58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
21 травня 2026 року Справа № 926/2022/26
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали заяви
фізичної особи ОСОБА_1 , м. Чернівці,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 14.05.2026, в якій просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, керуючим реструктуризацією боргів призначити арбітражну керуючу Медведеву Ксенію Олегівну.
В обгрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у заяві вказала, що має прострочену заборгованість за кредитами перед кредитодавцями в розмірі 623384,29 грн., яку припинила погашати більше 2-х місяців у зв'язку із фінансовими труднощами чоловіка та проблемами з працевлаштуванням, через що заявниця протягом значного проміжку часу несла тягар забезпечення сім'ї, в тому числі утримання двох неповнолітніх доньок.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , суд встановив, що заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, Кодекс).
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ, Кодекс) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Книгою п'ятою Кодексу України з процедур банкрутства врегульовані питання відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 115 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України “Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Положеннями статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частини 2 цієї статті Кодексу у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначений, зокрема, частиною 3 статті 116 КУзПБ.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Суд зауважує, що в доданому до заяви ОСОБА_1 конкретизованому списку кредиторів не зазначені строки виконання зобов'язань, за якими виникла заборгованість, відповідно, неможливо встановити, чи є вказані заявницею суми боргу перед кредиторами простроченою заборгованістю та коли вона виникла, тобто аналіз конкретизованого списку кредиторів не надає можливості встановити наявність вказаних боржницею підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Пунктом 14 частини 3 статті 116 КУзПБ передбачено, що до заяви додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
На порушення даної норми до заяви ОСОБА_1 не додані вказані в заяві і в конкретизованому списку кредиторів копії кредитних договорів.
У постанові від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вказав, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру. Самого кредитного звіту недостатньо для підтвердження зазначених обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням. Отже, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Також до заяви ОСОБА_1 не додано жодних доказів, що підтверджують розмір її заборгованості перед включеними до конкретизованого списку кредиторами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
У постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21 зазначено, що “при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання».
При цьому, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.
Отже, заявниця не позбавлена можливості в установлений законом спосіб отримати інформацію про суми своєї заборгованості перед кредиторами, її склад і період виникнення.
За відсутності первинних документів, на підставі яких сформовано конкретизований список кредиторів, перевірка наданої заявницею інформації щодо її кредиторів і сум простроченої заборгованості перед ними є неможливою, відповідно, суд позбавлений можливості надати оцінку щодо права боржниці звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також до заяви ОСОБА_1 додані застарілі документи, подання яких передбачено Кодексом:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за травень 2025 року (пункт 2 частини 3 статті 116 КУзПБ);
- довідки про стан рахунків (рух коштів на рахунках) в АТ КБ “ПриватБанк» за червень 2025 року за період 01.01.2024 - 21.06.2025 (пункт 8 частини 3 статті 116 КУзПБ);
- витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості за травень 2025 року (пункт 13 частини 3 статті 116 КУзПБ).
Відповідно до пункту 11 частини 3, частини 5 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, декларація подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
У заяві і в декларації про майновий стан боржниця вказала членів своєї сім'ї - мати, чоловіка і двох дітей, однак не надала копії документів, якими підтверджуються родинні стосунки: копії свідоцтв про народження ОСОБА_1 та її дітей, свідоцтва про шлюб. Не навела заявниця ніякої інформації про свого батька, що є обов'язковим в силу приписів абзацу 2 частини 5 статті 116 КУзПБ.
Частиною 7 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Оглянувши доданий до заяви ОСОБА_1 план реструктуризації боргів, суд звертає увагу, що в плані реструктуризації боргів не конкретизовано періодичність і розміри щомісячних платежів кредиторам.
Крім того, суд звертає увагу, що джерелом погашення боргів ОСОБА_1 вказала доходи від надання послуг манікюру без державної реєстрації, який (дохід) у середньому складає 18000,00 грн. на місяць.
Разом з тим, доходи від надання послуг манікюру без державної реєстрації (як фізична особа-підприємець або самозайнята особа) в Україні вважаються незаконною підприємницькою діяльністю, що тягне за собою юридичну та фінансову відповідальність, зокрема, карається штрафом за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у розмірі від 17000 до 34000 грн. з можливою конфіскацією інструментів, матеріалів та отриманого доходу, а за повторне порушення протягом року штраф становить від 34000 до 85000 грн. з обов'язковою конфіскацією майна та знарядь виробництва.
У такому випадку при складанні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та при визначенні розміру і джерел очікуваного доходу і сум, які направлятимуться на погашення вимог кредиторів, необхідно врахувати, що неофіційні неоподатковувані доходи від зайняття незаконною підприємницькою діяльністю не можуть бути джерелом задоволення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Згідно з частиною 3 статті 37 КУзПБ, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України і Кодексом України з процедур банкрутства.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містить вище вказані недоліки, суд залишає дану заяву без руху та встановлює заявниці строк для їх усунення.
Суд роз'яснює ОСОБА_1 , що відповідно до частини 3, 4 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 91, 96, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 14.05.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, а саме подати до Господарського суду Чернівецької області:
2.1) виправлений конкретизований список кредиторів із зазначенням сум простроченої заборгованості за основним зобов'язанням перед кожним кредитором та строк їх виконання згідно із законом або договором;
2.2) засвідчені копії договорів з кредиторами, включеними до конкретизованого списку кредиторів;
2.3) докази, що підтверджують розмір заборгованості перед кредиторами, включеними до конкретизованого списку кредиторів (з урахуванням викладеного у мотивувальній частині ухвали);
2.4) актуальні на дату звернення із заявою про неплатоспроможність до господарського суду (оригінали або засвідчені копії) такі документи:
- витяг щодо ОСОБА_1 з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості»;
- інформацію про стан рахунків (рух коштів на рахунках) ОСОБА_1 в АТ КБ “ПриватБанк»;
- документ, що підтверджує наявність (відсутність) у боржниці статусу фізичної особи - підприємця (як-от, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань тощо);
2.5) засвідчені копії свідоцтв про народження ОСОБА_1 та її дітей, свідоцтва про шлюб зі ОСОБА_2 , інформацію та документи на її підтвердження стосовно батька заявниці;
2.6) проект плану реструктуризації боргів, складений з дотриманням вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства (з урахуванням викладеного в мотивувальній частині ухвали).
3. Копію ухвали надіслати заявниці ОСОБА_1 .
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ковальчук Т.І.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.