номер провадження справи 3/17/26
14.05.2026 Справа №908/358/26
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 )
до відповідача: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД» (вул. Поштова, 27/29, кабінет 49, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 41400018)
про стягнення коштів,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сергеєва Галина Олегівна (в режимі відеоконференції) - довіреність від 13.06.2025, витяг з наказу №233 від 21.10.2024, витяг з наказу №3 від 27.11.2025;
від відповідача: Гріщенко Анастасія Олегівна (в залі суду) - адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №ЗП003090 від 29.02.2024.
РУХ СПРАВИ.
16.02.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (скорочене найменування - ВЧ НОМЕР_1 ) до відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ-БУД» (скорочене найменування - ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД»), про стягнення неустойки за договором підряду від 11.04.2025 №369/4Д за порушення строків завершення будівництва в розмірі 42 145,87 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 справу №908/358/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 19.02.2026 відкрито провадження у справі №908/358/26; присвоєно справі номер провадження 3/17/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
09.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позивачем обставин і правових підстав позову. Посилається на обставини непереборної сили, з якими відповідач стикнувся при виконанні договору. Вважає, що наявні підстави звільнення його від відповідальності. Крім того звертає увагу, що, укладаючи вказані Договори підряду, ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» врахувало відповідні обставини воєнного стану, проте не могло передбачити, що виконання робіт проходитиме в зоні дії FPV-дронів на оптоволокні, радіокерованих FPV-дронів з підсиленими антенами або ретрансляторами та БПЛА типу «Ланцет». Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
11.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві, посилаючись на те, що жодного повідомлення, звернення з підтвердженням на адресу замовника про неможливість виконувати будівельні роботи у визначені строки, розгляд питання про перенесення/ продовження строків виконання будівельних робіт на підставі сертифікату виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою не надходило.
16.03.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.03.2026 поновлено відповідачу - ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» строк на подачу заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Клопотання ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№5791/08-08/26 від 16.03.2026) задоволено. Постановлено здійснювати розгляд справи №908/358/26 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у справі №908/358/26 призначено на 16.04.2026 о/об 10:15 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
23.03.2026 через систему «Електронний суд» до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
13.04.2026 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява, в якій викладено позицію позивача щодо висновків ТПП, наданих відповідачем.
У судовому засіданні 16.04.2026 суд долучив до матеріалів справи докази, надані відповідачем - висновок Рівненської торгово-промислової палати №56.01/89 від 12.03.2026.
Ухвалою суду від 16.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 14.05.2026.
У судовому засіданні 14.05.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 14.05.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 14.05.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач обґрунтовує свої вимоги ст. ст. 509, 526, 530, 546, 610, 611, 612, 837 ЦК України та просить суд стягнути з ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» неустойку за договором підряду від 11.04.2025 №369/4Д за порушення строків завершення будівництва неустойку за період 01.07.2025-14.07.2025 в розмірі 42 145,87 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що прострочення виконання робіт було спричинене виключно обставинами непереборної сили (форс-мажором), які об'єктивно унеможливили своєчасне виконання зобов'язання. Застосування штрафних санкцій у таких умовах суперечить принципам справедливості та розумності. При цьому він посилається на ч. 3 ст. 550, ст. 607 , ч. 1 ст. 617, ч. 1 ст. 883 ЦК України ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», умови Договору від 11.04.2025 №369/4Д: п. 13.2 та п. 13.13, п. 14.1 та п. 14.3, п. 4.4.1. В обґрунтування фактичних обставин форс-мажору вказує на бойові дії та безпекові загрози, повітряні тривоги, погодні умови, дефіцит ресурсів. На підтвердження своїх доводів наводить судову практику Верховного Суду.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ (стислий виклад).
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що доводи відповідача є необґрунтованими, оскільки Договір підписувався під час дії воєнного стану, тому відповідач знав та розумів усі ризики, що можуть виникати під час виконання умов Договору, а також під час придбання матеріалів необхідних для будівництва об'єкту.
Відповідач порушив передбачену договором процедуру підтвердження форс-мажору, а отже не звільняється від відповідальності за прострочення здачі об'єкта (замість 30.06.2025 - роботи здані 14.07.2025). Посилаючись на ст.ст. 509, 526, 530, 546, 611, 837 ЦК України та пункти 4.1, 13.1, 13.5, п. 14.2, Додаток 4 (Календарний графік) Договору вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА (стислий виклад).
У своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що хоча договір від 11.04.2025 укладався вже під час дії воєнного стану, після його підписання сталася істотна зміна обставин, яку неможливо було передбачити: наближення лінії фронту на Слов'янському та Покровському напрямках; постійне застосування ворогом FPV-дронів і БПЛА типу «Ланцет»; значна тривалість повітряних тривог; аномально несприятливі погодні умови (надмірне зволоження ґрунту, зливи); дефіцит специфічних будівельних матеріалів та брак кваліфікованих кадрів через мобілізацію. Ці фактори об'єктивно унеможливили належне функціонування складної системи будівельних робіт у первісно встановлені строки. Відповідач надав висновок Рівненської ТПП про істотну зміну обставин від 12.03.2026 №56.01/89, який безпосередньо встановлює причинно-наслідковий зв'язок між воєнними подіями та неможливістю належного виконання зобов'язань. Відповідач відхиляє доводи позивача про те, що не було надіслано письмового повідомлення про неможливість виконання робіт та стверджує, що відсутність формалізованого повідомлення не спростовує самого факту існування форс-мажору. Обставини були загальновідомими, позивач (як військова частина) був про них обізнаний, і ці труднощі неодноразово обговорювалися на спільних нарадах під час будівництва. Згідно з практикою Верховного Суду, фактичний вплив обставин непереборної сили є важливішим за дотримання формальних процедур повідомлення. Незважаючи на об'єктивно складні умови, загрозу життю та порушення строків, відповідач повністю завершив будівництво критично важливих фортифікаційних споруд. Це підтверджує його добросовісність, відсутність умислу на порушення договору та належне ставлення до забезпечення обороноздатності держави. Вважає підхід позивача суто формальним.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що наявність або відсутність сертифіката ТПП, як і дотримання формальних процедур повідомлення, не є визначальними, а підлягає оцінці саме фактичний вплив обставин непереборної сили на можливість виконання зобов'язань.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення неустойки за договорами підряду від 11.04.2025 №369/4Д за порушення строків завершення будівництва в розмірі 42 145,87 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були виконані вчасно роботи, на яку суму), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань, які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правомірно нараховані штрафні санкції).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між ВЧ НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» (Підрядник) укладено договір від 11.04.2025 №369/4Д (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Підрядник за дорученням Замовника зобов'язався на свій ризик, власними силами виконати Роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534», а Замовник - прийняти виконані на умовах Договору роботи та оплатити їх вартість.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що роботи виконуються за етапами: І етап - Проєктування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії «Робочий проєкт» (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача Замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору. ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт на момент укладення Договору склала 3010462,00 грн, в тому числі ПДВ - 501743,67 грн, визначена за Договірною ціною (Додаток №1) та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.
Відповідно до п.3.1. Договору строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4).
Відповідно до п.3.2. Підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт.
Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) встановлені наступні строки завершення будівельних робіт за Договором - 30.06.2025.
Відповідно до п. 3.4 після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це Замовника. Датою закінчення робіт за Договором вважається дата підписання Акту готовності Об'єкту до експлуатації, складеного уповноваженими представниками Замовника разом з представниками Підрядника.
Згідно з п. 8.1 Договору Замовник за Актом приймання-передачі Об'єкта передає Підряднику на період виконання робіт та до їх завершення Об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт).
Відповідно до п. 10.1 Договору приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконаних видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів, тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3.
Відповідно до п. 11.1 Договору розрахунки за виконані роботи з будівництва Об'єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3. Протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.
Відповідно до п. 11.6 Договору бюджетні зобов'язання Замовника за Договором виникають за наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі затримки бюджетного цільового фінансування та наявності заборгованості розрахунок за виконані та прийняті роботи здійснюються протягом 5 банківських днів з дати отримання відповідного бюджетного фінансування.
Відповідно до п. 13.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
Пунктом 13.2 Договору передбачено, що підрядник несе відповідальність за якість і строки виконання робіт по Об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення стались не з його вини.
Відповідно до п. 13.5 Договорів підряду за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% Договірної ціни за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з п.13.13 Договору Підрядник не несе відповідальності за порушення строків виконання робіт за Договором, якщо таке порушення сталось не з його вини.
Пунктом 14.1 Договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов'язків, якщо невиконання їх стало наслідком непереборної сили. Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також - обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін.
Відповідно до п.14.3 Договору сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.
У пункті 14.8 Договору визначено, що сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньої об'єктів сторін тощо) під час правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом.
На виконання вимог п. 8.1 укладеного Договору Замовником передано об'єкт виконання робіт (будівельний майданчик), про що складено акт приймання-передачі об'єкта «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534» від 12.04.2025.
Роботи 1 етапу виконані Підрядником відповідно до умов укладеного договору. Розроблена проектно-кошторисна документація, позитивний експертний звіт від 21.05.2025 №08-0127/01-25 передана Замовнику відповідно до акту виконаних робіт від 01.06.2025 №1ПКД.
Відповідно до Додаткової угоди від 12.06.2025 №1 Сторонами змінено вартість робіт за договором у бік зменшення на 42,38 грн шляхом внесення змін до пункту 2.1 Договору. Вартість робіт за Договором в редакції Додаткової угоди від 12.06.2025 №1 склала 3010419,62 грн, в тому числі ПДВ - 501736,60 грн.
Платіжною інструкцією від 27.06.2025 №823 Замовником проведено оплату за виконані роботи з розробки проектно-кошторисної документації у сумі 57274,36 грн.
У порушення вимог пункту 3.1 Договору ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» станом на 30.06.2025 будівельні роботи по об'єкту не завершила.
Будівельні роботи за об'єктом було фактично завершено та передано Замовнику 14.07.2025, про що 14.07.2025 Сторонами складено акт приймання виконаних робіт №1 від 14.07.2025 на суму 2863488,56 грн.
На підставі акту приймання виконаних робіт №1 від 14.07.2025 платіжною інструкцією від 16.07.2025 №1320 Замовником проведено оплату за виконані будівельні роботи у сумі 2863488,56 грн.
Актом приймання виконаних робіт №1А від 23.07.2025 Підрядником передано Замовнику роботи з здійснення авторського нагляду на суму 12000 грн.
Платіжною інструкцією від 24.07.2025 №1448 Замовником проведено оплату за виконані роботи з авторського нагляду у сумі 12000,00 грн.
Актом готовності Об'єкту до експлуатації від 17.11.2025 визначено, що будівельні роботи по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534» виконано в повному обсязі та закінчено 14.07.2025, фактична вартість основних фондів (виконаних робіт) склала 2863488,56 грн.
У зв'язку тим, що будівельні роботи по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534» завершено, при цьому фактична вартість будівельних робіт склала 2863488,56 грн, додатковою угодою від 11.11.2025 №2 зменшено бюджетні зобов'язання (вартість робіт за договором) на 77656,70 грн, тобто до 2932762,92 грн.
Таким чином загальна сума робіт за договором становить 2863488,56 грн, які оплачені відповідно до платіжних інструкцій №823 від 27.06.2025 на суму 57274,36 грн, №1320 від 16.07.2025 на суму 2863488,56 грн, №1448 від 24.07.2025 на суму 12000,00 грн.
У відповідності до акту готовності об'єкта до експлуатації від 17.11.2025 будівельні роботи за об'єктом «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534» закінчено 14.07.2025 та вважається готовим до експлуатації.
Як свідчить розділ ІІІ «Порядку дій працівників при отриманні сигналу «Повітряна тривога» Інструкції дій на будівельному майданчику для працівників ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» (затв. директором ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» від 21.03.2025), слід:
- негайно припинити виконання робіт, знеструмити та зафіксувати обладнання, закрити інструмент (п. 3.1.);
- відключити електроприлади та механізми (за можливості швидко та безпечно) (п. 3.2.);
- повідомити колег, які можуть не чути сигналу (працівників у приміщеннях, кабінах техніки тощо) (п. 3.3.);
- організовано прямувати до визначеного укриття або найближчого безпечного місця (п 3.4.).
Листами від 14.05.2025, 21.05.2025, 22.05.2025 ТОВ «ХАРКІВІР ІНС ГРУПП», ФОП Мехедок Г.В., ФОП Синєбок А.С., ТОВ «Темп авто групп», ТОВ «АЛЬЯНС СОМ» та ТОВ «Фундамент-Л», відповідно, попередили ТОВ «ПБК «АКВІ БУД» про відсутність технічної можливості для виконання перевезень за вказаним маршрутом в період травня-червня 2025 року з причин того, що точка розвантаження наближена до зони бойових дій.
Листом від 02.03.2026 за вих.№667/0/345-26 «Про розгляд запиту на інформацію» департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив адвокату Анастасії Гріщенко, що відповідно до обліку, який веде департамент цивільного захисту, з 01 по 30 квітня 2025 р. в області обліковано 147 повітряних тривог загальною тривалістю 223 години 23 хвилини. З 01 травня 2025 р. повітряні тривоги у Дніпропетровській області оголошується диференційовано, по районах, в залежності від характеру повітряної небезпеки (облік оголошення тривоги ведеться окремо по кожному району).
Листом від 02.03.2026 за вих.№0.42/07-04/573/0/101-26 «Про надання інформації» департамент з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації повідомив адвоката Анастасію Гріщенко, що кількість включень сигналів «Повітряна тривога» на території Донецької області за період з 01.04.25 по 30.09.2025 становить: квітень - 133 рази тривалістю 25681 хвилина; травень - 114 разів тривалістю 29948 хвилин; червень -123 рази тривалістю 31186 хвилин; липень - 127 раз тривалістю 33214 хвилин; серпень - 144 раз тривалістю 30757 хвилин; вересень - 115 раз тривалістю 29795 хвилин.
Стосовно заходів з евакуації - 02.08.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №679-р щодо проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області, яким головам обласних державних адміністрацій (начальникам обласних військових адміністрацій) разом з Міністерством оборони, Міністерством розвитку громад та територій, Міністерством інфраструктури, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Державною службою з надзвичайних ситуацій та за участю Служби безпеки України, акціонерного товариства «Укрзалізниця» доручено організувати та провести обов'язкову евакуацію відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
Згідно із висновком про істотну зміну обставини Рівненської торгово-промислової палати від 12.03.2026 за вих.№56.01/89 (дослівно):
«Рівненська торгово-промислова палата розглянула заяву від 26.02.2026р. № 26/2-6/1 щодо підтвердження настання істотної зміни обставин за Договорами підряду №181/4Д від 24.03.2025, №182/4Д від 25.03.2025, №185/4Д від 25.03.2025, №357/4Д від 11.04.2025, №358/4Д від 11.04.2025, №359/4Д від 11.04.2025, №360/4Д від 11.04.2025, №361/4Д від 11.04.2025, №362/4Д від 11.04.2025, №363/4Д від 11.04.2025, №364/4Д від 11.04.2025, №365/4Д від 11.04..2025, №366/4Д від 11.04.2025, №367/4Д від 11.04.2025, №368/4Д від 11.04.2025, №369/4Д від 11.04.2025 (надалі-Договори), укладених між Військовою частиною НОМЕР_1 (надалі-Замовник) і ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АКВІ-БУД» (надалі-Підрядник), далі разом іменовані Сторони, та надає таку інформацію. …
… Виходячи з законодавчих положень про те, що до відносин, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України та інших законів, керуючись в тому числі правилами Міжнародної торгової палати по врегулюванню договірних відносин (ICC Pablikation No421 (Е) Force Majeureand Hardship), a також ст.652 ЦК України, ст.ст.3,11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», підтверджуємо настання істотної зміни обставин за Договорами підряду №181/4Д від 24.03.2025, №182/4Д від 25.03.2025, №185/4Д від 25.03.2025, №357/4Д від 11.04.2025, №358/4Д від 11.04.2025, №359/4Д від 11.04.2025, №360/4Д від 11.04.2025, №361/4Д від 11.04.2025, №362/4Д від 11.04.2025, №363/4Д від 11.04.2025, №364/4Д від 11.04.2025, №365/4Д від 11.04.2025, №366/4Д від 11.04.2025, №367/4Д від 11.04.2025, №368/4Д від 11.04.2025, №369/4Д від 11.04.2025 щодо зміни термінів виконання зобов'язань по договорах або їх розірвання у зв'язку із істотною зміною обставин для ТОВ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ БУД».
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо виконання будівельних робіт у визначений Договором строк, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами до відповідача за захистом своїх порушених прав та інтересів.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі за тестом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Укладений між позивачем та відповідачем договір №369/4Д від 11.04.2025 за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вказаних відносин застосовуються положення Глави 61 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Як встановлено ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Судом встановлено, що відповідно до Додатку №4 до Договору - календарного графіку виконання робіт - строк завершення робіт за договором є 30.06.2026.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частинами першою та другою статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після
Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 13.5 Договору підряду за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Із заяв сторін по суті справи вбачається, що вони обидва визнають те, що відповідач у повному обсязі виконав вказані роботи, які були прийняті без зауважень та оплачені у повному обсязі, але з порушенням визначеного Договором строку - замість 30.06.2025 відповідач здав виконані роботі за актом приймання-передачі лише 14.07.2025, а тому вказані обставини не підлягають доведенню.
Спір між сторонами стосується нарахування позивачем пені в розмірі 42145,87 грн.
Перевіривши виконаний позивачем та заявлений до стягнення розрахунок пені, судом визнано його таким, що виконано не зовсім правильно. Так, зокрема:
- пунктом 2.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 11.11.2025) сторони погодили, що вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток №1 до Додаткової угоди №2 від 11.11.2025 до Договору на будівництво фортифікаційних споруд №369/4Д від 11.04.2025, складеною на підставі локальних кошторисів до неї) Додаток №5/1-5/7 до Додаткової угоди №2 від 11.11.2025 до договору №369/4Д від 11.04.2025) і складає: 2932762,92 грн, у т.ч. ПДВ 488793,82 грн, та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта;
- Додатком №4 до Договору визначено Календарний графік виконання робіт, яким визначено кінцеву дату виконання всіх робіт (два етапи) 30.06.2025;
- актом готовності об'єкта до експлуатації від 17.11.25 визначено, що будівельні роботи по об'єкту «Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту №534» закінчено 14.07.2025 та вважається готовим до експлуатації.
Таким чином: 2932762,92 грн (сума робіт за договором) х 0,1 % (розмір пені у відповідності до п. 13.5. Договору) х 13 дня прострочки (з 01.07.2025 по 13.07.25) = 38125,92 грн.
Загальна сума пені за порушення терміну виконання робіт щодо будівництва об'єкту повинна становити 38125,92 грн.
А тому, як наслідок, судом частково задовольняються позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за договором на будівництво фортифікаційних споруд від 11.04.2025 №369/4Д у розмірі 38125,92 грн.
В іншій частині вимог щодо стягнення пені судом відмовляється через необґрунтованість.
При цьому, судом відхиляються твердження відповідача, в якості підстави для відмови у позові, щодо застосування форс-мажорних обставин з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Підрядник (ч. 1 ст. 883 ЦК України) відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Пунктом 14.1 Договору визначено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). На час дії таких обставин жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання взятих на себе за Договором обов'язків, якщо невиконання їх стало наслідком непереборної сили. Обставинами непереборної сили визначаються техногенні аварії, стихійні лиха і природні явища, загальні страйки, війни і військові дії, повінь, терористичні акти тощо, які визнані компетентними органами офіційно; а також - обмеженість та неналежне бюджетне фінансування, рішення Уряду, введення законодавчих обмежень або прийняття законодавчих актів, що безпосередньо вплинули на належне виконання цього Договору, якщо їх неможливо було усунути діями Сторін.
Відповідно до п.14.3 Договору сторона, яка посилається на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на причину неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором, звільняється від відповідальності за таке невиконання або неналежне виконання зобов'язань тільки у разі, якщо ті обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього договору, їх виникнення викликано подіями, що не залежать від волі цієї Сторони, цією Стороною було вжито усіх необхідних заходів для того, щоб уникнути або усунути негативні наслідки таких обставин.
Постановою КГС ВС від 20.06.2024 у справі №910/1779/23 визначено, що ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто, ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (пункт 6.9 постанови ВП ВС від 08.05.2018 у справі №910/7495/16).
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітись такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні»).
Аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 12.03.2024 у справі №911/2635/22; від 08.02.2024 у справі №911/1786/22; від 19.09.2024 у справі №910/671/24; від 29.06.2023 у справі №922/999/22.
Ключовим також є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (постанова КГС ВС від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
В обґрунтування форс-мажорних обставин за договором на будівництво фортифікаційних споруд від 11.04.2025 №369/4Д у справі №908/358/26 представник відповідача посилається на те, що:
- висновком про істотну зміну обставини Рівненської торгово-промислової палати за вих. від 12.03.2026 №56.01/89 підтверджено настання істотної зміни обставин, зокрема, за договором на будівництво фортифікаційних споруд від 11.04.2025 №369/4Д;
- будівництво фортифікаційних споруд здійснювалось на перетині Дніпропетровської та Донецької областей в Покровському напрямку бойових дій, загострення воєнної ситуації на цьому напрямку та рух фронту в сторону населених пунктів, де велись будівельні роботи, з початку травня 2025 р., вже після підписання Договору сторонами, мали надзвичайний характер та були невідворотними, що вплинуло на порушення відповідачем строків будівництва;
- під час будівництва ворог систематично застосовував FPV-дрони на оптоволокні та радіокеровані FPV-дрони з підсиленими антенами або ретрансляторами та БПЛА типу Ланцет, дальність ураження яких сягає до 35 км, на території будівельного майданчика по будівельній техніці й персоналу, що істотно підвищувало ризики для життя та здоров'я працівників, створювало загрозу пошкодження чи знищення матеріалів та техніки, а також ускладнювало своєчасне та безперервне виконання робіт за договором підряду;
- ділянки, визначені для виконання робіт з будівництва військових інженерно технічних споруд, розміщені до лінії фронту на такій відстані, що в умовах активної фази бойових дій та повітряної загрози, вони відносились до зони підвищеного ризику ураження;
- Підрядник на момент укладення договору не мав об'єктивної можливості передбачити, що за такий короткий проміжок часу ворог зможе настільки швидко просунутися вперед по лінії фронту саме в цьому напрямку, створивши безпосередню загрозу виконанню робіт і логістиці постачання матеріалів (активне просування військ рф підтверджується знімками екрану аналітичної мапи DeepStateMap (https://deepstatemap.live/);
- неможливо було проводити будівельні роботи в несприятливих погодних умовах, таких як значні та тривалі опади, надмірне зволоження ґрунту, сильні пориви вітру, грози, туман.
При розгляді справи №908/358/26 судом враховано, що в той час, як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
З огляду на викладене в межах справи №908/358/26 судом констатується, що отримання відповідачем висновку Рівненської ТПП від 12.03.2026 №56.01./89 саме про істотну зміну обставин та посилання на нього, як на підставу для звільнення від відповідальності, є недостатнім та безпідставним в силу положень ст. 652 ЦК України (щодо зміни або розірвання договору), які (положення) передбачають, що наслідком істотної зміни обставин є зміна умов договору або його розірвання за згодою сторін чи за рішенням суду, а не звільнення від відповідальності, про що вказує та просить відповідач у цій справі.
При цьому, на переконання суду, відповідач у своїх доводах щодо підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у справі помилково об'єднує в одній правовій конструкції і форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які роблять неможливим виконання зобов'язання в принципі, так і істотну зміну обставин, яка є оціночною категорією та полягає у розвитку договірного зобов'язання таким чином, що виконання такого зобов'язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов'язання.
Більш того, оскільки відповідачем, хоча і з порушенням строку, але зобов'язання з будівництва за договором були виконанні у повному обсязі та отримана від замовника оплата, то вказане, в розумінні суду, не може свідчити про неможливість виконання зобов'язання в принципі внаслідок наявності обставин форс-мажору. А сам по собі факт такого виконання та незначний строк порушення строків свідчить про відсутність таких обставин непереборної сили, які б унеможливили виконання зобов'язання в принципі.
При вирішенні спору судом також прийнято до уваги та враховано те, що:
- Підрядник, який є відповідачем у цій справі (п. 4.4.16. Договору), зобов'язаний завчасно, у письмовій формі інформувати Замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів);
- пунктом 14.2. Договору визначено, що Сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов'язана: не пізніше 5 робочих днів з моменту їх настання письмово повідомити про це іншу Сторону; протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій Стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами. Повідомлення про настання форс-мажорних обставин має містити дані про час настання і характер обставин непереборної сили. Підтвердження обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) засвідчується відповідним документом компетентного (уповноваженого) органу згідно з чинним, законодавством із зазначенням у ньому строку дії цих обставин та обґрунтованого строку усунення їх наслідків. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) або регіональною торгово-промисловою палатою (регіональна ТПП) та інформація про внесення сертифікату до Реєстру сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), надана ТПП України. Сертифікат надається в межах строку повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором;
- відповідно до п. 14.6. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення другої Сторони Стороною, для якої стало неможливим виконання зобов'язань за Договором через настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які звільняють її від відповідальності, позбавляє її права посилатися на ці обставини та вимагати зміни (перенесення) строку виконання своїх зобов'язань;
- Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, де повинні вчинятися Сторонами дії на виконання умов Договору, знищення безпосередньо об'єктів Сторін тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які надаються відповідним уповноваженим органом (п. 14.8. Договору);
- відповідач звернувся до Рівненської торгово-промислової палати з заявою про встановлення форс-мажорних обставин, зокрема, за договором на будівництво фортифікаційних споруд від 12.03.2026 №56.01./89, лише 26.02.2026.
Судом враховано, що відповідачем не надано суду у цій справі жодних доказів, та такі докази відсутні в матеріалах господарської справи №908/358/26 щодо звернення до позивача з письмовими повідомленнями про:
- можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів), як того вимагає п. 4.4.16. Договору;
- перешкоджання здійснювати будівельні роботи у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) (в 5-ти денний робочий день з моменту їх настання), як того вимагає п. 14.2. Договору.
Більш того, у відповідності до п. 14.2. Договору Сторона, виконанню обов'язків якої перешкоджають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зобов'язана протягом 5 календарних днів з моменту їх настання надати іншій Стороні належні підтвердні документи, видані компетентними (уповноваженими) органами та Сертифікат надається в межах строку повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Крім того, враховано, що відповідач протягом строку дії договору (з 11.04.2025 по 31.12.2025) не звертався до позивача (Замовника) з пропозицією змінити умови договору (зокрема, щодо продовження строків виконання робіт) або розірвати його через неможливість виконання. Відповідач виконав роботи з порушенням строку (14.07.2025 замість 30.06.2025) і звернувся до ТПП за отриманням висновку про наявність форс-мажорних обставин лише після звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення неустойки.
Про вказане свідчить той факт, що з позовною заявою у цій справі позивач звернувся до суду через систему Електронний суд 16.02.2026, а відповідач звернувся до Рівненської ТПП за отриманням висновку про істотну зміну обставин 26.02.2026, тобто вже після відкриття провадження у цій справі 19.02.2026.
З огляду на вказані підходи можна дійти висновку, що відповідач у розумний строк та взагалі не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, а лише посилається на них як обґрунтування звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Наведене свідчить про те, що відповідач використовує правову концепцію істотної зміни обставин лише як підставу для звільнення від штрафних санкцій за прострочення виконання, тоді як закон вимагає ініціювання процедури зміни/розірвання договору ще до його порушення або завершення виконання.
Також суд констатує, що для того, щоб зміна обставин вважалася істотною і надавала право на зміну/розірвання договору, згідно ст. 652 ЦК України необхідна одночасна наявність чотирьох умов, а саме:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна не настане.
У своїх запереченнях відповідач стверджує, що не міг передбачити стрімкого наближення фронту на Покровському напрямку, використання ворогом специфічних дронів, аномальних погодних умов та такого рівня дефіциту кадрів.
Однак, судом прийнято до уваги, що: Договір укладався 11.04.2025, тобто більше ніж через два роки від часу введення на території України дії воєнного стану і загальної мобілізації, а також активних бойових дій на Покровському напрямку; предметом Договору є саме зведення оборонних споруд і територія будівництва вже була віднесена до зони бойових дій згідно з наказом Мінреінтеграції №376; погодні умови в Україні навесні кожного року характеризуються певною кількістю опадів. Доказів наявності надзвичайних погодних умов в той чи інший конкретний період строку виконання Договору відповідач суду не надав.
Приймаючи участь у державній закупівлі відповідачу було достеменно відомо про місце проведення робіт, їх характер, необхідність залучення відповідних працівників, постачальників та проблеми логістики на прифронтових територіях України.
Отже, відповідач, як підрядник та учасник держаної закупівлі, міг і повинен був передбачити ці ризики, проявивши звичайну обачливість;
- зміна зумовлена причинами, які сторона не могла усунути при всій турботливості.
Той факт, що відповідач не міг зупинити повітряні тривоги, погодні умови (що забороняють роботу кранів) чи атаки БПЛА Ланцет не спростовують висновків суду про те, що в умовах активних бойових дій, та будучи залученим до будівництва оборонних споруд навесні 2025 року, відповідач мав розуміти усі можливі ризики виконання таких робіт.
Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що місця будівництва хоча б одного разу постраждали від атаки БПЛА, погодні умови (дощі та зливи) зробили неможливим використання будівельної техніки та проведення інших робіт, які не були пов'язані з її використанням. Наявність значної кількості повітряних тривог в Україні є загальновідомим фактом, особливо на територіях наближених до лінії бойового зіткнення, що також мав враховувати підрядник укладаючи Договір.
Також відповідачем не доведено, що відновлення робіт на об'єктах будівництва забирало до 1-1,5 годин робочого часу після кожного сигналу повітряної тривоги (як про те зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву);
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач виконав роботи, але з порушенням строків, і вони були оплачені Замовником (позивачем) у повному обсязі. Його твердження про те, що нарахування пені порушує його майнові інтереси, суперечать інтересам Замовника, які полягають у забезпеченні обороноздатності держави та швидкому будівництві оборонних об'єктів в умовах наступальних дій держави-агресора.
Також судом прийнято до уваги те, що на час виникнення усіх тих обставин на які посилається відповідач, він у визначеному Договором порядку не повідомляв Замовника про виникнення обставин непереборної сили, а також не просив змінити чи розірвати договір.
Посилання представника відповідача в судових засіданнях на виробничі наради, де ці питання зі слів відповідача розглядались не підтверджені жодними доказами і не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки Договором визначено чіткий порядок дій сторони у разі виникнення обставин форс-мажор;
- із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ст. 837 ЦК України та пункту 1.1. Договору Підрядник зобов'язався виконати роботи «на свій ризик», а отже він свідомо прийняв на себе комерційні та організаційні ризики, пов'язані з будівництвом у вказаному регіоні. Проте, відповідач, діючи на свій ризик згідно з умовами договору, не виконав вимог ст. 652 ЦК, а саме - не ініціював зміну строків виконання робіт у договорі під час його дії, або розірвання договору.
Відсутність хоча б однієї з перелічених умов є підставою для відмови у позові про внесення змін до договору або його розірвання, що не є предметом спору у цій справі.
При цьому, суд наголошує, що наслідком істотної зміни обставин, навіть за наявності усіх вказаних обов'язкових умов, згідно ст. 652 ЦК України, є саме зміна або розірвання договору, а не звільнення підрядника від сплати неустойки за порушення строків виконання зобов'язання.
Наданий відповідачем висновок Рівненської ТПП від 12.03.2026 №56.01/89, в якому підтверджено настання істотної зміни обставин, зокрема, за Договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд від 11.04.2025 №369/4Д, щодо зміни термінів виконання зобов'язання або їх розірвання у зв'язку із істотною зміною обставин для ТОВ «ПБК «АКВІ-БУД» долучено судом до матеріалів справи, але він оцінюється судом критично з огляду на сукупність інших наявних у справі доказів, перелічених вище. При цьому, сам по собі висновок ТПП не є безумовною підставою для звільнення сторони від відповідальності за порушення зобов'язання.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором підряду №369/4Д від 11.04.2025 з додатковими угодами (а.с. 17-29, 50-98, т.1), експертним звітом (а.с. 99, т.1), актами здачі-приймання виконаних робіт та платіжними інструкціями (а.с. 30-48, 102-103, т.1), актом готовності об'єкта до експлуатації (а.с. 46-47), іншими доказами в їх сукупності.
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листуванням з контрагентами (а.с. 132-135, 144-145, т.1), листами Дніпропетровської та Донецької обласної державної адміністрації (а.с. 136-137, т.1), Інструкцією (а.с. 138, т.1), Розпорядженнями Дніпропетровської обласної державної адміністрації (а.с. 147-173, т.1), висновком Рівненської ТПП від 12.03.26 №56.01/89 (а.с.193-195, т.1) іншими доказами в їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме в частині стягнення пені у розмірі 38125,92 грн.
В іншій частині вимог щодо стягнення пені та штрафу (штрафних санкцій) судом відмовляється через необґрунтованість.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату суми 2662,40 грн судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 90,46% від заявлених сум, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3606,72 грн витрат по сплаті судового збору (2662,40 х 90,46%= 2408,41 грн).
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ БУД» (вул. Поштова, 27/29, кабінет 49, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 41400018) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) суму 38125,92 грн (тридцять вісім тисяч сто двадцять п'ять гривень 92 коп.) пені за порушення умов договору підряду від 11.04.2025 №369/4Д. Видати наказ.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АКВІ БУД» (вул. Поштова, 27/29, кабінет 49, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69063; ідентифікаційний код юридичної особи 41400018) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) суму 2408,41 грн (дві тисячі чотириста вісім гривень 41 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 21.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич