Справа № 401/573/26
Провадження № 3/401/190/26
"20" травня 2026 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар судового засідання Горбатюк К.А.,
з участю:
особа, відносно якої
складено протокол ОСОБА_1 ,
захисник Чирочка Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області (27500, вул. Віталія Куцевича, буд. № 8, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 40108709) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603238 від 01 березня 2026 року, складеного о 00 год. 52 хв. інспектором СРПП ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, 28 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 у селищі Власівка по вул. Молодіжна, біля буд. 1Б, керував транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, почервоніння шкіри на обличчі. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки та огляду на стан сп'яніння у найближчому лікувальному закладі відмовився.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. (а.с. 1)
Крім того, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603230 від 01 березня 2026 року, складеного о 00 год. 46 хв. інспектором СРПП ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, 28 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 у селищі Власівка по вул. Молодіжна, біля буд. 1Б, керував транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , не врахував безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано моральних збитків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. (а.с. 31)
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603265 від 01 березня 2026 року, складеного о 01 год. 23 хв. інспектором СРПП ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, 28 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 у селищі Власівка по вул. Молодіжна, біля буд. 1Б, керуючи транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, а саме здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , та після скоєнного залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Вищеописаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10.а. Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. (а.с. 16)
15 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чирочка Н.В. подала до суду письмове клопотання про допит свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . (а.с. 55)
Протокольною ухвалою суду від 15 травня 2026 року адміністративні справи за вищеописаними протоколами об'єднано в одне провадження. У судовому засіданні оголошено перерву до 18 травня 2026 року у зв'язку з початком іншої справи. (а.с. 56-57)
Протокольною ухвалою суду від 18 травня 2026 року оголошено перерву для виклику свідка. (а.с. 59-60)
ОСОБА_1 у судовому засіданні 15 травня 2026 року вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що є пенсіонером та учасником бойових дій. Зазначив, що 28 лютого 2026 року перебував удома разом із дочкою. Близько 19 год. 00 хв. до них приїхала подруга дочки - ОСОБА_5 . Оскільки в цей день він вживав спиртні напої, то попросив ОСОБА_6 сісти за кермо автомобіля, на що вона погодилася. Вказав, що сам перебував на пасажирському сидінні автомобіля. Під час руху по вулиці Молодіжній поблизу будинку № 1Б Ірина не впоралася із керуванням та допустила зіткнення з автомобілем ЗАЗ Sens. Після дорожньо-транспортної пригоди, оскільки навколо нікого не було, вони поїхали далі до магазину. У подальшому до нього підійшли невідомі особи та почали застосовувати до нього фізичну силу. Він намагався пояснити, що за кермом автомобіля був не він, однак його пояснення ніхто не сприйняв. Згодом на місце події прибули працівники поліції. Де в подальшому перебувала ОСОБА_6 , йому невідомо.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Чирочка Н.В. у судовому засіданні 15 травня 2026 року заперечила проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав відсутності доказів вчинення вказаних адміністративних правопорушень.
Свідок ОСОБА_3 , яка є дочкою ОСОБА_1 , надала суду пояснення, відповідно до яких, 28 лютого 2026 року з 16 год. 00 хв. вона перебувала у батька вдома. Повідомила, що того дня близько 19 год. 00 хв. до них прийшла її подруга ОСОБА_6 , вони разом пили каву, при цьому батько перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після чого ОСОБА_6 разом із батьком поїхали до магазину. За кермом автомобіля перебувала ОСОБА_6 . Приблизно через тридцять хвилин ОСОБА_6 повернулася та повідомила, що батька почали бити, бо вона врізалася в автомобіль, злякалася і поїхала з місця дорожньо-транспортної пригоди. На певний час відлучалася на концерт, а коли повернулася, на місці вже перебували працівники поліції.
Свідок ОСОБА_4 надала суду пояснення, відповідно до яких, 28 лютого 2026 року вона приїхала в гості до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Близько 19 год. 00 хв. - 19 год. 10 хв. після того як вони випили каву, ОСОБА_8 попросив її поїхати до магазину, розташованого в центрі селища Власівка. Вказує, що вона сіла за кермо, однак під час повороту не впоралася з керуванням та в'їхала в припаркований автомобіль. Злякавшись, вона поїхала далі до центру селища. Після прибуття ОСОБА_8 зайшов до магазину, а вона залишилася на вулиці та курила. Надалі, коли ОСОБА_8 вийшов із магазину, на нього напала група молодих хлопців. Злякавшись, вона побігла за ОСОБА_9 , яка сказала їй їхати додому.
Судом досліджено докази, долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Із письмових пояснень гр. ОСОБА_10 встановлено, що 28 лютого 2026 року близько 20 год. 00 хв. він перебував за адресою: Кіровоградська область, с-ще Власівка, вул. Молодіжна, буд. 12, де побачив, як сірий транспортний засіб Fiat, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснив ДТП з припаркованим біля буд. 1Б по вул. Молодіжній транспортним засобом ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , після чого залишив місце ДТП та поїхав у сторону центру селища. Через п'ять хвилин вказаний транспортний засіб перебував за адресою: с-ще Власівка, вул. Молодіжна, буд. 17, при цьому водій знаходився за кермом автомобіля. Через декілька хвилин водій вийшов із транспортного засобу та, на його думку, мав ознаки алкогольного сп'яніння. (а.с. 3)
Також, із письмових пояснень гр. ОСОБА_11 встановлено, що 28 лютого 2026 року близько 20 год. 00 хв. він перебував за адресою: Кіровоградська область, с-ще Власівка, вул. Молодіжна, буд. 1Б, де побачив, як транспортний засіб сірого кольору Fiat, д.н.з. НОМЕР_3 , здійснив зіткнення з припаркованим на стоянці біля буд. 1Б транспортним засобом. Після чого водій на транспортному засобі Fiat покинув місце ДТП. Надалі він разом із гр. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 сіли до автомобіль ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , та почали наздоганяти транспортний засіб, який у подальшому зупинився за адресою: с-ще Власівка, вул. Молодіжна, буд. 17. Після чого з транспортного засобу Fiat, д.н.з. НОМЕР_3 , вийшов водій, який мав ознаки сильного алкогольного сп'яніння. У подальшому викликали працівників поліції для фіксації вказаного порушення. (а.с. 4)
Із письмових пояснень гр. ОСОБА_12 встановлено, що 28 лютого 2026 року близько 20 год. 00 хв. він проходив поблизу буд. 15 по вул. Молодіжній у с-щі Власівка Кіровоградської області, де побачив знайомого на ім'я ОСОБА_14 , який повідомив, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Останній попросив його сісти за кермо транспортного засобу ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , оскільки сам не мав посвідчення водія. Також ОСОБА_14 повідомив, що невідомий чоловік, керуючи транспортний засобом сірого кольору Fiat, здійснив зіткнення з його припаркованим транспортним засобом та поїхав у невідомому напрямку. З метою наздогнати даного водія, вони поїхали на транспортному засобі, який був причетний до ДТП, тобто в який в'їхав невідомий. Виїхавши на вул. Молодіжна, буд. 17, вони побачили транспортний засіб із водієм, який, ймовірно, вчинив ДТП. Останній мав ознаками алкогольного сп'яніння. (а.с. 5)
Із рапорту інспектора СРПП ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Хитрої Я.О., долученого до протоколу встановлено, що під час несення служби 28 лютого 2026 року о 20 год. 00 хв. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 . У подальшому водія від керування відсторонено. Транспортний засіб залишився на місці зупинки без порушень ПДР України. (а.с. 6)
Відповідно до інформації відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2015 року. (а.с. 7)
Судом переглянуто відеозаписи, долучені до матеріалів справи, з яких встановлено, що 28 лютого 2026 року о 20 год. 36 хв. ОСОБА_1 , маючи тілесні ушкодження, повідомив, що транспортним засобом не керував та дорожньо-транспортної пригоди не вчиняв. На запитання працівників поліції щодо тілесних ушкоджень на лобі пояснив, що впав. О 20 год. 42 хв. ОСОБА_1 повідомив, що за кермом автомобіля не перебував, хто саме керував автомобілем - йому невідомо, а на місце події він прийшов пішки. Крім того, відеозаписом зафіксовано відібрання пояснень у свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які відповідають змісту письмових пояснень вказаних осіб, долучених до матеріалів справи. О 20 год. 52 хв. ОСОБА_1 погодився на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак прилад Драгер був відсутній. Надалі, о 20 год. 59 хв. працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився, посилаючись на те, що транспортним засобом не керував, а відтак підстав для проходження огляду немає. З наступного відеозапису встановлено, що о 22 год. 07 хв. ОСОБА_1 поводився агресивно, відмовлявся їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та знову зазначав про відсутність для цього підстав. Також повідомив, що не знає, хто перебував за кермом автомобіля марки Fiat, та стверджував, що прийшов пішки. О 22 год. 12 хв. ОСОБА_1 декілька разів відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, після чого погодився, однак фактично огляд не пройшов. О 22 год. 35 хв. ОСОБА_1 продовжив заперечувати свою причетність до керування транспортним засобом перед дорожньо-транспортною пригодою. З наступного відеозапису встановлено, що о 01 год. 41 хв. ОСОБА_1 відмовився від отримання копій складених відносно нього протоколів. (а.с. 10, 24, 39)
Схемою місця ДТП підтверджено розташування транспортних засобів після ДТП, траєкторію руху ТЗ під керуванням ОСОБА_1 , механічні ушкодження, виявлені на транспортних засобах Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , та ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 . (а.с. 18)
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 винний у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Як зазначено у ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини"), отже адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, обов'язково зазначається місце вчинення адміністративного правопорушення.
Розділом IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція від 07 листопада 2015 року № 1395), визначено особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП.
Згідно із п. 1 розділу IX Інструкція від 07 листопада 2015 року № 1395, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до п. 8 розділу VIII Інструкція від 07 листопада 2015 року № 1395, якщо при ДТП один з його учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця ДТП, відбирає пояснення в потерпілого, свідків (у разі їх наявності), встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця ДТП. Остання зобов'язана вжити всіх можливих заходів для встановлення винуватців ДТП та обставин її вчинення в найкоротший строк, але не більше двох місяців.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколів про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 12.1 ПДР України визначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Саме порушення вказаного пункту ПДР України ставиться у причинний зв'язок між діями водія ОСОБА_1 та наслідками у вигляді ДТП, що тягне за собою відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Крім того, згідно із п. 2.10.а ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
За залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 122-4 КУпАП.
Із досліджених у судовому засіданні доказів судом встановлено, що 28 лютого 2026 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував безпечну швидкість руху, внаслідок чого не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб ЗАЗ Sens, д.н.з. НОМЕР_4 , у результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому суд враховує, що під час спілкування з працівниками поліції, що зафіксовано на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що транспортним засобом не керував, хто саме перебував за кермом автомобіля Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , йому невідомо, а на місце події він нібито прийшов пішки. Разом із тим, у судовому засіданні ОСОБА_1 стверджував, що транспортним засобом керувала саме ОСОБА_4 .
Наведена суперечність у поясненнях ОСОБА_1 , дає суду обґрунтовані підстави вважати, що така версія подій є надуманою та спрямованою виключно на уникнення адміністративної відповідальності.
Також, аналізуючи показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд дійшов висновку, що такі показання не узгоджуються з відеозаписами, долученими до матеріалів справи, та суперечать первинним поясненням ОСОБА_1 . У зв'язку з цим суд критично оцінює вказані показання як такі, що не узгоджуються з іншими доказами у справі та вважає їх такими, що спрямовані на введення суду в оману з метою надати допомогу ОСОБА_1 уникнути відповідальності.
Крім того, суд враховує, що свідок ОСОБА_3 є зацікавленою особою, оскільки перебуває у родинних відносинах з особою, стосовно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим суд критично оцінює зазначені показання, які, крім того, суперечать іншим доказам у справі.
При цьому, суд вважає пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 належними та допустимими доказами на підтвердження керування ОСОБА_1 транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки їх показання є послідовними, узгоджуються між собою, відповідають змісту відеозаписів, долучених до матеріалів справи, а також іншим письмовим доказам у справі.
Враховуючи те, що дані, зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення, письмові пояснення свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, рапорт інспектора СРПП ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та схема місце дорожньо-траспортної пригоди узгоджуються між собою, логічно доповнюють один одного та не містять істотних суперечностей, суд дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , і порушення ним вимог п. п. 2.10.а, 12.1 ПДР України.
Крім того, спроба переконати суд у тому, що за кермом автомобіля Fiat, д.н.з. НОМЕР_3 , перебувала ОСОБА_4 замість ОСОБА_1 є лише метою уникнення покарання за вчинені адміністративні правопорушення.
Пунктом 2.9 "а" ПДР України визначено: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп'яніння закріплені у п. п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, та п. п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положеннями ч. ч. 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні", за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного).
Отже, об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 678/991/17, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" та "Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до п. п. 2-3 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені п. п. 3, 4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема, проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 603238 від 01 березня 2026 рок, складеному відносно ОСОБА_1 , зазначено ознаки сп'яніння, які мав водій, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, почервоніння шкіри на обличчі.
Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність у діях водія ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, тобто встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Fiat Doblo, д.н.з. НОМЕР_3 , та наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, які зафіксовані у протоколі, вимога поліцейських про проходження огляду на стан сп'яніння є обґрунтовано законною.
Зокрема, згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Вищезазначені докази в порядку, передбаченому статтями 251, 254 КУпАП, у повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП у сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини. У зв'язку з цим, доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів факту здійснення керування саме ним, і цей факт нічим не підтверджується, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, і суд оцінює їх критично, як безпідставні, оскільки вони суперечать об'єктивним даним, встановленим під час розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду. Такі його покази суд розцінює, як спосіб захисту та бажання ухилитись від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення та уникнути покарання.
Досліджені та перевірені обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства"), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту" (рішення Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі "Коробов проти України").
З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами сторони захисту щодо відсутності доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень та наявності підстав для закриття провадження у справі.
Отже, суд заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Чирочку Н.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 36 КУпАП встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та ступеня вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.
Враховуючи викладені обставини та керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 9, 23, 27, 30, 36, 40-1, 122-4, 124, 130, 245, 252, 256, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 коп.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф сплатити за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Кіровогр.обл./Кіров.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA658999980313000149000011001.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001.
Штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання постанови. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова