20.05.2026
Справа №721/1414/23
Провадження 1-КС/721/5/2026
Іменем України
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого -судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
обвинуваченого: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Путила Вижницького району Чернівецької області заяву ОСОБА_3 про відвід судді Путильського районного суду Чернівецької області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, -
До Путильського районного суду Чернівецької області направлено з прокуратури обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Згідно автоматизованої системи документообігу, дану справу розподілено судді ОСОБА_4
04.05.2024 року, під час судового засіданні по даному кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді Путильського районного суду Чернівецької області ОСОБА_4 . Дана заява обґрунтована тим, що суддя ОСОБА_4 порушила порядок допиту свідка ОСОБА_6 , а саме невірно узагальнила пояснення свідка та на підставі свого узагальнення невірно трактувала покази свідка ОСОБА_6 .
В судове засідання прокурор не з'явився, від нього до суду надійшло клопотання про розгляд заяви у його відсутності, заперечує проти задоволення заяви, оскільки відсутні правові підстав для відводу судді ОСОБА_4 ..
Захисник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, від неї до суду надійшло клопотання про розгляд заяви у її відсутності, вирішення питання про відвід судді залишає на розсуд суду.
ОСОБА_8 в судовому засіданні заяву підтримав та надав пояснення аналогічні змісту заяви, просив суд заяву задовольнити.
Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків, зокрема розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суд вважає, що заяву про відвід судді можливо розглянути у відсутності прокурора та захисника обвинуваченого, оскільки нормами КПК України не передбачено обов'язкової участі сторін по справі при розгляді заяви про відвід.
Заслухавши доводи сторін, вивчивши заяву, суд вважає, що вона є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 та 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.75 КПК України, - слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
2. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Розглядаючи заяву про відвід судді, суд звертає увагу, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя є незалежним при здійсненні правосуддя.
При розгляді заяви про відвід судді інший суддя не є апеляційним чи дисциплінарним органом, а тому не може надавати оцінку процесуальним діям та рішенням судді на предмет дотримання ним норм законодавства, правильності чи неправильності ведення суддею судового процесу або прийнятих суддею рішень, а має лише з позиції стороннього спостерігача визначити існування обставин, які за суб'єктивним чи об'єктивним критерієм можуть викликати сумніви у його неупередженості.
Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного.
Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У рішенні ЄСПЛ у справі ОСОБА_9 ( ОСОБА_10 ) від 26 жовтня 1984 року зауважено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу.
В рішенні від 15 липня 2005 року у справі «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або, що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
В даному випадку заява обвинуваченого ОСОБА_3 зводиться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження.
Однак незгода обвинуваченого з процесуальними діями та рішеннями судді, в тому числі з того чи іншого питання, не може бути підставою для відводу судді.
Відтак факти та доводи, викладені у такій заяві, самі по собі не можуть бути підставою для відводу судді ОСОБА_4 ..
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого обвинуваченим ОСОБА_3 відводу, оскільки останнім не наведено жодних підстав, визначених ст.ст.75, 76 КПК України для відводу судді та не надано доказів упередженості або особистої заінтересованості судді. Незгода з процесуальними діями та рішеннями судді не є підставою для відводу, а тому суд вважає, що підстав, для задоволення заяви немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.80,81,82,395,376 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Путильського районного суду Чернівецької області ОСОБА_4 - відмовити.
Розгляд справи проводити в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 21 травня 2026 року.
Суддя: ОСОБА_11