Справа № 5010/1133/2012-Б-26/30
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Неверовської Л. М., суддів Рочняк О. В. та Михайлишина В. В., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (вх. №4137/26 від 04.05.2026) на дії (бездіяльність) державного виконавця, у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус",
за участі: Оберемка Р.А., ОСОБА_1
встановив: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус".
04.05.2026 до суду від арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича надійшла скарга (вх. №4137/26) на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій просить зобов'язати державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича винести постанову у виконавчому провадженні № 80744989 про накладення штрафу на ОСОБА_2 за невиконання вимоги державного виконавця про надання декларації про майно боржника; зобов'язати державного виконавця вжити заходів щодо виконання наказу Господарського суду відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 05.05.2026 розгляд скарги арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича на дії (бездіяльність) державного виконавця призначено до розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
В судовому засіданні арбітражний керуючий вимоги скарги підтримав з підстав наведених у скарзі.
Представник ПАТ «ІМЕКСБАНК» не погоджується з доводами скаржника та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з підстав наведених у запереченнях на скаргу.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, пояснення (заперечення) на скаргу не подав.
Розглянувши матеріали скарги, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 18 ГПК України унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Разом з тим, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно матеріалів скарги 14.04.2026 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Коваленком Євгенієм Івановичем винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 80744989 про примусове виконання наказу у справі № 5010/1133/2012-Б-26/30 Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Імексбанк" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 17; ідентифікаційний код 20971504) (надалі - боржник) на користь арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - 118791 (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто одну тисячу) грн основної грошової винагороди у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" за період виконання повноважень ліквідатора.
Постановою про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника, протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.
Станом на час звернення скаржника до суду з даною скаргою в матеріалах скарги відсутні докази подання ПАТ «ІМЕКСБАНК» декларації про доходи та майно.
У відповідності до ст. 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 244-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи державної виконавчої служби розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця (стаття 188-13). Від імені органів державної виконавчої служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальники органів державної виконавчої служби, яким безпосередньо підпорядковані державні виконавці.
Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначаються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Розділом XIV (Відповідальність у виконавчому провадженні) Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) передбачено порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження, здійснюється відповідно до статей 75 та 76 Закону.
Відповідно до пункту 4 Розділу XIV Інструкції у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, чи порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) на бланку за встановленою формою (додаток 11).
Так, згідно п. 5 Інструкції, протокол державного виконавця про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про адміністративне правопорушення державного виконавця розглядається начальником органу державної виконавчої служби у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
При отриманні протоколу начальником формується справа про адміністративне правопорушення.
Начальник органу державної виконавчої служби при розгляді справи про адміністративне правопорушення діє за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись нормами законодавства і правосвідомістю.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності зазначеної особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло письмове повідомлення про відкладення розгляду справи.
Начальник органу державної виконавчої служби при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з'ясовує: правильність складання протоколу державним виконавцем; сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; витребування необхідних додаткових матеріалів; підлягання задоволенню письмових повідомлень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників.
За результатами розгляду справи начальник органу державної виконавчої служби виносить одну з таких постанов: постанова про накладення адміністративного стягнення (додаток 13); постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 14).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується начальником органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою та має відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, стосовно якої винесено постанову, про що робиться відповідна відмітка у справі.
Таким чином, вищенаведеними нормами передбачено порядок притягнення особи до відповідальності та накладення штрафу за правопорушення передбачене статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, вказані приписи законів та підзаконного акту дають підстави для однозначного висновку про те, що для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно боржника необхідним є наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, а саме порушення законних вимог виконавця. Тобто, обов'язок вчинення оспорюваної дії має бути покладено на виконавця виключно за наявності складу адміністративного правопорушення.
Вищевказані норми Закону України «Про виконавче провадження» свідчать про те, що повноваження з прийняття рішень щодо складення адміністративного протоколу за фактом вчинення передбаченого статтею 188-13 КУпАП правопорушення, покладається саме на державного виконавця відповідно до частини першої статті 76 Закону України «Про виконавче провадження». Право на вчинення такої дії лежить в площині дискреційних повноважень державного чи приватного виконавця в залежності від наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення для вжиття такої дії.
За наведеного, вимога скаржника про зобов'язання державного виконавця Загорського Юрія Юрійовича винести постанову у виконавчому провадженні № 80744989 про накладення штрафу на Білай Ольгу Сергіївну за невиконання вимоги державного виконавця про надання декларації про майно боржника не узгоджується з вищенаведеними нормативними положеннями.
При цьому, постанову про накладення адміністративного стягнення (штрафу) за результатами розгляду справи виносить начальник органу державної виконавчої служби, а не державний виконавець.
Також, станом на час розгляду даної скарги, ПАТ «ІМЕКСБАНК» подано до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України декларацію про доходи та майно боржника юридичної особи.
Скаржником не наведено будь-яких інших обґрунтувань порушення державним виконавцем вимог Закону України “Про виконавче провадження» при виконанні наказу Господарського суду, а висновки про невжиття заходів з метою примусового виконання наказу є передчасними.
В силу приписів ч. 3 ст. 343 ГПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За наведеного та керуючись ст.ст. 342, 343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні скарги арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича (вх. №4137/26 від 04.05.2026) на дії (бездіяльність) державного виконавця у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Бонус" - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено ГПК України чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства строк та порядку.
Повний текст ухвали складено і підписано 21.05.2026.
Головуючий суддя Неверовська Л.М.
Суддя Рочняк О.В.
Суддя Михайлишин В.В.