Справа № 344/21581/25
Провадження № 2/344/2040/26
21 травня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Польської М.В.,
секретаря судового засідання Соляник Т.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Пинчук Н.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пинчук Наталія Василівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Позивач, інтереси якої представляє адвокат, звернулася у грудні 2025 року до Івано-Франківського міського суду з позовом до ОСОБА_2 в порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, просила визнати: за ОСОБА_1 право власності на 1 / 2 частку квартири загальною площею 36.1 м.кв., житловою 18.1 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_2 право власності на 1 / 2 частку квартири загальною площею 36.1 м.кв., житловою 18.1 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 09.03.1999 року між сторонами було укладено шлюб, від вказаного шлюбу є двоє дітей. За період шлюбу ними було придбано нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . Шлюб розірвано 28.08.2025року, однак добровільно розділити майно відповідач не бажає, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою від 04.12.2025 року забезпечено позов у даній справі.
Ухвалою від 24.03.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі.
Позивач на стадії підготовчого провадження вимоги позову підтримала, в подальшому в судове засідання не з'явилася з поважних причин.
Відповідач на стадії підготовчого провадження вимоги позову усно заперечив, на судовий розгляд не з'явився, належним чином повідомлений про судове засідання (повістку про виклик отримав), пояснення по справі не надавав, відзив не надсилав.
Представник позивача вимоги позову підтримала, просила задовольнити, щодо судового збору залишила такий за стороною позивача.
Заслухавши пояснення сторонни позивача, дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09.03.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від вказаного шлюбу є двоє дітей.
За період шлюбу як доводила сторона позивача та не спростовано відповідачем ними було придбано нерухоме майно - однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , про що свідчить видане Свідоцтво про право власності 11.12.2013 року, яка зареєстрована за ОСОБА_2 .. Згідно Звіту про незалежну оцінку однокімнатної квартири, складеного 21.11.2025р., її вартість складає 1 517 500 грн..
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 28.08.2025 року, яке набрало законної сили, оскільки сторонами не оскаржувалось.
Сторона позивача звертаючись до суду зазначила, що дійти згоди щодо добровільного поділу майна немає можливості.
Відповідач заперечуючи вимоги позову на стадії підготовчого провадження вказати підстави заперечення не зміг, пояснення та відзив не подавав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Так, згідно ч.1,2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, позовні вимоги щодо визнання за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1 / 2 частку квартири загальною площею 36.1 м.кв., житловою 18.1 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , при цьому за ОСОБА_2 залишається при поділі, право власності на 1 / 2 частку цієї ж квартири, яка за ним і зареєстрована. Отже, повторно визнавати за ним право на 1 / 2 частку квартири загальною площею 36.1 м.кв., житловою 18.1 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не має необхідності.
Щодо судових витрат які складаються з судового збору у сумі 7587.50грн. (за визнання за нею половини даної квартири, тобто половини від вартості майна), то сторона позивача зважаючи на оплату такого за частку належну їй, залишила понесені витрати за собою.
На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 60, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 365, 368 ч. 3, 372 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пинчук Наталія Василівна, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
В порядку поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1 / 2 частку квартири АДРЕСА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА