Постанова від 02.02.2011 по справі 11/233/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р. № 11/233/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів :Остапенка М.І.,

Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Електропривод"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року

у справі за позовомТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Схід-Союз"

доТОВ "Електропривод"

простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

у липні 2010 року, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Схід-Союз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Електропривод" 61 600,70 грн. заборгованості за поставлений йому товар, 25 885,52 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 4 753,09 грн. 3 % річних, а всього 92 239,09 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 61 600,70 грн. боргу, 25 885,52 грн. інфляційних втрат та 4 753,09 грн. річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2011 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, за період з грудня 2007 року по лютий 2008 року, згідно видаткових накладних № ВС-0000834, № ВС-0000845, № ВС-0000032, № ВС-0000038, № ВС-0000093, № ВС-0000094, № ВС-0000119, № ВС-0000138, № ВС-0000149 позивач поставив відповідачу товар (кабельно-провідникова та електрична продукція) на загальну суму 76 599, 70 грн., за яку останній частково розрахувався, і його борг складає 61 600,70 грн.

Враховуючи те, що відповідач вартість поставленого йому товару не оплатив в повному обсязі, і це підтверджується належними доказами та ним не оспорюється, зокрема і у касаційній скарзі, позивач вправі вимагати сплати боргу в примусовому порядку, а тому суд першої інстанції та апеляційний господарський суд обґрунтовано стягнули з відповідача на користь позивача 61 600,70 грн. заборгованості, і підстав для скасування чи зміни судових рішень в цій частині, судова колегія не вбачає.

В той же час, судові рішення в частині стягнення інфляційних втрат та відсотків не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, оскільки вважаючи, що зобов'язання відповідача з оплати товару виникли за спливом семи днів з часу отримання рахунків, суди не звернули уваги, що рахунки на оплату поставленого товару не містили вимоги про обов'язковість їх оплати у певні строки чи посилання на оплату з дати отримання, а тому висновок про право вимоги позивача з часу пред'явлення рахунків не можна визнати таким, що відповідає дійсним обставинам цієї справи, а розрахунок інфляційних втрат та відсотків правильним.

Погодившись з розрахунком інфляційних втрат, зробленим позивачем, який застосував індексацію простроченої оплати у межах одного місяця суди не врахували, що вказана методика рахування інфляційних втрат є неправильною, так як індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

У розрахунках позивача відсутні дані про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, не вказані назви місяців, індекси інфляції, які брались при розрахунках, що позбавило суд касаційної інстанції перевірити правильність здійснених нарахувань.

Відсутні такі дані в порушення вимог ст. ст. 85, 105 ГПК України і у судових рішеннях.

За таких обставин судові рішення у частині стягнення інфляційних нарахувань та відсотків підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу частково задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року в частині стягнення 25 885,52 грн. інфляційних втрат та 4 753,09 грн. річних скасувати і справу в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

У решті рішення господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко

Попередній документ
13669832
Наступний документ
13669834
Інформація про рішення:
№ рішення: 13669833
№ справи: 11/233/10
Дата рішення: 02.02.2011
Дата публікації: 09.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: