01.02.11р.Справа № 15/12-10
За позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком", м. Дніпропетровськ
про стягнення 1 622 173,67 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
Представники:
від позивача: Сергач А.В., представник ПАТ "ОТП Банк" за довіреністю № б/н від 03.09.10р.;
від відповідача: Дворецька Я.І., представник ТОВ "Інтерком" за довіреністю № б/н від 02.07.10р.
Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", м. Київ (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 202 761,57 доларів США, що дорівнює 1 622 173,67 грн.
Сума позову складається з наступних сум:
- заборгованість по кредиту в розмірі 114 819,84 доларів США, що дорівнює 918604,65грн.;
- заборгованість по відсоткам в розмірі 9 642,32 доларів США, що дорівнює 77142,42грн.;
- заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 78 299,41 доларів США, що дорівнює 626 426,60 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № TL-SME303/106/2007 від 18.05.2007 р. в частині своєчасного погашення суми кредиту, відсотків за користування кредитом та пені за несвоєчасну сплату кредиту.
01.02.11р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно якого відповідач вимоги позивача визнає частково, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 918 604,65 грн. та відсотки в розмірі 77 142,42грн. визнаються в повному обсязі, а пені частково на суму 35 368,25 грн. Як вважає відповідач, позивачем нараховано розмір пені на підставі Договору, без урахування норм чинного законодавства, тому цей розмір вищий за подвійну облікову ставну НБУ, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Крім того, відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 15/12-10. Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем вже подано позовну заяву до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором поруки, укладеними на забезпечення виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором № TL-SME303/106/2007 від 18.05.2007 р., яку призначено до розгляду на 10.03.11р.
Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до умов договорів поруки, поручителі відповідають солідарно та в повному обсязі по зобов'язанням відповідача перед позивачем по основному договору. При цьому позивач має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України, передбачає зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Таким чином, господарський суд вважає клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не обґрунтованим та таким що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 01.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,
18.05.2007р. між ЗАТ "ОТП Банк" правонаступником усіх прав та обов'язків є ПАТ "ОТП Банк", тобто позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № TL-SME303/106/2007 (далі - Кредитний договір), за умовами якого відповідачеві надано кредит у сумі 301 736,40 доларів США (у гривневому еквіваленті дорівнює 1 523 768,82 грн.), що підтверджується валютним меморіальним ордером № 5 від 21.05.2007 року.
Згідно п. 1.1. частини № 2 Кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит у сумі та валюті, визначеній у частині №1 цього договору, а відповідач приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, як вони визначені у Кредитному договорі.
Порядок виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором встановлений пунктом 1.5. з відповідними підпунктами частини №2 Кредитного договору. Зокрема, відповідно до підпункту 1.5.1. зазначено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється відповідачем у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів, шляхом безготівкового перерахування на поточний та/чи транзитний рахунок. Нараховані в порядку, передбаченому Кредитним договором, проценти сплачуються відповідачем одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк передбачений в Графіку повернення кредиту та сплати процентів (п. 1.5.1.1. частини №2 Кредитного договору).
Відповідно до п. 3 частини № 1 Кредитного договору, для розрахунку процентів за користування кредитом використовується плаваюча процентна ставка, яка визначається як Фіксований відсоток + FIDR, де Фіксований відсоток дорівнює 5,75% річних, FIDR - це процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору.
Підпунктом 1.4.1.2. пункту 1.4. частини № 2 Кредитного договору передбачено, що у разі використання Плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.
При цьому, згідно підпунктів 1.4.1.3.1., 1.4.1.3.2. частини № 2 Кредитного договору, Плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії Кредитного договору підлягає корегуванню після перебігу 11 календарного місяця, починаючи з дня видачі кредиту чи його першої частини (Траншу), Плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов Кредитного договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 (одинадцяти/дванадцяти) місячного періоду дії попередньої Плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються, виходячи із ставок FIDR (фактично діюча на дату корегування ) + Фіксований відсоток з розрахунку Річної бази нарахування процентів.
Порядок нарахування процентів врегульовано підпунктом 1.4.1.4. пункту 1.4. частини №2 Кредитного договору, відповідно до якого, проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток № 1 до Кредитного договору), кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються відповідачем відповідно до п. 1.5. Кредитного договору.
Відповідно до підпункту 1.9.1. частини №2 Кредитного договору, незважаючи на інші положення Кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній позивачем частині у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором (в тому числі але не виключно встановлених п. 2.3. та ст. З Кредитного договору), а також у випадку невиконання відповідачем чи/та майновим поручителем, чи/та поручителем будь-яких умов документів забезпечення, а також у випадку пред'явлення третіми особами будь-яких претензій відносно предмету застави чи втрати дійсності установчими документами відповідача чи/та майнового поручителя. При цьому, виконання Боргових зобов'язань повинно бути проведено відповідачем протягом 30 календарних днів з дати одержання відповідачем відповідної вимоги.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати процентів та погашення кредиту, позивачем було пред'явлено досудову вимогу відповідачу про погашення заборгованості за Кредитним договором за вих. №3704/15 від 15.09.2009 р., яка була отримана уповноваженим представником відповідача особисто 15.09.2009 р., про що є відмітка на копії досудової вимоги.
Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені Кредитним договором строки, відповідно до підпункту 4.1.1. частини №2 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно Кредитного договору.
Таким чином, станом на 03.02.2010 р., сума заборгованості відповідача за Кредитним договором, включаючи основний борг (Кредит), проценти, пеню та штрафні санкції, складає 202 761,57 доларів США, що за курсом НБУ (на дату розрахунку - 03.02.2010р.) 8,0004 гривень за 1 долар США складає еквівалент 1 622 173,67 гривень, з них:
- заборгованість по кредиту в розмірі 114 819,84 доларів США, що дорівнює 918604,65грн.;
- заборгованість по відсоткам в розмірі 9 642,32 доларів США, що дорівнює 77142,42грн.;
- заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 78 299,41 доларів США, що дорівнює 626 426,60 грн.
Відповідач вимоги позивача визнає частково, а саме заборгованість по кредиту у розмірі 918 604,65 грн. та відсотки в розмірі 77 142,42 грн. визнаються в повному обсязі, а пеня частково на суму 35 368,25 грн. Як вважає відповідач, позивачем нараховано розмір пені на підставі Договору, без урахування норм чинного законодавства, тому цей розмір вищий за подвійну облікову ставну НБУ, що є порушенням вимог чинного законодавства.
При викладених обставинах, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 10561 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту в розмірі 114 819,84 доларів США, що дорівнює 918 604,65 грн. та заборгованості по відсоткам в розмірі 9 642,32 доларів США, що дорівнює 77 142,42 грн.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Так, на підставі ст. 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 1 та 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.
Відповідно до підпункту 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно Кредитного договору.
На підставі 4.1.1. частини № 2 Кредитного договору позивачем була нарахована пеня за період з 18.05.2009р. по 03.02.2010р. на суму 78 299,41 доларів США, що дорівнює 626426,60 грн.
За наведених обставин, господарський суд прийшов висновку, що сторони у договорі передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені в розмірі 1 %, але правила ст. 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження розміру стягнення подвійною обліковою ставкою Національного банку України мають застосовуватися на загальних підставах, а отже, вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 78 299,41 доларів США, що дорівнює 626426,60 грн. визнається не правомірною.
Після перерахунку відповідно до вимогам чинного законодавства, пеня складає 35594,33 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість по кредиту в розмірі 918 604,65 грн., заборгованість по відсоткам в розмірі 77 142,42 грн. та пеня в розмірі 35 594,33 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 10 313,42 грн. та 150,04грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 1048, 1050, 10561 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231,343 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" про зупинення провадження у справі № 15/12-10 - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком", м. Дніпропетровськ (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, буд. 47, ЄДРПОУ 32351287, р/р 26009301313444 в відділені АТ "ОТП Банк" в м. Дніпродзержинськ, МФО 300528) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ (01033, м. Київ, вул.Жилянська, буд. 43, ЄДРПОУ 21685166, т/р 29097002900303, МФО 300528) заборгованості по кредиту в розмірі 918 604,65 грн. (дев'ятсот вісімнадцять тисячі шістсот чотири грн. 65 коп.), заборгованості по відсоткам в розмірі 77 142,42 грн. (сімдесят сім тисяч сто сорок дві грн. 42 коп.), пені в розмірі 35 594,33 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 33 коп.), витрати по сплаті державного мита в розмірі 10 313,42 грн. (десять тисяч триста тринадцять грн. 42 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 150,04 грн. (сто п'ятдесят грн. 04 коп).
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 02.02.11р.