8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1021/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд", м. Харків
про стягнення 130170,76 грн.
без виклику учасників справи
Позивач - Державне підприємство "Завод імені В.О.Малишева", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 130170,76 грн збитків. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1021/26 та постановлено розгляд справи № 922/1021/26 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 30 березня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 30 березня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
30 листопада 2022 року між Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (позивачем, замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд" (відповідачем, підрядником) було укладено договір будівельного підряду № 562дп.
30 грудня 2022 року між сторонами було укладено до договору будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року додаткову угоду № 1.
30 березня 2023 року між сторонами було укладено до договору будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року додаткову угоду № 2.
06 червня 2023 року між сторонами було укладено до договору будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року додаткову угоду № 3.
22 вересня 2023 року між сторонами було укладено до договору будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року додаткову угоду № 4.
Згідно пункту 1.1. договору підрядник зобов'язується на свій ризик виконати послуги з ліквідації наслідків бойових дій (Виробничий будинок, корпус 400, літ. "A/5-6" ц. 430, інв.№000009a), ремонт та заміну віконних та дверних прорізів (поточний ремонт) згідно технічного завдання (додаток № 1) Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані послуги та оплатити їх вартість.
Відповідно до пункту 1.2. договору найменування (вид), обсяг та строк виконання послуг за цим договором визначається сторонами в графіку виконання послуг (додаток № 2), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно пункту 1.3 договору послуги підрядника мають відповідати ДБН, ДСТУ, СНІП для даного виду послуг, а також наданій замовником проектній (технічній) документації, в тому числі вихідним даним, (за наявності).
Відповідно до пункту 1.4 договору послуги виконуються підрядником за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 126, об'єкт виконання послуг - Виробничий будинок. корпус 400, літ, "А/5-6" ц. 430, інв. № 000009а.
Згідно пункту 2.1. договору у редакції додаткової угоди № 4 загальна вартість послуг підрядника згідно договірної ціни (додаток № 3 до договору) складає 3249344,56 грн, в тому числі ПДВ 541557,4З грн.
Відповідно до пункту 2.7. договору у редакції додаткової угоди № 4 сторони підтверджують, що фінансування частини послуг, виконаних згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року № 1 від 22 грудня 2022 року на суму 2468320,02 грн, в тому числі ПДВ 411386,67 грн було здійснено за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету (код та назва програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету - 2601700 Ліквідація наслідків бойових дій та відновлення виробничої діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу України). Фінансування залишку послуг підрядника, що складає 781024,54 грн, в тому числі ПДВ 130170,76 грн проводиться за рахунок власних коштів замовника.
Згідно пункту 3.1. договору строк виконання підрядником послуг в повному обсязі тa/aбо окремо по кожному виду робіт визначається сторонами в графіку виконання робіт (додаток №2) та складає 22 (двадцять два) календарних днів від дати підписання договору, але не пізніше 25 грудня 2022 pоку.
Відповідно до пункту 3.7. договору приймання замовником виконаних підрядником послуг фіксується шляхом підписання двостороннього Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма KB-2в) в повному обсязі або окремо на кожному етапу виконання послуг, у якому зазначається найменування (вид) та обсяг виконаних послуг та їх вартість, найменування (вид) та кількість використаних будівельних матеріалів. Обов'язок по складенню Акту приймання виконаних будівельних робіт (Форма KB-2в) покладений на підрядника.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем надані послуги за договором відповідно до акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 від 03 жовтня 2023 року на загальну суму 781024,54 грн, у тому числі ПДВ 130170,76 грн. Проте, відповідачем у порушення пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН на таку подію як факт постачання послуг платником податку на суму ПДВ у розмірі 130170,76 грн, що підтверджується актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 від 03 жовтня 2023 року.
Таким чином, враховуючи відсутність зареєстрованих відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд" залишилось невиконаним зобов'язання із реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 130170,76 грн, чим завдано позивачу збитків.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно частин 1 та 2 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно висновків, викладених у постановах Верховного суду від 03 грудня 2018 року у справі № 908/76/18, від 10 січня 2022 року у справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року у справі № 904/72/22, від 19 квітня 2023 року у справі № 906/824/21, підставами стягнення збитків є встановлення судами фактів порушення господарського зобов'язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором).
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпунктів "а", "б" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима; дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, дата оформлення податкової накладної відповідно має збігатися з датою виникнення податкових зобов'язань із ПДВ, які виникають за принципом "першої події".
У зв'язку з цим, суд погоджується, що відповідач повинен був скласти та зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 781024,54 грн, у тому числі ПДВ 130170,76 грн за договором будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Поміж іншого, слід зазначити, що у зв'язку з набранням з 01 січня 2022 року чинності Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (Закон № 1914-ІХ) змінилася редакція абзаців четвертого - шостого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Тобто, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Аналіз вищезазначених приписів податкового законодавства свідчить, що за загальним правилом не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
При цьому, у разі якщо податкові накладні були зареєстровані несвоєчасно, то суми податку включаються до податкового кредиту за той звітний період, в якому такі податкові накладні були зареєстровані, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 березня 2023 року у справі № 925/556/21 виснувала, що з 01 січня 2015 року Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З урахуванням вищезазначених норм законодавства строк (365 днів з дати складення податкових накладних) для включення позивачем суми податку у розмірі 130170,76 грн за договором будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року до податкового кредиту сплив у листопаді 2024 року.
Отже, внаслідок бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд" позивач втратив право на отримання податкового кредиту, тобто на відшкодування суми ПДВ, сплаченої при оплаті вартості робіт за договором будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року.
Протиправний характер поведінки відповідача полягає у порушенні ним умов договорів та податкового законодавства в частині обов'язку зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних - вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.
У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов'язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов'язку у господарському договорі такий обов'язок стає також господарсько-договірним зобов'язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
Згідно частин 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
В пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі № 916/334/22 міститься висновок, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Збитками є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 130170,76 грн, сплаченого позивачем при оплаті виконаних робіт за договором будівельного підряду 562дп від 30 листопада 2022 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198, абзацу 2 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України встановлено причинно-наслідковий зв'язок між фактом реєстрації податкової накладної та виникненням права у платника податку нараховувати певні суми як такі, що відносяться до податкового кредиту.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Отже, є наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між відсутністю факту реєстрації податкових накладних та не включенням сум податку до податкового кредиту позивача.
Тобто наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 грудня 2023 року у справі № 926/3347/22 зазначив: "Об'єднана палата звертає увагу, що помилка в реквізитах податкової накладної не є нездоланною перешкодою для одержання покупцем податкового кредиту. Статтею 192 Податкового кодексу України встановлений порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту. Зокрема, відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України розрахунок коригування, складений постачальником товарів / послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. При цьому відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Отже, за умови розумної і добросовісної поведінки покупця і продавця помилка в реквізитах податкової накладної може і має бути виправлена. Пунктом 6 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. За висновками Великої Палати Верховного Суду зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (провадження № 12-18гс20, пункт 6.20)). Сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20, пункт 37)). Отже, якщо покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, то покупець, проявляючи розумну дбайливість та враховуючи інтереси, зокрема, іншої сторони, має своєчасно повідомити про помилку продавця. Останній, своєю чергою, дізнавшись про допущену помилку, має невідкладно скласти і зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, не пов'язаний із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг. Якщо ж покупець не включив до податкового кредиту відповідну суму ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної продавця через помилки в ній, які є перешкодою для такого включення, і не повідомив своєчасно про помилку продавця, внаслідок чого покупець втратив право на податковий кредит, то слід вважати, що він зазнав збитків внаслідок власної бездіяльності, а тому такі збитки не можуть бути стягнуті з продавця".
Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 178, 196, 201, 208-10, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Континент Буд" (61040, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 91-Б, код ЄДРПОУ 43533729) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Тарасенка Георгія, 126, код ЄДРПОУ 14315629, ІПН 143156220397, IBAN № НОМЕР_1 АБ "Укргазбанк", м. Київ) 130170,76 грн збитків та 2662,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "21" травня 2026 р.
СуддяП.В. Хотенець