Справа № 643/8678/26
Провадження № 3/643/1661/26
12.05.2026 місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Майстренко О.М., вивчивши матеріали, що надійшли від Харківського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Харківській області по справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: невідомий, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
у скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
встановив:
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
ОСОБА_1 (Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 26.04.2026 о 19-00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , влаштувала сварку з доужиною ОСОБА_2 (Потерпіла), в ході якої висловлювала словесні образи, погрожував фізичною розправою своїй дружині, чим завдав шкоди психічному здоров'ю Потерпілої.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративні правопорушення
Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Підстави розгляду справи за відсутності її учасників
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на розгляд справи не з'явився, про день і час слухання належним чином повідомлений, в матеріалах справи є його пояснення, в яких він підтвердив обставини справи, у зв'язку з чим суд розглядає справу за відсутності особи, що відповідає вимогам ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася.
Як зазначено Європейським судом з прав людини, ані текст, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за вільним власним його або її бажанням відмовлятися, прямо або автоматично, від права на гарантії справедливого судового розгляду. Проте така відмова повинна, якщо вона є, бути ефективною для цілей Конвенції, бути встановлена однозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (Pfeifer та Plankl проти Австрії, § 37). Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу суспільства (Ермі проти Італії [ВП], § 73; Сейдович проти Італії [ВП], § 86; Дворскі проти Хорватії [ВП], § 100). «Право на судовий розгляд» не є абсолютним, воно має встановлені обмеження (Девеєр проти Бельгії, § 49; Карт проти Туреччини [ВП], § 67).
З урахуванням наведеного та обставин даної справи, суд приходить до висновку, що відмова Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від права бути присутньою під час розгляду даної справи не порушує її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не суперечить завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, визначених ст. 245 КУпАП, та жодним важливим інтересам суспільства.
За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення та положення ст. 268 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та Потерпілої.
Застосовне законодавство
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Крім визнання свої вини, вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204552 від 26.04.2026, згідно з яким якого Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними письмових пояснень Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила відносно Потерпілої домашнє насильство за вказаних вище обставин.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного вище правопорушенні.
Накладення стягнення
Керуючись ст. 33-35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за адміністративне правопорушення, є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн. (Рахунок: UA928999980314020542000020649, отримувач: ГУК Харків. обл./ МТГ Харків/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення»).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Олександр МАЙСТРЕНКО