майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
19 травня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/179/26
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Соловей Л.А.,
за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нагалка Я.Я., ордер серія АІ №2127522 від 13.02.2026 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (м.Київ)
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 2 225 699,51грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 заборгованості в загальному розмірі 2 225 699,51грн, що складається з 2 209 236,16грн основного боргу, 15 010,70грн пені, 1 452,65грн 3% річних.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №448-25 про постачання електричної енергії споживачу від 27.08.2025 в частині проведення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію в період з 01.12.2025 по 31.12.2025.
Ухвалою суду від 18.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.03.2026.
Ухвалою суду від 23.03.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 19.05.2026 (включно), та відкладено підготовче засідання на 20.04.2026.
Ухвалою суду 20.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/179/26 до судового розгляду по суті на 19.05.2026.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні; повноважного представника в судові засідання не направляв, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку ухвал суду від 18.02.2026, від 23.03.2026 та від 20.04.2026 в електронний кабінет Військовій частині НОМЕР_1 .
Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином повідомений про розгляд даної справи, явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а його неявка та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього за наявними матеріалами, згідно з ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
27.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (постачальник/позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (споживач/відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №448-25 (а.с.16-21), відповідно до п.1.1. якого цей договір укладається відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" №1178 від 12.10.2022.
Постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (далі електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної електричної енергії, на умовах цього договору (п.2.1. договору).
Відповідно до п.5.1. загальна вартість цього договору становить 3 718 819,65грн, крім того ПДВ 743 763,92грн, разом з ПДВ 4 462 583,57грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії розраховується та змінюється відповідно до додатка №4 до цього договору. Загальна вартість цього договору розраховується та змінюється відповідно до додатка №4 до цього договору.
Згідно з п.5.10. договору фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі . Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та інших нормативно-правових актів.
Пунктом 5.11. договору сторони передбачили, що оплата проводиться за наявності бюджетного фінансування протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта приймання-передачі, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Листування за цим договором (у т.ч. надсилання рахунків) здійснюється за допомогою поштового або електронного зв'язку (п. 13.10.1 та п. 13.10.2. договору).
Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2025 включно, а в частині розрахунків діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.14.1. договору).
На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивачем формувались та направлялись відповідачу відповідні рахунки на оплату.
22.12.2025 споживач звернувся до постачальника електронним листом з проханням виставити акт за надані послуги з постачання електричної енергії за грудень 2025 року в кількості 38 742 кВт*год у зв'язку із закінченням бюджетного року (а.с.26 на звороті).
25.12.2025 на підставі вищезазначеного електронного листа постачальником було виставлено акт приймання-передачі товарної продукції № 1423 та рахунок на оплату від 25.12.2025 №6080 за грудень 2025 року на загальний обсяг 38 742 кВт*год вартістю 364973,82грн з ПДВ, який був оплачений відповідачем (а.с.27-28).
15.01.2026 після отримання фактичного реєстру від АТ "Житомиробленерго", ПрАТ "Рівнеобленерго" та ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", відповідно до якого було відповідачем спожито 284 790 кВт*год, постачальником було проведено коригування обсягу та вартості електричної енергії, що поставлена у грудні 2025 року.
Наведені обсяги споживання також підтверджуються листами АТ "Житомиробленерго" від 21.01.2026 №012/2337, ПАТ "Рівнеобленерго" від 28.01.2026 №49-06/1105 та ПрАТ ДКЕД Київські Регіональні Електромережі" від 29.01.2026 №04/530/915 (а.с.31-33).
На підставі даного реєстру позивачем виставлено відповідачу акт коригування № 1/1423 від 31.12.2025 до акту прийому-передачі електричної енергії № 1423 від 31.12.2025 року вартістю 2 574 209,98грн та разом з листом від 15.01.2026 №47 був направлений на електронну пошту споживача та отриманий останнім 15.01.2026 (а.с.29-30).
Відповідач здійснив оплату спожитої електричної енергії в сумі 364 973,82грн, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача (а.с.57).
Заборгованість відповідача з урахування часткової оплати коштів за спожиту електричну енергію склала 2 225 699,51грн.
Оскільки відповідач не сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 2 225 699,51грн, що складається з 2209236,16грн основного боргу, 15 010,70грн пені, 1 452,65грн 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлену електричну енергію, в зв'язку з чим позивач правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму основної заборгованості в розмірі 2 209 236,16грн зазначено правильно.
З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 2 209 236,16грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 15 010,70грн, за зобов'язаннями грудня 2025 року за період прострочення з 20.01.2026 по 27.01.2026 на суму 2 209 236,16грн (а.с.4).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановленої законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
У відповідності до абзацу 2 ч.3 ст.549 ЦК України (у редакції Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", що набрав чинності 28.02.2025 та введений в дію 28.08.2025), боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Отже, з 28.08.2025 законом передбачено розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) та встановлено можливість сторін у договорі лише зменшити такий розмір.
Відповідно п.8.3. договору у разі порушення споживачем строків розрахунків з постачальником споживач сплачує постачальнику пеню, в розмірі облікової ставки НБУ.
Тобто договором №448-25 від 27.08.2025 сторони визначили менший розмір пені, ніж встановлено абз.2 ч.3 ст.549 ЦК України, однак позивач вказаного не врахував та необґрунтовано нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Крім того суд зауважує, що відповідно до п.5.11. договору оплата проводиться не пізніше 20 дня місяця, наступного за розрахунковим.
Так, з огляду на умови договору, першим днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання слід вважати 21.01.2026.
Однак позивач безпідставно здійснив нарахування пені з 20.01.2026.
З урахуванням наведеного, судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи ЛІГА:ЗАКОН здійснено перерахунок пені за період з 21.01.2026 по 27.01.2026 у розмір облікової ставки НБУ та встановлено, що обґрунтований розмір пені у спірних правовідносинах складає 6 567,18грн.
В задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 8 443,52грн слід відмовити.
Щодо стягнення 3% річних в сумі 1 452,65грн.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
При розрахунку 3% позивач допустився аналогічних помилок, яких допустився при розрахунку пені, та неправильно визначив перший день прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.
З огляду на це, суд здійснив власний розрахунок 3% річних період з 21.01.2026 по 27.01.2026 та встановив, що до стягнення з відповідача підлягає сума 1271,01грн. Вимоги в частині стягнення 181 58грн 3% річних заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.
При розрахунку пені позивач допустився аналогічних помилок, яких допустився при розрахунку 3% річних
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати заборгованості за поставлену електричну енергію, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність порушених прав позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 2217 074,41грн, з яких: 2 209 236,16грн основного боргу, 6 567,18грн пені та 1 271,07грн 3% річних.
Суд відмовляє в позові в частині стягнення 8 443,52грн пені та 181,58грн 3% річних.
Судові витрати за результатом розгляду справи.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного, судовий збір у даній справі підлягає покладенню на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 26 604,89грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у зв'язку з поданням позовної заяви в електронній формі з використанням ЄСІКС).
Крім того, позивач має право на повернення з Державного бюджету України 6651,23грн надмірно сплаченого судового збору. Вказана сума буде повернута судом, у разі звернення позивача з відповідною заявою.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (вул.Златоустівська, 23А, м.Київ, 01135, код ЄДРПОУ 42588390)
- 2 209 236,16грн основного боргу;
- 6 567,18грн пені;
- 1 271,07грн 3% річних;
- 26 604,89грн судового збору.
3. В позові відмовити в частині стягнення 8 443,52грн пені та 181,58грн 3% річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
1- у справу;
2,3- сторонам через "Електронний суд".