01 лютого 2011 р. № 29/145
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.
суддівКочерової Н.О.
Самусенко С.С.
розглянувши
касаційну скаргувідкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від 30.11.2010 року
у справі№ 29/145 (10)
господарського суду Львівської області
за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4
довідкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч"
простягнення 25443,0 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
У вересні 2010 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" про стягнення 25443,0 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він перерахував відповідачу грошові кошти у якості попередньої оплати за насіння, яке ним отримано не було, як і не було повернуто попередньої оплати за нього.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.10.2010 року (суддя М.Синчук) позов задоволено повністю.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" 25443,0 грн. заборгованості та судові витрати.
Постановою Львівського господарського суду від 30.11.2010 року (судді: Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М., Марко Р.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
При цьому, господарські суди визнали доведеними обставини, якими позивач обгрунтовував позовні вимоги.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Сортнасіннєовоч" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 20.08.2008 року та 30.10.2009 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 25443,0 грн. в якості попередньої оплати за насіння згідно виставлених рахунків № 36 від 20.08.2008 року та № 37 від 30.10.2009 року.
Також встановлено, що відповідачем не було поставлено насіння позивачу, в зв'язку з чим позивач 28.07.2010 року надіслав йому претензію з вимогою повернути попередньо сплачені кошти. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Як визначено в ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В даному випадку дії сторін, а саме: виставлення рахунків та їх оплата, свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу купівлі-продажу товару.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що відповідач на вимогу позивача не повернув йому отримані за насіння кошти, доказів доставки позивачу насіння до суду жодної інстанції не надав, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий господарський суд, з висновком якого погодився і апеляційний, дійшов до правильного висновку про необхідність стягнення з нього 25443,0 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте господарським судом першої інстанції рішення без змін.
Посилання скаржника на порушення та норм процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 року у справі № 29/145 (10) без змін.
Головуючий І.Плюшко
Судді: Н.Кочерова
С.Самусенко