28.04.2026 м.Дніпро
Справа № 912/2780/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Кошлі А.О., суддів: Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.,
за участі секретаря судового засідання: Кахикало А.С.
представника позивача (апелянт) - Мазан О.І.
представника відповідача - Зінкевич Д.В.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 (повний текст складено 13.02.2026, суддя Тимошевська В.В.) у справі № 912/2780/25
за позовом: Військової частини НОМЕР_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД»
про стягнення 1 491 935,60 грн
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД» про стягнення заборгованості в розмірі 1 491 935,60 грн, яка складається з пені в розмірі 901 845,96 грн та штрафу в розмірі 590 089,64 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строки виконання робіт за Державним контрактом (договором підряду) № 165/4D від 14.05.2025, а саме: строки поетапного виконання робіт згідно Календарного графіку виконання робіт та строк завершення будівництва в цілому. Нарахування штрафних санкцій здійснено на підставі частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, статті 121-1 Бюджетного кодексу України та пункту 13.6. Договору. Зокрема, позивач нарахував: пеню в розмірі 324 478,96 грн та штраф у розмірі 590 089,64 грн за порушення строків поетапного виконання робіт на підставі частини 2 статті 231 ГК України та статті 121-1 БК України, а також пеню в розмірі 577 367,00 грн за порушення строків завершення будівництва на підставі пункту 13.6. Договору.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати зі сплати судового збору покладено на позивача.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладено Державний контракт (договір підряду) № 165/4D від 14.05.2025 на будівництво лінії невибухових інженерних загороджень у Харківській області. Первісна вартість робіт за Договором становила 82 480 999,31 грн, строк виконання - до 30.06.2025. Додатковою угодою № 1 від 23.10.2025 сторони зменшили вартість робіт до 50 909 613,17 грн. Суд, виходячи з презумпції правомірності правочину та обов'язку учасників оборонної закупівлі діяти відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275, дійшов висновку про коригування обсягів закупівлі як підстави для внесення змін до істотних умов Договору. Оскільки внаслідок змін кінцевим результатом робіт є роботи на суму 50 909 613,17 грн, а відповідач виконав роботи саме на таку суму до встановленого Договором граничного строку (акти підписані 13.06.2025 та 27.06.2025), суд визнав відсутніми підстави для стягнення пені за пунктом 13.6. Договору. Щодо пені та штрафу за порушення строків поетапного виконання робіт суд послався на частину 3 статті 883 ЦК України, згідно якої суми неустойки за порушення строків виконання окремих робіт повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну, та дійшов висновку про відсутність підстав для їх стягнення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся представник військової частини НОМЕР_1 , в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі, скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 по справі № 912/2780/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД» на користь військової частини НОМЕР_1 пеню в розмірі 901 845 (дев'ятсот одна тисяча вісімсот сорок п'ять) гривень 96 коп. та штраф в розмірі 590 089 (п'ятсот дев'яносто тисяч вісімдесят дев'ять) гривень 64 коп., що загалом становить 1 491 935 (один мільйон чотириста дев'яносто одна тисяча дев'ятсот тридцять п'ять) гривень 60 коп., стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД» на користь військової частини НОМЕР_1 сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір.
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Апелянт зазначає, що відповідно до пункту 2.1. Договору первісна вартість робіт становила 82 480 999,31 грн, договірна ціна є твердою та складалась саме Підрядником. Згідно пункту 3.1. Договору та Календарного графіку виконання робіт (Додаток 4) усі роботи з будівництва об'єкту мали бути завершені до 30.06.2025 включно. Станом на цю дату роботи Підрядником були виконані лише частково - на суму 50 909 613,17 грн, тоді як мали бути виконані на повну суму 82 480 999,31 грн. Додаткова угода № 1, якою вартість робіт зменшено до 50 909 613,17 грн, була укладена лише 23.10.2025, тобто значно після закінчення строку виконання робіт (30.06.2025).
Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не врахував положення пункту 3 Додаткової угоди № 1, згідно якого підписання Додаткової угоди не звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань, які існували до дати набрання чинності Додатковою угодою. Крім того, пунктом 4 Додаткової угоди сторони погодили набрання нею чинності з моменту підписання (23.10.2025), а не з 30.06.2025, хоча така можливість існувала відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України. Відтак, на думку апелянта, дія Додаткової угоди не поширюється на відносини, що мали місце до її підписання, як у частині її дії, так і в частині відповідальності сторін. Апелянт також звертає увагу, що у Додатковій угоді відсутнє формулювання про відсутність у сторін претензій одна до одної, а навпаки - включено умову про збереження відповідальності.
На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 904/3385/24, в якій зазначено, що відповідно до частини 4 статті 631 та частини 3 статті 653 ЦК України зміна або розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час дії договору, а договірні санкції підлягають нарахуванню за весь період прострочення зобов'язання.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, встановивши, що підставою укладення Додаткової угоди було «коригування обсягів закупівлі» відповідно до пункту 48 Особливостей, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275. Жоден із учасників справи - ні позивач, ні відповідач - не висловлював позиції про те, що підставою для укладення Додаткової угоди було саме коригування обсягів закупівлі. Позивач у судовому засіданні пояснював, що Додаткова угода укладалась за ініціативою та домовленістю обох сторін з метою фіксації вартості робіт і стадії взаєморозрахунків та закриття зобов'язань в органах Державної казначейської служби, однак суд не дослідив та не спростував ці доводи.
Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції помилково послався на частину 3 статті 883 ЦК України для обґрунтування відсутності підстав для стягнення пені та штрафу за порушення строків поетапного виконання робіт, оскільки роботи в цілому не були завершені Підрядником у визначені Договором строки на повну суму 82 480 999,31 грн, а тому застосування зазначеної норми є неправомірним.
Крім того, апелянт вказує, що документом, який підтверджує завершення будівництва, є Акт готовності об'єкту до експлуатації (пункти 3.4., 12.2. Договору), який у матеріалах справи відсутній, що свідчить про те, що будівництво фактично не було завершено. Підтверджуючою датою завершення робіт, на думку апелянта, слід вважати 07.07.2025 - дату, зазначену у листі ТОВ «ПОЛГРУП» (суб'єкт, що здійснював технічний нагляд), а не 30.06.2025.
Апелянт посилається на правомірність нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання етапів робіт, підтверджуючи свою позицію судовою практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 09.06.2022 у справі № 910/8425/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 11.07.2023 у справі № 922/1150/22.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД» подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 - без змін, посилаючись на наступне:
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції було досліджено всі докази та пояснення сторін, надано належну оцінку всім обставинам справи, а твердження апелянта щодо незаконності рішення ґрунтуються виключно на його особистих міркуваннях та припущеннях.
Щодо вимог про стягнення пені та штрафу за порушення строків поетапного виконання робіт відповідач, посилаючись на статті 230, 231 ГК України та статтю 121-1 БК України, зазначає, що відповідальність підрядника у вигляді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення виконання окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів. Недотримання проміжних строків календарного графіка не може бути розцінене як самостійна підстава для застосування відповідальності, оскільки оцінюватися має належне виконання договору в цілому з урахуванням кінцевого строку. На підтвердження цієї позиції відповідач посилається на постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, а також на постанови від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 29.08.2019 у справі № 911/2454/18, від 12.09.2019 у справі № 911/2360/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18, від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20, від 18.02.2025 у справі № 910/3385/24 та від 15.05.2025 у справі № 910/8552/23. Відповідач наголошує, що оскільки у Договорі немає прямої вказівки на відповідальність підрядника за прострочення виконання окремих етапів робіт, частину 2 статті 231 ГК України слід тлумачити як відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язання - робіт на об'єкті будівництва в цілому. Нарахування позивачем пені у розмірі 0,1% та штрафу у розмірі 7% від вартості окремих видів робіт є безпідставним.
Відповідач також зазначає, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами факту порушення строків виконання окремих робіт згідно Календарного графіку. Відповідно до підпункту «б» пункту 4.1.1. Договору порушення строку виконання основних робіт підтверджується актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками Замовника разом із представниками Підрядника, проте такі акти в матеріалах справи відсутні.
Щодо доводу апелянта про те, що Додаткова угода не звільняє від відповідальності за порушення, допущені до її укладення, відповідач не заперечує застосування зазначеного принципу, однак наголошує, що сам по собі цей принцип не доводить наявності порушення зобов'язання, а лише визначає правові наслідки у разі встановлення такого порушення. Ключовою обставиною є відсутність доведеного прострочення виконання робіт. Роботи виконані та прийняті за актами КБ-2в та довідками КБ-3 у червні 2025 року без будь-яких зауважень замовника, що відповідно до статті 882 ЦК України є визначальним доказом виконання зобов'язання. Апелянт не довів, які конкретно роботи були виконані після 30.06.2025, їх обсяг та вартість як базу для нарахування санкцій.
Відповідач зазначає, що суд першої інстанції діяв виключно в межах заявлених позовних вимог і відповідно до усталеної практики Верховного Суду зобов'язаний самостійно застосувати норми матеріального права до встановлених обставин справи. Аналіз судом правової природи Додаткової угоди був необхідним для вирішення спору по суті, зокрема для визначення фактичного обсягу зобов'язань сторін та наявності або відсутності прострочення. Висновки суду узгоджуються з пунктом 48 постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, який допускає зміну істотних умов державного контракту шляхом коригування обсягів закупівлі.
Щодо доводу апелянта про відсутність Акта готовності об'єкта до експлуатації відповідач зазначає, що апелянт безпідставно ототожнює факт виконання робіт за договором підряду та факт введення об'єкта в експлуатацію. Факт виконання робіт підтверджений підписаними сторонами актами КБ-2в та довідками КБ-3, які відповідно до статті 882 ЦК України мають пріоритетну доказову силу. Крім того, в умовах воєнного стану будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд здійснюється у спрощеному режимі відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанов КМУ № 303 від 13.03.2022, № 314 від 18.03.2022, що передбачають спрощення провадження господарської діяльності.
Відповідач зазначає, що лист технічного нагляду не є первинним обліковим документом, не містить конкретизації обсягу виконаних робіт та їх вартості, не підтверджує факт прийняття робіт замовником. Натомість у матеріалах справи наявний лист ТОВ «ПОЛІГРУП» від 21.11.2025, яким підтверджено виконання остаточних робіт у належний термін. Зазначений лист від 07.07.2025 не змінює момент виконання робіт та не спростовує факт виконання робіт 30.06.2025.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів: Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 у справі № 912/2780/25, витребувано з Господарського суду Кіровоградської області справу № 912/2780/25, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.04.2026 об 11:00 год.
30.03.2026 матеріали справи №912/2780/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Представник позивача (апелянт) в судовому засіданні вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
14.05.2025 між ТОВ «ВИКОНРОББУД» (Підрядник) і Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) укладено державний контракт (договір підряду) № 165/48 з додатками (далі - Договір) на будівництво лінії невибухових інженерних загороджень (а.с. 19-28, 39, 40).
Предметом Договору є виконання Підрядником власними силами в порядку, строки та на умовах, визначених Договором, робіт з будівництва об'єкту: «Нове будівництво лінії невибухових інженерних загороджень №1.1 в Харківській області», код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
Умовами Договору погоджено, зокрема, таке:
- склад та обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до програми фінансування, та на підставі розробленої та затвердженої встановленим порядком проектної документації по об'єкту, що оформлюється додатковою угодою з відповідними додатками. Джерелом фінансування проведення робіт є Державний бюджет України згідно плану фінансування (додаток 5) (пункт 1.1.);
- роботи виконуються в терміни, обумовлені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4), що є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.4.);
- місцем виконання робіт є територія Харківської області, визначена проектною документацією, розробленою на підставі рішення військового командування в межах відповідальності якого здійснюється будівництво (пункт 1.5.);
- вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає: 82 480 999,31 гри та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта (пункт 2.1.);
- договірна ціна може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (пункт 2.3.);
- вказана договірна ціна встановлюється твердою та складається Підрядником на основі його пропозицій відповідно до кошторисних норм України Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (пункт 2.4.);
- строки виконання робіт за цим Договором визначені Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4) та встановлюються до « 30» червня 2025 року включно (пункт 3.1.);
- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5 календарних днів після підписання Договору підряду (пункт 3.2.);
- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до Розділу 14 Договору) (пункт 3.3.).
Договір визначає права та обов'язки сторін, серед яких:
- право Замовника достроково розірвати Договір в односторонньому порядку у разі, зокрема, порушення підрядником більш ніж на 5 днів строку виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується актом огляду будівельного майданчика (б/ пп.4.1.1. п.4.1.);
- обов'язок Замовника прийняти від Підрядника виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених Договором (із додатками та змінами до нього) (пп.4.2.3. п. 4.2.);
- право підрядника одержувати оплату за виконані роботи в розмірі та у строки, передбачені цим Договором (пп. 4.3.1. п. 4.3.);
- обов'язок Підрядника забезпечити завершення робіт і передачу Об'єкта за актом у визначений Договором строк (пункт 3.1 Договору) (пп. 4.4.2. п. 4.4.).
За пунктом 9.1. Договору фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України. Сума зобов'язань за Договором підлягає коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.
Розділ 10 Договору містить умови щодо порядку приймання-передачі робіт, згідно якого:
- приймання та передача виконаних робіт здійснюються Сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання Сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3. До складу Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в включається підсумкова відомість ресурсів. (п.10.1.);
-Замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання цих документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений Замовником строк є обов'язковим для Підрядника (п. 10.3.);
- прийняття виконаних робіт здійснюється Замовником за умови належного виконання робіт та надання Підрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов'язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (п. 10.4.).
За п. 11.1. Договору, розрахунки за виконані роботи з будівництва Об'єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, протягом 10 календарних днів після їх підписання (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) та надання Підрядником проміжного пакету документів, а саме: проміжних актів прихованих робіт та актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій, виконавчих схем затверджених інженером технічного нагляду.
Згідно погодженої в розділі 13 Договору відповідальності передбачено таку відповідальність Підрядника за порушення строків виконання робіт:
пункт 13.3. - за порушення терміну початку виконання робіт по Договору (пункт 3.1. Договору), Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % (нуль цілих одну десятих відсотка) Договірної ціни за кожний день не розпочатої роботи. У разі якщо Підрядник не розпочав роботу протягом 10 (десяти) календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово.
пункт 13.4. - за порушення Підрядником строків завершення окремих видів робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт (Додаток 4), на термін більший ніж 10 (десять) календарних днів, Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, повідомивши Підрядника письмово.
пункт 13.6. - за порушення строків завершення будівництва по Договору, Підрядник сплачує Замовникові пеню у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) Договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів з Підрядника додатково стягується штраф на користь Замовника у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Строк дії Договору встановлено до завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. (п. 17.2.).
14.05.2025 між сторонами підписано Акт приймання-передачі будівельного майданчика (а.с. 29).
На виконання Договору складено та підписано Довідки про вартість виконаних робіт та витрати форми №КБ-3 за червень 2025 року на суму 50 909 613,17 грн (а.с. 30, 31) та складено і підписано сторонами, а також інженером технічного нагляду Акти приймання виконаних будівельних робіт на вказану суму, а саме:
Акт № 1 за червень 2025 на суму 35 539 357,49 грн - дата підпису 13.06.2025;
Акт № 2 за червень 2025 на суму 15 370 255,68 грн - дата підпису 27.06.2025 (а.с. 32-38).
Позивач оплатив вартість вказаних робіт повністю згідно платіжних інструкцій: №154 від 22.05.2025 на суму 24 744 299,78 грн; № 485 від 18.06.2025 на суму 10 795 057,71 грн; № 700 від 01.07.2025 на суму 15 370 255,68 грн (а.с.44-46).
Листом від 30.06.2025 № 41 ТОВ »ВИКОНРОББУД» повідомлено Військову частину НОМЕР_1 про завершення робіт за Договором в повному обсязі 30.06.2025 та про готовність введення об'єкта в експлуатацію (а.с. 48).
Листом від 07.07.2025 ТОВ «Полгруп» повідомлено Військову частину НОМЕР_1 , що на виконання умов договорів щодо здійснення технічного нагляду по об'єктах «Нове будівництво лінії невибухових інженерних загороджень в Харківській області -1.1, 1.2, 2.1, 2.2» станом на 07 липня 2025 року роботи підрядними організаціями завершені (а.с. 47).
23.10.2025 між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої сторони домовились зменшити вартість робіт по Договору на суму 31 571 3 86,14 грн, у зв'язку з чим внести зміни в п. 2.1. Договору та викласти його у наступній редакції:
« 2.1. Вартість робіт по Договору визначена за Договірною ціною (Додаток № 1) і складає: 50 909 613,17 грн, в тому числі ПДВ - 8 484 935,53грн та є складовою частиною вартості робіт по Об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва Об'єкта.» (а.с. 40 на звороті - 41).
Додаток 5 до Договору «План фінансування робіт» викладено у новій редакції (а.с. 41 на звороті).
У пункті 3 Додаткової угоди сторони погодили, що підписання даної Додаткової Угоди не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання чи несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань по умовам Договору, які існували до дати набрання чинності даної Додаткової Угоди.
Згідно пункту 4, Угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та є невід'ємною частиною зазначеного договору.
Вказуючи про порушення ТОВ «ВИКОНРОББУД» строку виконання робіт, як поетапного згідно Графіку виконання робіт, так і строку завершення будівництва, Військова частина НОМЕР_1 нараховує штрафні санкції на підставі ст. 231 Господарського кодексу України і ст. 121-1 Бюджетного кодексу України в розмірі 324 478,96 грн пені, 590 089,64 грн штрафу та штрафні санкції на підставі пункту 13.6. Договору розмірі 577 367,00 грн пені.
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 у справі № 912/2780/25, яким у задоволенні позову Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИКОНРОББУД» про стягнення 1 491 935,60 грн (пені в розмірі 901 845,96 грн та штрафу в розмірі 590 089,64 грн) відмовлено повністю.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим з підстав нез'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема: неправильного тлумачення правової природи та наслідків Додаткової угоди № 1 від 23.10.2025; необґрунтованого висновку про коригування обсягів закупівлі як підстави для внесення змін до Договору за відсутності відповідних доводів сторін; неправильного застосування частини 3 статті 883 ЦК України; невідповідності висновку про завершення всіх робіт у встановлений строк фактичним обставинам справи з урахуванням відсутності Акта готовності об'єкта до експлуатації.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, а також надавши оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.05.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ «ВИКОНРОББУД» укладено державний контракт (договір підряду) №165/48 на будівництво лінії невибухових інженерних загороджень.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 Цивільного кодексу України).
Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Нормами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
За приписами статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, відповідно до пункту 2.1 Договору первісна договірна ціна робіт становила 82 480 999,31 грн.
Пунктами 1.1, 2.3 та 9.1 Договору сторони передбачили можливість зміни обсягів робіт та зменшення договірної ціни залежно від фактичного фінансування видатків, що оформлюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
23.10.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони погодили зменшення вартості робіт за Договором на суму 31 571 386,14 грн та виклали пункт 2.1 Договору у новій редакції, визначивши остаточну вартість робіт у розмірі 50 909 613,17 грн.
Одночасно сторонами у новій редакції викладено Додаток №5 до Договору «План фінансування робіт».
Згідно преамбули Додаткової угоди № 1 від 23.10.2025 наведено посилання на п. 48 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 та зазначено: «У зв'язку із завершенням будівництва, з метою фіксації вартості робіт і стадії розрахунків».
Колегія суддів враховує, що спірний договір є державним контрактом у сфері оборонних закупівель, а тому зміна його істотних умов допускається виключно у випадках, прямо передбачених спеціальним законодавством. згідно ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частина перша ст. 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» передбачає, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.
Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджені постановою Кабінеті Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі - Особливості).
Пунктом 48 вказаних Особливостей встановлено, що істотні умови державного контракту (договору) не можуть змінюватися після його укладення до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім обумовлених у вказаному пункті випадків.
Крім того, за пунктом 8 Особливостей істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Таким чином, підстави внесення змін до істотних умов державного контракту (договору) у сфері оборонних закупівель, чітко визначені відповідним законодавством та є обмеженими.
Пункт 48 вказаної постанови, що є саме згаданими вище Особливостями, наводить перелік випадків, за наявності яких можлива зміна істотних умов державного контракту, серед яких коригування обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків державного замовника.
Оскільки матеріали справи не містять доказів існування інших підстав для внесення змін до Договору, а зміна ціни та обсягу робіт погоджена обома сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок укладення Додаткової угоди №1 сторонами було погоджено коригування обсягів закупівлі та відповідне зменшення остаточного обсягу робіт за Договором.
Матеріалами справи підтверджується, що роботи на загальну суму 50 909 613,17 грн прийняті Замовником без зауважень, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідками форми КБ- 3 від 13.06.2025 та 27.06.2025.
Вказані акти також підписані інженером технічного нагляду.
Крім того, вартість виконаних робіт у повному обсязі оплачена позивачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами.
Таким чином, погоджений сторонами остаточний обсяг робіт за Договором у розмірі 50 909 613,17 грн був виконаний відповідачем та прийнятий замовником у межах встановленого Договором строку - до 30.06.2025.
Доводи апеляційної скарги про те, що станом на 30.06.2025 відповідач повинен був виконати роботи саме на первісну суму Договору 82 480 999,31 грн, колегія суддів відхиляє як безпідставні.
Укладення сторонами Додаткової угоди №1 свідчить про досягнення сторонами згоди щодо зміни остаточного обсягу робіт та відповідного обсягу зобов'язань Підрядника за Договором.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій, передбачених пунктом 13.6 Договору.
Пункт 13.6 Договору встановлює відповідальність саме за порушення строків завершення будівництва, тобто за недосягнення погодженого сторонами кінцевого результату робіт у встановлений строк.
Оскільки остаточний погоджений сторонами результат робіт за Договором становив роботи на суму 50 909 613,17 грн, а такі роботи були виконані та прийняті до 30.06.2025, підстави для застосування відповідальності, передбаченої пунктом 13.6 Договору, відсутні.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення пені та штрафу, нарахованих позивачем за порушення строків поетапного виконання робіт.
Посилання апелянта на те, що Додаткова угода №1 не звільняє сторони від відповідальності за порушення, які існували до моменту її укладення, не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду.
Положення пункту 3 Додаткової угоди саме по собі не підтверджує наявності підстав для застосування штрафних санкцій та не змінює встановленого сторонами остаточного обсягу робіт за Договором.
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень статей 631 та 653 Цивільного кодексу України.
У даному випадку Додатковою угодою №1 сторони не звільняли одна одну від відповідальності за порушення зобов'язань, а погодили зміну обсягу робіт та відповідне коригування договірної ціни в межах спеціального правового режиму оборонних закупівель.
При цьому доводи апеляційної скарги щодо застосування частини 3 статті 883 Цивільного кодексу України не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, оскільки визначальним для вирішення даного спору є встановлений судом факт виконання відповідачем погодженого сторонами остаточного обсягу робіт у межах строку, визначеного Договором.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, належним чином дослідив подані сторонами докази та правильно застосував норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться переважно до переоцінки встановлених судом обставин справи та іншого тлумачення умов Договору і Додаткової угоди №1.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 у справі № 912/2780/25 є законним та обґрунтованим, ухваленим із додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з'ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р.» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку наявним доказам і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а відтак підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 р. у справі № 912/2780/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 26 854,84 грн покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 по справі № 912/2780/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.02.2026 по справі № 912/2780/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.05.2026.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя Т.Ю. Демчина
Суддя О.І. Кучеренко