02 лютого 2011 р. № 9/91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів Гончарука П.А.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідачів: Вовченко А.М.
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс логістика"
на рішення
та постановугосподарського суду Кіровоградської області від 26 серпня 2010 р.
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 р.
у справі№ 9/91
за позовомзакритого акціонерного товариства "Креатив"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс логістика",
товариства з обмеженою відповідальністю "Соколівський консервний завод"
про стягнення 330 040,67 грн.
У липні 2010 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідачів солідарно вартості непоставленого за договором № 0609 від 09.06.2009 р. складського обладнання та його монтажу у сумі 330 040,67 грн., з яких 271 926 грн. -основний борг, 6 230,1 грн. -3% річних, 31 330,45 грн. - пеня , 20 554,12 грн. -інфляційні втрати.
В подальшому позивач відмовився від позовних вимог щодо ТОВ "Соколівський консервний завод".
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.08.2010 р. (суддя Шевчук О.Б.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. (головуючий -Тищик І.В., судді -Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.), провадження у справі щодо ТОВ "Соколівський консервний завод" припинено.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "Сторекс логістика" на користь ЗАТ "Креатив" 284 355,62 грн. заборгованості, в тому числі 271 926 грн. боргу, 12 429,26 грн. пені.
В іншій частині позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач ТОВ "Сторекс логістика", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 09.06.2009р. між ЗАТ "Креатив" (покупець) та ТОВ "Сторекс Логістика" (продавець) був укладений договір №0609, відповідно до якого ТОВ "Сторекс Логістика" зобов'язалося поставити на адресу позивача складське обладнання та здійснити його монтаж у складських приміщеннях позивача, а позивач -прийняти та оплатити дане обладнання.
На виконання умов договору позивач платіжними дорученнями №2876 від 26.08.09 року, №2877 від 26.08.09 року перерахував відповідачу 311426,40 грн. (262 520 грн. та 48 906,40 грн. відповідно) передоплати за договором.
Проте, передбачені договором роботи відповідачем-1 не виконувались.
В подальшому сторони відмовилися від виконання договору та домовилися про повернення суми попередньої оплати.
Кошти, отримані відповідачем-1 як попередня оплата за договором, були повернуті частково у сумі 39 500,0 грн., заборгованість склала 271 926,0 грн.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а тому висновок господарських судів про стягнення з відповідача сплаченої йому передплати за непоставлений товар у розмірі 271 926,0 грн. є законним та обргунтованим.
З урахуванням приписів п. 5.1 договору, відповідно до якого продавець за кожен день прострочення поставки товару покупцю сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого у строк товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, суд правомірно стягнув пеню за період з 05.11.2009р. по 04.05.2010р. у сумі 12 429,26 грн.
Судові рішення в частині відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних не оскаржуються.
Доводи скаржника щодо недійсності договору поруки та порушення господарським судом правил територіальної підсудності не приймаються до уваги, оскільки відсутні будь -які докази, що їх підтверджували б.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим і апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сторекс логістика" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 26 серпня 2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2010 р. у справі за № 9/91 -без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко