21.05.2026 м.Дніпро справа №904/6604/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач)
суддів: Демчини Т.Ю., Кошлі А.О.
розглянув апеляційну скаргу Управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 (суддя Рудь І.А.) у справі
за позовом Управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради, м.Апостолове, Криворізький р-н, Дніпропетровська обл.
до Приватного підприємства «Голдрембуд», м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 181 526 грн 00 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.
15.05.2026 Управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026, у якій просить скасувати рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Голдрембуд» на користь управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради 181 526 грн 00 коп. безпідставно набутих коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кучеренко О.І. (доповідач), судді: Демчина Т.Ю., Кошля А.О.
Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, судом врахововано, що відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028 грн 00 коп.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з положеннями частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апелянт оскаржує рішення суду у сумі 181 526 грн 00 коп., тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги у справі у цій частині становить 3633 грн 60 коп (181 526 грн 00 коп. * 1,5% * 150 % * 0,8).
Апелянтом судовий збір сплачений не був, натомість, до апеляційної скарги скаржником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення за результатами апеляційного розгляду справи.
Клопотання мотивовано тим, що апелянт є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. На даний час Управління не має можливості здійснити оплату судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням видатків бюджету та відсутністю затверджених асигнувань на відповідні витрати. На переконання заявника, предметом спору у справі є захист інтересів територіальної громади та повернення до бюджету коштів у сумі 181526 грн 00 коп., які за висновком органу державного фінансового контролю, були надмірно сплачені підрядній організації. Невжиття заходів щодо апеляційного перегляду справи фактично унеможливить належний захист майнових інтересів територіальної громади та виконання вимог органу державного фінансового контролю щодо забезпечення відшкодування втрат бюджету.
Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору вказує, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору урегульовані у Законі України «Про судовий збір». Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб'єктний склад заявника (підпункти 1, 2 частини 1 статті 8 Закону) та предмет позову (пункт 3 частини 1 статті 8 Закону), певний суб'єкт в особливій процедурі (пункт 4 частини 1 статті 8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться фізичні особи (підпункти 1, 2), предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю (пункт 3); або арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) чи боржник у процедурі банкрутства (неплатоспроможності).
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, ця справа не є справою про банкрутство (неплатоспроможність), отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Така ж правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, зокрема у пункті 45 цієї постанови вказано, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю».
Крім того, на підтвердження свого клопотання про відстрочення сплати судового збору апелянтом не надано жодних переконливих доводів та не надано будь-яких доказів, які б свідчили про те, що позивач у справі позбавлений реальної можливості сплати судовий збір. Як на підставу для звільнення апелянта від сплати судового збору ним зазначено, що Управління є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. На даний час Управління не має можливості здійснити оплату судового збору у зв'язку з обмеженим фінансуванням видатків бюджету та відсутністю затверджених асигнувань. Наведені заявником обставини, на переконання колегію суддів не можуть бути розцінені як такі, що свідчать про неможливість сплати судового збору.
З огляду на наведені мотиви, колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому відмовляє у його задоволенні.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається апелянту (частина 4 статті 174, частин 6, 8 статті 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 234-235, 258, 259, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.
2.Апеляційну скаргу Управління освіти, культури, молоді та спорту Апостолівської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2026 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, надати докази сплати судового збору у встановленому порядку у сумі 3633 грн 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.І. Кучеренко
судді Т.Ю. Демчина
А.О. Кошля