Справа №: 343/903/26
Провадження №: 2/343/771/26
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
21 травня 2026 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря- Лукань О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -
Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", звернувшись в Долинський районний суд Івано-Франківської області 27.04.2026, через систему "Електронний суд", з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить ухвалити рішення, яким:
стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №18708-06/2023 від 14.06.2023 в сумі 88 416,00 грн та судові витрати: 2 662,40 грн - судовий збір, 8 000,00 грн - витрати на правову допомогу.
Свої вимоги мотивує тим, що 14.06.2023 між ТОВ "Аванс Кредит" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №18708-06/2023, відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, визначені договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.
Однак, відповідачка не виконала належним чином умови кредитного договору.
Станом на дату подання позову заборгованість відповідачки перед позивачем становить 88 416,00 грн, яка складається із заборгованість за тілом кредиту - 12 000,00 грн; заборгованість за відсотками - 76 416,00 грн.
12.12.2023 ТОВ "Аванс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 12122023.
Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "Аванс Кредит", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №18708-06/2023 від 14.06.2023.
На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (а.с.1-5).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 цивільна справа № 343/903/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.59).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі № 343/903/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з повідомленням сторін на 20.05.2026.
Роз'яснено сторонам їх право заявити відвід судді з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановлено відповідачу строк п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, а також доказів, що підтверджують обставини, на яких грунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем, і документу, що підтверджує надіслання (надання) відзиву та доданих до нього доказів позивачу.
Роз'яснено учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.62).
Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" - адвокат Усенко М.І. (копія ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025 а.с.47) в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений судом. 04.05.2026 на адресу суду, через систему "Електронний суд", подав клопотання, відповідно до якого просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує, розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" (а.с. 66).
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, причин неявки не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції (а.с.63) за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 (а.с.61), яка повернулася з відміткою про причини повернення: "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 71-72), що, виходячи з позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 18.01.2023 у справі № 947/15524/20, дає підстави вважати, що судова повістка про розгляд справи вручена. Також суд повідомив відповідачку про розгляд справи і шляхом розміщення оголошеня про виклик до суду на офіційному сайті "Судова влада України" (а.с.64-65). Крім того дані РНОКПП відповідачки внесені у статкартку в програмі "Д-3", що забезпечує її можливість отримувати всі процесуальні документи та повістки у застосунку "Дія". Відзиву на позов та будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, відповідачка суду не подавала.
Враховуючи те, що відповідачкою ОСОБА_1 у встановлений законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При цьому, з урахуванням того, що завершення розгляду справи відбулось за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2022 у справі №1519/2-5034/11.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.ч. 1.2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах а на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
В ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Порядок отримання кредитних коштів є наступним: вибирається сума коштів, яку позичальник бажає взяти у кредит та строк на який береться такий кредит; оформлюється заявка; обирається персональний логін і пароль для входу в Особистий Кабінет, при підписанні документів на телефонний номер Клієнта, направляється повідомлення з одноразовим ідентифікатором у вигляді коду, який Клієнт зобов'язаний ввести на веб-сторінці (далі - "електронний підпис одноразовим ідентифікатором"), Електронний підпис одноразовим ідентифікатором як аналог власноручного підпису є підтвердженням особи Клієнта, при цьому, Сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором; проходиться погодження та перевірка банківської карти; у разі прийняття рішення про отримання кредиту Клієнт ознайомлюється з індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту в Особистому Кабінеті, у разі згоди із запропонованими умовами кредитування, Клієнт підписує індивідуальну частину договору за допомогою отриманого одноразового ідентифікатора; отримуються кошти на розрахункову карту позичальника.
Тобто, укладання угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону , електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; та ін.
Таким чином, Законом визначено, що саме договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.
Згідно зі ст. 12 Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, норми чинного законодавства передбачають одразу декілька способів підписання електронного правочину, один з яких за допомогою одноразового ідентифікатора.
Верховний Суд у справі № 561/77/19 від 16.12.2020 зазначив: "Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі".
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Також, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.
Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Суд встановив, що 14.06.2023 ОСОБА_1 з метою отримання кредиту звернулася до ТОВ "Аванс Кредит", заповнила Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, в якій вказала свої анкетні дані та номер картки, яку підписала одноразовим ідентифікатором W2212 (а.с.11-12), Інформаційне повідомлення споживача, відповідно до якого надала згоду на передачу персональних даних (а.с.20), а також ознайомилася із запропонованими їй умовами кредитування, у зв'язку з чим за допомогою електронного ідентифікатора W2212 підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с. 8-10).
Після ознайомлення із основними умовами кредитування ОСОБА_1 та ТОВ "Аванс Кредит" уклали в електронному вигляді договір про надання фінансового кредиту № 18708-06/2023 з Додатком №1 до договору, відповідно до якого сторони погодили, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1).
Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 14.06.2023. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 07.06.2024 (п. 1.2).
За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована (п.1.4).
Процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору (п. 1.4.1).
Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору (п. 1.5).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-50хх-хххх-2276 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6).
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1).
Додатком №1 до вказаного договору слугує Графік платежів. З такими умовами відповідачка ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася, підписавши Договір та його Додаток №1 за допомогою електронного підпису W2212 (а.с. 13-17, 18-19).
На підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 14.06.2023 на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2276 коштів у сумі 12 000,00 грн позивач надав відповідне повідомлення № 3466_250630125435 від 30.06.2025 (а.с. 22).
Згідно з розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023, який проведений ТОВ "Аванс Кредит", станом на 12.12.2023 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 45 909,6 грн, з яких 12 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 33 909,6 грн - заборгованості за відсотками (а.с. 24-25).
З огляду на викладене, в розрізі даного спору вбачається, що між ТОВ "Аванс Кредит" та відповідачкою ОСОБА_1 виникли договірні відносини, які регулюються укладеним договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023 та у зв'язку із неналежним виконанням боржницею умов зазначеного договору, у ТОВ "Аванс Кредит", як первісного кредитора за спірними зобов'язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом.
В судовому засіданні встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачкою не оспорювався, вона зустрічного позову про визнання вищезгаданого електронного договору недійсним до суду не подавала, цей електронний договір в судовому порядку недійсним не визнавався (доводи і докази про протилежне у матеріалах справи відсутні), а відтак такий (відповідно до ст. 204 ЦК України) є правомірним, а тому підлягає до виконання.
Згідно з договору факторингу №12122023 від 12.12.2023 (а.с.33-38), витягу з Реєстру боржників до договору факторингу від №12122023 від 12.12.2023 (а.с. 39), акту приймання-передачі Реєстру боржників до вказаного договору від 12.12.2023 (а.с.40), платіжної інструкції № 73644 від 12.12.2023 на суму 2 484 014,09 грн (а.с.41), право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023 ТОВ "Аванс Кредит" перейшло до ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал".
З розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023, проведеного ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" у період з 13.12.2023 по 05.06.2024, який зазначений у позовній заяві, вбачається, що у відповідачки ОСОБА_1 наявна заборгованість за даним договором в розмірі 88 416,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 12 000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 76 416,00 грн.
З урахуванням викладеного, надаючи оцінку поданому ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023, яким визначено розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд враховує, що вказаний розрахунок відповідає умовам укладеного між сторонами договору та є належним чином обґрунтованим. При цьому відповідачкою не подано жодних доказів на спростування наведеного розрахунку.
З аналізу вказаних вище документів випливає, що позивач ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" довів наявність заборгованості у відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023 та про своє право вимагати її погашення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 скористалася кредитними коштами, свої зобов'язання за договором належним чином не виконала та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача. З огляду на викладене, з відповідачки на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" слід стягнути грошові кошти за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14.06.2023 у сумі 88 416,00 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення судових витрат, суд зазначає наступне:
Згідно з ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) №24224 від 14.04.2026 (а.с.7).
Враховуючи, що позов про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне:
Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту першого частини третої зазначеної статті, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом рішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Аналіз зазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право подати відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №810/795/18 зазначено про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу представником позивача надано такі документи:
- договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" та адвокатським об'єднанням "Апологет", в якому визначено вартість наданих послуг за 1 кредитну справу в сумі 8 000,00 грн (а.с.45);
-акт №114 наданих послуг від 10.04.2026, згідно з яким АО "Апологет" надали ТОВ ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" послуги по справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 8 000,00 грн (зворотня сторона а.с.45);
-детальний опис наданих послуг до акту №114 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, складеного 10.04.2026, в якому зазначений опис надання послуг та затрачений час: усна консультація клієнта, щодо перспективи та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором- 0 год 30 хв.; ознайомлення з матеріалами справи - 2 год 00 хв.; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв.; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта -3 год 30 хв.; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт., усього год: 6 год 30 хв., усього шт.: 1 (а.с. 46).
-копію ордера на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02.07.2025 ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" адвокатом Усенко М.І. (а.с. 47).
Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище. При цьому, відповідачкою не було ні подано, ні заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат, про їх неспівмірність з позовними вимогами, не були наведені нею також і обставини, за яких, як на її думку, заява не підлягала би до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, тобто на оплату адвокатських послуг, є доведеним, обґрунтованим та співмірним, зокрема, із складністю та категорією даної справи, її значенням для сторін, обсягом наданих послуг адвокатом, часом, витраченим адвокатом на їх надання.
Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 512, 514, 525, 526, 610, 612, 1048, 1049, 1050, 7077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №18708-06/2023 від 14 червня 2023 року в розмірі 88 416 (вісімдесят вісім тисяч чотириста шістнадцять) гривень 00 копійок, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 76 416,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесять дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору згідно з квитанції та 8 000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", ЄРДПОУ:35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, м. Львів, 79029.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш