вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" травня 2026 р. Справа№ 910/7060/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Сибіги О.М.
Тарасенко К.В.
без виклику сторін
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 (повний текст складно 12.11.2025)
у справі № 910/7060/25 (суддя -Гумега О.В.)
за позовом Заступника керівника Київської міської прокуратури
до відповідача-1 Київської міської ради
відповідача-2 Приватного акціонерного товариства "МХП"
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
Відповідно до ч. 20 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, передбачено п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, тобто апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в порядку ст. 269, 271 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 зупинено провадження у справі № 910/7060/25 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/12364/25. Зобов'язано сторони сповістити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі 910/7060/25.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 24.11.2025 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") Заступник керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максим Вячеславович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/7060/25, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/7060/25 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постановляючи ухвалу від 10.11.2025 про зупинення провадження у справі № 910/7060/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12364/25, суд першої інстанції в порушення п. 5 ч. 1 ст. 227, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України не навів належних мотивів та доводів щодо об'єктивної неможливості розгляду справи за позовом прокурора до вирішення справи № 910/12364/25, а також стосовно того, що зібрані у справі докази не дозволяють встановити і оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду в даній справі.
Скаржник вказує, що ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (нині - ПрАТ «МХП») з моменту реєстрації за товариством права оренди вказаної земельної ділянки (з 09.09.2013), в порушення істотних умов договору від 14.07.2008 № 79-6-00635, зі змінами, внесеними договором від 09.09.2013 № 171, не лише не забудувало земельну ділянку, а взагалі до використання її за цільовим призначенням не приступило.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції не врахував, що навіть у разі визнання судом п. 11.7 договору оренди недійсним, зобов'язання орендаря щодо інформування орендодавця про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки у визначені договором строки припиняться лише на майбутнє.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2025, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Тарасенко К.В., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/7060/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/7060/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
27.11.2025 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/7060/25.
05.12.2025 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Приватного акціонерного товариства "МХП" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що основним обґрунтуванням позовних вимог Київської міської прокуратури є посилання щодо відсутності у ПрАТ «МХП» статусу належного Орендаря та втраті переважного права на укладення договору на новий строк у відповідності до умов договору, висновки суду по справі № 910/12364/25 щодо визнання недійсним пункту 11.7 договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 09.09.2013 за реєстровим № 171 матиме преюдиційне значення щодо встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи -а саме наявності у ПрАТ «МХП» переважного права як сумлінного орендаря на укладення із Київською міською радою договору оренди на новий строк та дотримання ПрАТ «МХП» порядку щодо повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки.
Відповідач-2 зазначає, що оскаржуваний пункт Договору фактично створює додаткову перепону для Орендаря, а саме відмінні від законодавчих вимоги строки для подання Заяви повідомлення про намір продовжити дії договору оренди землі, фактично обмежуючи таким пунктом, право Орендаря на волевиявлення щодо права скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Встановлення даного строку є відмінним від строк визначеного ст. 33 Закону України «Про оренду землі» тому даний пукнт є таким що суперечить діючим нормам законодавства, в частині регулювання орендних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Заступник керівника Київської міської прокуратури (надалі - позивач, прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач-1, Київрада), Приватного акціонерного товариства "МХП" (надалі - відповідач-2, ПРАТ "МХП") з вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.02.2024 № 7842/7883 "Про поновлення Приватному акціонерному товариству "МХП" договору оренди земельної ділянки від 14 липня 2008 року № 79-6-00635 (зі змінами)" (надалі - Рішення Київради); визнання недійсним Договору від 15.05.2024 про укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,4973 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0011) по вул. Академіка Заболотного, 160 у Голосіївському районі міста Києва на новий строк, укладений між Київською міською радою та Приватним акціонерним товариством "МХП", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та 15.05.2024 зареєстрований в реєстрі за № 400 (далі - Договір від 15.05.2024); зобов'язання Приватного акціонерного товариства "МХП" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 1,4973 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0011) по вул. Академіка Заболотного, 160 у Голосіївському районі міста Києва у стані, придатному для її подальшого використання (далі - Земельна ділянка).
Відповідач-2 заявляючи клопотання про зупинення провадження по справі виходив із того що відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 було відкрите провадження у справі № 910/12364/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "МХП" до Київської міської ради про визнання недійсним пункту 11.7 Договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 09.09.2013 за реєстровим № 171.
В обгрунтування позову у справі № 910/12364/25, ПРАТ "МХП", окрім іншого, вказує, що "оскаржуваний пункт Договору фактично створює додаткову перепону для орендаря, а саме відмінні від законодавчих вимог строки для подання заяви-повідомлення про намір продовжити дію договору оренди землі, фактично обмежуючи таким пунктом право орендаря на волевиявлення щодо права скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Встановлення даного строку є відмінним від строку, визначеного ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому даний пункт є таким що суперечить діючим нормам законодавства, в частині регулювання орендних правовідносин".
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частини 1,2 вказаної статті).
Враховуючи, що в обгрунтування позову у даній справі № 910/7060/25 прокурор посилається на відсутність у ПРАТ "МХП" статусу належного орендаря та втрату останнім переважного права на укладення договору оренди на новий строк у відповідності до умов договору, відповідач-2 вважає, що висновки суду у справі № 910/12364/25 щодо визнання недійсним пункту 11.7 Договору оренди, в редакції Договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 09.09.2013 за реєстровим № 171, матимуть преюдиційне значення щодо встановлення обставин наявності у ПРАТ "МХП" переважного права як сумлінного орендаря на укладення із Київською міською радою договору оренди на новий строк.
Відповідач-2 вказуював у суді першої інстанції про об'єктивну неможливість розгляду даної справи № 910/7060/25 до вирішення спору у справі № 910/12364/25.
Прокурор, в свою чергу, заперечив доводи відповідача-2 про об'єктивну неможливість розгляду даної справи № 910/7060/25 до вирішення спору у справі № 910/12364/25, оскільки: обставини обох справ та предмети доказування у них є різними; у разі задоволення позову ПРАТ "МХП" у справі № 910/12364/25 про визнання недійсним пункту 11.7 договору оренди землі від 09.09.2013 № 171, зобов'язання товариства щодо встановленого договором строку звернення до орендодавця з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі буде визнано недійсним лише з моменту набрання судовим рішенням справі № 910/12364/25 законної сили, тобто лише на майбутнє, тоді як на час виникнення спірних правовідносин у даній справі № 910/7060/25 п. 11.7 договору від 09.09.2013 № 171 є чинним, передбачені ним зобов'язання ПРАТ "МХП" щодо строку інформування орендодавця про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки, не припинені. Прокурор також вважає, що зупинення провадження у справі № 910/7060/25 призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 зупинено провадження у справі № 910/7060/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/12364/25.
Розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Предметом судового розгляду у даній справі № 910/7060/25 є вимоги прокурора, зокрема, про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 29.02.2024 № 7842/7883 "Про поновлення Приватному акціонерному товариству "МХП" договору оренди земельної ділянки від 14 липня 2008 року № 79-6-00635 (зі змінами)"; визнання недійсним Договору від 15.05.2024 про укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,4973 га (кадастровий номер 8000000000:79:107:0011) по вул. Академіка Заболотного, 160 у Голосіївському районі міста Києва на новий строк, укладеного між Київською міською радою та ПРАТ "МХП".
Враховуючи приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умови пунктів 8.4 та 11.7 Договору оренди, зі змінами внесеними Договором від 09.09.2013, прокурор у позовній заяві стверджує, що ПРАТ "МХП" (орендар) втратило переважне право на поновлення договору оренди землі по вул. Академіка Заболотного, 160 у Голосіївському районі міста Києва, оскільки, зокрема, ПРАТ "МХП" повідомило Київраду про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки з порушенням строків, визначених Договором оренди зі змінами, внесеними Договором від 09.09.2013 (п. 11.7).
Отже, предметом доказування у даній справі № 910/7060/25 є наявність або відсутність порушення ПРАТ "МХП" умов Договору оренди, зі змінами, внесеними Договором від 09.09.2013 № 171, зокрема щодо передбаченого договором строку інформування орендодавця про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки.
Водночас, предметом судового розгляду у справі № 910/12364/25 є вимоги ПРАТ "МХП" до Київської міської ради про визнання недійсним пункту 11.7 Договору оренди земельної ділянки, зі змінами, внесеними Договором про внесення змін і доповнень до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 09.09.2013 за реєстровим № 171.
Доводи прокурора, який заперечив об'єктивну неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 910/12364/25, посилаючись на те, що обставини обох справ та предмети доказування у них є різними, суд відхиляє як безпідставні, оскільки зупинення провадження у справі у випадку, визначеному пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України, не поставлено у залежність від обставин та предмета доказування у справах, а натомість здійснюється у випадку об'єктивної неможливості розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, господарського судочинства.
В свою чергу, колегія суддів вважає безпідстаними доводи прокурора про те, що у разі задоволення позову ПРАТ "МХП" у справі № 910/12364/25 про визнання недійсним пункту 11.7 договору оренди землі, зобов'язання ПРАТ "МХП" щодо встановленого договором строку звернення до орендодавця з клопотанням про продовження строку дії договору оренди землі буде визнано недійсним лише з моменту набрання судовим рішенням справі № 910/12364/25 законної сили, тобто на майбутнє, оскільки такі твердження не відповідають приписам ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правомірно висновку про об'єктивну неможливість розгляду даної справи № 910/7060/25 до набрання законної сили судовим рішенням в іншій господарській справі № 910/12364/25, що є підставою для зупинення провадження у справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/7060/25 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури Рябенко Максима Вячеславовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/7060/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/7060/25 - - залишити без змін.
Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді О.М. Сибіга
К.В. Тарасенко