21.05.2026
Справа № 721/300/26
Провадження 2/721/241/2026
Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У. Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ТОВ ФК "Позика" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.12.2021 між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №15190923, шляхом підписання електронним підписом 744281. За умовами договору сума кредиту складає 5000 грн, яку позичальник зобов?язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом згідно Графіку погашення боргу. Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 25.03.2022.
25.01.2022 року між сторонами було укладено Додатковий договір №1 до договору про надання фінансового кредиту №15190923, а саме сторони дійшли згоди, що строк: наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 25.10.2022 по 24.02.2022; стандартного періоду за Договором складає 60 календарних дів, який обчислюється з 25.02.2022 по 25.04.2022.
01.09.2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс", як клієнтом та ТОВ "ФК "Позика"", як фактором, укладено договір факторингу №01092025/01, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов?язався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених цим договором.
Відповідно до витягу із додатку №1 до договору факторингу №01092025/01від 01.09.2025, залишок боргу на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором №15190923 від 25.12.2021року складає 17000,00 грн з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 12000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи викладене просили стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу на адресу його місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23)).
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що 25.12.2021 між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №15190923, шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 744281 (а.с.17-22).
За користування кредитом клієнт зобов?язався сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3% у межах строку дії кредиту, а саме 25.03.2022. Пільговий період складає 30 днів ( 25.12.2021-24.01.2024, пільгова ставка 2%) ( п. 3.2.1, 4.2).
Між сторонами погоджено Графік погашення боргу ( додаток 1 до Договору) Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки ( а.с 22-23).
Також 25.01.2022 року між сторонами було укладено Додатковий договір №1 до договору про надання фінансового кредиту №15190923, а саме сторони дійшли згоди, що строк: наступного пільгового періоду за Договором складає 30 календарних днів, який обчислюється з 25.10.2022 по 24.02.2022; стандартного періоду за Договором складає 60 календарних дів, який обчислюється з 25.02.2022 по 25.04.2022. Також погоджено графік погашення боргу ( а.с.23-24).
Згідно довідки про ідентифікацію клієнта ТОВ "ФК "Ірбіс", товариство підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований Товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису, а саме, при укладенні договору № 15190923 ОСОБА_1 25.12.2021було відправлено одноразовий ідентифікатор 744281 на мобільний телефон НОМЕР_1 (а.с.13).
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 24.10-.2025, з якого вбачається, що ТОВ "ФК "Ірбіс" через надавача послуг з переказів коштів, 25.12.2021 о 12:16:24 успішно перерахувало кошти у сумі 5000,00 грн, на платіжну карту клієнта, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 127261257 (а.с.32).
01.09.2025 року між ТОВ "ФК "Ірбіс", як клієнтом та ТОВ "ФК "Позика", як фактором, укладено договір факторингу №01092025/01 ( а.с. 25-27),
Відповідно до пункту 2.1 згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги зазначені в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов?язався їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах визначених цим договором.
Згідно з копії Акту прийому-передачі Реєстру прав вимог за договором факторингу 01092025/01 від 01.09.2025 між ТОВ "ФК "Ірбіс" та ТОВ "ФК "Позика", фактор прийняв реєстр боржників кількістю 25419 ( а.с.8).
Відповідно до витягу із додатку №1 до договору факторингу №01092025/01від 01.09.2025, залишок боргу на дату відступлення прав вимоги за кредитним договором №15190923 від 25.12.2021року складає 17000,00 грн з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 12000,00 грн - сума заборгованості за відсотками ( а.с. 11).
Як убачається з розрахунку заборгованості ТОВ " "ФК "Ірбіс" станом на 01.09.2025 року заборгованість відповідача за договором про надання фінансового кредиту №15190923 від 25.12.2021 року складає 17000,00 грн з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 12000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.36-37).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ "ФК "Позика" на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту №15190923 від 25.12.2021 року.
Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договором факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що кредитор передає новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.
Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №15190923 укладеним 25.12.2021 між відповідачем та ТОВ " ФК "Ірбіс".
Як убачається з матеріалів справи, у відповідача через неналежне виконання зобов'язань за договором про надання фінансового кредиту №15190923 від 25.12.2021 року утворилася заборгованість в розмірі 17000,00 грн з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 12000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нию не наведені, в судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позовну заяву не подавав, своїх розрахунків не надав.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву слід задовольнити.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Представництво інтересів позивача у даному провадженні здійснювала директор ТОВ "ФК "Позика" Мінковська А. В. та Білецький Б. М. на підставі Додаткової угоди №15190923 до договору про надання правової допомоги №39493634 від 02.01.2026.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані Договір №39493634 про надання правової допомоги від 02.01.2026 та Акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026, з якого убачається що загальна вартість виконаних робіт з надання правової допомоги склав 5500,00 грн.
Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.
Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "ФК "Позика" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5500,00 грн є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності та співмірності відповідно до ціни позову, у зв'язку із чим, заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 3500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за за договором про надання фінансового кредиту №15190923 від 25.12.2021 року в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ 39493634) судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п?ятсот) грн.
Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2026.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" адреса місця знаходження: вуд. С. Петлюри буд. 21/1 м. Бровари Київської області ЄДРПОУ 39493634.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Уляна СТЕФАНКО