26 січня 2011 р. № 15/104
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Мирошниченка С.В. -головуючий,
Барицької Т.Л.,
Жукової Л.В.,
розглянувши касаційну скаргуДочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р.
у справі № 15/104 господарського суду Кіровоградської області
за заявоюЗакритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист»
про розстрочку виконання рішення суду по справі № 15/104
за позовомДочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»
доЗакритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист»
простягнення 426 296,80 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися;
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2010р. (суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло»Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії»задоволені в повному обсязі та стягнуто на користь позивача із закритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист»378 000 грн. -основного боргу, 8 488,09 грн.- інфляційних втрат, 5 664,67 грн. -3% річних, 34 144,04 грн. -пені, 4 262,96 грн.- сплаченого державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.10.2010р. по справі №15/104 (суддя Деревінська Л.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010р. (головуючий Крутовських В.І.), заяву закритого акціонерного товариства «Кіровоградтурист»про розстрочку виконання рішення суду по справі №15/104 задоволено та розстрочено виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2010р. в сумі 376 296, 80 грн. Виконання рішення суду розстрочено на один рік зі сплатою до 10 числа кожного місяця по 31 358, 07 грн, починаючи з листопада 2010 року. При цьому суди першої та апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.121 ГПК України врахували матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини, необхідні для вирішення справи.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р., позивач звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просив постанову суду апеляційної інстанції скасувати на підставі порушення судом норм процесуального і матеріального права, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2010 р. по справі №15/140 залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом матеріальних і процесуальних норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р., з наступними змінами і доповненнями, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо необмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Крім того, ст. 121 ГПК України не містить переліку конкретних обставин, наявність яких передбачає право відповідача звернення до суду з заявою про розстрочку рішення.
Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43, 82 ГПК України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.
Згідно приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак, твердження позивача у касаційній скарзі про те що відповідно до статуту відповідача право прийняття рішення про відчуження нерухомості не належить правлінню відповідача, а входить до повноважень Загальних зборів ЗАТ «Кіровоградтурист», не може бути розглянуте колегією суддів, оскільки зазначене рішення правління №4/1 від 01.07.2010р. знаходилося в матеріалах справи під час її розгляду судом апеляційної інстанції, однак проти залучення такого доказу до матеріалів справи позивач на той час не заперечував.
При прийнятті оскаржуваних судових актів судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено скрутний фінансовий стан відповідача (дебіторська заборгованість ЗАТ «Кіровоградтурист»складає 694 000 грн, з яких 151 тис грн. - заборгованість по оплаті праці працівникам підприємства), зниження внаслідок економічної кризи, кількості споживачів готельних послуг, що надаються відповідачем, здійснення відповідачем часткової оплати заборгованості, повернення державного мита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення тощо), у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли справедливого висновку, що негайне виконання рішення суду в частині сплати 376 296, 80 грн. може значним чином дестабілізувати діяльність відповідача.
При цьому судом першої та апеляційної інстанцій враховано і позицію позивача щодо стратегічного значення підприємства для міста Кіровограда, оскільки від ефективного функціонування останнього залежить безперебійне постачання тепла мешканцям міста.
На підставі оцінки сукупності обставин, що можуть ускладнити виконання судового рішення, враховуючи винятковість обставин, які зазначені відповідачем в якості обґрунтування підстав для розстрочення виконання такого судового рішення, Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення є правильними.
Зважаючи на вищенаведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність порушень, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права під час розгляду зазначеної справи господарським судом Кіровоградської області та Дніпропетровським апеляційним господарським судом, що свідчить про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії" залишити без задоволення;
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 р. у справі №15/104 залишити без змін.
Головуючий: Мирошниченко С.В.
Судді: Барицька Т.Л.
Жукова Л.В.