вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкритті провадження у справі
20.05.2026м. ДніпроСправа№ 904/2853/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши матеріали за позовом Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Незалежності, буд. 164, код ЄДРПОУ 26141117)
до відповідача 1: Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 95, код ЄДРПОУ 33892721),
відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
Організація орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Павлоградської міської ради та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.05.2026 року.
Судові витрати просить покласти на відповідачів.
В обґрунтування позову зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 1212400000:02:035:0188 фактично знаходиться під нерухомим майном позивача, що придбано за договором купівлі-продажу державного майна № 162 від 03.07.1996 року. Павлоградська міська рада, замість передачі Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" земельної ділянки для користування, безпідставно виставила земельну ділянку на земельні торги. Позивач вважає, що має переважне право на оформлення користування вказаною земельною ділянкою без проведення земельних торгів.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» містить таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Разом з тим, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом ч. 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду в господарських судах, чітко визначені приписами ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що господарські суди розглядають справи, якщо склад учасників спору відповідає положенням ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, мають господарський характер. Також у господарських судах можуть розглядатися інші справи, що згідно із законом відносяться до їх юрисдикції.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає випадки участі фізичних осіб у розгляді спорів господарськими судами. До таких, зокрема, відносяться спори, що виникають з корпоративних відносин, справи про банкрутство (неплатоспроможність).
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Як убачається з матеріалів позову, відповідачем 2 та орендарем за оспорюваним договором оренди земельної ділянки від 06.05.2026 є фізична особа - громадянин ОСОБА_1 .
Крім того, згідно зі ст. 20 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з ч. 3 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатись будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
З аналізу матеріалів позовної заяви вбачається, що за суб'єктним складом та характером спірних правовідносин спір відноситься до юрисдикції загальних судів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 904/3276/24.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з відмовою у відкритті провадження у справі, сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У відкритті провадження у справі за позовною заявою Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул.Незалежності, буд. 164, код ЄДРПОУ 26141117) до Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 95, код ЄДРПОУ 33892721) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.05.2026 - відмовити.
2. Роз'яснити Організації орендарів орендного підприємства "Завод "Луч", що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена у строк та в порядку, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Дичко