21 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/8143/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Мамалуй О. О.
за участю секретаря судового засідання Долгополової Ю. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Бойка Р.В.
від 30.09.2025
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коробенка Г.П., Тищенко А.І., Кравчука Г.А.
від 05.02.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про визнати припиненим зобов'язання та зобов'язання укласти додаткову угоду,
за участю представників:
від позивача: Пашинський М. І.,
від відповідача: Кисіль Т. В.
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", в якому просило суд:
1) визнати припиненим зобов'язання позивача за Договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ" згідно з Додатком №1 до цього Договору;
2) зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до Договору №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023, якою виключити із Додатку №1 до цього договору наступний об'єкт - "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ".
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" стверджує про неможливість виконання робіт в рамках Договору №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 на об'єкті №124 г/в до ГРС м. Марганець, яке розташоване за 2 кілометри північно-західніше від міста Марганець, у зв'язку із знаходженням такого об'єкту в радіусі артилерійських обстрілів та дронових атак країни-агресора та як наслідок існування реальної небезпеки для життя та здоров'я працівників позивача.
При цьому позивач вказує, що, незважаючи на звернення до відповідача із пропозиціями укласти Додаткову угоду про виключення об'єкту №124 г/в до ГРС м. Марганець з переліку об'єктів виконання робіт за Договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" відмовляє в укладенні такої додаткової угоди.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
За результатами проведення публічної закупівлі №UA2023-09-13-011095-a 16.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" (підрядник) укладено Договір №4600008645 про закупівлю послуг (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів і технічної документації (які з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору.
Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).
У пункті 3.1 Договору вказано, що загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно з Договірною ціною (Додаток №2) становить: 63 091 368,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 10 515 228,00 грн.
У пункті 3.3 Договору сторонами погоджено, що оплата за цим Договором проводиться в такому порядку: замовник оплачує вартість прийнятих замовником робіт на розрахунковий рахунок підрядника протягом 30 календарних днів, але не раніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3. Виконання робіт за Договором у повному обсязі підтверджується підписаним сторонами Актом про завершення виконання робіт, складеним у довільній формі.
Згідно п. 4.1 Договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 300 календарних днів з дати укладання цього Договору.
У пункті 4.2 Договору підрядник зобов'язався виконати роботи з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3).
Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей Договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.3 Договору).
Відповідно п. 4.4 Договору датою закінчення виконання підрядником робіт за Договором вважається дата підписання сторонами Акту про завершення виконання робіт. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Місце виконання робіт (об'єкт) визначено в Додатку 1 до цього Договору (п. 4.5 Договору).
У пункті 4.6 Договору вказано, що передбачені цим Договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому, підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспортування газу та роботи газотранспортної системи, вимог з промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій. Підрядник відповідає перед замовником за якість виконаних робіт та їх відповідність вимогам, установленим національними стандартами, будівельними нормами, локальними актами замовника, іншими нормативно-правовими документами та умовами цього Договору.
Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 5.1 Договору).
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що підрядник передбачені цим Договором роботи виконує із своїх матеріалів та обладнання, доставку якого до місця виконання робіт підрядник здійснює власним транспортом та за свій рахунок.
За умовами пунктів 6.14, 6.16. Договору підрядник повинен забезпечити дотримання трудового законодавства, зокрема створення здорових і безпечних умов праці та відпочинку працівників (додержання правил і норм техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони тощо), а також проведення відповідного їх інструктажу. Роботи повинні виконуватися з дотриманням всіх необхідних заходів безпеки, захисту довкілля, та інших чинних нормативних документів, що стосуються виконання даних робіт.
У пункті 6.17 Договору сторони домовились, що підрядник, у письмовій формі, за 5 робочих днів інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин. Замовник зобов'язаний виконати залежні від нього заходи для усунення цих обставин.
У пункті 7.1.1 Договору визначено обов'язок замовника допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України", а пунктами 7.2.3, 7.2.5, 7.2.8 Договору права замовника ініціювати внесення змін у Договір, розірвання цього Договору та вимагати відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов Договору; відмовитися в односторонньому порядку від цього Договору, якщо підрядник не виконує або виконує неналежним чином умови цього Договору, своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Графіком виконання робіт (Додаток №3), стає неможливим, а також виконує доручену йому роботу неякісно (з відступленням від робочої документації, діючих будівельних норм і правил, вимог замовника тощо), на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України, повідомивши його про це у письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу підрядника, вказану в розділі 17 Договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 16.13. Договору. В цьому випадку, Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні замовника. При цьому будь-які витрати (збитки) підряднику не відшкодовуються; в односторонньому порядку достроково розірвати цей Договір, повідомивши підрядника в письмовій формі шляхом направлення відповідного повідомлення із зазначенням дати розірвання Договору на адресу підрядника, вказану в розділі 17 Договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 16.13 Договору. Договір вважається розірваним (припиненим) з дати, зазначеної в повідомленні замовника. У разі дострокового розірвання Договору витрати не оформлені первинними документами у відповідності до п. 5.1 Договору, замовником не відшкодовуються. Сторони можуть до дати розірвання Договору провести звірку взаєморозрахунків, які оформляються актом звірки. Замовник оплачує підряднику фактично прийняті роботи за умови відсутності зауважень щодо їх відповідності умовам Договору.
Натомість пунктами 7.3.1, 7.3.3, 7.3.13 Договору визначено обов'язки підрядника виконати роботи якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації; протягом 5 робочих днів після підписання цього Договору надати замовнику заяву за встановленою формою та необхідний перелік документів для отримання Допуску персоналу підрядника відповідно до вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ "Оператор ГТС України"; інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення, в той час як п. 7.4.2 Договору передбачено право підрядника ініціювати внесення змін до Договору.
У пункті 9.1 Договору вказано, що жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов Договору у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, зокрема, але не виключно: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, заборонних дій (актів) держави, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. Сторони погоджуються, що оскільки відносини між ними, врегульовані цим Договором, виникли під час дії воєнного стану на території України, воєнний стан не може бути надзвичайною та невідворотною обставиною (форс-мажорною обставиною), що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору.
У пункті 9.2 Договору вказано, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Строк для надання відповідних документів - протягом 60 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (п. 9.3 Договору).
У випадку невиконання вимог пунктів 9.2, 9.3 Договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність (п. 9.4 Договору).
У пункті 9.5 Договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили, які належним чином підтверджені, виконання зобов'язань за цим Договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.
Якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 календарних днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати Договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 календарних днів до очікуваної дати розірвання (п. 9.6 Договору).
Пунктом 11.2.1 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (Додаток №3), виконання робіт не у повному обсязі до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 відсотків вартості несвоєчасно виконаних робіт.
У пункті 11.10 Договору вказано, що зобов'язання підрядника, встановлені даним Договором, забезпечується оперативно-господарськими санкціями, що передбачені ст. 236 Господарського кодексу України, зокрема але не виключно:
11.10.1 замовник має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій, що нараховуються згідно умов та порядку встановлених цим Договором, та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням Договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою замовника, що направлена на адресу та/або електронну адресу підрядника вказану в умовах цього Договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний повідомити підрядника;
11.10.2 замовник має право відмовитись від встановлення на майбутнє господарських відносин з підрядником на підставі п. 4 ч. 1 ст. 236 Господарського кодексу України у разі невиконання та/або неналежного виконання підрядником зобов'язань за цим Договором. Замовник самостійно приймає рішення про застосування такого виду оперативно-господарських санкцій та повідомляє підрядника впродовж 7 робочих днів з дати прийняття відповідного рішення із зазначенням дати, з якої починається їх застосування, шляхом направлення відповідного письмового повідомлення на адресу підрядника, вказану в розділі 17 Договору та/або електронну адресу підрядника, вказану в п. 16.13 Договору.
Відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги зі встановлення електричного обладнання (Ремонт засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2023-09-13-011095-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу "13" вересня 2023 року, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього Договору в забезпечення виконання Договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (Гарантія) на суму 3 154 568,40 грн, що становить 5 відсотків ціни цього Договору (п. 12.1 Договору).
Термін дії Гарантії - до 31.05.2025 включно. У разі продовження строку дії цього Договору підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження строку дії цього Договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої Гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань підрядником за цим Договором на строк, на який продовжено строк дії цього Договору (п. 12.3 Договору).
Відповідно п. 12.8 Договору у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником основного зобов'язання за цим Договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України, на умовах визначених Гарантією. Під невиконанням (неналежним виконанням) підрядником основного зобов'язання за цим Договором сторони розуміють невиконання Робіт підрядником у строк виконання робіт визначений в пункті 4.1. Договору.
Забезпечення виконання Договору повертається за умови повного та належного виконання підрядником умов Договору та настання граничної дати оплати (остаточного розрахунку) згідно з умовами Договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання Договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання Договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі. Повернення забезпечення виконання Договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта. Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу Гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомлені) замовника (п. 12.9 Договору).
За умовами пункту 13 Договору останній вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 420 календарних днів з дати укладення цього Договору. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим Договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
У Додатку 1 до Договору сторонами погоджено виконання робіт на 40 об'єктах, зокрема на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ (п. 2.22 Додатку 1 до Договору).
У Графіку виконання робіт (Додаток №3 до Договору) сторонами було погоджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" зобов'язалось виконати роботи з ремонту засобів ЕХЗ в межах обслуговування Запорізького ЛВУМГ по об'єктам з 2.1 по 2.19 Додатку 1 до Договору протягом 240 днів з дати підписання Договору, а по об'єктам з 2.20 по 2.40 Додатку 1 до Договору - протягом 300 днів з дати підписання Договору.
Також у Графіку виконання робіт (Додаток №3 до Договору) вказано, що в строк виконання робіт не враховуються місяці січень та лютий (у випадку припадання робіт на цей період строк виконання робіт автоматично продовжується на 60 календарних днів). Роботи виконується в межах строку дії Договору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд міста Києва рішенням від 30.09.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026, у справі № 910/8143/25, позов задовольнив частково. Визнав припиненим зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" за Договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ" згідно з Додатком №1 до цього Договору. В іншій частині в задоволенні позову відмовив.
Рішення судів обґрунтовані тим, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" за Договором з виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ підлягає визнанню припиненим на підставі частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, що в свою чергу не виключає факт порушення позивачем своїх зобов'язань із своєчасного виконання робіт за Договором протягом строку його дії.
Суд також зазначив, що існування (продовження чинності) зобов'язання позивача виконати роботи на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ порушує інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест", оскільки наділяє контрагента правом нараховувати штрафні санкції за невиконання такого зобов'язання, в той час як виконання робіт на даний час є неможливим, оскільки становить реальний ризик для життя та здоров'я працівників позивача.
Відтак, для забезпечення правової визначеності у правовідносинах сторін за Договором є доцільним задовольнити вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" про визнання припиненим зобов'язання позивача за Договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьку ЛВУМГ" згідно з Додатком №1 до зазначеного Договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 910/8143/25, у якій просило їх скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання припиненим зобов'язання ТОВ «Газінвест». Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин, а саме норми статті 607 Цивільного кодексу України.
Зазначає, що станом на момент подачі касаційної скарги відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 607 ЦК України та норм частини третьої статті 75 ГПК України, відносно можливості визнання припиненими зобов'язання суб'єкта господарювання за договором, який укладений за результатом публічної закупівлі у період військового стану, на об'єкті який знаходиться у безпосередній близькості до територій проведення військових дій, за фактом відсутності підтвердження застосування засобів уражень на території здійснення робіт за вищевказаним об'єктом та мотивування позивачем власних вимог щодо розірвання договору виключно загальновідомими обставинами, які на думку відповідача не дотичні до обставин дійсної неможливості виконання робіт.
Зазначає, що ТОВ «НВКП «Газінвест», подавши свою тендерну пропозицію, самостійно прийняло рішення та, відповідно, повністю і беззаперечно погодилося з усіма умовами, що вказані в проекті договору, в тому числі із обсягом виконуваних робіт, об'єктами, на яких виконуються роботи, та, відповідно, наслідками неналежного виконання/невиконання своїх зобов'язань за Договором.
Кінцевим строком для виконання робіт на УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ, є 11.11.2024.
Частиною першою статті 607 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Водночас така неможливість має бути об'єктивною, постійною та настати після виникнення зобов'язання.
Про обставини можливого виникнення ускладнення виконання робіт на території об'єкту УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ внаслідок збройної агресії рф, в тому числі можливого збільшення кількості та частоти оголошення повітряних тривог, інтенсифікації ведення бойових дій та/або обстрілів території України тощо, Підряднику було відомо не лише при підписанні та, відповідно, укладенні Договору (16.11.2023), а й ще навіть на етапі прийняття самостійно Підрядником рішення про участь у публічній закупівлі, за результатами якої укладено Договір, та подання тендерної пропозиції (04.10.2023).
Крім того, Підрядником не було повідомлено у порядку та у строки, визначені Договором, про настання форс-мажорних обставин.
Неналежне повідомлення сторони договору позбавляє права іншу сторону посилатися на форс-мажорні обставини (висновок Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 по справі № 910/15264/21).
Обставини, на які посилається Позивач, не можуть бути визнані форс- мажорними, оскільки вони вже існували на момент підписання договору, а тому не є непередбачуваними.
Вказує на відсутність фактів та обставин, які підтверджували обставини неможливості виконання Позивачем робіт на території об'єкту УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ, оскільки позивачем не наведено жодного факту дотичності вказаних ним фактів та обставин до зобов'язань за Договором.
Враховані судами попередніх інстанцій факти щодо обстрілів та уражень FPV-дронами не містять жодного посилання та інформації відносно місця ураження та відповідно його близькості до об'єкта виконання робіт на території об'єкту УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМ.
Суди попередніх інстанцій не надали оцінки листу від 31.10.2024 № A10480 (вх. від 01.11.2024) ТОВ «НВКП «Газінвест», яким останнє повідомило ТОВ «Оператор ГТС України» про настання умов, за яких виконання робіт по вказаних у листі пунктах УКЗ, зокрема і по Договору в цілому, неможливе до збору врожаю на полях, де розташований ряд об'єктів, на яких мають бути виконані Роботи.
Лише в подальшому, вже коли фактично сплинув строк для виконання робіт по Договору, листом від 19.11.2024 № A11491 ТОВ «Газінвест» повідомило про неможливість виконання робіт на об'єкті п.2.2 УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ пункту 2 «Перелік об'єктів виконання робіт» Додатку 1 у зв'язку з його розташуванням в безпосередній близькості до лінії проведення бойових дій.
Тобто, зазначене вказує, що інші суб'єкти господарювання однозначно та беззаперечно мають можливість здійснення господарської діяльності на вказаній території.
Відтак, на переконання ТОВ «Оператор ГТС України», у Позивача наявна можливість виконання робіт.
Найближчими об'єктами до лінії бойового зіткнення (окрім УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ) є об'єкти УДЗ № 115 г/в до ГРС Азот, Запорізьке ЛВУМГ, УКЗ № 113 г/в до ГРС м.Нікополь, Запорізьке ЛВУМГ, УКЗ № 109 ГРС Межова, Запорізьке ЛВУМГ, УКЗ № 59 МГ ШДКРІ (Кривий Ріг-Миколаїв), Запорізьке ЛВУМГ.
Проте, за вказаними об'єктами Позивачем повністю виконанні роботи, що свідчить про безпідставність позовних вимог та висновків судів попередніх інстанції.
Поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишився той факт, що Позивач листом від 12.11.2024 № А11486 звернувся до Відповідача із заявою щодо допуску на виконання робіт за Договором на усіх об'єктах виконання робіт, у тому числі на об'єкті УКЗ № 124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ, тобто Позивач станом на 12.11.2024 був готовий виконувати роботи на вказаному об'єкті.
Суди попередніх інстанцій усупереч положенням частини третьої статті 75 ГПК України, визнали загальновідомими обставинами факти, які не дотичні до предмета доказування у даній справі, а саме застосували загальновідомі факти наявності на території України бойових дій до підстав для визнання припиненим зобов'язання Позивача за Договором, за обставини відсутності жодного мотивування належності вказаних обставин як до доводів Сторін та і до реальної можливості / неможливості виконання.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, судові рішення залишити без змін.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої апеляційної інстанцій
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Оскільки, відповідно до статті 16 ЦК України порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту, тому суд при вирішенні спору має надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, чи відповідає правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Отже, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту не заборонений законом. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства, у разі невизнання кредитором права боржника на припинення зобов'язання повністю або частково таке право підлягає захисту судом за позовом боржника шляхом припинення правовідношення повністю або частково на підставі пункту 7 частини 2 статті 16 ЦК України (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати припиненими зобов'язання за договором №4600008645 про закупівлю послуг від 16.11.2023 щодо надання послуг зі встановлення електричного обладнання (Ремонту засобів електрохімзахисту Запорізького ЛВУМГ) на об'єкті "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м.Марганець, Запорізька ЛВУМГ" згідно з Додатком №1 до цього Договору. Позов обґрунтовано неможливістю виконання зобов'язання у зв'язку із знаходженням цього об'єкту в радіусі артилерійських обстрілів та дронових атак країни-агресора та як наслідок існування реальної небезпеки для життя та здоров'я працівників позивача, а відтак, позивач вважає, що таке зобов'язання має бути припинено у порядку статті 607 ЦК України.
У справі, що переглядається в касаційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що звертаючись з даним позовом до суду, позивач стверджує, що виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ є неможливим через знаходження такого об'єкту в зоні досяжності артилерійських установок та дронів (в тому числі на оптоволокні), що становить ризик для життя та здоров'я його працівників.
Суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача, що небезпека для життя і здоров'я працівників може слугувати підставою настання форс-мажорних обставин, проте зазначили, що безвідносно до оформлення відповідного сертифікату, особа не може нехтувати своїм обов'язком з повідомлення контрагента про настання цієї обставини при першій можливості.
У той же час позивач, будучи обізнаним про потрапляння свого співробітника під обстріл як мінімум з 21.10.2024, а також про відмову співробітників виконувати роботи на спірному об'єкті як мінімум з 24.10.2024 (що вбачається із відповідних заяв в матеріалах справи) керівник ТОВ "НВКП "Газінвест" Владислав Сорокендя листом вих. №А10480 від 31.10.2024 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про неможливість виконання робіт по Договору, зокрема на об'єкті УКЗ №124 через ненадання дозволу-допуску до роботи на угіддях до 25.12.2024 до збирання врожаю та просив зупинити виконання робіт в межах строку дії Договору і підписати акт про зупинку виконання робіт.
І лише в листі вих. №А11491 від 19.11.2024, який направлено після спливу строку виконання робіт та по спливу 28 днів після того як керівник позивача дізнався про потрапляння свого працівника під обстріл, підрядник вказав про небезпеку для життя через можливі обстріли агресора місця виконання робіт та просив внести зміни до Договору в частині виключення УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ із переліку об'єктів, на яких підлягають виконанню роботи.
Листом вих. №1312/24-2 від 13.12.2024 (тобто через 52 дні після того як керівник позивача дізнався про потрапляння свого працівника під обстріл та через 49 днів після того як співробітники позивача написали заяви про відмову від виконання робіт на об'єкті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про настання для нього форс-мажорних обставин та неможливість виконання робіт на УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ, а також повідомило, що звертатиметься до Торгово-промислової палати для отримання сертифікату про форс-мажорні обставини.
У пункті 9.2 Договору вказано, що сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документ (сертифікат) Торгово-промислової палати України або уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати. Строк для надання відповідних документів - протягом 60 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили (п. 9.3 Договору).
У випадку невиконання вимог пунктів 9.2, 9.3 Договору сторона, що їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили (форс-мажорну обставину), як на таку, що виключає її відповідальність (п. 9.4 Договору).
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність поважних причин, які виключають відсутність вини підрядника у невиконанні робіт на спірному об'єкті в погоджений договором строк, тобто до 10.11.2024 включно.
У той же час суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність обставин, які вказують на неможливість виконання робіт зі встановлення електричного обладнання на об'єкті "2.22. УКЗ №124 г/в до ГРС м.Марганець, Запорізька ЛВУМГ" на даний час, а саме через:
- значне зростання у 2024 році (у порівнянні з 2023 роком) інтенсивності артилерійських обстрілів, повітряних тривог на території де знаходиться УКЗ №124;
- збільшення радіусу дії ворожих дронів у 2024 році до 20 км., при цьому УКЗ №124 знаходиться на відстані 17 км. від тимчасово окупованої території, тобто в межах бойового ураження;
- істотний воєнно-технологічний розвиток армії РФ у період 2024 року;
- схожість бурової установки, яку необхідно залучати на виконання робіт на УКЗ №124, з пусковою установкою БПЛА;
- систематичні атаки ворожих FPV-дронів по м. Марганець та прилеглих територіях у 2024 та 2025 роках.
Наведені обставини, на думку судів, в сукупності свідчать, що станом на даний час виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ, який розташований за 17 км до окупованої країною-агресором території та належить до газової інфраструктури, із застосуванням техніки, вкрай схожої на військову, становить істотний значний ризик для життя працівників позивача.
Суди відхилили доводи відповідача про те, що під час укладення договору, позивачу було відомо про необхідність виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 та про можливість виникнення ускладнень при виконанні робіт у зв'язку із повномасштабною збройною агресію РФ проти України.
Зазначили, що обізнаність із поточним станом перебігу військових дій жодним чином не свідчить про можливість прогнозування перебігу таких дій через півроку / рік, а тим більше про можливість передбачити розвиток засобів ураження.
Суб'єкт господарювання не має інструментів примушування працівників на виконання робіт за таких небезпечних умов, і ці обставини, як вірно виснував суд першої інстанції, є обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, що є підставою для припинення зобов'язання неможливістю його виконання.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" за договором з виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ підлягає визнанню припиненим на підставі частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, що у свою чергу не виключає факт порушення позивачем своїх зобов'язань із своєчасного виконання робіт за Договором протягом строку його дії.
Такі висновки судів попередніх інстанцій Верховний Суд вважає передчасними з огляду на таке.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній станом на момент укладення договору.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 41 цього Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно до вимог статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань); зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої-третьої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), переданням відступного (стаття 600 ЦК України), зарахуванням (стаття 601 ЦК України), за домовленістю сторін (стаття 604 ЦК України), прощенням боргу (стаття 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606 ЦК України), неможливістю виконання (стаття 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609 ЦК України).
Закон України "Про публічні закупівлі" не містить норм які регулюють виконання зобов'язань, що виникли за наслідками укладеного відповідно до цього закону договору, не визначає обставин з наявністю яких пов'язується можливість припинення таких зобов'язань, а також не містить випадків коли припинення зобов'язань на певних підставах не допускається. Виконання зобов'язань за договором, укладеним відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", регулюється Цивільним кодексом України.
Отже, стаття 607 ЦК України може бути підставою для припинення зобов'язань за договорами укладеними відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" за наявності умов для припинення зобов'язання неможливістю його виконання.
У статті 607 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об'єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов'язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/3319/18).
Умовами припинення зобов'язання у разі настання неможливості виконання (ст.607 ЦК України) є: 1) наявність об'єктивної обставини, що виникла внаслідок фактичної (фізичної) або юридичної неможливості виконати умови зобов'язання, 2) така обставина з'явилася після виникнення зобов'язання - «наступна неможливість», 3) неможливість виконання має виникнути в період існування зобов'язання, 4) наявність причинного зв'язку між об'єктивною обставиною (обставинами) та фактичною неможливістю виконати умови зобов'язання, 5) відсутня вина сторін зобов'язання (крім випадків коли законом чи договором передбачена відповідальність за випадок).
Суди попередніх інстанцій свої рішеннях обґрунтували тим, що наявні у справі докази підтверджують наявність обставин, які вказують на неможливість виконання таких робіт на даний час.
Однак, за змістом статті 607 ЦК України, умовою для припинення зобов'язання у зв'язку з неможливістю його виконання є наявність обставини, яка унеможливлює подальше виконання стороною договору взятих на себе зобов'язань взагалі, а не станом на якийсь певний момент (як зазначили суди у цій справі «на даний час»). Якщо існує імовірність того, що виконання зобов'язання стане можливим, то стаття 607 ЦК України застосовуватися не повинна. У такому разі виконання зобов'язання за договором переноситься до усунення перешкод, що зумовили неможливість його виконання станом на певний момент часу.
У зв'язку з цим судам попередніх інстанцій належало встановити чи втрачена можливість виконання передбачених договором робіт на УКЗ №124 за обставин, що склалися, взагалі (чи може виконати ці роботи третя особа, якщо позивач стверджує про свою нездатність), за наслідком чого вирішити питання чи є передбачені статтею 607 ЦК України підстави для припинення укладеного між сторонами договору через фактичну неможливості виконати умови зобов'язання.
Наступною умовою для припинення зобов'язання неможливістю його виконання є те, що така обставина має з'явитися після виникнення зобов'язання.
На думку судів попередніх інстанцій такою обставиною, що унеможливлює виконання стороною договору взятих на себе зобов'язань є:
- значне зростання у 2024 році (у порівнянні з 2023 роком) інтенсивності артилерійських обстрілів, повітряних тривог на території де знаходиться УКЗ №124;
- збільшення радіусу дії ворожих дронів у 2024 році до 20 км., при цьому УКЗ №124 знаходиться на відстані 17 км. від тимчасово окупованої території, тобто в межах бойового ураження;
- істотний воєнно-технологічний розвиток армії рф у період 2024 року;
- схожість бурової установки, яку необхідно залучати на виконання робіт на УКЗ №124, з пусковою установкою БПЛА;
- систематичні атаки ворожих FPV-дронів по м. Марганець та прилеглих територіях у 2024 та 2025 роках.
Однак, наведені судами попередніх інстанцій обставини є загальними, більшість з них (такі як зростання інтенсивності артилерійських обстрілів, повітряних тривог, істотний воєнно-технологічний розвиток армії рф та інші) характерні не лише для м. Марганець та прилеглих територій. Судові рішення не містять посилання на докази, які б підтверджували безпосередній зв'язок між наведеними судами обставинами та об'єктом УКЗ №124, тобто виникнення таких обставин безпосередньо на місці виконання робіт, а також що такі обставини не існували на час взяття позивачем на себе зобов'язань за договором з виконання робіт на цьому об'єкті. Судами не зазначено які докази підтверджують, що можливість виконання взятих позивачем на себе за договором зобов'язань з виконання робіт саме на об'єкті УКЗ №124 безповоротно втрачена і це пов'язано саме з обставинами, які наведені судами, та які з'явилися після укладення сторонами договору.
З оскаржених судових рішень не вбачається що суди попередніх інстанцій встановили коли саме виникла обставина та яка саме, яка на думку судів стала перешкодою для продовження виконання позивачем робіт на об'єкті УКЗ №124. Чи виникла така обставина до закінчення строку виконання взятих позивачем на себе зобов'язань за договором щодо виконання робіт на УКЗ №124. Не з'ясували чи не спрямовані вимоги позивача на уникнення відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Тобто суди попередніх інстанцій не встановили момент виникнення обставини, з якою пов'язується неможливість виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, не встановили момент припинення зобов'язання.
Отже, суди попередніх інстанцій достовірно не встановили наявність умов припинення зобов'язання на підставі ст.607 ЦК України, відповідно до яких неможливість виконання має виникнути в період існування зобов'язання, а також має існувати причинний зв'язок між об'єктивною обставиною (обставинами) та фактичною неможливістю виконати умови зобов'язання.
Іще однією умовою припинення зобов'язання на підставі ст.607 ЦК України є відсутність вини сторін зобов'язання (крім випадків коли законом чи договором передбачена відповідальність за випадок).
У той же час висновки судів у цій частині є неоднозначними. Суди дійшли висновку, що зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничо-комерційне підприємство "Газінвест" за договором з виконання робіт на об'єкті УКЗ №124 г/в до ГРС м. Марганець, Запорізьке ЛВУМГ підлягає визнанню припиненим на підставі частини 1 статті 607 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, і одночасно зазначили, що це у свою чергу не виключає факт порушення позивачем своїх зобов'язань із своєчасного виконання робіт за Договором протягом строку його дії.
Враховуючи, що суди попередніх інстанцій не встановили момент виникнення обставини, з якою пов'язується неможливість виконання позивачем взятих на себе зобов'язань, не встановили момент припинення зобов'язання такі висновки судів є незрозумілими та суперечливими.
Відсутність у Верховного Суду в силу приписів статті 300 ГПК України процесуальної можливості з'ясовувати та встановлювати фактичні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому судові рішення підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, такі недоліки не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи, що перешкоджає прийняттю законного рішення у справі, тому постановлені рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Судові витрати
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 у справі № 910/8143/25 скасувати.
3. Справу №910/8143/25 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Мамалуй