вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2026 р. Справа№ 910/8244/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
секретар судового засідання: Гріщенко А.О.
за участі представників: відповідно до протоколу судового засідання від 18.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025
у справі № 910/8244/25 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за первісним позовом Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни
про стягнення 75 974, 31 грн
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради
про визнання додаткової угоди недійсною
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернулось Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни про стягнення 75 974,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 2430/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 26.03.2021, за період з 01.01.2025 по 31.05.2025, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 60 639,30 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, внаслідок прострочення виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф 15% у розмірі 8 727,65 грн, пеню у розмірі 4 257,66 грн, 3% річних у розмірі 420,82 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 928, 88 грн.
Фізичною особою-підприємцем Коноваленко Тетяною Вікторівною подано зустрічну позовну заяву про визнання недійною додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору № 2430/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу від 26.03.2021.
Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов пунктів 6.9., 6.10 договору підставами для зміни розміру плати, проведення перерахунку та коригування розміру плати, інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцем, є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), при цьому ФОП Коноваленко Т.В мала отримати таке рішення за 15 днів до дня укладення додаткової угоди; також в самій додатковій угоді зазначено, що плата піднімається у зв'язку із необхідністю застосування коригуючого коефіцієнта, зазначеного в пункті 2.3. Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, однак зазначеним пунктом жодним чином не регламентується порядок зміни плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва. Таким чином, за твердженням позивача за зустрічним позовом, вимога Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти додаткову угоду про зміну розміру плати за тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами за попередні роки є повністю необґрунтованою і незаконною.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/8244/25 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни на користь Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованість у розмірі 60 639,30 грн штраф у розмірі 8 727,65 грн, пеню у розмірі 4 257,66 грн 3% річних у розмірі 415,84 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 925,88 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 027,20 грн. В іншій частині у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Задовольняючи частково первісний позов, суд виходив з того, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.14 договору у відповідача наявне зобов'язання зі сплати за тимчасове користування місцем за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 на підставі договору у розмірі 60 639, 30 грн, а строк виконання такого зобов'язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду настав. Судом встановлено часткову обґрунтованість розрахунку 3% річних оскільки позивачем не було враховано, що останній день виконання зобов'язання не входить до періоду прострочення. Розрахунки пені, штрафу та інфляційних втрат судом визнано обґрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не наведено обґрунтованих підстав для визнання недійcною додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору і судом таких не встановлено.
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Коноваленко Тетяна Вікторівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/8244/25 в частині задоволення первісного позову Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни про стягнення коштів - скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/8244/25 щодо відмови у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійною додаткової угоди - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Судові витрати покласти на Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Кравчук Г.А., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8244/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/8244/25.
08.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8244/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі №910/8244/25 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 та призначено розгляд апеляційної скарги на 18.02.2026.
18.12.2025 до канцелярії суду від Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу.
12.02.2026 через систему «Електронний суд» від представника Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2026, зокрема, заяву представника Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, судове засідання по справі №910/8244/25 у режимі відеоконференції відбудеться 18.02.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 відкладено розгляд справи №910/8244/25 у режимі відеоконференції на 18.03.2026.
2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ФОП Коноваленко Т.В. вважає, що вказане рішення в частині задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову ухвалено судом першої інстанції з порушеннями норм матеріального права та процесуального права, а викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:
- дії Управління з питань реклами КМР, що змусили ФОП Коноваленко Т.В. укласти 23.01.2025 року № 2430/19-2 додаткову угоду до договору від 26 березня 2021 № 2430/19, а згодом пред'явлення коригуючих рахунків по оплаті за договором від 26 березня 2021 № 2430/19 суперечать його попередній поведінці (укладенню основного договору та отриманню плати за ним) і є недобросовісними;
- судом першої інстанції не було з'ясовано при розгляді справи необхідність зміни умов основного договору та чому все таки виникла необхідність змінювати коригуючий коефіцієнт при укладенні додаткової угоди;
- правових підстав (рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для внесення змін до договору від 26 березня 2021 № 2430/19 в частині зміни ціни не було, а тому укладена додаткова угода №2430/19-2 від 23.01.2025 має бути визнана судом недійсною.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в поданому відзиві на апеляційну скаргу просило суд залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач за первісним позовом зазначає наступне:
- у зв'язку з виявленою технічною помилкою у формулі розрахунку плати за користування місцями та невідповідністю існуючого нарахування плати за Договором №2430/19 вимогам Порядку №2341, позивачем за первісним позовом було ініційовано процедуру укладення додаткової угоди, яку відповідачем було підписано;
- з боку відповідача за первісним позовом відсутні заперечення чи зауваження щодо умов додаткової угоди, які б надходили на адресу Управління з питань реклами до дати її підписання;
- доводи відповідача про примусове підписання додаткової угоди є безпідставними, а вперше про такі обставини заявлено лише на стадії апеляційного провадження, що є незрозумілим, оскільки відповідачем отримувались всі екземпляри додаткової угоди засобами поштового зв'язку;
- матеріалами справи підтверджується неналежне виконання ФОП Коноваленко Т.В. своїх зобов'язань за договором, зокрема порушення строків оплати, а тому твердження скаржника про належне виконання умов договору є необґрунтованими;
З наведених у відзиві на апеляційну скаргу підстав позивач за первісним позовом просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.
2.4. явка в судове засідання
У судове засідання 18.03.2026 з'явилися представники учасників справи.
Представник скаржника (відповідача за первісним позовом) підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник позивача за первісним позовом заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції обставини
На підставі розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) від 20.03.2019 №475 Фізичній особі - підприємцю Курбанову Тихону Костянтиновичу надано дозвіл на розміщення рекламного засобу №672168-18.
Вказаний дозвіл було переоформлено на Фізичну особу - підприємця Олійник Тетяну Вікторівну, яка в подальшому змінила прізвище на Коноваленко Тетяна Вікторівна.
26.03.2021 між Управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - робочий орган) та Фізичною особою-підприємцем Коноваленко Тетяною Вікторівною (далі - рекламорозповсюджувач) укладено договір №2430/19 тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва для розміщення рекламного засобу, за умовами пункту 1.1. за цим договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце для розміщення рекламного засобу, дозволу на розміщення зовнішньої реклами, наданого на підставці розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), рекламорозповсюджувачеві надається право тимчасового платного користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва виключно для розміщення та експлуатації рекламного засобу (далі - право тимчасового користування).
Згідно умов пункту 6.1. договору сторони домовились, що ціною цього договору є плата за тимчасове користування, розмір якої відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України визначається та розраховується на підставі рішень Київської міської ради або розпоряджень її виконаного органу залежно від встановлених за рекламорозповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних переліках.
Відповідно до пункту 6.3. підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір.
За змістом 6.4. плата щомісячно перераховується рекламорозповсюджувачем до бюджету міста Києва відповідно до умов договору. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором, розмір несплаченої суми плати коригується з урахування штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.
Рекламорозповсюджувач не звільняється від плати при відсутності РЗ на місці щодо якого виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято рішення про надання/продовження дозволу (пункт 6.5. договору).
Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету, надання дозволу. При продовженні строку дії пріоритету, продовженні строку дії дозволу плата нараховується з дати, з якої продовжено строк дії пріоритету або дозволу (пункт 6.6. договору).
За умовами пункту 6.9. договору у разі зміни розміру плати, а також інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцем, робочий орган повідомляє про це рекламорозповсюджувача протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення шляхом направлення відповідного повідомлення та примірника додаткової угоди для підписання. При цьому протягом 15 календарних днів з дня отримання рекламорозповсюджувачем такого повідомлення він зобов'язаний підписати додаткову угоду до договору (адресний перелік). У разі ненадання робочому органу підписаної рекламорозповсюджувачем додаткової угоди це не звільняє його від сплати за зміненими розмірами плати за тимчасове користування місцем.
На підставі відповідних рішень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) робочий орган здійснює перерахунок та коригує розмір плати за тимчасове коригування місцем, про що підписується адресний перелік у новій редакції (пункт 6.10 договору).
Розрахунковим періодом надання місця у тимчасове користування та нарахування плати за тимчасове користування місцем є календарний місяць (пункт 6.13. договору).
Плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказуються рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках (пункт 6.13 договору).
Пунктом 6.14 договору погоджено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказується рекламорозповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.
За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків сторони несуть відповідальність у відповідності до умов цього договору та чинного законодавства України (пункт 7.1. договору).
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми (пункт 7.3. договору).
Додатком №1 до договору погоджено Адресний перелік №1, за яким рекламорозповсюджувачу надано право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу за № 70140-18-П-1: тип - Спеціальна рекламна конструкція, що розміщується під кутом до фасаду будинку (будівлі), розміри 0,900 х 0,900; площа вертикальної/горизонтальної проекції 1.6200; місце розміщення РЗ (адреса) - Подільський р-н, вул. Верхній Вал, 34/13; розмір плати за місяць - 830, 25 грн на місяць; дата переоформлення дозволу - 10.02.2021; дата кінця строку дії дозволу - 19.03.2024 (пункт 1).
Розмір плати визначається та розраховується на підставі Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2341, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.12.2018 за №294/2142 (пункт 2).
3.2. обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права
Додатковою угодою №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору (далі - додаткова угода), у зв'язку з необхідністю застосування коригуючого коефіцієнту, зазначеного в пункті 2.3 Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2341, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.12.2018 за №294/2142, сторонами викладено пункт 1 Адресного переліку №1 у новій редакції, а саме з 10.02.2021 погоджено, що площа вертикальної/горизонтальної проекції становить 1.0000; розмір плати за місяць становить 4 612, 50 грн; датою кінця строку дії дозволу - 19.03.2024.
Позивачем за первісним позовом виставлено відповідачу за первісним позовом рахунки: 207483 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207484 (207483) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207485 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207486 (207485) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207487 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207488 (207487) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207489 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207490 (207489) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207491 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207492 (207491) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207493 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207494 (207493) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207495 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207496 (207495) від 23.01.2025) на суму -1383, 75 грн; 207497 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207499 (207497) від 23.01.2025) на суму -576, 56 грн; (кориг. №207498 (207497) від 23.01.2025) на суму -1383, 75 грн; 207564 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207565 (207564) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207568 від 23.01.2025 на суму 2544, 83 грн (кориг. №207569 (207568) від 23.01.2025 -1272, 41 грн; 207570 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207571 (207570) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207573 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207574 (207573) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207575 від 23.01.2025 на суму 1785, 48 грн (кориг. №207576 (207575) від 23.01.2025 -892, 74 грн; 207578 від 23.01.2025 на суму 2827, 02 грн (кориг. №207579 (207578) від 23.01.2025 -1413, 51 грн; 207580 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207581 (207580) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207582 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207583 (207582) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207584 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207585 (207584) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207586 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207583 (207586) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207588 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207589 (207588) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207591 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207592 (207591) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207593 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207594 (207593) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207595 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207596 (207595) від 23.01.2025 -1153, 12 грн; 211016 від 10.02.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №211017 (211016) від 10.02.2025 -1153, 12 грн; 215363 від 07.03.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №215364 (215363) від 07.03.2025 -1153, 12 грн; 219700 від 07.04.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №219701 (219700) від 07.04.2025 -1153, 12 грн; 222779 від 07.05.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №222780 (222779) від 07.04.2025 -1153, 12 грн; (кориг. №223415 (222779) від 23.05.2025 -1004, 34 грн.
Позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач за первісним позовом не здійснила розрахунку за договором за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 на загальну суму 60 639, 30 грн, що відображено у довідці головного бухгалтера про стан розрахунків.
Викладене стало підставою для звернення до суду з даним первісним позовом про стягнення 60 639, 30 грн основного боргу; 8 727, 65 грн штрафу у розмірі 15%; 4 257, 66 грн пені; 420, 82 грн 3% річних та 1 928, 88 грн інфляційних втрат.
У свою чергу, Фізична особа-підприємець Коноваленко Тетяна Вікторівна заперечує проти задоволення первісних позовних вимог про стягнення боргу з підстави недійсності додаткової угоди № 2430/19-2 від 23.01.2025, зазначивши в зустрічному позові, що згідно умов пунктів 6.9., 6.10 договору підставами для зміни розміру плати, проведення перерахунку та коригування розміру плати, інших тарифів, що впливають на розмір плати за тимчасове користування місцем, є рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), при цьому відповідач за первісним позовом мала отримати таке рішення за 15 днів до дня укладення додаткової угоди.
Також, Фізична особа-підприємець Коноваленко Тетяна Вікторівна зауважує, що в самій додатковій угоді зазначено, що плата піднімається у зв'язку із необхідністю застосування коригуючого коефіцієнта, зазначеного в пункті 2.3. Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів, однак зазначеним пунктом жодним чином не регламентується порядок зміни плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва.
У зв'язку з викладеним, Фізична особа-підприємець Коноваленко Тетяна Вікторівна також звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсною додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, для розміщення рекламного засобу №2430/19 від 26.03.2021.
Оцінивши доводи учасників справи та наявні у справі докази як окремо, так і в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: №207483 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207484 (207483) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207485 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207486 (207485) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207487 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207488 (207487) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207489 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207490 (207489) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207491 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207492 (207491) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207493 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207494 (207493) від 23.01.2025) на суму -2306, 25 грн; 207495 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207496 (207495) від 23.01.2025) на суму -1383, 75 грн; 207497 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207499 (207497) від 23.01.2025) на суму -576, 56 грн; (кориг. №207498 (207497) від 23.01.2025) на суму -1383, 75 грн; 207564 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207565 (207564) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207568 від 23.01.2025 на суму 2544, 83 грн (кориг. №207569 (207568) від 23.01.2025 -1272, 41 грн; 207570 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207571 (207570) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207573 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207574 (207573) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207575 від 23.01.2025 на суму 1785, 48 грн (кориг. №207576 (207575) від 23.01.2025 -892, 74 грн; 207578 від 23.01.2025 на суму 2827, 02 грн (кориг. №207579 (207578) від 23.01.2025 -1413, 51 грн; 207580 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207581 (207580) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207582 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207583 (207582) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207584 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207585 (207584) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207586 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207583 (207586) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207588 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207589 (207588) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207591 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207592 (207591) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207593 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207594 (207593) від 23.01.2025 -2306, 25 грн; 207595 від 23.01.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №207596 (207595) від 23.01.2025 -1153, 12 грн; 211016 від 10.02.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №211017 (211016) від 10.02.2025 -1153, 12 грн; 215363 від 07.03.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №215364 (215363) від 07.03.2025 -1153, 12 грн; 219700 від 07.04.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №219701 (219700) від 07.04.2025 -1153, 12 грн; 222779 від 07.05.2025 на суму 4612, 50 грн (кориг. №222780 (222779) від 07.04.2025 -1153, 12 грн; (кориг. №223415 (222779) від 23.05.2025 -1004, 34 грн.
Пунктом 6.14 договору погоджено, що плата за тимчасове користування місцем, штрафні санкції за прострочення здійснення платежів нараховується робочим органом щомісячно та переказується рекламо розповсюджувачем не пізніше 20-го числа поточного місяця, виключно на казначейський рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/50110005 Код ЄДРПОУ 37993783) для зарахування до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва, в розмірах, зазначених у рахунках.
При цьому, судом відхиляються заперечення відповідача за первісним позовом щодо безпідставності здійснення перерахунку плати за користування місцем для розміщення рекламного засобу з огляду на відсутність відповідного регулювання пунктом 2.3. Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів.
Відповідно до пункту 6.3. підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями та внесення рекламорозповсюджувачем плати є рішення робочого органу про встановлення/продовження пріоритету, рішення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання/продовження дозволу, інші юридичні факти (вчинки рекламорозповсюджувача щодо фактичного користування місцем для розміщення РЗ) відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цей договір.
Пунктом 2 Додатку №1 до договору (Адресний перелік №1) передбачено, що розмір плати визначається та розраховується на підставі Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2341, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.12.2018 за №294/2142 (далі - Порядок №2341).
Згідно з пунктом 1.1. Порядку №2341 підставою для нарахування плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламних засобів (далі - плата) та внесення розповсюджувачем реклами відповідної плати є: наказ робочого органу про встановлення (подовження) пріоритету заявнику на місце розташування рекламного засобу або розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про видачу (продовження строку дії) дозволу, наказ робочого органу про надання погодження на розміщення реклами на транспорті комунальної власності територіальної громади міста Києва, договір на право тимчасового користування місцем, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення рекламного засобу.
Відповідно до пункту 2.3. Порядку №2341 розмір плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, для розміщення РЗ визначається за формулою: Рп = S х Бт х Кз х Кк, де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць без ПДВ); S - площа місця розташування РЗ (кв. м) розрахована згідно з пунктом 2.1 або пунктом 2.2 цього Порядку, при площі РЗ до одного квадратного метра плата справляється як за повний квадратний метр; Бт - базовий тариф за 1 кв. м площі місця розташування РЗ, що відповідає видам РЗ, визначених згідно з додатком 1 до Порядку; Кз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив'язку РЗ, визначений згідно з додатком 2 до Порядку; Кк - коригуючий коефіцієнт, що застосовується до РЗ, типу: щит, що стоїть окремо, у випадку, коли розмір вертикальної сторони РЗ більший за розмір горизонтальної сторони, - 1,8, спеціальна рекламна конструкція, що розміщується під кутом до фасаду будинку (будівлі), - частка довжини до ширини РЗ.
Зональні коефіцієнти, що враховують територіальну прив'язку РЗ (Кз) застосовуються відносно місць розташування РЗ, які перебувають на території зазначеної вулиці (проспекту, площі, бульвару тощо).
При розміщенні РЗ на перетині вулиць (проспектів, площ, бульварів тощо) застосовується зональний коефіцієнт вулиці (проспекту, площі, бульвару тощо), значення якого є більшим.
Додатковою угодою №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору, у зв'язку з необхідністю застосування коригуючого коефіцієнту, зазначеного в пункті 2.3 Порядку визначення розміру плати за тимчасове користування місцями, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №2341, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві 26.12.2018 за №294/2142, сторонами викладено пункт 1 Адресного переліку №1 у новій редакції, а саме з 10.02.2021 погоджено, що площа вертикальної/горизонтальної проекції становить 1.0000; розмір плати за місяць становить 4 612, 50 грн; датою кінця строку дії дозволу - 19.03.2024 (пункт 1 додаткової угоди).
Права та обов'язки, передбачені умовами цієї угоди, застосовуються до відносин сторін, які виникли до їх підписання, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 631 ЦК України (пункт 2 додаткової угоди).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок основного боргу у спірний період, колегія суддів встановила, що він був здійснений у відповідності до пункту 2.3. Порядку №2341, при цьому до моменту укладення додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 відповідна формула розрахунку була діючою - зміни до Порядку №2341 в цій частині не вносилися.
Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, виклавши в додатковій угоді №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору адресний перелік №1 у новій редакції, сторони фактично належним чином оформили вже діючий тариф користування місцем для розміщення рекламного засобу.
За викладених обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.14 договору, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача наявне зобов'язання зі сплати за тимчасове користування місцем за період з 01.01.2025 по 31.05.2025 на підставі договору у розмірі 60 639, 30 грн, а строк виконання такого зобов'язання на момент звернення позивача із позовною заявою до суду настав.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати штрафу та пені.
При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що робочий орган застосовує до рекламорозповсюджувача штрафні санкції у вигляді пені за несвоєчасне або неповне внесення платежів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Робочий орган має право додатково нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за тимчасове користування, що складає більше 1 (одного) місяця, штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) відсотків простроченої суми (пункт 7.3. договору).
З огляду на те, що відповідачем допущено прострочення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 4 257, 66 грн та штраф в сумі 8 727, 65 грн.
Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано 3% річних в сумі 420, 82 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 928, 88 грн.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).
Суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість розрахунку 3% річних, оскільки позивачем не було враховано, що останній день виконання зобов'язання не входить до періоду прострочення, у зв'язку з чим обґрунтованою сумою є 415, 84 грн, в частині позовних вимог про стягнення 4, 98 грн 3% річних слід відмовити. З наведеним висновком погоджується судова колегія.
Розрахунки пені, штрафу та інфляційних втрат є обґрунтованими, арифметично правильними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.
Щодо зустрічного позову колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом не наведено обґрунтованих підстав для визнання недійною додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 до договору і судом таких не встановлено.
Як було зазначено раніше, додатковою угодою №2430/19-2 від 23.01.2025 сторони виклали Адресний перелік №1, яким, зокрема, погоджено розмір плати за користування місцем для розміщення реклами за вже діючою на той час формулою - відповідно до пункту 2.3. Порядку №2341.
З огляду на вказане, судом відхиляються доводи позивача за зустрічним позовом про необхідність її повідомлення протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення про зміну розміру плати, як це передбачають умови пункту 6.9. договору.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
3.3. мотиви прийняття або відхилення аргументів учасників справи
Доводи апелянта про наявність правових підстав для визнання оскаржуваної додаткової угоди №2430/19-2 від 23.01.2025 недійсною колегія суддів сприймає критично, оскільки така угода була підписана обома сторонами з дотриманням процедури внесення змін, передбаченою договором від 26 березня 2021 № 2430/19, що відповідає положенням чинного законодавства.
Також в контексті того, що додаткова угода №2430/19-2 від 23.01.2025 була підписана як позивачем, так і відповідачем, у той час як матеріали справи не містять заперечень чи зауважень ФОП Коноваленко Т.В. щодо підписання такої угоди, колегія суддів визнає відповідні доводи апеляційної скарги необґрунтованими.
З огляду на встановлений судом та не спростований скаржником факт порушення відповідачем за первісним позовом умов договору, а саме - строків оплати послуг, аргументи апелянта про протилежне колегія суддів відхиляє.
Усі інші доводи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було ретельно досліджено матеріали справи, детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення первісних позовних вимог та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому він зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/8244/25 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/8244/25 задоволенню не підлягає.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника - Фізичну особу-підприємця Коноваленко Тетяну Вікторівну.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коноваленко Тетяни Вікторівни на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі №910/8244/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 у справі № 910/8244/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/8244/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 19.05.2026.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко