Справа № 646/5761/26
№ провадження 2/646/4088/2026
про передачу справи за підсудністю
21 травня 2026 року м.Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Барабанова В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
В провадження Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена цивільна справа відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2026, надійшла у провадження судді Барабанової В.В.
Вивчивши матеріали позовної заяви вважаю, що справу слід направити за підсудністю з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до позовної заяви подружжя має спільну повнолітню дитину.
Адреса реєстрації відповідачки ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Адреса реєстрації як ВПО - АДРЕСА_2 .
Положення статей 27 та 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначені вимоги процесуального закону унеможливлюють зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
У постанові від 29 липня 2019 року у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як внутрішньо переміщені особи можуть звертатися з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування. Таким чином, якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО (внутрішньо переміщена особа), то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року по справі № 263/14171/19 (провадження №61-21991св19) зазначено, що тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Питання щодо можливості звернення позивача з позовом за своїм місцем проживання, як внутрішньо-переміщеної особи, також узгоджується з висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 01.05.2024 у справі № 297/2195/22 в якій чітко зазначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання такої та надає їй процесуальне право звертатися до суду за своїм місцем проживання на який територіально поширюється підсудність за місцем свого проживання, яке зазначено у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто за правилами альтернативної підсудності відповідно до положень ст. 28 ЦПК України (постанова Верховного Суду від 02 вересня 2019 року № 753/20939/17).
Таким чином, вказана цивільна справа повинна розглядатися за правилами підсудності, визначеними ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до позовної заяви, адреса реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 . Щодо інформації про отримання статусу внутрішньопереміщеної особи, ОСОБА_2 отримав такий статус за адресою: АДРЕСА_3 , проте знятий з такого обліку 17.01.2017.
Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду №27/0/38-14 від 02.09.2014 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», яким змінено територіальну підсудність судових справ Центрально-Міського районного суду міста Горлівки за Слов'янським міськрайонним судом Донецької області.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, враховуючи те, що зареєстроване місце проживання відповідача не відноситься до Основ'янського району міста Харкова, а тому відсутні передбачені законом підстави для розгляду даної справи Основ'янським районним судом міста Харкова, суддя дійшов висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 32, 32, 187 ЦПК України, суддя -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати на розгляд за підсудністю до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів із дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Вікторія БАРАБАНОВА