вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2026 р. Справа№ 910/1882/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Михальської Ю.Б.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 14.05.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 24.02.2026
у справі №910/1882/26 (суддя Ягічева Н.І.)
за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подачі
особа, яка може набути статус позивача: ОСОБА_1
особа, яка може набути статус відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт"
особа, яка може набути статус відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентакс"
про визнання недійсним правочину
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
23.02.2026 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (далі - Банк) надійшла заява про забезпечення позову до його пред'явлення шляхом:
накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентакс": - лабораторно-побутовий комплекс (літ А), площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774119580000); - автобусно-кузовний корпус (літ. А1), площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774778880000); їдальня (літ. Б), площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774772380000); - контрольно-пропускний пункт (літ. В), площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774766080000); блок виробничих приміщень (літ. Е), площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774756680000); газогенераторна (літ. Ж), площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774731580000); агрегатний корпус (літ. 3), площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774726180000); склад запчастин (літ. К), площею 494,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774709380000); складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), площею 1669,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774698780000); - корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), площею 4 374,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774680880000); будівля котельні, (літ. Д), площею 556,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774673380000).
У заяві про забезпечення позову заявник вказував, що має намір звернутись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс"про визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна №№ 1901,1902 від 08.08.2024, яким ТОВ "Оболоньторгстандарт" здійснило передачу у статутний капітал ТОВ "Рентакс" Споруд, та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Рентакс" щодо кожної зі споруд.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що, наразі наявний ризик подальшого відчуження Споруд учасниками ТОВ "Рентакс" добросовісним набувачам, що позбавить позивача права очікувати виконання зобов'язання ТОВ "Оболоньторгстандарт" за Договором, з огляду на що, наявна необхідність у забезпеченні позову.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, яке належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Рентакс":
- лабораторно-побутовий комплекс (літ А), площею 1 163,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774119580000);
- автобусно-кузовний корпус (літ. А1), площею 9 475,40 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774778880000);
- їдальня (літ. Б), площею 1 290,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774772380000);
- контрольно-пропускний пункт (літ. В), площею 102,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774766080000);
- блок виробничих приміщень (літ. Е), площею 231,30 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774756680000);
- газогенераторна (літ. Ж), площею 81,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774731580000);
-агрегатний корпус (літ. 3), площею 2 491,60 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774726180000);
- склад запчастин (літ. К), площею 494,10 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774709380000);
- складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), площею 1669,70 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774698780000);
- корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), площею 4 374,90 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774680880000);
- будівля котельні, (літ. Д), площею 556,80 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2774673380000).
Приймаючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що у заявника існує обґрунтоване припущення відносно того, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до ситуації, в якій задоволення вимог ОСОБА_1 за Договором, стануть неможливими.
При цьому суд зазначив, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача 2.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи доводи заявника з урахуванням розумності, співмірності, адекватності та збалансованості інтересів сторін, суд вважав обґрунтованими припущення заявника, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому заява про накладення арешту підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентакс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/1882/26 та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до його подачі у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою, прийнятою місцевим судом без встановлення обставин, які мають значення для справи.
При цьому апелянт стверджує, що жодної нагальної необхідності для застосування заходів забезпечення позову за наявного арешту на вказане майно за актуальним даними ДРРП у суду не було, жодної можливості вільно відчужити майно ТОВ Рентакс не мало.
Апелянт доводить, що самі лише посилання позивача на те, що ТОВ Рентакс має можливість розпоряджатися майном, а також припущення щодо відчуження такого майна, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений спосіб.
Також скаржник зазначає, що позивачем не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову та обставин, які б підтверджували, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Узагальнені доводи та заперечення заявника
25.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, заявник наголошує на тому, що Єдиною правомірною метою застосованого заходу забезпечення позову є збереження поточного стану і власника нерухомого майна задля недопущення відчуження такого майна, що призведе до неможливості виконання рішення суду по суті даної справи, у разі задоволення позовних вимог.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 апеляційну скаргу у справі №910/1882/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
16.03.2026 матеріали оскарження ухвали у справі №910/1882/26 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/1882/26. Судове засідання призначено на 16.04.2026.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/1882/26.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.04.2026, справу №910/1882/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/1882/26 колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач), судді Кравчук Г.А., Михальська Ю.Б., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026. Розгляд апеляційної скарги призначено на 14.05.2026.
У судовому засіданні 14.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників сторін
У судове засідання 14.05.2026 з'явились представники позивача та відповідача-2, які надали свої пояснення. Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 21.04.2026.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача-1 про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс" за відсутності представника відповідача-1.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані сторонами пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний правовий висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зауважує на тому, що між ТОВ "Оболоньторгстандарт" та ОСОБА_1 укладено договір № 15/11/16 від 15.11.2016 (далі - Договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язується врегулювати судовий спір, структурувати угоду із ПАТ "Укрсоцбанк" та сприяти укладенню угоди купівлі-продажу Споруд із ПАТ "Укрсоцбанк" (продавець) та ТОВ "Оболоньторгстандарт" (покупець).
ТОВ "Оболоньторгстандарт", у свою чергу, зобов'язується збудувати на власний розсуд Об'єкт будівництва, яким за Договором є житловий комплекс загальною площею не менше 70 000 кв. м на території Земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , та передати ОСОБА_1 3,5% житлової (комерційної) площі Об'єкта будівництва.
Без цього Договору, станом на дату його укладення, реалізація договору від 15.11.2016 між ТОВ "Оболоньторгстандарт" та ПАТ "Укрсоцбанк" була неможливою.
В результаті належного виконання ОСОБА_1 обов'язків за Договором, ТОВ "Оболоньторгстандарт" (Покупець) уклало договір від 15.11.2016 із ПАТ "Укрсоцбанк" (Продавець), предметом якого є купівля-продаж комплексу будівель та будівля котельні загальною площею 21 932,5 кв.м за адресою вул. Костянтинівська, 73 за наступним переліком: 1. лабораторно-побутовий комплекс (літ А) - площею 1 163,90 кв.м; 2. автобусно-кузовний корпус (літ. А1), - площею 9 475,40 кв.м; 3. їдальня (літ. Б) - площею 1 290,30 кв.м; 4. контрольно-пропускний пункт (літ. В) - площею 102,80 кв.м; 5. блок виробничих приміщень (літ. Е), - площею 231,30 кв.м; 6. газогенераторна (літ. Ж), - площею 81,70 кв.м; 7. агрегатний корпус (літ. 3), - площею 2 491,60 кв.м; 8. склад запчастин (літ. К), - площею 494,10 кв. м; 9. складський корпус, інструментальний цех з мийкою (літ. Л), - площею 1669,70 кв. м; 10. корпус ЦВЗД, цех відновлення деталей, трансформаторна підстанція (літ. М), - площею 4 374,90 кв. м; 11. будівля котельні, (літ. Д), - площею 556,80 кв. м.
Заявник наголошує, що саме під згаданими Спорудами і мало відбутись будівництво житлового комплексу.
З урахуванням виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Договором, між ним та ТОВ "Оболоньторгстандарт" підписано Акт про виконання зобов'язань від 15.11.2016. Додатково, ТОВ "Оболоньторгстандарт" направляло лист від 10.12.2018, в якому зазначило про повне виконання ОСОБА_1 зобов'язань.
Під час перевірки активів Позивача з'ясовано, що 27.06.2024 ТОВ "Оболоньторгстандарт" заснувало ТОВ "Рентакс" та 09.08.2024 передало у статутний капітал останнього всі вище перелічені Споруди, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з яких убачається, що 08.08.2024 кожна з перелічених вище Споруд зареєстрована на праві власності за ТОВ "Рентакс" на підставі акту приймання-передачі, зареєстрованого за №№ 1901, 1902 від 08.08.2024, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за протоколом загальних зборів № 01/08/2024 від 01.08.2024.
За змістом довідки YouControl, ТОВ "Оболоньторгстандарт" з 27.06.2024 було одноосібним учасником ТОВ "Рентакс", яке одразу створене із статутним капіталом у 43 180 073 грн.
09.08.2024 до статутного капіталу TOB "Рентакс" передано Споруди та здійснено відчуження корпоративних прав на користь: - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Олдгейт" (49%); - АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ельбрус" (49%); - ОСОБА_2 (2%). Згідно з витягом з ЄДРПОУ ТОВ "Рентакс", станом на дату звернення до суду статутний капітал останнього становить 43 180 073,50 грн та розподілений між двома учасникам": ТОВ "Норми Права" - 98%; ОСОБА_3 - 2%.
Тобто, заявник вказує, що ТОВ "Рентакс" створена з метою вчинення правочину щодо передачі (продажу) Споруд від ТОВ "Оболоньторгстандарт" на користь третіх осіб.
Щодо розміру зобов'язання ТОВ "Оболоньторгстандарт".
Обов'язки ОСОБА_1 виконані в повному обсязі, що підтверджується фактом перебування Споруд у власності ТОВ "Оболоньторгстандарт" до передачі у статутний капітал ТОВ "Рентакс" та листом ТОВ "Оболоньторгстандарт" від 10.12.2018 № 1-10/12/18 та Актом про виконання зобов'язань від 15.11.2016.
Іншими словами, ТОВ "Оболоньторгстандарт", як єдиний учасник ТОВ "Рентакс", передало у статутний капітал останнього майнові права на Споруди, на місці яких мало збудувати житловий комплекс, 3,5% площ якого мало передати ОСОБА_1 в якості зобов'язання за Договором.
Наразі статутний капітал ТОВ "Рентакс" на 100% складається із вартості Споруд.
Станом на дату звернення до суду, ТОВ "Оболоньторгстандарт" вийшло зі складу учасників ТОВ "Рентакс", що підтверджується відомостями про склад учасників, фактично здійснивши продаж Споруд, щодо яких у відповідача 1 наявне непогашене зобов'язання перед ОСОБА_1 .
За змістом Договору № 15/11/16 від 15.11.2016 ТОВ "Оболоньторгстандарт" має безоплатно передати ОСОБА_1 3,5 % площі об'єкта будівництва (п. 1.6. договору або виплатити грошову компенсацію у розмірі ринкової вартості 3,5 % площі об'єкта будівництва/рівноцінної нерухомості ОСОБА_1 (п. 2.4 Договору).
З урахуванням визначених в договорі характеристик об'єкту, а також зважаючи на надані ТОВ "Оболоньторгстандарт" відомості, позивачем замовлена комплексна судово економічна та оціночно-будівельна експертиза, результати якої викладено у висновку експертів № 24-03/25 від 24.03.2025.
У четвертому питанні (висновок викладений на ст. 160 Експертного висновку зазначено, що розмір грошової компенсації, передбачений п. 2.4 Договору, становить 227 925 399.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ "Оболоньторгстандарт" не володіє майном у достатній кількості для виконання взятого на себе зобов'язання. Крім того, фінансовий стан ТОВ "Оболоньторгстандарт" свідчить про наявність боргів, обсягом, який дорівнює активам, у тому числі неліквідним.
За таких обставин, за твердженням заявника, наразі наявний ризик подальшого відчуження Споруд учасниками ТОВ "Рентакс" добросовісним набувачам, що позбавить позивача права очікувати виконання зобов'язання ТОВ "Оболоньторгстандарт" за Договором, з огляду на що, наявна необхідність у забезпеченні позову.
Предметом майбутнього позову заявником зазначено вимогу про визнання недійсним правочину, оформленого актом приймання-передачі нерухомого майна №№ 1901,1902 від 08.08.2024, яким ТОВ "Оболоньторгстандарт" здійснило передачу у статутний капітал ТОВ "Рентакс" Споруд, та скасування рішень про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Рентакс" щодо кожної зі споруд.
Отже, предметом позову є вимоги не майнового характеру, а тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Матеріали справи свідчать та встановлено судом, що у Договорі № 15/11/16 від 15.11.2016 встановлений 36-ти місячний строк будівництва об'єкту площею не менше 70 000 кв. м. Тобто станом на дату звернення до суду, згаданий строк минув, а ТОВ "Оболоньторгстандарт" так і не розпочало будівництво.
Між тим, відповідачем-1 здійснено відчуження Споруд, на місці яких мав будуватись об'єкт, тим самим, TOB "Оболоньторгстандарт" наразі не має землі під будівництво, ТОВ "Оболоньторгстандарт" на 43 180 073,50 грн зменшило вартість майна, яке може бути стягнуто в якості виконання зобов'язання перед ОСОБА_1 .
Розмір статутного капіталу ТОВ "Оболоньторгстандарт" становить 1 000 000 грн, наявне нерухоме майно не перевищує 36 478 900 грн, а інтерес ОСОБА_1 за Договором становить 227 925 399 грн. Між тим фінансова звітність, подана самим ТОВ "Оболоньторгстандарт" свідчить про наявність боргу, тотожного активам, враховуючи неліквідні.
При цьому, ТОВ "Оболоньторгстандарт" здійснило відчуження майна (Споруд), вартістю понад 43 000 000 грн. Наведене свідчить про те, що відповідач-1 здійснив продаж майна значної вартості, тим самим унеможливив виконання п. 1.6 Договору та істотно зменшив вартість майна, яким Товариство відповідає за зобов'язаннями.
За наведених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що враховуючи вартість майнового інтересу ОСОБА_1 за Договором, яка становить більш ніж 227 925 399 грн, забезпечення позову шляхом арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо Споруд, вартістю 43 180 073,50 грн, які складають 100% статутного капіталу ТОВ "Рентакс", є співмірним заходом, спрямованим на забезпечення можливості захисту права позивача.
Такий захід забезпечення позову не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб.
До того ж, суд першої інстанції доцільно відзначив, що арешт майна (Споруд) не заблокує можливість приймати корпоративні рішення ТОВ "Рентакс" та збереже поточний статус такого майна до завершення розгляду спору без істотного обмеження прав такого Товариства.
Отже, за висновком суду, у заявника існує обґрунтоване припущення відносно того, що не вжиття заходів забезпечення позову призведе до ситуації, в якій задоволення вимог ОСОБА_1 за Договором, стануть неможливими.
При цьому, колегія суддів зазначає, що обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Стосовно доводів скаржника, наведених в апеляційній скарзі, про те, що позивачем не було наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову, колегія суддів зазначає таке.
За представлених суду доказів вбачається, що в межах правовідносин, які склались між позивачем та ТОВ «Оболоньторгстандарт», останнім було здійснено виведення значної частини майна на користь ТОВ «Рентакс», в умовах невиконаного зобов'язання перед ОСОБА_1 . Відповідно, у разі відчуження майна, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову, доцільність обраного заходу захисту порушеного права (визнання правочину недійсним), що є предметом майбутного позову, буде нівельована, оскільки при подальшому продажі, даруванні, тощо майна, на яке накладено арешт, навіть визнання правочину між відповідачами недійсним, не призведе до повернення такого майна до ТОВ «Оболоньторгстандарт» та поновлення порушеного права позивача.
Щодо посилань апелянта на наявний арешт в межах цивільної справи №758/15266/24, колегія суддів зазначає, що, дійсно, в межах згаданої справи також застосовано заходи забезпечення позову шлязом накладення арешту на наявне нерухоме майно ТОВ «Оболоньторгстандарт», однак, законом не передбачено заборони існування двох однакових процесуальних документів різної юрисдикції про накладення арешту на одне й те саме майно. Натомість, доцільність застосування таких заходів в межах даної господарської справи не може ставитись у залежність від будь-якого іншого обтяження того ж самого майна.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та встановлені судом обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
За наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Вищевикладені обставини справи спростовують решту доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються апеляційним судом.
При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що твердження апелянта про допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а застосування місцевим господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентакс" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/1882/26 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентакс".
Матеріали справи №910/1882/26 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 21.05.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Г.А. Кравчук
Ю.Б. Михальська