8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
20 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1130/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури, Харківська обл., м. Богодухів, в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області, Харківська обл., Богодухівський р-н, селище Коломак, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "КИСІВСЬКЕ", Харківська обл., Богодухівський р-н, село Кисівка
про витребування земельних ділянок
за участю представників учасників справи:
прокурора - Кадацької Д.М.,
позивача - не з'явився,
відповідача -Репетун К.В.,
третьої особи - не з'явився,
Керівник Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське", відповідач, в якому просить суд:
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0635, площею 2,3134 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520175163232);
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0630, площею 12,9326 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520480963232);
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0631, площею 3,6197 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520185563232);
- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" (код ЄДРПОУ 24667312) у комунальну власність в особі Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04398117) земельну ділянку з кадастровим номером 6323281200:02:000:0628 площею 2,2063 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1520462763232).
- стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури (код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО №820172, рахунок № UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2830) судовий збір, сплачений за пред'явлення цього позову та заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що ТОВ "КСП "Кисівське" не могло набути право власності на землі КСП "Кисівське", які належали останньому на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серія ХР-16-31-000769 від 22.09.1997 реєстрація права власності за ТОВ "КСП "Кисівське" відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області поза її волею. Зважаючи на те, що спірне майно вибуло з комунальної власності з порушенням вимог чинного законодавства, вбачаються правові підстави для витребування такого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 6323281200:02:000:0631, 6323281200:02:000:0635, 6323281200:02:000:0628, 6323281200:02:000:0630 загальною площею 21,072 га, з чужого незаконного володіння ТОВ "КСП "Кисівське" на користь позивача, у відповідності до вимог ст. 387 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 22.04.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
12.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та прийняти поданий відзив до розгляду та відмовити у задоволенні позовної заяви керівника Богодухівської окружної прокуратури про витребування земельних ділянок у повному обсязі. Зазначає, що між відповідачем та представником відповідача було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 29.04.2026 року. Після укладення зазначеного договору представником відповідача через систему "Електронний суд" підсистеми ЄСІТС 29.04.2026 року було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та надання доступу до електронної справи. Разом з тим фактичне долучення представника відповідача до матеріалів електронної справи та надання можливості ознайомитися з її матеріалами відбулося лише орієнтовно 04.05.2026 року, що підтверджується даними електронного кабінету. Таким чином, відповідач та його представник були об'єктивно позбавлені можливості своєчасно підготувати та подати відзив у встановлений судом строк, оскільки до моменту надання доступу до матеріалів справи не мали можливості повноцінно ознайомитися зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами.
20.05.2026 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій прокурор просить суд, зокрема, долучити до матеріалів справи відповідь на відзив. Відмовити відповідачу у поновленні строку на подання відзиву та залишити відзив на позовну заяву поданий представником ТОВ "КСП "Кисівське" без розгляду.
20.05.2026 в судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання відповідача про поновлення строку заперечував, вказував, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження та мав достатньо часу для надання до суду відповідних документів.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив суд поновити строк на подання відзиву, прийняти його та долучити до матеріалів справи та надати строк для ознайомлення з відповіддю на відзив та підготування можливо заперечень.
Позивач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 121 ГПК України.
Від 3-ї особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх№ 11914 від 18.05.26).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника третьої особи судом не визнавалась.
Розглянувши клопотання відповідача про визнання поважними причин пропуску ТОВ "КСП "Кисівське" строку на надання відзиву та поновлення строку на надання відзиву, прийняття до розгляду та долучення до матеріалів справи відзиву, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчинюються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Так, згідно з ч. 8 ст. 165 цього Кодексу відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Судом установлено, що ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.04.2026 про відкриття провадження у справі №922/1130/26 в електронному вигляді отримано відповідачем 06.04.26 о 17:52 в його Електронному кабінеті.
Отже, відповідач мав право подати до суду відзив на позовну заяву не пізніше 22.04.2026.
Втім, відповідачем надано відзив на позовну заяву 12.05.2026 (Документ сформований в системі "Електронний суд" 11.05.2026), тобто із пропущенням процесуального строку.
Також, наданий ордер про надання правничої допомоги відповідачу адвокатом Репетун Катериною Володимирівною від 29.04.2026.
Згідно ст. 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ураховуючи вищевикладене та те, що строк для подання відзиву на позовну заяву встановлено судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, такий строк не може бути поновлено, а тому суд дійшов висновку про відмову відповідачу у поновленні процесуального строку для подання вказаного відзиву на позовну заяву.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Приписами ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Ураховуючи вищенаведене, за для дотримання принципів господарського судочинства та з метою повного, та всебічного розгляду справи, з огляду на право учасників справи подавати до суду докази, суд вважає за необхідне за власної ініціативи продовжити відповідачу процесуальний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву та прийняти відзив на позовну заяву до розгляду.
Водночас, суд зазначає, що ухвалою суду від 22.04.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом статей 181,182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючі пункт 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".
Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відтак, з метою недопущення порушення прав сторін, а також з метою запобігання скасування рішення по даній справі з підстав неможливості скористатися правами, які надані сторонам на стадії підготовчого провадження, суд доходить до висновку про існування законних підстав для повернення на стадію підготовчого провадження.
Керуючись ст. ст. 119, 177, 233, 234, 235, 254, 255 ГПК України, суд
Здійснити повернення на стадію підготовчого провадження у справі №922/1130/26.
У задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву - відмовити.
Визнати причини неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк поважними.
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" строк на подання відзиву на позовну заяву з ініціативи суду.
Прийняти відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне сільськогосподарське підприємство "Кисівське" до розгляду.
Прийняти відповідь на відзив прокурора до розгляду.
Відкласти підготовче засідання на 03 червня 2026 року о 12:00 год.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 114.
Звернути увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала підписана "21" травня 2026 р.
СуддяЛ.В. Шарко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.