Справа № 401/781/26
Провадження № 2-а/401/22/26
19 травня 2026 р. м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючий суддя Макарова Ю.І.,
секретар судового засідання Горбатюк К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
23 березня 2026 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R281222 від 04 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 січня 2026 року відповідачем винесено постанову № R281222 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17 000,00 грн., у зв'язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Позивач вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не підтверджена належними доказами. Вказує, що жодних повісток або викликів від ІНФОРМАЦІЯ_1 він не отримував, у зв'язку з чим не був обізнаний про необхідність прибуття до ТЦК та СП. Зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 і своєчасно уточнив військово-облікові дані через ЦНАП. Про вказану вище постанову позивач дізнався 10 лютого 2026 року після входу до мобільного застосунку "Резерв+", однак лише 13 березня 2026 року отримав можливість ознайомитися із вищевказаною постановою. Також вказує, що в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу, який би підтверджував його вину, що свідчить про її необґрунтованість, безпідставність та незаконність, що є підставою для її скасування. Крім того, зазначає, що після того, як йому стало відомо про наявність постанови, ним направлено до відповідача заяву про надання копії постанови та ознайомлення з матеріалами справи, однак відповіді на неї він не отримав.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови позивач зазначає, що копію постанови № R281222 від 04 січня 2026 року йому не вручали та не надсилали, а про її зміст він дізнався лише 13 березня 2026 року після появи можливості її завантаження у мобільному застосунку "Резерв+". Тому позивач вважає, що в нього є підстави для поновлення строку на оскарження даної постанови. (а.с. 2-10)
Ухвалою суду від 24 березня 2026 року позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позову. (а.с. 22-23)
13 квітня 2026 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви. (а.с. 26)
З 02 квітня 2026 року по 10 квітня 2026 року включно суддя перебувала на лікарняному, з 13 квітня 2026 року по 14 квітня 2026 року включно суддя перебувала у відпустці. (а.с. 31)
Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом. Відкрито спрощене провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін. Розгляд справи призначено на 24 квітня 2026 року. (а.с. 32-34)
23 квітня 2026 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову. (а.с. 38-40)
Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R281222 від 04 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення. Зупинено стягнення, що проводиться на підставі постанови тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R281222 від 04 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення. (а.с. 46-48)
Розгляд справи, призначений на 24 квітня 2026 року, відкладено до 07 травня 2026 року у зв'язку з першою неявкою позивача без поважних причин. (а.с. 50)
Розгляд справи, призначений на 08 травня 2026 року, відкладено до 19 травня 2026 року у зв'язку з перебуванням головуючого судді в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку в кримінальному провадженні № 401/3804/24. (а.с. 54)
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 57)
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, що підтверджується довідкою про отримання електронного документу. (а.с. 56)
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Постановою у справі № R281222 від 04 січня 2026 року накладено на гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно із постановою, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с. 27-28)
Відповідно до роздруківки військово-облікового документа з додатку "Резерв+" станом на 17 березня 2026 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, звання - рядовий, ВОС 793669, тип відстрочки - п. 13 ч. 1 ст. 23, придатний до військової служби згідно постанови ВЛК від 10 лютого 2026 року, дані уточнено вчасно - 19 січня 2026 року. (а.с. 14)
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 8 КУпАП встановлено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 210-1 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яким не дотримана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Частиною 9 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), зокрема визнаються хвороба громадянина, або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 41 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно із п 82 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З аналізу вищенаведених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з'явитися до ТЦК та СП; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до ТЦК та СП у строк, визначений у повістці.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримував повістку про виклик до відповідача.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК та СП необхідна сукупність обставин: направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного; відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Таким чином, у межах розгляду цієї справи встановлено, що повістка безпосередньо позивачу вручена не була, докази належного повідомлення позивача, зокрема, за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК" відсутні.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Крім того, згідно із Законом України від 09 травня 2024 року № 3696-ІХ, текст статті 210 КУпАП доповнено приміткою, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно оновив свої облікові дані, пройшов ВЛК у 2026 році та отримав відстрочку від призову, а відтак жодних перешкод отримати інформацію щодо нього у відповідних реєстрах у співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 не було.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
За приписами ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В оскаржуваній постанові опис порушення зводиться до цитування норм закону, які нібито порушено, проте опис самого порушення відсутній.
Згідно із ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Сторона відповідача доказів на спростування заявлених позивачем позовних вимог та вказаних у позові обставин до суду не надала, доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення в суді не спростувала, доказів на підтвердження порушення позивачем норм ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та вчинення адміністративного правопорушення не надала.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 665,60 грн. та судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову в сумі 665,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ч. 3 ст. 210-1, 245, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 72-77, 132, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № R281222 від 04 січня 2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження по справі закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого за подання позовної заяви до суду в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. та судовий збір, сплачений за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп., а саме: 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відомості про сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 17 серпня 2011 року Світловодським МВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова