02 лютого 2011 р. № 15/175
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
Гончарука П.А.,
суддів :Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року
у справі за позовомВАТ "Стахановський завод феросплавів"
доВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"
простягнення вартості надлишково поставленої продукції в сумі 7608,50 грн.,
у липні 2010 року, ВАТ "Стахановський завод феросплавів" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" 7 608,50 грн. вартість надмірно поставленої продукції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.09.2010 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 7608,50 грн.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановленні судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2011 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, яким в позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 670 ЦК України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 3925/1-193 від 21.11.2006 року та протоколом розбіжностей від 20.12.2006 року, за умовами якого ВАТ "Стахановський завод феросплавів" (постачальник) зобов'язалось поставити ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (покупець) товар, а останній оплатити вартість прийнятого товару.
За змістом п 2.7 зазначеного договору передбачено, що покупцем здійснюється розрахунок відповідальної вагової недостачі з урахуванням гранично допустимого розходження (сума норми природного збитку 0,54% та граничного розходження визначення маси нетто 0,2%) від ваги нетто в вагоні, вартість якої враховується сторонами при проведенні розрахунків.
Відповідно до п. 4.2 цього договору, розрахунки за продукцію проводяться на умовах 100 % попередньої оплати в національній валюті.
На виконання умов договору відповідач здійснив передоплату на загальну суму 12 995 940 грн., що підтверджується належними доказами, внаслідок чого за період липень-серпень 2007 року, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію з надлишком 1,267 базових тон на суму 7 608,50 грн., і цей обсяг поставленого товару останнім не оспорюється.
28.05.2008 року ВАТ "Стахановський завод феросплавів" направило ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" претензією № 02/2569 про оплату вартості надмірного поставленого товару на суму 7 608,50 грн., на яку відповідач відмовився оплачувати.
За таких обставин, коли відповідач прийняв від позивача продукцію в більшій кількості ніж це було передбачено договором, та цей надлишок перевищує норму граничного розходження визначення маси, встановлену сторонами в договорі, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли до правильного висновку що оплата цієї продукції повинна здійснюватись на умовах договору щодо порядку розрахунків, обґрунтовано постановили про задоволення позову, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2010 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко