вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,
тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
19 травня 2026 рокуСправа № 912/1015/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", вул. Ірининська, 5/24, офіс 89, м. Київ, 01001
про визнання грошових вимог
у справі №912/1015/25
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Представники:
від боржника - Савченко Л.В., адвокат, ордер серії АА №1561580 від 04.04.2025 (в режимі відеоконференції),
від заявника-кредитора (ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП") - Остапченко О.В., адвокат, довіреність від 21.04.2026 (в режимі відеоконференції),
від кредитора (ТОВ "Авентус Україна") - участі не брав.
Ухвалою від 23.05.2025 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ввів процедуру реструктуризації боргів боржника, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. Призначив попереднє засідання суду. Оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 26.05.2025 (номер публікації: 76172, дата публікації 26.05.2025 12:39).
За результатами попереднього засідання, ухвалою від 15.09.2025 суд визнав грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" до ОСОБА_1 в розмірі 39 600,00 грн та 4 844,80 грн судового збору.
Ухвалою від 07.10.2025 суд затвердив план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , схвалений зборами кредиторів згідно рішення від 30.09.2025. Припинив повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. Постановив боржнику не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів, надати суду та кредитору, включеному до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
02.03.2026 боржник подав звіт про виконання плану реструктуризації боргів, який суд призначив до розгляду в засіданні.
07.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (далі - ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП") подало заяву від 06.05.2026 про грошові вимоги до боржника у справі №912/1015/25 з вимогами визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги в розмірі 12 000,00 грн заборгованості та судових витрат в розмірі 12 324,80 грн, з яких 5 324,80 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
08.05.2026 боржник подав заперечення на заяву ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про грошові вимоги, відповідно до яких заперечує щодо визнання ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" конкурсним кредитором з правом вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, вважає, що визнання грошових вимог останнього не є підставою для їх внесення до вже затвердженого судом плану реструктуризації та після його фактичного виконання. Крім того, боржник заперечує щодо визнання грошових вимог у розмірі 3 000,00 грн пені, нарахованої в період воєнного стану, з посиланням на п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України. Також боржник вказує на відсутність доказів повної оплати за Договором факторингу та ліцензії. Вважає, що судовий збір та витрати га правничу допомогу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно ухвали від 11.05.2026 суд прийняв заяву ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2026.
19.05.2026 ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" подано клопотання про долучення доказів на підтвердження перерахування коштів, до якого додано докази їх направлення представнику боржника Савченко Л.В.. З метою об'єктивного розгляду справи та з огляду на зазначення вказаного кредитора і суми коштів в заяві про неплатоспроможність, суд приймає такі докази та враховує їх під час розгляду заяви.
У засіданні суду 19.05.2026 представник ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" підтримав подану заяву про грошові вимоги, представник боржника заперечив щодо її задоволення та просив затвердити звіт про виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника, господарський суд зазначає таке.
За ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) кредитор - це, зокрема, юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За приписами ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Частиною 4 ст. 45 КУзПБ встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
За правилами ч. 6 ст. 45 КУзПБ вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
В силу положень ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються, зокрема, документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо).
30.08.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІННОВА ФІНАНС" (далі - Товариство) та Нечай Б.А. (далі - Позичальник) укладено договір надання грошових коштів у позику №5237510824 (далі - Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до умов Кредитного договору:
2.2. Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
2.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 грн.
2.4. Тип кредиту - кредит.
2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів.
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні(в).
Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
2.6. Тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору.
2.6.2. Знижена процентна ставка 0,5% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Позичальник 29.09.2024 року, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Позичальник, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Позичальник за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
3.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_2 .
Товариство виконало свої зобов'язання за Кредитним договором, перерахувавши боржнику грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн на картку № НОМЕР_2 , що підтверджено довідкою від 07.05.2026.
Наявність зобов'язання за Кредитним договором перед ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" боржник підтвердив у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та поданими до неї доказами.
08.09.2025 змінено найменування Товариства з ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" на ТОВ "ІННОВА-НОВА", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
06.03.2026 між ТОВ "ІННОВА-НОВА" (далі - Клієнт) та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (далі - Фактор) укладено договір факторингу №06032026 (далі - Договір факторингу), відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити Клієнту ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
За умовами п. 2.1.3. Договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо Боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Реєстр прав вимог є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги.
Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу Фактор сплачує Клієнту ціну придбання в розмірі 8 842 573,81 грн в наступному порядку:
- до 06.03.2026 (включно) суму в розмірі 2 974 436,06 грн;
- до 05.04.2026 (включно) суму в розмірі 2 186 226,06 грн;
- до 05.05.2026 (включно) суму в розмірі 2 181 911,69 грн;
- до 13.06.2026 (включно) суму в розмірі 1 500 000,00 грн.
Пунктом 4.3. Договору факторингу сторони погодили, що датою виконання Фактором грошового зобов'язання, сторони визначають дату зарахування ціни придбання за відповідним Реєстром на рахунок Клієнта.
Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2026, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов'язань (п. 10.1. Договору факторингу).
Договір факторингу підписано та скріплено печатками сторін.
ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" зареєстровано фінансовою установою, має ліцензію на надання фінансових послуг, зокрема, факторингу, що підтверджено свідоцтвом №900 від 18.05.2017, відомостями із Державного реєстру фінансових установ, розміщеного на офіційному сайті Національного банку України, що є публічно доступними.
06.03.2026 сторонами підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі документів за Договором факторингу №06032026 від 06.03.2026.
За відступлення прав вимоги, відповідно до умов п. 4.1. Договору факторингу, ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" частково проведено оплату ціни придбання, що підтверджується платіжними інструкціями: №1280 від 06.03.2026 на суму 2 974 436,06 грн, №1288 від 10.03.2026 на суму 1 500 000,00 грн, №1501 від 31.03.2026 на суму 1 000 000,00 грн, №1497 від 09.04.2026 на суму 1 273 715,00 грн, №1498 від 21.04.2026 на суму 620 707,75 грн.
У зв'язку з тим, що Реєстр прав вимоги до Договору факторингу містить інформацію по кредитах інших боржників, з метою дотримання вимог Закону України "Про захист персональних даних", кредитором до заяви додано копію витягу з Реєстру прав вимог від 06.03.2026 за Договором факторингу.
Згідно витягу з Реєстру №1 прав вимог за Договором факторингу, підписаного та скріпленого печатками сторін, до ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" перейшло право вимоги за Кредитним договором №5237510824 від 30.08.2024 в загальній сумі 12 000,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3 000,00 грн - заборгованість по відсотках, 3 000,00 грн - заборгованість по пені.
Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
За приписами ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (зокрема, грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).
У п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За положеннями ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено виникнення між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" (змінена назва ТОВ "ІННОВА-НОВА") та ОСОБА_1 правовідносин за Кредитним договором, підписаному у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
В подальшому, на підставі Договору факторингу ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" набуло право грошової вимоги до боржника за Кредитним договором, що підтверджено матеріалами справи.
За розрахунком кредитора за боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 12 000,00 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за тілом; 3 000,00 грн - пеня; 3 000,00 грн - заборгованість по процентам.
Всупереч умовам Кредитного договору боржник не виконав своїх зобов'язань, доказів повернення отриманих коштів та сплати процентів суду не надав.
Невиконання боржником зобов'язання за Кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов такого договору та норм чинного законодавства.
Детальні розрахунки заборгованості додані кредитором до заяви та перевірені судом.
Враховуючи, що заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн та 3 000,00 грн простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами (в межах встановленого законом максимального розміру), підтверджені належними й допустимими доказами та не заперечені боржником, суд вважає за необхідне заяву в цій частині задовольнити та визнати заявлені грошові вимоги у вказаному розмірі.
Щодо вимог кредитора в частині стягнення 3 000,00 грн пені, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України.
За порушення Позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені Договором, Позикодавець має право стягнути з Позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу (п.7.4. Кредитного договору).
Нарахування неустойки здійснюється Товариством з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про захист прав споживачів" (п. 7.5. Кредитного договору).
Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває й наразі.
Нарахування пені в розмірі 3 000,00 грн здійснено в період з 29.12.2024 по 09.01.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану.
Кредитор у заяві про визнання грошових вимог до боржника вважає правомірним нарахування неустойки (штрафу, пені) з посиланням на лист Національного банку України "Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування", в якому вказано, що положення п.6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" не застосовуються до договорів споживчого кредиту, які укладено після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX.
Так, 24.12.2023 вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX, яким було внесені зміни до Закону "Про споживче кредитування" та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".
Разом із тим, виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про споживче кредитування", за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Таким чином, усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: "Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу".
Відтак, хоч Закон №3498-IX від 22.11.2023 прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб'єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проєкт закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов'язок одночасно подати до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. "пізніший закон скасовує попередній") у цій ситуації неможливе.
Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.
Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитора неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, а нарахована неустойка (штраф, пеня) включно з 24.04.2022 підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відтак, з огляду на положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відсутні підстави для визнання грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в частині 3 000,00 грн пені, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині.
Як вже зазначено, офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснено 26.05.2025.
При цьому, заява про грошові вимоги подана ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до господарського суду 07.05.2026, тобто з порушенням визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-денного строку.
Враховуючи, що заявлені ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а заяву про їх визнання подано до господарського суду з пропуском встановленого строку, суд визнає грошові вимоги частково на загальну суму 9 000,00 грн, які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах кредиторів.
Як вже зазначено, ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернувся із заявою про грошові вимоги (07.05.2026) після затвердження судом (07.10.2025) плану реструктуризації боргів та подання 02.03.2026 звіту про його виконання, призначеного до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу (ч. 4 ст. 124 КУзПБ).
Згідно з ч. 6 ст. 124 КУзПБ строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років.
У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років.
За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.
Статтею 127 КУзПБ встановлено, що план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів.
З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
У ст. 128 КУзПБ визначено, що з дня затвердження плану реструктуризації боргів боржник починає погашення вимог кредиторів згідно з умовами такого плану.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 123 КУзПБ план реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
До того ж згідно п. 7 ч. 8 ст. 126 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
У відповідності до ст. 129 КУЗПБ не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів боржник зобов'язаний надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 126 КУзПБ господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника чи кредитора змінити план погашення боргів у частині збільшення чи зменшення строку його виконання або розміру суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів, чи суми, яка щомісяця залишається боржнику на задоволення побутових потреб (не менше розміру, встановленого статтею 124 цього Кодексу).
Суд акцентує увагу, що ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" не дотрималося встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку заявлення вимог, а звернулося після затвердженого плану реструктуризації боргів боржника та його фактичного виконання.
Разом з тим, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що господарський суд не наділений правом збільшити розмір кредиторських вимог, які згідно вже затвердженого плану реструктуризації боргів, боржник погодився щомісяця погашати.
Зазначене б також суперечило імперативним приписам п. 7 ч. 8 ст. 126 КУзПБ, згідно якого план реструктуризації боргів може бути затвердженим виключно за згодою боржника, а зміни до плану реструктуризації боргів вважаюються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів (абз. 2 ч. 5 ст. 123 КУзПБ).
Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що порушення процесуальних строків подання кредиторських вимог конкурсними кредиторами та подальше внесення змін до вже затвердженого плану реструктуризації боргів нівелювало б мету процедури реструктуризації боргів боржника, яка імперативно закріплена законодавцем у ч. 1 ст. 124 КУзПБ.
У той же час заява про грошові вимоги не містить вмотивованого обґрунтування неможливості вчасного заявлення кредиторських вимог до боржника (із урахуванням того, що оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність здійснено ще 26.05.2025).
Також боржник заперечує щодо внесення таких змін.
З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для включення визнаних грошових вимог ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до реєстру вимог кредиторів після затвердженого судом плану реструктуризації (фактичного його виконання).
При зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника сплачено судовий збір в розмірі 5 324,80 грн та заявлено про визнання 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом наведеного, норми ГПК України є загальними стосовно норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.
Статтею 133 КУзПБ встановлено порядок та черговість задоволення вимог кредиторів боржника. Так, у ч. 2 цієї статті, зокрема, передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Водночас, аналіз положень КУзПБ свідчить про відсутність в них як спеціальних нормативно-правових актах норм, які регулюють порядок розподілу судових витрат.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.07.2024 у справі №910/14892/22, для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі про банкрутство (неплатоспроможність) мають бути застосовані загальні норми ГПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Системний аналіз ст. 123 ГПК України, ч. 1 ст. 64 та ч. 2 ст. 133 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження.
Тому, такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та належать:
1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (ч. 1 ст. 64 КУзПБ);
2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч. 2 ст. 133 КУзПБ).
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена. Така правова позиція узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №904/4387/19, від 26.10.2023 у справі №908/100/21.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, надані адвокатом Остапченко О.В. в розмірі 7 000,00 грн до заяви кредитора додано: договір №15042026 від 15.04.2026 про надання правової допомоги, детальний опис виконаних робіт (наданих) послуг на виконання умов договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, акт прийому - передачі наданих послуг від 06.05.2026 до договору №15042026 від 15.04.2026, свідоцтво №4244/10 від 22.07.2010 про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність від 21.04.2026.
Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги, Адвокатське об'єднання "КВАДРА ПРАВО" надає ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" правову (правничу, юридичну) допомогу з приводу надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно Реєстру боржників. ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" зобов'язується оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору.
Відповідно до п. 2.1. договору про надання правової допомоги, вартість послуг щодо підготовки, подання до відповідного господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації становить 7 000,00 грн.
Загальна сума за договором складається з сум вказаних у актах виконаних робіт, що є додатками до цього договору та є невід'ємною його частиною.
06.05.2026 між Адвокатським об'єднанням "КВАДРА ПРАВО" та ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" підписано акт прийому - передачі наданих послуг на виконання п. 2.1. договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026, вартістю 7 000,00 грн.
Опис містить перелік наданих послуг на виконання договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026.
За інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України щодо форми адвокатської діяльності адвоката Остапченко О.В. (свідоцтво №4244/10 від 22.07.2010) зазначено Адвокатське об'єднання "КВАДРА ПРАВО".
З урахуванням наведених норм, практики Верховного Суду, а також приймаючи до уваги надані та досліджені докази, суд вважає вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в частині витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами.
При цьому, враховуючи часткове відхилення вимог кредитора, судові витрати підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених вимог.
За вказаних обставин, вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до ОСОБА_1 підлягають визнанню в сумі 9 000,00 грн заборгованості за договором (друга черга), 3 993,60 грн судового збору та 5 250,00 грн витрат на правничу допомогу (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст. 2, 45, 48, 113, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (вул. Ірининська, 5/24, офіс 89, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 41240530) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 9 000,00 грн (друга черга), а також 3 993,60 грн витрат на сплату судового збору за подання заяви з грошовими вимогами та 5 250,00 грн витрат на правничу допомогу (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Решту вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Копії ухвали направити до електронних кабінетів кредиторам ТОВ "Авентус Україна", ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП", представнику боржника Савченко Л.В.
Повний текст ухвали складено та підписано - 21.05.2026.
Суддя В.Г. Кабакова