8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/894/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Єніна Євгенія, буд. 6, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 37999518)
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (с. Гроза, Шевченківський р-н., Харківська обл., 63609; код ЄДРПОУ 30755444)
про стягнення 7 596,29 грн
без виклику учасників справи
Державна екологічна інспекція у Харківській області 18.03.2026 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" про стягнення з відповідача на користь держави грошових коштів у розмірі 7 596,29 грн, як відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/894/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 16.04.2026, відповідач проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції Харківської області в розмірі 7 596,29 грн є неправомірними, оскільки засновані на Акті № 745/12-02/08-04 від 20.08.2020 планової перевірки дотримання природного законодавства, складеному із завідомими процедурними порушеннями (п. 6 ст. 7 ЗУ № 1726 від 03.11.2016); позивачем не надано до матеріалів справи документального підтвердження того, що позивачем в його діяльності здійснюються саме викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що справляють негативний вплив на стан навколишнього середовища.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем було подано до суду заяву про відновлення строку для подачі відзиву у справі № 922/894/26 на позовну заяву Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якій відповідач зазначив, що у населеному пункті - село Гроза, де розташоване СТОВ "Грозянське", від початку воєнних дій на даної території відсутнє відділення "Укрпошти", у зв'язку з чим вся поштова кореспонденція надходить один раз на тиждень через пересувний поштовий пункт із сортувального пункту у м. Балаклія. Тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 по справі № 520/1008/25 ТОВ "Грозянське" фактично отримало 03.04.2026.
Отже, суд визнав причини подання відповідачем відзиву поза межами встановленого судом строку поважними та долучив наданий відзив до матеріалів справи.
20.04.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначив, що відзив не містить в собі жодного правового обґрунтування; відповідач здійснював свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, належним чином отримав процесуальні документи щодо відшкодування збитків за вчинене правопорушення, проте залишив обов'язок сплати поза увагою.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - Інспекція, позивач у справі) з метою виконання плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2021 рік, затвердженого наказом Держекоінспекції від 27.11.2020 № 454, щодо проведення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (далі - СТОВ "Грознянське", відповідач у справі), керуючись ст. 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з метою реалізації повноважень, визначених Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, відповідно до наказу від 04.08.2021 за № 745/12-02 та направлення № 745/12-02/08-04, в термін з 09.08.2021 по 20.08.2021 була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності СТОВ "Грознянське".
Перевіркою встановлено, що відповідач здійснює господарську діяльність за адресою: 63609, Харківська обл., Шевченківський р-н., с. Гроза.
До перевірки надано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № UA63080150360084176-6248 та №UA63080150140087701-6249 від 16.08.2021 з необмеженим терміном дії (дозволи отримано вперше).
Тобто відповідачем у період з 09.08.2018 по 15.08.2021 здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від організованих джерел викиду № 2, № 5, № 7 за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Вищезазначене є порушенням ст. 10 та 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".
За результатами перевірки відповідача складено акт проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 745/12-02/08-04 від 20.08.2021.
Як вказує позивач, Акт перевірки № 745/12-02/08-04 від 20.08.2021 був отриманий та підписаний без зауважень директором СТОВ "Грозянське" Карим М.М.
Відповідач заперечує проти отримання Акта перевірки в останній день перевірки, тобто 20.08.2021, та вказує, що підпис на доданому до позовної заяви Акті №745/12-02/08-04 від 20.08.2020 планової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від імені директора СТОВ "Грозянське" зроблений ні особисто і власноручно директором Карим М.М., а іншою людиною.
Водночас, на першому аркуші акту перевірки вказуються особи, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), серед вищезазначених осіб вказаний "Директор СТОВ "Грознянське" ОСОБА_1 " пояснення щодо вищевказаного суб'єкта міститься у приписі знизу, та зазначається як "(найменування посади, прізвище, ім'я та по батькові) керівник суб'єкта господарювання (відокремленого підрозділу) або уповноважена ним особа". Підписи вищезазначеної особи містяться як у відсутності зауважень, так і на отриманні примірника акту.
Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу встановлення факту фальсифікації підпису директора СТОВ "Грознянське" ОСОБА_1 на Акті № 745/12-02/08-04 від 20.08.2020 відповідачем подано не було.
Крім того, позивач зазначає, що за результатом планової перевірки фахівцями Інспекції, окрім претензії № 7 від 02.02.2023 на суму 7596,29 грн, на адресу відповідача направлено претензію № 297 від 30.12.2021 на суму 1106,14 грн, яка була сплачена відповідачем без зауважень (платіжна інструкція № 2229 від 04.02.2022), тобто майже на рік раніше, ніж була виписана претензія № 7 від 02.02.2023, що є доказом його обізнаності у виявлених порушеннях, викладених в акті перевірки.
Також у матеріалах позовної заяви міститься лист відповідача № 4281-08-07 від 25.09.2023, в якому останній просить надати йому дублікат акту перевірки №745/12-02/08-04 від 20.08.2021, оскільки екземпляр даного акту був втрачений під час бойових дій і російської окупації.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини , суд не бере до уваги доводи відповідача , що підпис на Акті перевірки не відповідає підпису директора на документах , які долучені до відзиву на позовну заяву. До того ж, суд зазначає , що не володіє спеціальними знаннями , щоб спростувати або підтвердити справжність підпису на документах, а цей факт може бути встановлений експертизою.
Вищезазначене свідчить про те, що відповідачем було отримано примірник акту перевірки.
Відповідно до наданого листа-довідки відповідача від 19.08.2021, фонд роботи джерел викидів у наднормативному режимі за період з 09.08.2018 по 15.08.2021 складає: джерело викидів № 2 - 74 години, джерело викиду № 5 - 490 годин, джерело викиду № 7 - 524 години, що зафіксовано вищевказаним актом перевірки.
Крім того інформація щодо робити вищевказаних джерел вказана, як "відповідно до інвентаризації джерел за період роботи з 09.08.2018 по 15.08.2021", вищезазначене вказує на те, що дані джерела викиду належать відповідачу, та діяльність здійснювана ним створює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Інспекцією складено припис від 20.08.2021 № 66/08-10, який було направлено листом з повідомленням на адресу відповідача.
Додатковим підтвердженням наявності та визнання порушень вимог природоохоронного законодавства відповідачем є його лист від 01.10.2021, в якому останній зазначає про виконання пунктів вищезазначеного припису.
За результатами перевірки фахівцями Інспекції складено претензії, які розраховано відповідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, а саме: претензія № 297 від 30.12.2021 на суму 1106,14 грн; претензія №7 від 02.02.2023 на суму 7596,29 грн.
У зв'язку з відсутністю інформації про сплату вищевказаних претензій, позивачем направлено лист до відповідача щодо надання інформації про стан виконання заходів за результатами планової перевірки дотримання вимог законодавства.
Листом від 08.11.2023 № 117-юр відповідач повідомив, що ним були вжиті заходи щодо задоволення претензій, зокрема, сплачено претензію № 297 від 30.12.2021, та надано відповідну платіжну інструкцію № 2229 від 04.02.2022.
Вищевказаним листом відповідач повідомив, що для розгляду претензії № 7 від 02.02.2023 останньому необхідні втрачені копії акту перевірки № 745/12-02/08-04 від 20.08.2021.
Листом Інспекції № 5040-08-07 від 13.11.2023 відповідачу надіслано відповідний акт перевірки.
Станом на день складання даної позовної заяви претензія № 7 від 02.02.2023 на суму 7596,29 грн, розрахована позивачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, залишена відповідачем поза увагою, а шкода заподіяна державі в наслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідачем у добровільному порядку не відшкодована.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Інспекцією не було вчинено відповідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з'ясування чи дійсно здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Суд вважає такі доводи відповідача безпідставними, оскільки відповідно до п.2.1 Методики розрахунку розмірів збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом; викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства; викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування, встановлені у дозволі; викиди, які здійснюються у разі невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин; аварійні викиди.
Як свідчать матеріали справи, у період з 09.08.2018 по 15.08.2021 ТОВ "Грозянське" здійснювало свою діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Даний факт встановлено актом перевірки, та вказується у листі довідці наданій Їнспекції від 19.08.2021р.
Вищезазначене вказує на наявність підстав вважати дії відповідача такими, що створюють наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання у даному випадку не є необхідними, оскільки підстава для нарахування шкоди полягає саме у роботі підприємства без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За приписами ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; - несуть відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форм власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами встановлює Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020р. № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020р. № 414/34697.
Згідно з п. 2.1 вищевказаної Методики, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючи речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", серед економічних заходів забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Як зазначено в частинах 1, 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України. За приписами п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Згідно з п. 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища", вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у пунктах 19-22 постанови від 23.04.2024 у справі № 911/1549/22: "Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини".
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 Цивільного кодексу України є:
- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,
- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та - вина особи у заподіянні шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника.
Водночас, у справі, що розглядається, судом встановлено, що у діях відповідача наявні всі елементи цивільної відповідальності, а саме:
- протиправна поведінка СТОВ "Грознянське" полягає у наднормативних викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- наявна шкода, розрахована у відповідності до "Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 28.04.2020 № 277 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697;
- а також причинний зв'язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за № 350/34633, до повноважень Інспекції належить пред'явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (с. Гроза, Шевченківський р-н., Харківська обл., 63609; код ЄДРПОУ 30755444) на користь держави (на р/р UA868999980333139331000020641, отримувач - Шевченківська селищна ТГ, ГУК Харків обл/СТГ Шевченк/24062100, банк отримувач - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності") - грошові кошти в розмірі 7 596,29 грн.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Грозянське" (с. Гроза, Шевченківський р-н., Харківська обл., 63609; код ЄДРПОУ 30755444) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Єніна Євгенія, буд. 6, м. Харків, 61165; код ЄДРПОУ 37999518; на р/рUA268201720343190004000081164, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "21" травня 2026 р.
СуддяН.М. Кухар