20.05.2026 року м.Дніпро Справа № 912/2283/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )
суддів: Дарміна М.О., Іванова О.Г.
секретар судового засідання: Скородумова Л.В.
представники сторін:
від позивача: Тищенко А.В.
від відповідача: Тарасенко Я.І.
від відповідача: Погребняк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
в режимі відеоконференції апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025р.
( суддя Кузьміна Б.М., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 10.12.2025 р.)
у справі
за позовом
Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива"
до
Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області
про стягнення 348 900,00 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "Агрофірма "Перспектива" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача в рахунок відшкодування майнової шкоди грошових коштів у розмірі 348 900,00 грн, з покладенням на Відповідача судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовані протиправними діями щодо безпідставного вилучення у Позивача майна протоколом огляду від 01.07.2025 р., в наслідок чого завдано майнову шкоду ( збитки ) на загальну суму 348 900,00 грн. На обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на застосування ст. ст. 22, 1173, 1174, 1176 ЦК України.
Зокрема, Позивач зазначає, що займається сільськогосподарською діяльністю, у тому числі здійснює вирощування зернових культур, і для проведення кампанії із збирання врожаю зерна пшениці влітку 2025 року залучив відповідну сільськогосподарську техніку від третіх осіб - контрагентів. О 14:00 01.07.2025 р. Позивач, вивів у поля з метою збирання власного врожаю пшениці орендовану у контрагентів сільськогосподарську техніку, а саме: тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; тягач Mercedes Actros 2044, реєстраційний номер НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, реєстраційний номер НОМЕР_5 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, реєстраційний номер НОМЕР_6 . Приблизно о 15:00 01.07.2025 р. за місцем розташування сільськогосподарської техніки прибув старший дізнавач ВП № 2 Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області Волошин В. В. разом із іншими співробітниками поліції для проведення процесуальної дії з огляду земельної ділянки у рамках кримінального провадження. За результатами проведення огляду дізнавач склав протокол огляду та повідомив про вилучення сільськогосподарської техніки Позивача та заборону нею користуватися; техніка була опечатана та залишена в полі. 02.07.2025 приблизно о 18:00 старший дізнавач ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Волошин В. В. повідомив директору ПП “Агрофірма “Перспектива» про повернення техніки підприємству.
Позивач стверджує, що протиправними діями щодо безпідставного вилучення майна, завдано збитків підприємству на загальну суму 348 900 грн, які складаються із 183 900 грн, сплачених Позивачем контрагентам за оренду і простій сільськогосподарської техніки, яка була протиправно вилучена, та сум коштів у розмірі 165 000 грн, сплачених контрагентам за оренду сільськогосподарської техніки, залученої на заміну протиправно вилученої. Позивач наголошує на тому, що в протоколі огляду дізнавач не зазначив жодної ознаки, наведеної у частині другій ст. 167 КПК України, які б надавали змогу вилучити сільськогосподарську техніку. Крім того, сам огляд було проведено із численними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства. Після вилучення сільськогосподарської техніки, за наслідками розгляду клопотання дізнавача процесуальний прокурор своєю постановою відмовив у погодженні цього клопотання. У постанові про відмову в погодженні клопотання про арешт прокурор констатував, що в наданих дізнавачем за результатом огляду матеріалах немає допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на причетність вилученої сільськогосподарської техніки до кримінального правопорушення, передбаченого статтею 197-1 КК України, яке розслідується у рамках кримінального провадження. Отже, на переконання Позивача - старший дізнавач ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Волошин В. В. протиправно вилучив сільськогосподарську техніку 01.07.2025 р., чим позбавив Позивача можливості користуватися нею більше ніж на один день та зумовив необхідність залучення Позивачем нової техніки у контрагентів для продовження збирання врожаю з метою недопущення його втрат.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/2283/25 у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне підприємство "Агрофірма "Перспектива", через систему "Електроний суд", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/2362/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, неповного з'ясування обставин справи, невірного тлумачення і оцінки доказів судом. Позивачем до суду першої інстанції були надані належні, допустимі, достатні та достовірні докази протиправних дій співробітників поліції, розміру збитків та причинно-наслідкового зв'язку між ними, які були більш вірогідними, аніж докази Відповідача, проте суд першої інстанції помилково прийшов до протилежного висновку.
Щодо неправомірності дій дізнавача Скаржник зазначає, що сільськогосподарська техніка, вилучена 01.07.2025 р., не відповідала жодній із ознак, наведених у ст. 167 КПК України, які б надавали можливість її вилучити. У протоколі огляду дізнавачем не зазначено жодної ознаки, передбаченої ч. 2 ст. 167 КПК України, а сам огляд проведено з численними порушеннями кримінально-процесуального законодавства. Апелянт акцентує увагу на тому, що за наслідками розгляду клопотання дізнавача про арешт вилученого майна процесуальний прокурор Новгородківського відділу Знам'янської окружної прокуратури своєю постановою від 02.07.2025 р. відмовив у його погодженні, зазначивши, що у дізнавача не було доказів, які б вказували на причетність вилученої сільськогосподарської техніки до кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України. Таким чином, постановою процесуального керівника констатовано відсутність у дізнавача підстав для вилучення майна відповідно до ст. 167 КПК України. Крім того, у постанові прокурора перелічені конкретні та численні недоліки проведеного огляду.
При цьому, Скаржник вказує на те, що з протоколу огляду не вбачається, як саме дізнавач визначив місце проведення огляду та те, що техніка знаходиться саме на земельній ділянці з кадастровим номером 3523483600:02:000:9010. Географічні координати розташування земельної ділянки дізнавачем не з'ясовувалися, фототаблиця не дає змоги зрозуміти місце розташування техніки, спеціаліст-землевпорядник до огляду не залучався. Більше того, земельна ділянка з кадастровим номером 3523483600:02:000:9010 на час огляду була відсутня як така, оскільки у 2021 році була поділена на 41 земельну ділянку, що підтверджується відповіддю ДЗК в Кіровоградській області. Дізнавачем також протиправно не було з'ясовано, кому належить техніка, яку роботу вона провадила і на яких саме земельних ділянках.
Скаржник наголошує на тому, що постанова прокурора про відмову у погодженні клопотання про арешт відповідно до ст. ст. 311 - 313 КПК України могла бути оскаржена дізнавачем до прокурора вищого рівня, проте, як слідує із відповіді прокуратури від 25.07.2025 р., скарг на вказану постанову від дізнавача не надходило, а техніка була повернута саме через цю постанову, тобто дізнавач по суті визнав обставини, наведені у постанові прокурора. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, встановленим прокурором у постанові, що призвело до помилкового висновку про відсутність доказів протиправних дій дізнавача. Апелянт посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17, відповідно до якої господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, оцінюючи надані сторонами докази, і доказування протиправності дій органів державної влади не потребує в обов'язковому порядку наявності відповідного судового рішення.
Щодо розміру збитків Апелянт зазначає, що витрати у розмірі 126 000,00 грн за оренду вилученої техніки за 01.07.2025 р. здійснені без можливості отримання доходів, оскільки техніка була вилучена, у зв'язку з чим відповідно до НП(С)БО сплачені кошти є збитками підприємства. Додатково на заміну вилученої техніки Позивач був змушений укласти договори оренди додаткових комбайнів на суму 120 000,00 грн та транспортних засобів на суму 45 000,00 грн, а також сплатив простій вилучених транспортних засобів ТОВ «Новомиргородський цукор» на суму 57 900,00 грн. Загальна сума збитків складає 348 900,00 грн та підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а також висновком судового експерта за результатами проведення економічної експертизи № 1808/ЕЕ-2025 від 18.08.2025 р.
Скаржник вважає поверхневими і такими, що не мали впливати на правову кваліфікацію, посилання суду першої інстанції на описки, допущені у назві договору та наказі від 01.07.2025 р., зазначаючи, що всі інші первинні документи у достатній мірі свідчать про понесення Позивачем витрат, а посилання на описки є надмірним формалізмом, який відповідно до практики Верховного Суду не може бути підставою для відмови у позові. Щодо висновку суду про нерозмежування коштів за комбайни та жатки апелянт зазначає, що жатки є складовою комбайна, без жатки комбайн не може працювати за функціональним призначенням, а те, що жатки окремо не зазначені у протоколі огляду, є помилкою дізнавача, що підтверджується фототаблицею, на якій чітко вбачається наявність жаток на вилучених комбайнах. Висновки економічної експертизи, якою підтверджено розмір збитків, судом першої інстанції не спростовано.
Щодо причинно-наслідкового зв'язку Апелянт зазначає, що протиправне вилучення техніки позбавило Позивача можливості користуватися нею більше ніж на один день, що призвело до сплати простою, оплати техніки, якою неможливо було користуватися, та зумовило залучення нової техніки для недопущення втрати врожаю. На підтвердження причинного зв'язку в матеріалах справи міститься доповідна записка та наказ директора, яким не було надано достатньої правової оцінки судом. Залучення нової техніки на заміну вилученої у той же день є логічним з точки зору недопущення зупинення збирання врожаю.
Водночас, на думку Скаржника, єдиним доказом Відповідача на спростування позиції Позивача була довідка про хід досудового розслідування, яка не відповідає вимогам належності та достовірності, оскільки є по суті поясненнями уповноваженої особи Відповідача без підкріплення доказами. У розрізі ст. 79 ГПК України Апелянт вважає, що позивачем було надано достатньо доказів, які явно переважають доводи відповідача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області подало відзив на апеляційну скаргу, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива" та вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. - законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Зокрема, Відповідач посилається на те, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсним обставинам справи та законодавству, що регулює спірні правовідносини. Апелянта не конкретизував, які саме норми права порушені судом при постановленні рішення, які обставини не з'ясовані, в якій частині рішення суд невірно оцінював і тлумачив докази. Апеляційна скарга майже повністю дублює тези та факти, наведені у позові до суду першої інстанції. Під час розгляду справи у суді першої інстанції представники сторін взяли участь у п'яти судових засіданнях, під час яких сторонам надавалась можливість у повній мірі надати пояснення, навести доводи та оцінити докази.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції вірно оцінив факт того, що ПП "Агрофірма "Перспектива" є незаконним землекористувачем земельної ділянки з архівним кадастровим номером 3523483600:02:000:9010, оскільки відповідного чинного договору оренди землі на дану ділянку позивачем не укладено. 16.05.2025 р. за фактом незаконного користування цією земельною ділянкою відкрито кримінальне провадження № 42025120040000061 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Під час розслідування отримано відомості, що на земельному масиві наявні посіви озимої пшениці та проводяться роботи із використанням техніки ПП "Агрофірма "Перспектива". Проведеним 11.06.2025 р. оглядом із залученням спеціалістів підтверджено наявність посівів озимої пшениці на стадії дозрівання. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 18.06.2025 р. внаслідок незаконного використання земельних ділянок Кам'янецькій територіальній громаді заподіяна шкода в розмірі 862 425,57 грн.
Відповідач зазначає, що відповідного дозволу та рішення щодо оренди земельних ділянок Кам'янецька селищна рада не надавала, права на оренду не надавались. Незаконність користування підтверджується тим, що у 2020 році ПП "Комерсант" та ПП "Агрофірма "Перспектива" надали нотаріально засвідчені заяви на припинення права оренди та суборенди, а кошти у вигляді орендної плати або податку на землю за користування ділянками у період з листопада 2020 по червень 2025 не надходили.
Щодо обставин вилучення техніки Відповідач повідомляє, що 01.07.2025 р. у зв'язку з реагуванням на повідомлення голови Кам'янецької селищної ради на лінію 102 про незаконний збір врожаю проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено транспортні засоби, залучені до збирання врожаю. Водії виявленої техніки відмовились надавати пояснення щодо підстав збирання врожаю та документи на транспортні засоби. Постановою дізнавача від 01.07.2025 р. вилучені транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. 02.07.2025 р. вилучене майно повернуто директору позивача, який написав розписку про отримання майна без ушкоджень і втрат.
Відповідач наголошує, що 04.07.2025 р. за результатами розгляду скарги адвоката Позивача слідчий суддя у судовому засіданні не встановив незаконних дій дізнавача Волошина В.В. під час тимчасового вилучення транспортних засобів, враховуючи у тому числі повернення транспортних засобів наступного дня, після чого адвокат Позивача подав заяву про відкликання своєї скарги. 14.07.2025 р. Кропивницький апеляційний суд виніс ухвалу у справі № 404/6443/25 про накладення арешту на земельні ділянки, визнані речовими доказами, та скасував ухвалу слідчого судді від 25.06.2025 р., якою раніше було відмовлено у задоволенні клопотання про накладання арештів.
Відповідач вважає, що наявність розписки від 02.07.2025 р. про повернення тимчасово вилученого майна, яке перебувало під вилученням один день, у сукупності з фактом винесення Кропивницьким апеляційним судом ухвали про накладення арешту на земельні ділянки свідчить про недоведеність Позивачем неправомірності дій Відповідача. Сама по собі констатація в постанові прокурора факту відмови у погодженні арешту майна не може слугувати підставою для відшкодування шкоди, оскільки права Позивача поновлено шляхом повернення майна наступного дня. Повернення транспортних засобів є достатньою сатисфакцією при даних обставинах справи. Відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 24.07.2024 р. у справі № 454/2285/23, від 05.11.2024 р. у справі № 454/3367/23, від 24.12.2024 р. у справі № 461/9615/23, від 31.03.2025 р. у справі № 454/1808/24.
На переконання Відповідача - суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і не може бути підставою для безумовного стягнення шкоди. Кропивницький апеляційний суд у судовому рішенні, яке набрало законної сили, з протоколу огляду від 01.07.2025 р. установив, що Позивач 01.07.2025 р. зібрав урожай з полів та помістив його до вантажних автомобілів, що кореспондується із зазначенням у протоколі огляду та розписці про заповненість причепів-самоскидів зерном пшениці. За таких умов витрати Позивача на залучення додаткових комбайнів і транспорту не видаються вірогідно пов'язаними з тимчасовим вилученням майна.
Щодо висновку економічної експертизи Відповідач зазначає, що експертом до складу об'єктів оцінки включено майно, яке було повернуто Позивачу, фактично вилучено на 1 добу та передано в цілісності разом з вантажем. До збитків включено і вартість заміни техніки на іншу. Під час проведення експертизи не враховано факт незаконного використання Позивачем земельної ділянки з 2020 року та незаконного збирання на ній врожаю, а вся експертиза основана лише на акті службового розслідування Позивача, висновки якого точно повторюються в експертизі. Працівники Позивача та експерт не уповноважені встановлювати законність чи незаконність дій дізнавача.
Відповідач також заперечує проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн, вважаючи заявлену суму неспівмірною зі складністю справи, оскільки апеляційна скарга майже повністю повторює тези позовної заяви та інших процесуальних документів, поданих до суду першої інстанції. Відповідач посилається на ст. 126 ГПК України та практику ЄСПЛ (рішення у справах “Баришевський проти України», “Гімайдуліна і інших проти України», “Двойних проти України», “Меріт проти України»), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2025 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Дармін М.О., Іванов О.Г..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 912/2283/25.
Матеріали справи № 912/2283/25 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 20.05.2026 р.
Від представника Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива" надійшло клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 р. судове засідання у справі № 912/2283/25 призначене на 20.05.2026р. о 17:00год. вирішено провести з представником Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива", в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
Від представника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.05.2026 р. судове засідання у справі № 912/2283/25 призначене на 20.05.2026р. о 17:00год. вирішено провести з представником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.
У судовому засіданні 20.05.2026 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
01.07.2025 р. старший дізнавач ВП № 2 КРУП ГУНП в Кіровоградській області підполковник поліції Волошин В.В. склав протокол огляду місця події.
У протоколі огляду від 01.07.2025 р. зазначено, що він складений: на підставі відомостей, внесених до ЄРДР № 42025120040000061 від 16.05.2025 р.; відповідно до статей 104, 105, 106, 234, 237, 223 КПК України; у присутності понятих; за участю спеціаліста-криміналіста; огляд почато о 15 год 05 хв, закінчено о 17 год 07 хв.
У протоколі огляду від 01.07.2025 р. також вказано: об'єктом огляду є земельна ділянка, розташована на південному напрямку села Веселе Кропивницького району Кіровоградської області, за межами села; земельна ділянка є полем, при огляді якого наявна стерня і залишки частин сухих рослин після збору врожаю; поле площею 82 га розташоване на рівній поверхні; на полі наявна сільськогосподарська техніка; наведений перелік такої техніки; земельна ділянка, яка оглядається, з кадастровим номером 3523483600:02:000:9010 площею 82 га згідно із кадастровою публічною картою поділена на 41 земельну ділянку площею по 2 га; на час огляду розмежувань між земельними ділянками на полі, що оглядається, не виявлено.
У протоколі огляду від 01.07.2025 р. також зазначено, що вилучаються такі транспортні засоби: сідловий тягач MAN, НОМЕР_1 з напівпричепом, заповненим зерном пшениці, самоскидом НОМЕР_7 ; сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом, самоскидом ВА4594ХF, заповнений зерном пшениці; сідловий тягач Mercedes Actros 2044, р/н НОМЕР_3 з напівпричепом ВА1636XF, заповнений зерном пшениці; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, 2019 року випуску, зеленого кольору, р/н НОМЕР_8 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору, р/н НОМЕР_9 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору р/н НОМЕР_10 . Вказані транспортні засоби вилучаються та залишаються на полі, що оглядається, під охороною співробітників ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області до вирішення питання по суті.
Постановою від 02.07.2025 р. процесуальний прокурор відмовив у погодженні клопотання про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42025120040000061 від 16.05.2025 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 197-1 КК України, на майно, вилучене в ході огляду місця події від 01.07.2025 р. ( На зазначену постанову Позивач посилається на обґрунтування незаконності дій дізнавача щодо вилучення техніки та транспортних засобів ).
У постанові, серед іншого, зазначено, що під час проведення огляду місця події від 01.07.2025 р. співробітниками сектору дізнання відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, який не було погоджено з процесуальними прокурорами у вказаному кримінальному провадженні, на земельному масиві, який має архівний кадастровий номер 3523483600:02:000:9010 та складається із 41 ділянки площею по 2 га, розташованому за межами села Веселе Кропивницького району Кіровоградської області, виявлено сільськогосподарську техніку та вантажні автомобілі, які здійснювали збір врожаю озимої пшениці.
Також у постанові вказано, що в ході огляду місця події 01.07.2025 р. на зазначеному полі, розташованому поблизу села Веселе Кропивницького району Кіровоградської області, без погодження із процесуальним прокурором вилучені транспортні засоби: Сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; Сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; Сідловий тягач Mercedes Actros 2044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, 2019 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_10 .
Постановою старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Волошина В.В. від 01.07.2025 р. вилучені транспортні засоби, які були залучені до збирання врожаю: Сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_7 ; Сідловий тягач MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_11 ; Сідловий тягач Mercedes Actros 2044, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з полупричіпом самоскидом, заповненим зерном пшениці, реєстраційний номер НОМЕР_12 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, 2019 року випуску, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; Комбайн зернозбиральний JOHN DEERE S770, зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_10 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вивченням матеріалів кримінального провадження, вказано в постанові від 02.07.2025 р., встановлено, що під час досудового розслідування не здобуто достатніх допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про причетність вищевказаної техніки та громадян, що керували нею, до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України.
У постанові перелічені недоліки складеного протоколу огляду від 01.07.2025 р. з посиланням на норми КПК України. У постанові зазначено, що органом досудового розслідування здійснено вилучення техніки та транспортних засобів із вантажем без якісних і кількісних характеристик, без достатніх на те підстав.
За таких обставин процесуальний прокурор вказав, що підстави для погодження клопотання про накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Сторонами визнається, що вилучені техніка та транспортні засоби були повернуті Позивачу 02.07.2025 р.
У матеріалах справи міститься копія розписки директора ПП “АФ “Перспектива» від 02.07.2025 р. про отримання ним вилучених працівниками поліції 01.07.2025 р. транспортних засобів разом із зерном у напівпричепах, які перебувають на полі, відкритій місцевості поблизу села “Веселе» Кропивниького району Кіровоградської області, а саме: сідловий тягач MAN НОМЕР_1 з напівпричепом-самоскидом, заповненим зерном пшениці, ВА65-10ХР; сідловий тягач MAN ВА17-82НЕ з напівпричепом-самоскидом, заповненим зерном пшениці, ВА4594ХF; сідловий тягач Mercedes, АА12-52СА з напівпричепом-самоскидом, заповненим зерном пшениці, ВА16-36XF; комбайн зернозбиральний Джон- НОМЕР_13 ; комбайн зернозбиральний Джон НОМЕР_14 ; комбайн зернозбиральний Джон НОМЕР_15 . У розписці також зазначено, що вищевказана техніка виконувала польові роботи поблизу села Веселе із збору врожаю 01.07.2025 р., а вищеперераховане майно повертається 02.07.2025 р. о 19:25 шляхом написання розписки про його повернення у приміщенні ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області дізнавачу Волошину В.В. Техніка повертається без видимих пошкоджень. Зерно, яке перебуває у трьох напівпричепах, в наявності і в повному обсязі. Надана керівником Позивача розписка від 02.07.2025 р. отримана старшим дізнавачем Волошиним В.В. 02.07.2025 р.
Ухвалою Слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04.07.2025 р. у справі № 404/6443/25 ( номер провадження 1-кс/404/2230/25 ) задоволено заяву адвоката ПП «Агрофірма «Перспектива» про залишення скарги без розгляду. Скаргу на бездіяльність дізнавача СД ВП № 2 ( м. Кропивницький ) Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області Волошина В.В. по кримінальному провадженню № 42025120040000061, щодо неповернення тимчасово вилученого майна повернуто представнику скаржника, що діє в інтересах ПП «Агрофірма «Перспектива».
На обґрунтування протиправності дій дізнавача, Позивач посилається на ст. 167 КПК України, яка передбачає підстави тимчасового вилучення майна. Позивач вказує, що жодна з передбачених цією нормою підстав для тимчасового вилучення у Позивача майна 01.07.2025 р. не існувала. Позивач акцентує, що вилучене майно було повернуте Позивачу лише 02.07.2025 р., тобто було вилучене більш як на 1 день.
Матеріалами справи підтверджується, що після винесення процесуальним прокурором 02.07.2025 р. постанови про відмову в погодженні клопотання про арешт майна, вилучене у позивача 01.07.2025 р. майно було повернуте позивачу під розписку 02.07.2025 р.
Відомості про повернення вилученого майна у гіршій якості чи в меншій кількості у справі відсутні, завдання майнової шкоди позивач мотивує виключно фактом вилучення такого майна і його поверненням на наступний день, вказуючи на незаконність такого вилучення за ст. 167 КПК України.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: неправомірних дій відповідача, наявності шкоди та причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач. Суд першої інстанції зазначив, що у господарській справі суд не має підстав застосовувати норми кримінального процесуального закону до спірних правовідносин, зокрема перевіряти, чи відповідають дії дізнавача в межах кримінального провадження вимогам ст. 167 КПК України. Дослідивши зміст постанови процесуального прокурора від 02.07.2025 р. про відмову у погодженні клопотання про арешт майна, суд не знайшов у ній констатації незаконності дій дізнавача, зазначивши, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності сама по собі не може свідчити про незаконність такої діяльності і не може бути підставою для безумовного стягнення матеріальної шкоди. Щодо розміру збитків суд зазначив, що витрати Позивача на оренду комбайнів у сумі 246 000,00 грн. не підтверджуються матеріалами справи, оскільки включають вартість оренди жниварок, щодо вилучення яких відомості відсутні, а вартість оренди комбайнів і жниварок окремо не розмежована. Суд також виснував про недоведеність причинно-наслідковий зв'язку між тимчасовим вилученням майна та витратами Позивача, зокрема з огляду на те, що Позивач не довів, на якій саме земельній ділянці використовувалась вилучена техніка та техніка, залучена на заміну, а також з урахуванням встановленого ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.07.2025 р. у справі № 404/6443/25 факту зібрання Позивачем урожаю з полів та поміщення його до вантажних автомобілів. Додатково суд зазначив, що Позивач не подав доказів наявності правової підстави для користування земельною ділянкою, на якій збирав урожай вилученою технікою.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Предметом спору є вимоги Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива" до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про стягнення з Державного бюджету України на користь Позивача в рахунок відшкодування майнової шкоди грошових коштів у розмірі 348 900,00 грн, у зв'язку із протиправними діями щодо безпідставного вилучення у Позивача майна протоколом огляду від 01.07.2025 р., внаслідок чого завдано майнову шкоду ( збитки ) на загальну суму 348 900,00 грн. На обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на застосування ст. ст. 22, 1173, 1174, 1176 ЦК України.
Ст. 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 ЦКУкраїни, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої ст. 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами ( статті 1173, 1174 ЦК України ).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має Позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України.
Дії Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ( в особі старшого дізнавача сектору дізнання ВП № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Волошина В.В. ), внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки ( ст. 11 ЦК України ).
Завданнями кримінального провадження відповідно до частини першої ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України ( частина перша ст. 1 КПК України ).
Пунктом 5 частини першої ст. 3 КПК України досудове розслідування визначено як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303, 314-316 КПК України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 р. № 6рп/2001 роз'яснено, що кримінальне судочинство - це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод і законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості під час розслідування кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися в порядку, встановленому згаданим вище Кодексом, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери. Із цього слідує, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.
Як зазначалося раніше, Позивач на обґрунтування протиправності дій дізнавача посилається на ст. 167 КПК України, яка передбачає підстави тимчасового вилучення майна. Позивач вказує, що жодна з передбачених цією нормою підстав для тимчасового вилучення у Позивача майна 01.07.2025 р. не існувала.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Ст. 168 КПК України встановлено, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом ( ч. 1 ). Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду ( ч. 2 ). Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику ( ч. 3 ). Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 4 ).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним.
Оскільки спір у цій справі виник у зв'язку з протиправними, на переконання Позивача діями посадової особи Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, вчинених у рамках кримінального провадження внесених до ЄРДР № 42025120040000061 від 16.05.2025 р., перевірка правомірності таких діянь з огляду на положення ГПК України знаходиться поза межами юрисдикції господарського суду, адже їх оскарження має здійснюватися у порядку, встановленому КПК ( схожий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 826/2004/18 ( провадження № 11-874апп18 )).
При цьому, ухвалою Слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 04.07.2025 р. у справі № 404/6443/25 ( номер провадження 1-кс/404/2230/25 ) задоволено заяву адвоката ПП «Агрофірма «Перспектива» про залишення скарги без розгляду. Скаргу на бездіяльність дізнавача СД ВП № 2 ( м. Кропивницький ) Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області Волошина В.В. по кримінальному провадженню № 42025120040000061, щодо неповернення тимчасово вилученого майна повернуто представнику скаржника, що діє в інтересах ПП «Агрофірма «Перспектива».
У справі, що розглядається, Позивач не заявляє вимог щодо визнання незаконними/протиправними дій дізнавача, проте посилається на цю обставину в позові, і відповідно, суд має обов'язок перевірити в цій справі, чи підтверджується матеріалами справи стверджувана позивачем незаконність/протиправність дій дізнавача.
Позивач стверджує, що доказом незаконності (протиправності) дій дізнавача є постанова процесуального прокурора від 02.07.2025 р. про відмову в погодженні клопотання про накладення арешту на майно. В означеній постанові вказано на відсутність достатніх допустимих доказів, які б поза розумними сумнівом свідчили про причетність вилученої техніки та громадян, які нею керували, до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Також у постанові вказано на недоліки протоколу огляду від 01.07.2025 р. та поданого прокурору проєкту клопотання від 01.07.2025 р. про арешт майна.
Дослідивши зміст постанови від 02.07.2025 р. про відмову у погодженні клопотання про накладення арешту на майно, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про відсутність у ній констатації незаконності дій дізнавача. Так, постановою від 02.07.2025 р. не установлено вчинення дій, на які дізнавач не був уповноважений за посадою та своїм процесуальним статусом у кримінальному провадженні, або вчинення таких дій не у рамках кримінального провадження, щодо якого проводиться досудове розслідування.
Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії ( постанова Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 914/1565/23 ).
Як слушно зауважив суд першої інстанції - висновків про порушення ст. 167 КПК України, на яку посилається Позивач на обґрунтування незаконності дій дізнавача, постанова від 02.07.2025 р. також не містить. Постанова процесуального прокурора не містить висновків про протиправність дій дізнавача, зокрема, не зазначається, що дії дізнавача порушили чиїсь права, в тому числі учасників спірних правовідносин, зокрема, позивача у цій справі.
Установлені в постанові недоліки в складанні протоколу огляду та проєкту клопотання про арешт майна не свідчать про незаконність дій дізнавача. У цьому контексті господарський суд обгрунтовано зазначає, що наявність певних недоліків у процесуальній діяльності сама по собі не може свідчити про незаконність такої діяльності і, відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення матеріальної шкоди. Сама по собі констатація в постанові прокурора факту відмови у погодженні арешту майна не може слугувати підставою для відшкодування шкоди.
За такого, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом попередньої інстанції, що матеріалами справи не підтверджується незаконність дій дізнавача ВП № 2 КРУП ГУНП у Кіровоградській області Волошина В.В. як однієї з необхідних умов для стягнення з держави шкоди на підставі статей 1173, 1174 ЦК України.
Під час розгляду справ про відшкодування шкоди, Велика Палата Верховного Суду визначає, що питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази ( п. 5.30. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18 )).
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що необхідною підставою для притягнення Відповідача ( органу державної влади ) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і встановлення у цій справі відсутності такого елемента делікту, як неправомірної дії Відповідача, свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки, що є підставою для відмови у задоволенні позову Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива" до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про відшкодування майнової шкоди.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агрофірма "Перспектива" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 08.12.2025 р. у справі № 912/2283/25 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.05.2026 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов