Справа №644/12594/25
Провадження №2/639/889/26
про зупинення провадження у справі
21 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Чорного О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 53427,97 грн., стягнути витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 422,40 грн. та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Ухвалою Індустрального районного суду міста Харкова від 30.12.2025 року матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - передано за підсудністю до Новобаварського районного суду міста Харкова.
Відповідно до супровідного листа Індустріального районного суду міста Харкова від 19.01.2026 року вказані матеріали цивільної справи направлені на розгляд до Новобаварського районного суду міста Харкова та отримані останнім - 21.01.2026 року.
Відтак, для розгляду даної позовної заяви автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Новобаварського районного суду міста Харкова Баркову Н.В. та ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 22.01.2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.04.2026 року задоволено клопотання представника позивача ТОВ ФК «Фінтраст Капітал» про витребування доказів.
Витребувані докази надані на адресу суду.
Разом з тим, до початку судового засідання від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить суд зупинити провадження у справі, оскільки він є військовослужбовцем.
В судове засідання 21.05.2026 року учасники справи не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про зупинення провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до довідки №57 від 16.01.2026 року командира ВЧ НОМЕР_1 , майор ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 . Також суду надано копію посвідчення офіцера, з якого також вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Дотримання розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів цивільного судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов'язаний зупинити провадження у справі. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства. Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані ст.ст. 251,252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов'язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, 24.02.2022 року Указом Президента України введено в Україні воєнний стан у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Зазначений вище Указ затверджений Верховною Радою України. Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено і на теперішній час.
Так, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону №1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону №2232-XII.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 25.06.2025 року у справі № 922/4460/21 зазначив, що законом визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України.
З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Належними доказами для зупинення провадження у справі є документи, що підтверджують перебування особи на військовій службі (військовий квиток, наказ командира тощо).
Такого висновку також дійшла Велика Палата Верховного Суду у справі від 12 листопада 2025 року № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25). Зокрема, у постанові Великої Палати ВС зазначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України). З моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення ЗСУ та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан». Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі. Окрім того, коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на цій підставі, в оцінці процесуального обов'язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі. Якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення і продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що наразі в Україні з 24.02.2022 року запроваджено і досі триває воєнний стан, беручи до уваги факт проходження відповідачем ОСОБА_1 військової служби в період дії воєнного стану, який підтверджено належними доказами і який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає безпосередній участі в розгляді справи відповідача, який не згоден на проведення розгляду справи в його відсутність, суд дійшов висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - зупинити до припинення перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 21.05.2026 року.
Суддя Н.В. Баркова