704413
№ справи: 120/7025/26
Дата рішення: 19.05.2026
Дата публікації: 25.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.05.2026)
Дата надходження: 13.05.2026
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАБРОЦЬКА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
відповідач (боржник):
Пенсійний фонд України
позивач (заявник):
Іваненко Віктор Володимирович